Виживання в Карпатах: сніг, страх і 5 днів шляху

Так, розпочав запис. >> Ну давай, друже, стартуй. >> Да. Ну я почну спочатку з самого те, що на надходження чи находження в Україні вже стало просто нестерпним. Плюс-мінус чого так довго затримався, того що були документи, що я обмежено придатний. Ну стандартні ті, що в Україні тебе не трогають, ти так і живеш. Всьо. Після 24-го року, коли це вже лавочка закрилась, якось стала вже трошечки гірше. Але все рі все рівно я якби почав, ну точніше ще був в Україні. наче, но уже сильно не пересувався, тобто це в одній області і все без всяких таких приколів. 25-й рік пройшов у мене вже трошки жостче. Я вже почав активно працювати з психотерапевтом, мабуть, да. Що мене начало крить того, що сиджу і нічого ж не роблю взагалі. Ну і все поняв. і начав потрошку підкупать собі певне спорядження. Е, то костюм купив рибацький. Я рибак собі споко спокойненько то костюм купив, то ще щось. І ось зимою вже з 25-го на 26-й рік, коли я вже почав ходить з молотком, ну, всі, хто ходив, хто з перцовим балончиком, хто хