горами у квітні

Ну що, давайте розпочинати. Народ підтягнеться пізніше, то давай почнемо із чогось якогось нейтрального із початку, наприклад. Як тут як твоїх чотири роки війни пройшли? >> Ну, як я в принципі давно вже працюю по ремоуту, насправді. Я, ну, мене перше, мене звати Тарас, я софтверінженір, я зі Львова. І насправді я вже після ковіду давно там ремонт працюю з дому і якби пройшли як ну спочатку я щось ну я розуміючи що я у Львові та я там не не в Запоріжжі не в Дніпрі я ну якби все рівно мав якийсь запас часу та в разі якщо там війна якось стрімко фронт піде ось тому а ну в принципі я нікуди там не нервався та виїжджати в перші дні та як в мене є знайомі які там зразу виїхав хали на другий день. От і в принципі якось так. Але, ну, я з кожним роком все гірше і гірше ставало. Наприклад, е, якщо там у Львові та ще так за людьми не бігали під цікашники, то на по в кінці вже в самому кінці 25-го року, там початок 26-го, це вже було у Львові. Тобто у Львові прямо посилились серйозно. Я в принципі в кінці зими власне прийняв рішення, щоб якось якось треба вибиратися, тому що якщо раніше я ще гуляв там, е, не знаю, катався на автомобілі там нормально, то вже початок 26-го року вже так було не не дуже. Тобто вже було доволі, ну, стрьомно, скажемо так. От і власне тому я вирішив планувати. Тобто я, в принципі, в мене деякі спорядження було, те, що я докупив і все. Тобто така історія, да? >> А як стосовно початку війни, як там компанія хвилювалась за своїх працівників, заохочувала вас покидати Україну, організовувала якісь там, е, автобуси для того, щоб народ вивести із тих місць, де була окупація, десь сюди на захід, а потім і далі вивести. Значить, та коли війна почалась, то я ще працював на великій компанії, та я працював на Епамі. І там, наскільки я знаю, та допомагалось цим, тобто люди з Херсону, там мої, скажемо так, колишні співробітники, та вони переїхали там частина у Львів, частина десь там, ну, на західні ее в західній області. Тобто я точно знаю, що збиралися списки, тобто збиралися взагалі інформація поточна, де люди знаходяться, тобто їхні контактні дані, там родичів. От така інформація збиралась, тобто щоб мати зв'язок з людиною у разі там, ну, якщо щось там, ну, будуть, ну, просто на початку ніхто не розумів, як та війна розвернеться, тобто чи це буде якась дуже стрімка війна, чи це буде, ну, так, як воно зараз є. Вот, е, так як я був у Львові, то в принципі, ну, це в мене стосувалось. А на рахунок релокейту, якщо говорити за кордон, то та я наскільки знаю помагали. Тобто, ну, знову ж таки, це була не моя ситуація, тому що я на початку війни я не виїжджав, як я казав, я, розуміючи, що я там в глибокому тилу, тобто в мене все рівно запасі якийсь час, то я там дуже нервався. От. >> А а як ти сприймав цю ситуацію? із тими подіями, які розгорталися там ЛНР, ДНР там прийняли в в цю в Росію, в склад Росії. Ти за цими подіями стежив чи тобі до них теж було байдуже? >> Ні, я стежу насправді. Насправді я, ну, тобто а як і багато людей, я знаю з моїх знайомих, і ми, ну, тобто до останнього не вірили, та що війна реально почнеться. Е-е, і попри то все, навіть не то, що там ДНР, ЛНР там прийняли, а то, що я пам'ятаю останні чотири дні, там американська розвідка, там офіційно навіть цей Байден, колишній президент також наголошував, що от там він чко казав там 72 години там до нападу, потім там 48, потім 24. І насправді якось, ну, воно якось, не знаю, до кінця не вірилось, але насправді, да, якщо американська розвідка таке говорить, то краще зразу пакувати чемодан і чим швидше їхати. Ну, якась така ситуація, пам'ятаю, була. Вот. А то що та то що з приєднали, ну, ну, знову ж таки приєднали, та я пам'ятаю ці події. То якось було за день чи здається до до вторгень. От. Але, як я казав, то та не до кінця я не вірив, >> бо я особисто абсолютно пропустив ці всі події. Мені якось було взагалі не до того. Ми в понеділок вранці повернулись взагалі із Словаччини, із їздили на лижах кататись на Ясно. Тому я сидів, планував наступні вихідні куди їхати на лижі цього разу. Чи в Буковель, чи вже на якийсь цей, як його там, за закопане в якусь Польщу. Ось тут такі події і плюс кордони закрили. Як це закриття кордонів сприйняв ти? Це було якось очікувано чи було очіно >> очікува. Ну типу коли вторгнення? Ну тобто я в 5, я пам'ятаю в 5тй ранку, коли там були перші тривоги і там їздила по Львову машинка, яка казала, що це не навчання, типу. От то якби стало зрозуміло, та що, ну, кордони закриють. Е, хоча перші дні, наскільки я розумію, в мене є знайомі, які виїхали, тобто вони, ну, тобто сіли на машину і виїхали. Також в мене є були знайомі, які теж десь перед тим на вихідні поїхали в Польщу чи, ну, кудись в Європу тоже там чи на лижі, чи куда і тоже так само застали. Ну, типу вже не вернулися. Тобто вот така історія є. А, а, ну, звичайно, що очікувано, що кордон закриють. Просто я наскільки розумію, перші там дні, можливо тижні вони так, ну типу ще випускали людей. Тобто там повністю не було так як зараз все закрито. >> Так, там можна було порішати за якісь смішні суми, там за якихось 500 баксів дати якомусь прикордоннику, бо бо з моєї компанії інші так попи виїжджали. Ну, принаймні один колега виїхав так на наступний через кілька днів потому. Ось так. Черги там були шалені тоді кордоні. >> Так, та >> ну отже, в який момент ти вже вирішив, що будь-що буде і просто почав пасивно спостерігати за цією ситуацією. >> Ну як пасивно? Ну тобто що значить пасивно спостерігати? Я, наприклад, в 25-му році, я і до сих пір вважаю, що це був такий вирішальний рік, який міг, ну, війна могла зупинитись та хоча б на якийсь час там заморозитись цей конфлікт. Е-е, але я би я спостерігав там за тими переговорами, за тими всіма ділами і, ну, тут якась я собі так думав, що якщо 25-му році якісь пройдуть переговори і і це дійсно заморозиться, то в принципі, ну, скоріш за все, воно якось типу, а, ну, хоча б на там до кінця каденції Трампа та умовно якось цей такий мир, він якось збережеться. Ну, але стало зрозуміло, що переговори повністю про провалюються. Так. Ну, і от і все. Початок 26-го року 20 це типу як я взагалі спостерігав весь час за тими новинами. Я очікував, що все ж таки в 25-му році до буде самороз вийде. Зараз взагалі нічого не зрозуміло. І скоріш за все я, ну, такого я взагалі тепер навіть не думаю, що таке можливо. >> Тобто втратив надію остаточно за 20 за птий за 25-й рік повністю. >> Так. Так. Так. Саме так. і перейшов до планування цієї своєї подорожі за кордон. Які варіанти окрім пішого по ходу ти розглядав? >> Е, ну, на той час вжеку, я пам'ятаю, там якийсь 23-й рік, там були варіанти якісь там якісь системи шлях, там можна було якось по там по інвалідності якось там люди робили. У мене ситуація така, що в мене, по-перше, ну, в мене нема таких контактів. Тобто, ну, я пробував також пробував якось там робити там оті всі історії, але в мене, ну, тобто там дуже все таке, що там треба мати реально якогось там кума, брата і тоді воно якби спрацьовує. І може воно і зараз напевно так спрацює, но в мене нема таких зв'язків. От тому я в принципі перестав розглядати ці моменти. І потім оце оцей шлях, по-моєму, вже зараз він, ну, ще минулого року, по-моєму, він вже перестав працювати. Вот це раз. По-друге, там навіть якщо якщо якось робити це все якусь мати довідку, не знаю, то це реально великі гроші. Ну, тобто це там, ну, це це десятки та десятки тисяч. Вот раніше та на початку це можна було там, по-моєму, там, не знаю, там в якійсь умові там п'ятьорік та там зробити це. Зараз це останній там 25-й рік там зараз це все це нереально. От тому в принципі лишився варіант лишився варіант якось виходити пішки. Ну якось. >> А і як ти готувався, як ти вибирав момент, коли то робити? Як це все планування відбувалося? Угу. >> Планування, ну, відбувало. Та я, наприклад, я дивився раніше там відео, от на твому каналі дивився, я дивився ще якісь, по-моєму, там цей UFM, здається, називався там. Ну, ще якісь там мені відео YouTube підтягував. Я просто дивився там ці історії. Люди в принципі виходили і в принципі немає там якогось такого прям неможливого. Так от, е, прийняв рішення я в, як я казав, я в кінці зими, фактично десь там в лютому та в шостого року. І в принципі в мене частина спорядження була. Що я першим ділом робив? Я просто деякі спорядження е-е просто дивився деякі ще власне ті історії, де люди там про спорядження розказували і взагалі там не недотичні до виходів, просто якихось там каналів та там де розповідають в принципі про про, скажемо так, варіанти та які можуть бути зі спорядженням. Почав скуповуватися. Ну, я я так це розтягнув в часі, тобто я там декілька та там декілька, скажемо, підходів. Е то, що треба було поміряти, якесь взуття, якийсь одяг, я прямо у Львові в магазині прийшов, поміряв, купив, е, і все. Ну, от. А дальше, в принципі, якісь там поради я з тобою обговорював. Ну, тобто якісь там моменти, я пам'ятаю, на рахунок тоже споряджень, на рахунок там якихось, ну, таких загальних речей. Вот. І дальше, що я спланував відпустку на роботі, взяв два тижні. В мене ще до сих пір до кінця тижня ще відпуск. От. І в принципі я розумів, що я в цей час там, да, до речі, я не хотів зимою, тому що зимою, знову ж таки, має досвіду там зимових якихось там вилазок взагалі нема. Зима. Ну, для мене це трохи страшно, тому що коли там умовно замерзає взуття на ранок, оці всі історії там, де люди взутися не можуть, ну, це така просто тяжка тяжка історія. Вот. Е, тому власне я планував якось так весна, щоб це була, але щоб там не дуже пізно, там травень, коли там вже була повністю погода, коли там вже патрулі, ті курсанти бігають, то вся історія. От тому власне отакий проміжок часу вибрав. Тобто це там кінець березня, початок квітня і в принципі я в нього і заліз. Тобто я я запланував відпустку наперед та й все. Та й поїхав з дівчиною і все. Якось так. >> Ти вирішив вступити закриту групу. Для чого вона тобі була потрібна? Так як ти >> так як ти мав досвід туризму, так плюс-мінус в тих краях орієнтувався. В тебе була допомога. Ну, по-перше, я би хотів, я хотів ті ча ча чати почитати взагалі, що люди пишуть там. Ви виходять або не виходять. в плані там, ну, наприклад, в загально, тобто плюс там от якісь такі консультації, да, що я там тебе набирав, та і можливо я ще планував знайти напарника. От, тобто я там писав, мені там писали люди, декілька людей писалось троє, здається, чи четверо. Е, вот з деякими там я стримав взагалі, я говорив, спілкувався онлайн, а, ну, і навіть з одним офлайн, але я зрозумів, ну, тобто все рівно, типу це таке, типу люди там тебе набирають, е, ну, типу питаються, ну, якби хочуть, щоб ти був їм тож їхнім напарником, але вони там условно не мають там ні спорядження на да на той момент, ну, взагалі типу нічого. Вот і вони там кажуть їй: "Ми, ну все, я там іду скуповуватися там за тиждень часу, а там, ну, за тиждень часу в принципі важко скупитися, якщо там, ну, реально з нуля". Вот тому я в принципі вирішив: "Ну окей, ладно, буду сам і їду сам та й все". Але в принципі в групі я все рівно там прочитав, я там прогортав чати до доверху там, ну, типу до початку я там побачив, як люди там ті, що вже вийшли там пам'ятаю якісь там фотки дивився якісь, там читав повідомлення, якусь інформацію все рівно я звітом був. >> А і як ти вважаєш, наскільки от те, що ти там в чатиках подивився, почитав, поспілкувався із цими напарниками потенційними тобі допомогло? >> А, ну я не знаю. Е, все рівно якесь, ну, наприклад, я там дізнався про снігоступи, та, тобто я там пам'ятаю, там люди розказували тоже і на ефірах, і в групах в цих в чатах писали там, наприклад, е взагалі типу, ну, як їх вибирати. Я пам'ятаю, що я ще писав до людей, які вже вийшли зимою. Я писав, тобто за снігоступи я питався типу взагалі, ну, типу, бо я порівнював тоже які там моделі. І мені там це в особистих повідомленнях. Я просто пам'ятаю, я запитував про, ну, про таке спорядження. От тому, що я ніколи зніступами не працював. Мені треба було хоча б їх вибрати, там купити. От я їх купив, але вони мені не пригодилися. Я в останній момент із рюкзака розв'язав і залишив. От так. Що така така інформація була та корисна. >> Угу. Хм. Е, і, е, що, як ти вже безпосередньо перейшов до втілення, до до старту? Як ти там вибрав дату, коли ти вже покидаєш Львів? Знову ж таки, як я запланував відпустку, то я фактично от в мене умовно відпустка починається та з понеділка, а я вже в мене вихідні там субота, неділя, я вже в суботу, в мене вже на суботу були квитки і все. Я просто це, по-моєму, було два, в мене з 30-го, по-моєму, була відпустка. Ну, це вже я до 28-го я вже виїхав, е, з самого ранку, тобто я виїхав зі Львова. Тобто ще до того я ее го на 6 в мене годину був, так, тобто ще до того, як починалася там вся двіжуха на тому вокзалі цікашні. От і все, я прибув. Я не знаю, населені пункти, напевно, називати, чи то вже >> ні, населені пункти не називати, куди ти там прибув. Просто це була що Франківська область. >> Та це була Франківська. Та та потім я переміщався, ее в Закарпатську і таким чином я добрався від населених пунктів та я не доїжджав до останньої там до кінцевої та до Рахова я не дойду. От, е-е, що я, ну, тобто протягом цих всіх, скажемо так, етапів та десь виходить, я розділив це на, ну, да, на три етапи виходить. Та то поїзд, потім таксі, потім та потім якби два рази таксі і та і один раз цей перехід вже влистями, а може навіть чотири етапи виходить. Ну, з з того всього та найскладніше це було з таксі. От тому, що ми там, знову ж таки, я був з дівчиною і, чесно кажучи, напевно, мені би не вдалося самому це все провернути, тому що багато-багато комунікації лежало і розвідки на на дівчині, там готелі, тобто обдзвонювання, оці всі таксіки, перевіз там оцих спорядження самого рюкзака. Тобто ці всі етапи реально, ну, лежали дівчині. В принципі, ну, дуже-дуже була велика. Я, в принципі, не рекомендую там їхати самому або там, ну, або, наприклад, з людиною, яка там не, ну, не знаю, не має броні там, або тому що ви просто, ну, дуже багато є роботи по власне по цьому добиранню. А вот да і все. А типу останній, знову ж таки розвідка, десь в розвідку їздилось вже разів три і там і ввечері, і зранку, і в принципі останній момент там, коли я зро ну типу зрозумів, що там що людей взагалі немає і нікого взагалі було. І в принципі, ну так от я вийшов на точку старту, ну і дальше я пішов. зайняло в мене це е-е дві ночі, тобто >> Ну давай, давай якось розкладемо це, щоб була зрозуміла послідовність. Дівчина твоя поїхала вперед, щоб тебе зустріти на вокзалі, чи ви їхали разом? >> Ми їхали, значить, до та Франківська область ми їхали разом. Та тому що якби там і ми вийшли разом ну з поїзда, тому що ну там якби була мала ймовірність, там дійсно нікого не було. От. Дальше, в принципі, в Франківську ми разом переміщались, а от вже перетинати кордон область і дальше, да, дальше вже була розвідка, власне, вона і вперед. Тобто дальше було так, що двома машинами їхали, тобто і вона спереді їхала і ззаді, а потім вже, скажемо так, до останньої точки це було так, що вона, наприклад, з таксистом, а їхала, тобто, ну, їхала один раз, якщо нічого, все окортались і тоді вже її контбирали, от і доїжджали там до точки старту. >> Угу. Тоді давай повернемося в Франківську область знову. Ви знали, в якому готелі ви зупинитеся і хто вас туди довезе? >> Ее так. Та та та дзвонив в готель е ну в Франківській області і я зразу питав за таксиста, тобто чи чи зможуть нас забрати. І в принципі там була людина, яка я просто сам ще в поїзі там за 10 хвилин, тобто я набрав і якраз по нас приїхали. От. Тобто це все вирішувалось насправді на Ну, тобто, ну, в отакий спосіб, тобто позити в готель, спитати, чи є доїзд, чи є таксист. Складно то було знайти, треба було обдзвонити 10 готелей. Чи це на якому другому? Ні, тому ж готелю. Ні, взагалі це, якщо ми говоримо про Франківськ, Гранківську область, то це з першого разу, ну, тобто це не це взагалі, взагалі Франківська область, це не була якась там проблема заїхати туда, поселитися взагалі. Проблема була дальше. Дальше треба було домовлятися, власне, знову ж таки з з готелем, ну, з тим, з тим таксистом, який ввіз в цей готель, чи в нього є якісь знайомі. От і от власне такий спосіб. Тобто це було такий якби ланцюжок комунікації, я би так сказав. >> Угу. Тобто вийшли ви з потяга, сіли в таксі і яке відчуття, приємне чи все ж таки моторошне, що треба долати там якусь частину того шляху. Скільки вона, до речі, зайняла та поїздка? Поїздка. Маєш на увазі? До до готелю Франківській області чи дальше? >> Так. Так. У до готелю у Франківській області. >> Ну, цим поїздом ми їхали десь можливо трит 3 по годин десь также точно не пам'ятаю. Ну і дальше просто десь хвилин 20, да, оцей момент, коли я був в таксі просто, ну, я просто розумів, що в Франківській області там, ну, там не буде такого прям шлону, там нема блокпостів, в принципі, тому, да, було, було трошки так незвично, скажемо так, але тоді я ще був доволі спокійний. Я вже потім почав трохи, вже почалась там Закарпатська область. Так. >> Ага. Як, тобто доїхали, щасливі, поселились в готель і як там, як там в самому готелі? Їжа, ее, власники готелю, як у вас там, який там прийом і які відчуття? Прийом хороший, ну, тобто відчуття всі все розуміють, якби там, в принципі, в тих готелях якби в таку пору там туристів нема, там тільки туристи власне такі, як от ми. От тому якби там всі розуміють і більше того, вони, наприклад, якщо з ним, ну там поговорити, що ми в принципі робили, а-а вони в принципі часто самі там на контакт виходять в тому плані, що там кажуть: "От якісь зміни відбулись, от там зараз там стоять патріолі, там стоять там ви так не обійдете". Тобто, ну от, тобто така інфа, типу вони там це без проблем. Тобто просто треба говорити, треба комунікувати, не треба приїхати там заселитися і сидіти там чекати збор'я погоди. Ну от і все. Тому що ми, наприклад, ми там тоже нам готували їжу, ми там замовляли наперед там вона обід на вечеряю. І от в процесі оцього, скажемо, ми в принципі вияснювали, яке тут таксі може бути там, як тут можна обійти. >> Угу. Тобто люди в принципі доброзичливі і не не настільки настрашені, щоби там виглядувати вікна, слухати чи як там дивитися, зачиняти двері, щоб не дай боже ніхто не підслухав вашу розмову. Ні, ну знову ж таки, тут залежно яка. Ну ні, та та в принципі такі речі загальні, та типу, якщо якщо там просто якась загальна інформація, що от там вже ви там, не знаю, не перейдете, бо з тої сторони там вже ходять ці патрулі там чи чи десь там блокпост новий, то то це така загальна інформація. А, а там проблема тільки з прикордонниками, чи там ще є тцкашники, якась поліція, на що воно націлене? На запобігання нашій цій еміграції >> прикордонни. Та, тобто я так розумію, що вони прошарили, що там люди ходять з того, ну, там Луківської області. От і вони там просто зверху почали шаритись. Причому це було, як нам сказали, от до мого там за два тижні до мого приїзду. Тобто раніше того не було. Тому так, тому треба власне от оцей перехід, треба його доволі, ну, ну, збирати просто таку розвільну інформацію просто, щоб знати, з якої сторони вони є, з якої їх нема. Цкашників там нема і поліції. Я, наприклад, в Франківській області взагалі, в принципі, от коли ми доїжджали там, да, до отелю, в принципі, не, ну, я не бачив. >> Угу. Е, далі, як ти перебрався в Закарпатську область? Складно то було вибрати той день. Скільки скільки днів то зайняло сидіти там вибудовувати ті плани в готелі? >> Ну, знову ж таки, ми поговорили там з людиною. Ну, тобто знову ж таки ви і це там ро родичі цих цих власників та поговорили і виявили, що що типу що можна там пере перевестись та там на мотоциклі. Ну, принаймні мене так перевозили. Але знову ж таки перед тим він їздив в розвідку. Тобто це все знову ж таки на ходу вирішувалось, що ну типу ми просто чекали, поки він там він казав, що він там умовно в один день він там поїде в розвідку і якщо все оксту дня перевез. Ну і власне так і вийшло. Тобто там, де він поїхав по тих по тій частині та того хребта, то в принципі було вільно. От. Ну це десь зайняло два дні, два дні десь та десь, ну з приїздом, наприклад, з тим з тим в той день, коли ми приїхали, то получається раз у три дні. Угу. Ти слухай, в тебе така пригода проїхатися на мотоциклі. Вони дали тобі окремий мотоцикл? Ні, ні, я, короче, ні, посадили просто там були деякі такі місця просто там якось дощ там, пам'ятаю, дощ падав день перед тим і там було доволі слизько, багато болота. Я пам'ятаю, що там один момент я казав, ну, я просто думав, що ми там, ну, ми би могли там перевернутися, то я пам'ятаю, один такий схил був, що я там пару метрів, я казав: "Я злізу, я пройдусь". От то я там пройшовся, він з'їхав і дальше поїхали. Та мене по факту перевезли. Так от. >> І це була якась захоплива пригода, цікава, чи все ж таки вона спотворена поганим емоційним фоном? Ну, як сказати, коли ти їдеш, тебе везуть, типу, то, ну, куча болот. Тут якби, якби була погода, ну, в ті дні, то би було би, може, було веселіше. Я пам'ятаю, ну, мені та мені дали такий одноразовий такий костюм цей, то я трошки був захищений від того болота, але насправді там, ее, ну, ну, таке типу це не то саме, що ти там сам їдеш там на мотоциклі або на там на квадроциклі або на чомусь. Це це просто ну типу треба акуратно треба дивитись по сторонам, типу чи ніхто десь там тебе не не палить, бо там тоже там проїжджаєш, там якісь хати, там якісь пси гавкають. От тому та таке собі. Та >> і ви обрали експромт був, >> прошу >> цей переїзд, це експромпт був. Це не планувалося. Ти вже на місці вирішив? >> Та та та на місці домовились просто. Ну була задача стояла, треба перетнути кордон областей. От і все. Якщо раніше я, ну, думав, що це можна перейти просто взяти і коли розказали, що от там стоять з тої сторони, ну, тобто там так просто не перейдеш. Хоча там, напевно, можна було там, де ми їхали, може там і можна пішки було перейти. Просто пішки це займає там набагато більше часу. >> А не лише було їхати в Закарпатську область на потязі? Е, ну, до того моменту я, ну, тобто я отримав інформацію, що, наприклад, на тих станціях там в Закарпатській вже прикордонники переодягнені цивільні, вже стоять на вокзалі. Оце не був варіант. >> їхали ви кудись в конкретне місце чи просто задача була тебе вивести, а там а далі ти мав піти пішки, вже сам розбиратився? >> Ну, в тій в той самий населений пункт, де, ну, де раніше люди довозились. електрич не по факту й довезли. >> А в якийсь готель висадили чи просто десь там на вулиці сказали? >> Ні-ні, ні, там буквально біля біля самого готелю там я там за 2 м там де я до того моменту готель вже був за заброньований. Тобто в мене дівчина вже це все вирішила там. Вона вже була там, бо вона перевезила мої речі от на таксі. То от не просто там, я просто зайшов в готель, зняв той костюм. І ти це вирішив робити самостійно, бо я так розумію, що там теж були наші там брати по по цій справі в сусідніх номерах чи в сусідніх готелях. Мабуть, сусіднім та були були в сусідні кімнати всі. Та я взагалі, я вже от на тому етапі, я вже коли приїхав та ввагівську область, я зрозумів, що я буду, ну, тобто я буду дальше сам рухатись, сам домовлятись. Тим більше ж кажу, що в мене в мене була вели велика підтримка, тобто в мене був особистий комунікатор дівчина і в принципі доволі добре з цим всю справлялась. От так само і дальше, тобто вже в Закарпатській області, знову ж таки через тих, е, скажемо так, з того готелю, що я домовлявся за за переїзд та через кордон областей, там же знайшовся таксист, який нас в подальшому перевозив по Закарпатській області. Тобто там взагалі я тоді до, скажемо так, до останнього населеного пункту, ну, тобто де я, де я ще заселявся, так, а то мене фактично він зі своїм там колегою, бо ми спочатку тоже там роздумували, як як би це зробити, то він казав, що є варіант там дві машини і фактично перше їхала розвідка. До речі, в принципі, добре, що це була машина, бо там тоже якісь почались вже в кінці в кінці цього маршруту там якісь тоже якісь їздила поліція, то ми там чекали трохи, ну, машина зі мною, яка ззаді їхала, трохи чекала. То і вже коли поня зрозуміли, що це просто проїхало там, ну, вони там нікого не шукали, нікого не стопали, то просто заїхали. Да. От >> так. цей твій індивідуалізм, це твоє осібне таке переміщення, воно зрештою дало нам результат, тому що ти став тим промінчиком, світлим промінчиком в ці темні часи, бо там загребли е твоїх колег, які теж переміщувалися. >> Угу. >> Загребли їх там в Рахові. В Рахі. Рахів ти за щасливим збігом обставин не обрав. Як свої? >> Ні, я знаю. Я я не обрав свідомо. Я свідомо не обрав. Я коли колину люди от я пам'ятаю їхали, я просто ну знову ж таки там готелі і там ну наприклад там все чути, хто що говорить. Я, наприклад, просто поняв, що там ну ці, скажемо, сусідня кімната їде в Рахів. Я просто вже я поняв, що ну краще тоді в Рахів ну не їхати. Просто я зрозумів, що там буде багато людей, що там не одна, ну не одні такі вони там поїхали. От і взагалі я, ну, скажемо так, та тому я вирішив рахувати їх. Та є такий індивідуаліст. Та є. >> Ну це дуже добре, бо інакше взагалі би руки опустилися би, бо бо ти фактично зробив це. Хоча всі решта теж були близькі. Вони там були взагалі дуже близькі. Їх відділяло від успіху якихось зайвих 5 хвилин руху. Ось так. Ну тоді, ее тобі вдалося доїхати до наступної твоєї вже останньої точки пересидки і скільки скільки часу там ти посидів, що там відбувалося, як ви там їли, ходили за продуктами чи >> чи >> Ну знову ж таки там ми там зняли там дуже непоганий бокотедж. Ну знову ж таки це він недешевий. Тобто треба розуміти, що там ті катеджі вже в тих, якщо вони є там, вони там не всюди, не у всіх населених пунктах є, то вони доволі дорогі. Це тоже треба, але я вже, ну, якби в мене я це розумів. А, значить, ну, по про по по там по продуктах, по це знову ж таки цим займалась там дівчина і сталась ситуація така, що ми от коли тільки перебрались, ми зразу там замовили доставку з Рахова і з доволі там, ну, скажемо так, вродеі непоганий там онлайн там є заклад, тобто вони там щось готують. Ну, і після того я отруївся, короче, і я там ще сидів два дні, тобто якби додаткові, тому що, ну, я це був капець. І потім ми там читали закарпатські новини, там є там така історія, там люди травляться, там якісь оці ротавіруси, оце все історії. От і ну і мені було погано, і дівчині, і ну їй правда трога краще. Мені взагалі капець там другий день там температура була. Вот. Ну і все. І вона там ще їздила в Рахів з додатковими ліками, за водичкою. О така історія. Але якось через два дні мені зовсім не попустило там. Я, в принципі, вже відчував, що я вже там маю сили. От. Ну і почалася оця історія з розвідками з тоже. То ті таксисти, що мене везли туда в котей останній, вони щось там почали почали сливатися. Хоча один раз ее там оцей його колега того таксиста, він з'їздив в розвідку, скажемо так, до то до точки старту ввечері. І там виявилось, що там, ну, стоять, от стояв бус, стояли люди і там, і взагалі там ввечері, а, доволі жвавий рух там в 10й годині там і люди ходять і і світло світиться. Ну, типу там звітан було стартувати в принципі ввечері це таке. А вже на другий день, е, через день, до речі, та появився оцей таксист Володя, це жінка. Е, от то в принципі з нею також вже зранку їздили спочатку в розвідку. Тоже там було ні ні душі, світла взагалі не було. От. Ну і після того я вже мене вже за закинули туда. Я якраз в той момент вже відв'язав снігоступи, бо я спочатку думав, що трошки дальше проїхати і там на довший маршрут. Але так як там взагалі, ну, була ідеальна ситуація для старту, то, в принципі, я звідси звідти зра зранку. мається на увазі, ну, до, ну, фактично астрономічні сутінки, тобто коли тільки-тільки, от воно ще навіть, ну, це ще темно по факту, просто це там називається такими сутінками першими цими ранкові сутінки. Так, вдалося знайти сестру для нашого братерства, для нашого е цього братського руху. Е, і і вдалося нормально вибрати момент для старту. Але все ж таки ти ж, ти ж знаходився там близько. вже доїхав туди, куди люди і не мріють навіть доїхати в своїх там вологих мріях, найсакраніших мріях. >> Чому ти все одно вирішив доїжджати? >> А, ну, по-перше, знову ж таки, я пам'ятаю, я з тобою тоді говорив, я в принципі роз розумію свої кондиції. Та, тобто в мене там, ну, в мене немає такої фізичної підготовки. Та, тобто я розумів, що мені в любому випадку, якщо є можливість стартувати з, ну, з найкоротшо, ну, типу з точки, де є, з якої найкоротший маршрут, то це треба робити. Вот і все. Тобто, знову ж таки, там була, ну, то в мене це дилема там. Я спочатку е якби брати снігоступи, не брати снігоступи, знову ж таки, я розумію там, що там висоти там 1300 і там і дальше це вже починається сніг. А я там дивився по попередній та по по різних тих варіантах маршрутів з різних населених пунктів. Я розумію, що там, ну, то есть там буде важко в плані тим, що там в тому, що там буде висота і тоді приходиться тащити співоступи. От я їх по факту в кінці прив'язав, тому що я до кінця до самого кінця я не знав, чи вдасться мені та вибрати, доїхати та цей для до тої точки, з якої починається найкоротше. Ну, тобто і знову ж таки, зважаючи на свою там підготовку, післяпідготовку, якій останні роки в принципі її нема, то я розумів, що таке тре треба вибирати найкоротші маршрут. Якобись так. >> Тобто ти до кінця е проявив оцю гнучкість, до кінця ти е не цей не сформував е як воно має бути, і в останній момент навіть перебирав спорядження. Ну, це типу круто. Звідки в тебе така гнучкість? >> Та я не знаю. Ну, звідки я мені? Ну, я не знаю, ее, напевно, не знаю. В мене освіта математична, в мене не робота, я там займаюсь, а мені це потрібно. Це такий скіл, що потрібний. Ну, якось так. >> Ее, ну, до довезли, вони тебе висадили в ранкових сутінках і тобі там особливо нічого не видно того шляху, бо я розумію, що ще не не зовсім світло. І в тебе перед тобою лежить довгий шлях набору висоти, склад найважча ділянка. Ну і розкажи про цей коктейль тих емоцій і вражень, які були в твоїй голові в той момент. Ее, ну, на рахунок темноте я скажу так, що якщо от вже є оці ранкові оці сутінки, то, ну, ви все рівно, ну, ви там через пару хвилин очі привикають і ви, в принципі, ті стежки, то все ви ви бачите. Тобто це не там не хащі, це не там якийсь глибокий ліс, це все рівно якби така доволі місце місцевіцька проглядається і ви все рівно будете декілька хвилин будете бачити. Ну, тобто, якщо вас не сліпить, ну, тобто знову ж таки, якщо у вас там нічого не сліпить, то ви, в принципі, адаптуєтесь. Вот. Ну і все. Дальше почалось, що я просто чекнув, е, навігатор. Ну, тобто там спочатку я на Осман дивився, бо ну просто телефон дістав там великий, ну, той екран просто, да. До речі, я попереводив все в там підсвідку, там я на телефоні, на годиннику, в мене все там було по мінімуму, щоб дуже цей і все. Та й пішов по маршруту по факту. А там пішов, піднявся, піднявся, піднімався, да, оце цю частину, да, мені я зрозумів, що це, да, не про якщо захочеться швидко звід там піднятись, то це буде непросто. А та там єдине, що в деяких місцях там знову ж таки ці хати, там люди, деякі собаки, мобігавки, таке трошки не не дуже приємно. От. Але ти просто йдеш і все. Просто йдеш, йдеш, йдеш, ти зупиняєшся. Основне от на таких, поки ви не вийшли, поки ви не зайшли в якийсь ліс там, ну, не то що там хребет там, який тоже проглядається там просто в ліс, то треба реально йти. І, ну, там мені, до речі, доволі, ну, то помогло, що я, наприклад, я все ж таки в мене в спорядженні був гідратор. Це питна система. Я її, ну, в мене там була вода і фактично, ну, в мене не було таких затримок. Я я зміг вийти в плані там на набрати висоту і дальше вже йти. А дальше вже легше було. >> То встиг ти набрати висоту до до того, як посвітліло і для до того, як тебе там видно було, чи ти дістався. Ага. >> Насправді я, ну, от вже починався схід сонця і я от вже доходив, я вже там доходив, але фактично я вже був на хребті. Ну, тобто дехто там, ну, тобто може, не знаю, якщо якщо, ну, підпідготовка була би там серйозна, то та я би там скоріше залетів на цей верх. От. >> А одяг, як ти підібрав? Треба було роздягатися дорогою? >> Ее, дивіться, одяг. Добре, якщо я зразу тоді розкажу, чому я був. Е-е, да, ну, за одяг я знав. Тобто я я треба вдіватися для таких моментів. Значить, що в мене я зразу вийшов, тобто одяг в мене я не міняв одяг. Тобто фактично так як потім погода взагалі була хороша, то я в принципі в тому одязі, тобто і в мене була з собою і пуховка, в мене були запасні пліски додаткові в мене, тобто, але я це все навіть не використав. Тобто я був, в мене була термобілизна повністю синтетика а-а середньої щільності, тобто не найлегша і пліска. Е, причому темобілизм тільки вверх, низ штани в мене були, ну, хороші трекінгові сале в мене була, а, з легким утепленням і все. Тобто тонка шкарпетка трекінгова, синтетична, повністю легка. І в мене були взуття, в мене було трекінгове легке, е, такі, це навіть не були типу, це навіть не були високі берці, це просто були такі мід мід сайз. Це в мене було ці мерели маap 3 от зра і все. І панамо в мене було. Па нама, до речі, головний вбір взагалі, да, коли ви йдете просто по стерці, це не так має значення, але коли ви заходите на траверс вже, коли ви заходите десь там основий той ліс, коли там десь треба між ті гілки пролазити, це дуже-дуже виручає. Ну, тобто, по-перше, в мене була ще панама з таким ззаді, ну, так розкривались, тобто щоб за за шиворт не летіло всякі колючки. От отакий в мене був одяг. Зараз, мабуть, час згадати спілкування із хлопцями, які вже вийшли, які йшли, долали приблизно цю саму частину, тільки трохи іншим шляхом. І реально вони ж вони ділилися досвідом. Їм там то все набагато важче далося. Я там з ними теж добряче поспілкувався. >> Після твого старту ми теж там чекали від тебе звісточки, як не знаю що, як другого пришестя. >> Була ситуація. Ну, знову ж таки, та я пере от якраз вечір от вже перед, тобто я знав, що наступний ранок, ну, тобто це буде як мінімум там розвідка, так як все буде опти мене відвозять. Е, і оцей вечір я якраз я спілкувався з з людьми, які йшли довгий маршрут там на висотах і вони мені там понарозказували багато. Ну, тобто реально мені після того дзвінка мені реально так стрьомно було, капець. Але з другого боку я так подумав, подумав, я подумав: "Та в мене маршрут все рівно набагато коротший, набагато легший і я там якби відступати не було куди. Позаду був кордон, як там, е, Івано-Франківської, Закарпатської області". Да, було таке. >> В який момент ти зрозумів, що не все так страшно? >> Да. Ну, типу я просто, ну, знову ж таки, я дивився на ті маршрути, я дивився на висоти. Я в принципі розумів, що там знову ж таки висоти там не такі вже й висоти. Та ну, скажемо так, на коротких маршрутах. Тобто в мене був, ну, реально мені, ну, тобто мені якби розказували, що, ну, це логічно, що там, ну, якщо висота там більше 100, да, там, там вже сніг, там, там реально сніг. От. А там до тих висот, в принципі, там спокійно, типу, якщо є ці мікрокішки, бахі оці, не бахі, ці гамаші, в принципі, що в мене і було, я їх і використовував, щоб сніг всередину не не залітав, то в принципі я зрозумів, ну, типу, що в принципі в мене зовсім не такі маршрути. Я взагалі, чесно кажучи, здивувався, що люди йдуть там такі довгі маршрути в принципі. І, ну, бо я, наприклад, розумів, що я все, ну, я так не буду стартувати. Я потрачу, я потрачу різні там, ну, знову ж таки, час на комунікацію, на якихось таксистів, на на розвідку. В мене була якби я на того ставив більше ставку, щоб доїхати до найкоротшого, скажемо так, до одних одних з найкоротших маршрутів. >> І в той день ти, коли прийшов Світанок, ти там вже якимись чегерями поліз, чи ти якось комбінував стежку? >> Я комбі Угу. >> Чигері? Ну і там ситуація яка на хребті, е, коли, бо там, знову ж таки висота змінна. Ну, тобто коли мала мала висота була десь до середини, я дойшов, ну, нормально. Бо я я зрозумів, там снігу нема взагалі, там не було десь з місцями. І я так, ну, типу нормально йшов, йшов, йшов. Потім там дальше почався сніг. Аа і, ну, і це якраз бувже вже той момент, коли якраз я і планував типу зійти трошки в бік, типу, щоб туда не йти між між дві відомі гори. А я просто в зявправо і все. Я пішов вже власне траверсом, я пішов лісом. От. Ну, а там в лісі вже снігу не було. Тобто по факту там просто, ну, просто треба йти обминати повалені сосни, щоб десь там не впасти, не перечепитися і все. От дальше я там я переходив там невеличкі такі спускався там такі річечки. Ну знову ж таки це такі струмги просто на таких таких урвищах і просто спускався і просто по маршруту знову ж таки там перепад висот був мінімальний. Ну і вже в кінці я просто мусив на хребет вже. Там вже трошки було снігу. От. Ну це вже біля самого біля самого кордону. Та і там вже й доволі така серйозна ягоза. Тобто там єза, три кільця, два знизу, одне зверху. Там навіть от просто без болторіза ее ковриком накинути, там вже так просто навіть не вийде. От якось так. Ну, по факту я провів ніч. Ее я коли зійшов з хребта вже, та це вже було така доволі, ну, ще був час, але я зрозумів, що все рівно ввечері я, е, ну, ввечері там шаритись біля кордону не потрібно, там активність найбільша. І я просто заночував. Ще я там розклався ще до заходу сонця, е, біля одного струмка, знайшов просто рівне місце і все. Розклався, там поїв, ну, і все. І там переночував. Ну, і зранку зібрався і вже пішов дальше. >> А яка твоя була ніч? Спалося спокійно чи все ж таки на стресі? Тому що, ну, фактично, щоби люди розуміли контекст. Там же ж перед твоїм стартом назбиралася купа подій. Хлопців в Рахові прийняли. Дальше ти поговорив з >> Я пив магне я весь цей час за сорю перебуваю я весь час на ніч пив магне B6 рекомендую дійсно помагаю так і дочував я ну тобто я коли зрозумів що я вже там частину прийшов вже типу нічка ну то есть як я розкладаюсь ну типу і чесно кажучи в той момент якось вже вже не так було типу стрьомно я хоча би спроб я на той момент розумів так я хоча би спробу пробував, я стартанув, а дальше просто треба, ну, по-тупому десь там, знаєш, не попастися десь прям на відкритих місцевостях. Тому я, в принципі, звернув і пішов лісом. І, ну, якось так. Знову ж таки, ночував я добре, в мене там хороший спальник був. Ну, коротше, з тим в мене проблем не було. В мене матрас був, тобто я взяв надувний коврик високий, широкий, а і їжа, сублімати, там, батончики, чай, кава. А-е, ну, от і все. То знову ж таки мені, можна сказати, повезло, бо там було вікно погоди, там два там три дні якраз ці були, тобто дощу не було. Ну то проблем взагалі не було з погодою. Е там якихось дронів, якихось таких речей я взагалі не чув. Тобто тварин, які би там підходили прямо вночі до палатки, тоже не чув. Ну сліди бачив, звичайно, сліди там травоїдних. Там їх багато. Ну тобто ніч була нормальна. >> Угу. А пив ще? О, згадав. Ще пив обов'язково на вечір і зранку пив за порадами попередніх вихідців ортофен. Воно реально помагає. Реально на другий день там ранок відчуваєш себе нормально. Тобто ні можна йти. >> Тобто я розумію, що ти дійшов досить близько до кордону і в принципі, якщо би ти там піднапружився, то ти би міг і здолати той кордон в той день. Та але я, ну, знову ж таки, там останній підйом, він був там найважчий. Тобто, знову ж таки, там на той хребет я навряд чи би встиг там це зробити. Ну, я би точно не встиг це зробити до 8ї години і а там вже темніє. Ну, я якраз про це і тоді якраз подумав, що краще переночувати і зранку вже, да, якщо мати хорошу фізичну підготовку, в принципі, цей маршрут можна там за один день здоти, да, і все. Але, ну, знову ж таки, це не в моєму випадку, бо я дуже слідкував там за часом, я слідкував за, ну, тими там, коли сонце сходить, заходить і я прийняв рішення. >> Тобто ти достатньо добре організований і ще й гарно тримаєш себе в руках. Такий чоловік на досвіді. >> Ну, можна і так сказати, да. Е, бо, звичайно, хлопці, вони намагаються уникнути там якоїсь зайвої ночі в цьому дискомфорті. Тобто, якщо можна поспати десь вже в готелі, то вони надають перевагу кинути все, побігти, спробувати швидше то зробити. Ні, ну треба розуміти, що знову ж таки, я ж кажу активність прикордонників ввечері, там ситуація така, що там є дорога на тому хрибті, там та ягоза. Тобто знову ж таки там, ну, це раз. По-друге, кажу, ну, для мене там останній підйом тоже був непростий. Тобто там ще й сніг появляється, куча цих повалених дерев там вночі. Я просто не розу, ну там там дуже важко е-е ну скажемо так, ну там пійти так адекватно, ну типу от якось так. Тому що, да, ти з трекінговими палками, да, там е небо вроді як було нехмарне, там можливо якісь там позиція місяць навіть в той час був, але ну та й банально тобі треба відпочити. Ну знову ж таки, я говорю про себе, тому мені треба було відпочити. А ночувати в некомфортних умовах, ну не знаю, мені було дуже комфортно. Я, ну, я розумію, що це дуже залежить від спорядження, але, ну, в мене було з цим все ок. В мене була нормальна палатка, одномісна, легка, надувний цей ремат, спальник. Спальник взагалі топ. Я, ну, тобто для мене це не не було без купа. Я спав і гір в гірших умовах в лісі. Я спав і на цих п'єках, і на пігових спальниках. Ну, тут спорядження в мене було прямо >> так. Тут дуже добре. І о котрій ти прокинувся, ти наводив будильник чи >> Ой, так я я заводив будильник, але я все рівно встав пізніше, тому що я я думав, що я тоже в сутінках зараз швиденько там зберусь, але ні. Ну, тобто ще було доволі так темно. І я розумію, що мені там і так невелика, небагато відстані лишилось, то я в принципі, ну, якби я звичайно прокинувся, ну, тобто я встав до сходу сонця, але я поки там поснідав, поки я там зібрав це все скрутив, ну, типу то та то вже сонце зійшло там. Ну, я після того, а я ще вище воду набирав. Тобто я собі знов ее перед тим, як скласти спорядження, я собі гідратор спустився до струмка, профільтрував яно фільтр, я профільтрував воду в цей цей гідратор, де все зібрався і пішов. >> О котрій, о котрій то приблизно було? Наскільки там вже було виднося? >> Вже було світло, вже було видно. Та це вже була десь година 8ма, напевно, десь по 8 десь. Так, якось так. Там з з 8ї до 9ї. Тобто я вже, ну, тобто я там дуже не спішив, бо я хотів, я уклав собі, поскладався собі нормально, щоб було зручно вже тоді ручно. >> Угу. Ну і скільки в тебе часу пішло, щоб дістатися е тої колючки ігози на кордоні? Наскільки вона тебе вразила? >> Наскільки ти там як заєць ховався десь під якоюсь мрічкою? >> Я А насправді я там дуже не хо там, до речі, ну там є за що ховатись. Там куча повалених таких величезних сосен. Один раз я вже вже на підйомі був, я вже доходив там. Мені вже лишилось буквально там пару метрів. Я пам'ятаю вертоліт пролітав, він трошки всердно дальше пролітав. То я якраз в той момент я там никався, я я думав просто, що він в якийсь момент все ж таки наді мною буде прилітати. То я там просто полежав там пару хвилин я полежав під корнем заваленої такої величезної сосни. То я там під нього весь залізти просто і все. перечекав, дивлюсь, нічого не летить дальше. Ну і дальше почав підніматись. А там там є там є такий момент, що треба обходити. Там просто такий сосни, що ви їх там не переступите, їх все рівно треба обходити якось. От і в тому плані, да, це була така незручна історія. Потім ще вище, вище, вище, то там вже цей сніг такий. Він спочатку там по кістки невеликий був, потім там він збільшувався і в самому кінці там такий така історія, що перед тою дорогою реально дуже багато завалених сосн. Ну, тобто там ще треба знайти то місце, щоб нормально щоб нормально от просто вийти до тої колючки. То я тоже там щось в сторони ходив трошки це і там вже доволі такий сніг попадався доволі такий по коліна вже. От то я там трохи так ходив. Ну, от оцей момент було трошки стрімнувато в плані тому, що ти там ходиш по факту по кордоні і ну просто слухати треба. Треба слухати, чи там хтось їде, якась машина, от тому що там є реально дорога. От. Ну і я просто в якийсь момент я, ну, тобто я трошки відійшов пару метрів, я знайшов там цей прохід і та і все. Типу лишив рюкзак, дістав цей болторіз, розрізав, вернувся, взяв рюкзак і перебіг. Ну і там спуститися. Основне там треба спуститися ще б 20 м і тоді вже можна там повикидати оці кішки. Оце все от. Ну і дальше я спускався. Так. >> А е який ти там собі прохід зробив? Е просто розрізав аби як чи там не спішив? >> Ні. Ну я доволі спішив. Я десь може за 30 секунд максимум я там це все робив. Е, там просто так, як там є гоза знову ж таки в три слоя, тобто знов два два кружка знизу, один зверху, то там ну там легко ногами, там дуже легко там застрягнути. Тому я там знизу нормально попідрізав, типу, щоб можна було пройти. Кщо ви берете рюкзак, ви ще ну типу вам все рівно там треба нормально пройти, ви там нічого не будете перекинути. Просто верхнє кільце, воно ж, ну, типу, воно просто роз роз'їжджається. Основне нижню підрізати, щоб десь там ногою в штанах не просто тупо не застрягли. Ну просто от ці моменти треба просто я зразу зрозумів, я почав її розрізати знизу, я поняв, ага, вона ніфіга там не розріжджається. Вона якось там ще закріплена знизу. Я так зрозумів, що там сніг. От е якось так просто зробити собі нормальний прохід і і це і пройти. >> А ти ще про сосни згадував? Там альпійська сосна чи чи то просто хвойні ці смереки? Там вроді як просто смереки там. Ну, тобто знову ж таки, та знизу вони, ну, знову ж таки альпійська соста, вони вони там знизу сухі. Тобто там більше проблема то що, ну, там доволі багато дерев, особливо біля кордону, тобто вже коли підходить, багато завалені і ну там такі стовбори, знову ж таки, їх просто не пере, ну, там їх можна, та їх можна, напевно, перелізти там, ну, але краще їх обійти. От там такі коріння, не знаю, з ростом мене там може навіть вище. Ну то такі попадались. Тобто там треба, ну якби шукати місце, щоб про пройти. Ну скажемо так, я скажу, це було на на мому участку. Та можливо там десь участки є такі, що там не потрібно цих маніпуляцій, цих подивили. Колючки просто вони по всьому по всьому. Просто я кажу, от добре мати панаму, бо якщо ви десь проходите в принципі по по траверсу десь засушені сухі оці колюшки, щоб вам вони і так в рюкзак туда залітають туда там між між між гідраторо туда в ту кишеню, але там хоча би вам за шиворот не буде це все падати. От так щось питав. А питав, що що там природа і прикордонники підготувалися для того, щоб тобі ускладнити той шлях переходу? >> Ну да, да, там прикордонники, до речі, я на дорозі дивився на сліди там. Ну, тобто як я бачив там от спускається машина, ну, наприклад, та з цього відомого мису і там просто є такий підйом. І насправді вони отой учасник, де я був вже, вони там не доїжджали. Я не бачу там сидів, коліс. Там тільки сліди були людські. Тобто вони, я так поняв, там доїжджають до якоїсь там, ну там може метрів 30 від того місця, де я де я був, може. І дальше вони просто, ну, типу йдуть там, не знаю, проходяться. Просто я бачив сліди взад- вперед іменно по кордоні. От і назад, напевно, їдуть. Якась така ситуація мені видалась. >> А, а в тих місцях, де ти був, там були інші сліди, які в Румунію вели? >> Були. Та там були. От тому підйомі, де я був, я там на снігу я замічав, та я замічав сліди. Просто в мене, ну, я точно не знаю, бо я не бачив ніде розрізаної ягузи там. І в принципі там така ягуза, типу, вона там зна, вона там не є там скручена якимось дротом, да, там, тобто я можливо це й прикордонники там ходять, а можливо це, ну, люди виходили там, можливо десь там дальше вона дійсно була розрізана і скручена. Просто я там особо її не оглядав і мені там треба було швиденько її розрізати і пере перейти до вас. >> А слідів яки безливців там, які волочили якусь вбиту косулю, гуцули там таким >> така такого не бачив. >> Не бачив? А якісь постріли, якийсь шум дорогою, щось було? >> Ні, взагалі я не я не чув ні одного дрона. Я не чув ні одної, ну не бачив, не чув ні одної людини. А тварини я не чув ні вночі, ні вдень. Тобто взагалі, ну, тобто тишина і вітер тільки і сосни хрускають повітря. >> То, тобто пере прикордонники добряче виснажились напередодні із відчуттям гарно виконаного обов'язку, що вони наловили купу хлопців. >> Так, >> е, вони собі там сиділи. >> Ну, це це все ж це ж неділя. Це ж дивись, це ж було по факту неділя і це ж Паска була. Там же Закарпатті дві Паски святкують, наскільки відомо. Так що це тоже якби зіграло роль, я так думаю. Або якщо не Паска, то вербна неділя. Ну, тобто в любому випадку, да? >> Угу. Ну, добре. Перейшов ти цю лінію колючки до кордону, там ще треба було вилізти на на хребет, щоб почати спускатися, чи як там, який там рельєф був? Ну як, >> ну кордон, кордон сам іде, кордон сам іде по хребту. Ну то по факту. Ну то есть я якраз піднявся, розрізав колючку і вже дальше спуск. Ну і все, спуст вже територія Румунії. І фактично ну от я дальше починаються стежки, тобто на рмунській стороні там зразу починаються стежки і просто по тих стежках треба йти вниз, вниз, вниз. В якийсь момент там я побачив такий доволі стрімкий струмок. Е, до речі, можна було насправді йти по стежках, але, ну, на карті вони, ну, не зовсім точно, ну, якби відображаються. Тобто там на карті одне, потім ті стежки міняють напрямок і я в кінці, ну, тобто якби я потім спускався по струмку, просто та видно було, що там вже хтось сходив. Ну, тобто там ходять люди по тому струмку, тому що там такі вже видно, що там таке протоплене трошки. Ну, я по ньому спустився, спустився, спустився до самої річки, до дороги. такої гірської. Потім вже от настав вечір, тобто знову ж таки темно було 8 годи там вже я я ще йшов трохи навіть вже з фонариком шов, але я ну я розумів, що я все рівно не встигаю там, бо людей взагалі нікого не було. Тобто бачив сліди від тих коліс цих машин їхніх прикордонників. Е, але я так і не зустрів ні машину, ні нікого. В тих хатках там були були ті на схилах їхні ці тих підлісників чи чи хто там. І але знову ж таки там ну ніде ніде диму там не ну я не бачив, що там хтось якби був, маю на увазі опалені. Вот і я просто заночував там такі при дорозі, при річці там були такі як вагончики. Один вагончик заглянув, типу він там зламане ліжко взагалі виламане. Все, я пішов дальше, знайшов тоже попри річку там по тій дорозі знайшов ее такий самий вагончик, причеп. Просто там було ліжко. Ну, я там за заночував. Це вже було доволі пізно. Це вже було з 9те по 9. От і на ранок просто дійшов до дороги, тоже зібрався, нормально вже поснідав. А-а, тоже я вже там ніде не спішив і просто дійшов до дороги. Фактично я до асфальтної дороги дійшов і там я вже зустрів себе. Ну, і вони стандартна схема, вони там щось поговорили. Вони казали, що вони там українці, вони такі самі закарпатці, там на території Румунії. Вот. Да. типу і все. Вони потім там набрали там ще якогось колегу. Він там подзвонив до колеги, той колега викликав цих прикордонників. Ну і все. Дальше по схемі мене привезли там тоже там. Ну і все. >> А ще хтось ще хтось був там, коли тебе прикордонники прили? >> Ні, в взагалі взагалі нікого не було. прикордонники, до речі, зразу типу, е, ну, до речі, оці місцеві, які там, на яких я вийшов, то вони там взагалі здивувались, що я там один, вони там казали, там один не можна, бо там, ну, це дуже страшно, бо там, ну, вони там же сказували, що типу в нас там на кордоні стріляють там і це. Хоча я собі так в моменті подумав, яка ну яка різниця, я один чи не один, якщо там чи там стріляють, ну, типу наскільки це поможе. Ну, таке. І прикордонники тоже, типу, вони тоже чомусь там тоже питали, чи я один, типу, чи ще якісь запарники. Вони тоже на мене дивились, що я типу один. Але я кажу, ні, ти, ну, типу, да, до речі, вони всі там нормально англійську знають. Вони першим ділом мене спитали, чи англійською, ну, там проблем з англій нево. Та я трекінгові палки і ніж в мене було два ножі. За один я забув, то в мене маленькі швейцарські прикордонники забрали, бо я з кишені був, а більший, ніж мору я віддав. Може, слухай, ці українські гуцули мали на увазі, що не можна по одному ходити, бо прикордонники стріляють. І раз ти можеш сам вийти, то міг би когось з собою захопити. Кого іде захопити? Не поняв. Ну ти, ну що, що не дуже якби людяно самому виходити, коли ти здатен сам вийти, то в принципі ти можеш когось не такого толкового, як сам в Україні захопити, щоби вивести. І він не попав на стрілянину на кордоні. >> Да не передба. Я не, ну я не думаю, що там прям так стріляють. Їх не задача все ж таки догнати там. Ну, принаймні на тих участках, ну, в горах десь там максимум за тебе можуть догнати. Так як нема там Ягази на території Румунії, тобто там вони там можуть, в принципі, забігти, якщо там тебе побачать, то да, там, до речі, та там бажано не затримуватись на на тому спуску там зверху, тому що там такий рельєф, що там є стежки, там нема такого лісу, там в принципі в принципі легко до гнати, якщо захотіти. От тому так краще спуститись на якусь там вже певну висоту і там ее і вже там оце скидувати там якісь за кішки, що там ці болторізи все от якось так. >> А як там українська підтримка хвилювалася? Раді були почути твій голос вже з того боку кордону. Який той був момент щастя? >> А чекай, ти українська підтримка? Ти маєш на увазі родичі? Типу >> родичі, дівчина. Так. Та а до речі, там же ж, ну, якась ситуа, ну, прикордонники забирають телефон. Ну, то есть вони тебе питають, ти там повідомив своїх родичів і все, що я зробив, це просто написав двіски там дівчині і мамі, да, і все. І в мене телефон забрали. А вже говорив, то я вже коли вже оформився там на другий день мене там відвезли цей сіт. Да, я тоже я там тільки один був, більш там нікого не було. і прикордонників в тих їхніх, ну, кімнатах там внизу, де, ну, вот то я там тоже один був. Ну, там були вільні кімнати. То вже потім, коли вже оформились, коли вже мені віддали телефон, віддали той захист, е, я просто, ну, я вже потім вже, коли заселився, бо я одну ніч в сігеті був, що мені треба було відмитися, відібрати сам там себе помити і одяг попрати. От то я вже потім вже говорив: "Та нормально, типу там дівчина там чуть-чуть там не плаче. Там, ну, таке, типу, ну, це стандартна історія. От. Та мама там тішилась, але я з нею потім тоже говорив. Та і таке. Ну, доволіся стандартно. Та захист оформили буквально там щось за годину часу. Там взагалі не було ніяких проблем. Просто печатки тай та й все дали мені бумажку. >> А наскільки ти став іншою людиною після цього переходу гір? Що в тобі змінилося? >> Да, я би не сказав, що мені щось змінилось. Чесно кажучи, я просто, ну, да, важко сказати, бо я просто не знаю, я встиг зробити у відпустку фактично я там не ну в мене там якихось проблем от чисто організаційних якихось там в мене, ну, там немає. Я просто селився, не знаю, в один готель. Зараз я в іншому вже тут клужі на на два тижні живу, бо я буду до мене, до речі, має приїхати дівчина скоро і я буду просто квартиру я вже тут тоже в мене тут є знайомі, які там з кими я колись працював, то я просто знову ж таки я вивідую всяку різну інформацію на сміття квартири, оформлення того всього. Тобто чисто отак, щоб змінилося, то я я можу сказати так, що я там я не пережив якихось там серйозних на грані виживання подій. Тобто в мене не було такого, що я там, ну, я реально там не знаю, мені там було дуже холодно, що я там мусив, не знаю, якось виживати чи там чи ну тобто в мене чи я десь там настрашився якихось тварин там чи чи прикордонників якихось я тікав там. В мене такого не було. Тому там сказати, що я там змінився, я просто зрозумів, що треба, ну, просто якби ходити, ну, більше ходити. В мене тут буде така можливість. Та тут не ловлять нікого на вулиці. Я просто буду, ну, більше там займатися фізичною підготовкою, просто ходити там більше в гори піду знов. От якось так. А ти ти відчуваєш, що ти зробив щось, якийсь значний крок в своєму житті? >> Ну, звичайно. >> І як ти >> немає якогось відчуття, що ти тут, а вони там, і що це якось нечесно по відношенню до тих людей? >> Та звичайно, ні, давай так. Звичайно, я я розумію, що це там історичні події та там в житті людини там, яка там отакий спосіб та там виходить та там от отака міграція. Але ну скажемо так, я я готувався до цього. Це не то що, знаєш, там отак якось раптово це сталось. Та тобто і на рахунок людей ти кажеш: "Та ні, напевно ні". Я там, ну типу ти маєш на увазі родичі чи просто люди, які ну типу що ти маєш на увазі? Друзі, вони там >> друзі, колеги. >> Дивись, спочатку друзі в мене є різні. Тобто в мене є, ну, люди, які там фактично, які в тій в системі та є в системі, тобто вони це якби їхнє вибір та бути в системі. То ну це це я говорю зараз там не про поліцейських, це це там, наприклад, це такі доволі безобідні, та але вони там грубо кажучи вони державні та там державна робота. е-е ті ее колеги, друзі, які в мене, ну, тобто там по роботі, тобто знову ж таки, я з деякими говорив, тобто я казав, що я планую виходити. Я просто я в якийсь спосіб собі якби хотів напарника, але ну вони, наприклад, зовсім не нуто вони їм страшно, одним страшно в горах, другі просто, ну, типу відмовляються. От там патріоти є серед них, тобто там дуже різні люди. Тому якби мене моє задача було просто спитати, а вдруг хтось якби такої самої думки, як я, що я в принципі зробив. Так, тому якось, ну, я я не дуже там переживаю. Так, оце якби вибір людей. Я просто, ну, і мені мені мені важко важко мені в такій в такій системі, в такому устрої жити, от як зараз є українці. І все. >> А наскільки оця тема токсична? А в середовищі твоїх колег будеш ти ділитися цим на якихось >> звичайно >> ее роз розмовах із колегами? >> Звичайно, я поділюсь, я повідом тото, звичайно, так. Ее але ну яку якоїсь там, звичайно, я поділюсь. Тобто це не то, що там от в мене там от скоро день народження, мене там будуть дзвонити, то писати там, звичайно, що я скажу, та але ну якась, ну типу я не відчуваю якоїсь токсичності. Ну, тобто принаймні, ну, скажемо так, про політику. Я взагалі з, да, типу з деяких там я обговорював, то знову ж таки є люди різні, є там такі суперпатріоти, з якими я колись там сперечався. Люди, я зрозумів, що люди там там 30 років взагалі не розуміють багато речей. Тобто, да, оце можна сказати, що це токсична якась історія. А є люди, які просто все розуміють, але вони там умовно в системі і вони якби вже доволі прив'язані. таке >> гарний подарунок ти собі зробив на день народження. >> Ну да, да, є таке. А, е-е, як, е, ця, ця, ця вся твоя історія успіху, вона, е-е, як там була результатом планування там твоєї раціональності, твоєї ретельності, чи це все ж таки більше була якась така удача і е в цьому складова якогось щастя значніша? Ну, я думаю, що це в комплексі, типу, ну, я можу сказати так, що, ну, прям на таку прям удачу, удачу я там не розраховую. Ну, прям, щоб прямо цей я все ж таки розраховую на якусь таку аналітику більше. І я можу сказати, що, ну, реально, от я згадував вже, що дівчина мені дуже сильно допомогла. Ну, реально, типу, тобто там просто отак от їхати і там пересуватися по цих територіях ті Закарпатській області без такого супроводу, без розвитку, в принципі, немає сенсу. Ну, тому що ви ви просто попадетесь. От тому що там, наприклад, знову ж таки, от в мене дівчина там як в магазин ходила на там місцевих тоже розпитувала ем ту продавчи там взагалі там чи чи є там таксі, то наприклад ее таксі зараз там взагалі проблема, тому що дуже з'явилось багато патрульок і багато і тих прикордонники цих їхніх машин і там просто вони льотають от іменно по цих дорогах просто зад вперед. Особливо це ввечері, тому там насправді, да, з тим з тим складно. Тут нема що казати. І обов'язково потрібна якась така, тобто потрібна людина, яка буде, не знаю, з вами там щось станеться, вам треба якісь ліки десь там виїхати в аптеку, не знаю, банально там за продуктами, розвідка. Це це просто обов'язково. А я думаю, що це якраз тоже дуже сильно повпливало на цей успіх. Повезло, можна сказати, що, ну, повезло реально з погодою. Тобто реально це вікно, воно реально було хороше. Температура була, тобто не було води, тобто не було дощу такого, що прямо там по півдня або перед тим були дні, що прям було мокро, от, а тут було нормально. От якось так. Ну, планувати треба, планувати треба розуміти, ну, якби куда ви попадаєте і треба просто це і на ходу, тобто знову ж таки треба бути дійсно гнучким. там на на ходу трепу треба варіанти, треба розпитувати людей, треба, ну, це робити акуратно і якби от і ну якось цього всього і складається така можливість, та що ви, ну, скажемо так, як мінімум стартанете, ну, хоча би стартане, ну, а дальше там вже залежити, не знаю, там попадете ви на тих прикордонників, не попадете, це вже таке. Тут не вгадаєш ніяк. Тоді, оскільки дівчина стала великою складовою твого успіху, то як ти оцінюєш наявність дівчини в твоєму житті? Це було теж якимось результатом збігу обставин, якоїсь удачі, чи це чи ти теж допав до якихось зусиль, щоби ось така людина була поруч з тобою? Ну, окрім того, що ти багато вчився, робив кар'єру і сам по собі є цілком собі успішним чоловіком, про якого мріють дівчата. >> Та я це так дуже гучно сказано. Е, дай, ну, як сказати, ну, на я, ну, в мене не було, в мене не було там, ну, я, скажемо так, можна сказати так, я там з поганими жінками я не жив ніколи і там не будував відносини серйозні. Тому тут я можу тільки сказати, що це е ну якби просто, ну, вона там, наприклад, переживала там сильно за мене, вона там, тобто я я зрозумів, що, ну, типу, що вона нормально так включається в цей процес. Тобто от і якось так. Ну типу вона, наприклад, сама сказала там, що я там сама, бо я перше думав, що вона там чи поїде, чи не поїде, то вона зразу сказала: "Все, а я з тобою поїду, все буду." Ну я її попереджав просто, що мені потрібна людина наперед, що мені потрібно буде робити, ну от наприклад ті дії та які робили. Тобто оце все розвідходи десь там. От то я я прямо казав, що мені це потрібно. Так, як вона хотіла, щоб в мене успішно все склалось, вона там навіть не було ніякихось питань. От вона просто, ну, не знаю, взяла свій ноутбук там. Вона, в принципі, весь цей час навіть працювала з цих доміків, з цих готелей. Якось так. >> Ага. Ну що ж, тоді давай на кінець нашої розмови, е, побажай щось своїм послідовникам, нашим послідовникам, нашим братам, які будуть долати цей самий шлях і якусь якусь пораду, якесь там заохочення, >> да? Е, в принципі, ну, треба вміти комунікувати, тобто і вам типу отла, ну, типу, якщо у вас є там супутниця або там якась людина, яка може в принципі це робити, це окей. Але вам все рівно самому також треба комунікувати. Ну, це це треба напрацьовувати оці цей скіл, тобто щоб ви могли а-а не знаю, там щось в місцеве спитати, могли домовитись, тобто ви могли, в принципі, оцінити взагалі там пропозиції їхні там, наприклад. Так, це це дуже важливо. От це в принципі такий загальний загальний навик, який потрібно якби всім розвивати. От. Та в принципі побажати успіху можу тільки як мінімум треба попробувати, тобто знову ж таки, тому що, ну, якщо ви там не треба розраховувати на напарників, от зразу скажу, що я би зараз взагалі навіть не не питав за напарника, ну, там нікого. Ну, тобто я я би навіть не пробував це робити, бо раніше я ще пробував та там я і я там говорив з людьми. Ну, знову ж таки, я розумів, що це така історія. Ви просто потратите час і краще взагалі, а самому ви просто, ну, скажемо так, групу групу людей легше в принципі зловити. Неважливо на якому етапі, там на етапі, чи ви в таксі їдете, чи ви вже йдете в гори. Тобто я з історій різних чув, що люди там починають то сперечатися, то ще щось. І, ну, це така собі історія. От. І, в принципі, вибирати все ж таки короткий маршрут. Та, тобто старатися вибрати короткий маршрут, тому що ймовірність та що вас зловлять на короткому маршруті. Я маю на увазі, коли ви вже в горах, ну, тобто все рівно нижче, ніж коли ви проходите там якісь хребти, які там проглядаються, які дуже там всім відомі там десь вже. Ну, тобто просто чим більше дистанція, тим більше іновірність, та там десь буде патруль якийсь там ходить по саме по тих ділянках. Так що бажаю успіху, да, і такого тверезого, більш раціонального мислення, підходу до до цього всього. Якось так. Ну, дякую тобі, величезний, дякую тобі, що ти впорався і став цим промінчиком світла в ці темні часи, в часи великих втрат кандидатів на здолання шляху. Ти, да, дав нам цю надію і дав привід радіти також. Також. >> Е, ну що ж, тоді в мене запитання закінчились. Е, люди, шикуйтеся в чергу. Тепер ваша черга ставити запитання. Можна? >> Ну так, >> я перепрошую, я просто чаток припустив. В мене два коротеньких питання. Який місяць, рік виходу? І друге все ж таки, чому соло от так обрано було, ну, свідомо чи несвідомо? >> Е, так, я не почув перше питання. >> Місяць та рік виходу. >> Ее, це було буквально недавно. Це цей рік, е, це по факту початок квітня. Так. Е, друге питання. Чому соло? Знову ж таки, я спочатку вибирав, ну, тобто, тобто мені люди там, я просто написав, що я там шукаю напарника на кінець березня, початок квітня, який там напрямок там Румунія. До мене люди писали, я говорив з деякими людьми, але ну якби деякі мені там не підходили, я розумів зразу, що такої деякі я, ну, на етапі умовно, коли в мене вже було спорядження, люди тільки починали скуповуватися, я розумів, що, ну, типу якби це буде зрозуміло, коли, ну, а вже коли я вже приїхав, скажемо так, в готелі, то я вже зрозумів, що я я буду один. Ну, важко з наперником важко. І і в принципі, якщо у вас короткий маршрут, якщо у вас там, ну, знову ж таки, якщо це невеликі висоти, ви розумієте, що, а якщо ж якщо у вас є взагалі підготовка і досвід, то це взагалі я в принципі не бачу там проблем самому йти. >> Привіт. Вітаю тебе з виходом. А скажи, а де віддалену роботу шукати, щоб заробити на вихід? >> Це до такого питання я не був готовий. Відда, де віддалну роботу шукати? Ну, віддавна робота є різна. Я, ну, ну, скажемо, моя історія, я просто є айтішник, я вчився, в мене освіта відповідно, тобто якби я від тою від освіти, тобто я вже знав, що я там буду зв'язаний з якимись там комп'ютерними технологіями. Та ну я в принципі просто в мене, ну, якби в мене нема такого, що мене там якась була робота, я потім свічнувся там на IT. Ні, в мене зразу з університету з останніх курсів я вже просто віддав на роботу. Що значить раніше я в офісі ходив? Просто після ковіду ситуація була така, що просто всіх всіх я пам'ятаю тоді перегнали на ремоут. Там офіси же були тільки там частково доступні в плані тому, що там можна було зарунювати міс і там посидіти. От. А от і так воно і вийшло, це віддална робота. А після ковіду, коли після ковіду почалась війна, ну типу і в принципі вже там ніхто не вертався. А коли почали на вулиці ловити людей, так взагалі вже ніхто не вертався. Ну якось так. Я не я не можу дати поради. Як, як саме шукати віддалну роботу? Віддалена робота є різна. В мому випадку це >> А я правильно зрозумів? І сам маршрут був короткий, і по Румунії так само там недовгий був шлях. Так. >> О, ну по Румунії я якраз ішов десь може так по відстані так само, як е як по українській стороні. Єдине, що там я йшов з дорогою, ну, тобто я йшов, ну, якби комфортніше, то я йшов тоже такусь відстань, бо я ж вийшов до дороги з асфальтом. Тобто я аж там зустрів людей. От і по віст просто по Румунії легко йти, бо там дорога, там гірська дорога, потім, ну, тобто перед тим стежки. Єдине, що по струмку, та там по ст по струмку трохи вони заповільнило, бо там все рівно треба це переходити, переступати, то все тоже якісь дерева, оця вся історія. А так то, ну, там просто набагато швидше це все йдеться, тому що це ти не йдеш ні по траверсу, не по хребту, ти просто по факту по стежці і по по дорогах. >> Привіт. А підскажи, будь ласка, в тебе були кішки? >> Е, та в мене були оці мікрокішки, оці крампони д см. Та вони дуже як коли є сніг отакий і коли, наприклад, е, якщо ви переходите струмки і там оці такі урвища, то там дуже там, ну, по-перше, там сніг стікає, тобто там грунт такий він вологий там і він сипеться дуже, ну, типу реально. І там оці кішки прям дуже допомагають. Ну, і коли сніг на підйомі, тобто є підйом, навіть якщо невеличкий сніг, то просто в трекінгових, ну, просто сповзаєш, це просто слизько. І якраз оці кішки, вони вони дають хороший зацеп і прям нормально лісти по таких грунтах, по таких постім такому. >> Ну, тобто оцих мікрокішок та палок було достатньо. Не було відчуття, да, що треба якісь більш серйозніші кішки? >> Ні, немає смислу. Більш серйозніші кішки - це на Еверест. Це для льоду. Там льоду, ну, там нема льоду. Тобі просто треба, щоб підошва не з'їхала по снігу. Скажемо так, невеликому снігу. Та би на схилі у нас їде просто з'їжджати буде. А так кішки вони вгризаються і все. От па і обов'язково ці >> палки >> е палки і ці гамаші ці. >> Ага. >> Обов'язково. Тому що в мене, наприклад, е взуття було, воно не було високе і там, наприклад, без цих емаш просто залітає сніг просто в капці залітає і ти просто будуть мокрій капці, ну, зразу зсередини. От. >> Дякую. А можна ще питання? А ось цей етап, коли ти опинився вже на Закарпатській області, ти сказав, що ти пересувався, здається, двома в два етапи, да, щоб по Закарпатській області до точки старту. А, тобто це був один і той самий таксист. Ну, я маю на увазі там група різні різні. >> Так, бо перші, які ми не довезли там до останнього котеджу, вони потім почали сливатись потихеньку там. Угу. Угу. Ну, тобто вони не хотіли їхати і, ну, ну, там розказуєш, там захворів, ще щось. Може, дійсно захворів. Вони не доволі таки порядні були пацани, але, ну, тобто ми зрозуміли, що вони в кінці вони вже не хочуть їхати. >> А історія для них в тебе була, що ти їдеш просто кататись там кудись в похід, да, в якийсь на лижах? >> Та ні, вони всі все розуміють. Там люди все розуміють. Якщо ви замовляєте там таксі таке, бо і ви не місцеві, то якби смислу нема. Ну, тобто там щось розказувати, це така собі історія, не потрібно. Всі все розуміють. Просто треба чітко донести задачу, що вам це треба зробити безпечно. І, наприклад, в мому випадку просто там людина набрала, ну, свого друга і воно дві машини там. >> Дякую. >> Тобто таксиста друга ви вже знайшли по місцю, да, там через місцевих. >> Там останній таксист, це вже там жінка була, це Володя. Там якби вона, я так розумію, їхала на вихідні чи чи чи як вона там їхала? Я >> так, це сестра наша, вона вона підлаштувала ее візит так, щоби по поєднати корисне із приємним і і приємне з корисним. Тобто нам вдалося знайти тако таку перевізницю, яка би змогла то зробити, бо реально тоді то було складно кого-небудь знайти на місці і всі такі, коли в нас були, ті, котрі в нас були відпали. Тож в принципі це можна повторити. по тій частині, по українській території доводилось якісь перетинати, ну, такі відрізки, де, скажемо, там найбільш небезпечні, де може бути фотоапаратура якась такого плану. >> Ну, чесно кажучи, якби там була, ну, на тому маршруті, та якби там була якась фотопаски, то я думаю, ну, мене би зловили. Там нам не складно зроби, ну, там догнати. Там не було, наскільки я зрозумів, там нічого немає. Ну, типу в лісі вже, якщо зійти з хребта, там так як я зробив в лісі, то фактично там ніяких фотостов в принципі нема. Та я думаю не буде ніде там схилі десь на якійсь там висоті 100 м там ніяких фотопостоти не будуть, тому що там лазити по тих соснах там, ну, там не просто от. А десь на старті, да, типу там, в принципі, можливо. Ну, я наскільки зрозумів, що якщо це нам населені пункти, то там, ну, в принципі, місцеві ходять в осмислитих там фотопастках тоже не дуже там скоріше хтось сидіти може в якусь хорошу погоду. От якось так. >> Ну, річки не доводилось перетинати в Україні. >> Ее, ну, такі прямо річ, кажемо, я перетинав три такі, ну, це такі, як струмки, тобто вони це просто там їх взяв, переступив. От єдине то, що там спускатися і підніматись треба було. Це, да, >> трохи наївне питання. Ну, телефоном не користувались в принципі в поході. >> Ні, я був на літачку постійно і в принципі там навряд чи буде ловити, тому що там це такі як долини там, ну, типу таки і там навряд чи щось буде ловити. Ее, я був на літачку вообще. Ну, тобто мені зберегло там, я фактично один раз там допідзарядив свій телефон, але там спокійно він два дні би пережив, а то й може і більше таких, ну, в такому режимі, ну, там сейф моді і на літачку і все. >> А ще підкажи, будь ласка, ти чув дрони якісь або у котрій літав? >> А вертольо, який ти чув, у котрій це він літав? Е, це він він тоді летів рівно о 2й годині. >> О 2й годині дня, да. Це вже ближче до кордону, да? Це вже було дуже близько біля кордону. Так. >> Угу. >> Просто я його чув не над собою. Він десь був прям можливо по самому кордону летів. От тоді, коли я був ще, скажемо так, можливо там було сотня метрів десь так, можливо більше. >> Привіт. Вітаю з >> виходом. А скажи, будь ласка, а вибрав уже країну, в якій будеш легалізовуватись? >> Ну, я поки в Румунії захист це що оформив, оформляють прикордонники. Я поки залиша, я так вирішив, що я залишаюсь в Румунії. Ну, хоча би найближчі там місяці, найближчий рік. От, в принципі, тут якби в мене є і деякі знайомі, які тут живуть. І, ну, я поки якби навіть ще не планував, якщо чесно. Я розумію, що там треба знімати той захист, там треба печатки ставити, десь там заїжджати в країну там не Євросоюзу. От я вже спілкувався з ці теми, але поки таких планів нема. В мене поки плани просто там зняти квартиру і просто пожити трошки, а там дальше вже подивлюсь там перевестись, ну, грубо кажучи, вивести то, що в мене є там в Україні. Та дівчина переїде, вона якраз мені помагає зараз з цим всім перевезен. Якось так. >> Ну, це до того, що може ж було взагалі є ж можливість не здаватись взагалі по гринцям румунським, просто жити своє життя. А коли набридне, я так розумію, куди поїхати? >> Ну, дивись, ти будеш, ну, я не знаю, хто як. Ну, десь, ну, там, знає, там, знаю, поліція стопне, десь ти будеш по подорожувати, не знаю, по Європі, ти ж все рівно на якихось підставах маєш бути в цьому Євросоюзі. Ну, типу я, наприклад, планую, ну, взагалі там, не знаю, там, яй, як вже там переїде дівчина, там машину забере, от кататись, ну, нормально просто жити. Ну я не хочу, ну типу знов тут типу переживати, що от в тебе там десь стопнуть і а в тебе немає ні захисту взагалі. Ну на яких підставах перебуваєш? Ні, та можна, якщо ви там плануєте кудись там дальше. Я не зна Ну я просто такі варіанти поки не розглядав. >> Я думаю, чоловікам в Україні хватило того, що по Україні вони ходять, озираються. >> Ну типу, да, я я спокійно маю цей захист, маю паспорт, собі ходжу, гуляю там. Ну та, тобто якби >> зараз е більшість сидить в чотирьох стінах і немає можливості виходити. А от ее перше твоя думка, в принципі, в такому стані це доступний оцей маршрут кожному. І друге, твої поради тоді, як підготуватися до походу? Та доступний, знову ж таки. Ну, як в в чотирьох стінах я почав сидіти десь от там по цей рік вже, коли вже там у Львові реально почали шаритись нормально цкашники реально їздити, там появились ті відоси цих конфліктів. Ну, раніше в Львові такого не було. Там десь на областях там більше ближче до фронту, да, там вже створилось від самого початку і зараз там взагалі капець. А та доступний. Ну, тобто знову ж таки, ви просто плануєте, ви маєте знати там мо на своєму вокзалі там, коли там вони ж починають там шаритись. У Львові тоже вони шаряться по вокзалах, там, починаючи з 8ї години. Тому там треба брати такі поїзди, що ви встигли сісти там, знаєте, десь там до того часу. Та тобто, що у вас там квиток і ви ее ну просто встигли цей. Ну, в мене там був, по-моєму, якщо не помиляюсь, там на 6 годину відправлення, то я вже там і то я так на вокзалі я зайшов взагалі не через головний вхід. Я зайшов збоку, типу акуратно, щоб просто на перон ви вийти і все. От там щось писали за Львів. Е, ну у Львові я знову ж таки, я говорю про ситуацію, я там не їздив по околицях, не ходив. Там, наприклад, в центрі так не лопали в 23-му році. Я пам'ятаю, що я жив в центрі гуляв. >> Ні, я перепрошую, що перебуваю в 23му вже на підзамчі лапали. Нормально так лапали. >> Та та на на підзамчі. Та от я я ті історії тоже знаю. Я там і пішки і не ходив. Я там тільки на машині проїжджав оті всі, скажемо так, оці по по ну там, де можна. Так, це я знаю за ті історії, да? Ну, я маю на увазі центр. Сам центр типу сам типу старий Львів, там коли просто там гуляєш там десь оце в районі оперного там оцій проспект, там вроді було нормально. Вот. Ну, а так то та типу просто зараз це все підсилилося, особливо і це було помітно для мене особисто. Там от кінець, там сам кінець 26-го року, 25-го року перед Новим роком і от початок, бо я вже пам'ятаю, що я вже на Новий рік нікуди не їздив зі Львова, типу якось так. >> Може якісь рекомендації, як там фізично підготуватися чи чи в принципі цьому не >> Ну, звичай, ну, якщо є можливість фізично готуватися і типу, да, звичайно, треба готуватись. Ну, тобто, якщо це короткий маршрут такий, як в мене, я кажу, в мене останні там роки там фізична підготовка, ну, в принципі, майже її нема. Е-е, вот мати спорядження хороше, тобто взуття. Взуття - це просто мастх. Тобто без взуття там взагалі нема що робити в тих горах, без нормальної, ну, одягу, там, термухи, ну, треба просто розуміти, що ви маєте спорядження. Тобто ви маєте адекватний рюкзак, типу бажано легкий. Ну, знову ж таки, там люди різні там англізаки мати, щоб нормально виспатись, там пінки недостатньо, типу треба мати, ну, нормальний цей надувний цей копіор, тому що він нормально згаджує і ви просто нормально визранку дуже себе нормально почуваєте. з взуття, одяг, там термуха, нормальні трекінгові штани треба мати, тому що, ну, такі нормально тягнуться, які мають такі матеріал, який там фактично його дуже важко там розрізати, розірвати. От знову ж таки взуття треба, ну, я наприклад знаю, що в мене широка колодка, тобто в мене нога якби вона коротша, але вона там широка колодка. Тобто знову ж таки взуття я свідомо брав бренд з який, ну, виготовляються ще з широкою цією колодкою взуття. От його треба міряти, тобто знову ж таки міряти правильно. Ну, це все стандартні там якби моменти. Тобто ви маєте знати, що щоб був запас в пальцях, щоб воно, ну, і тоді воно не буде вас натирати і все буде ок. Якщо це, наприклад, там весна, там літо, то там взагалі смислу шкарпетка просто звичайна, ну, типу трекінгова, синтетична, тонка шкарпетка. Там смислу брати якусь грубу трекінгову шкарпетку. Хоча я мав, я мав запасні, я мав грубші шкарпетки, але я їх взагалі використовував. От я просто на ніч брав шкарпетку е тонку, просто іншу іншу шкарпетку просто дівав таку звичайну. >> На українській території одна носіівля була чи дві? >> Так, так, так. >> Ну що ж, вже запитань більше нема. Гайде завершувати цей ефір. Відпустимо нашого гостя. Наш наш герой є в закритій групі, там ви його можете знайти. >> Та можете. >> Е, ще раз дякую тобі. Давай на зв'язку до до наступних пригод. >> Все там, якщо ще якісь питання будете, можете написати. >> Ага. Щасливого нового життя. >> Дякую. До побачення. >> До побачення. Yeah.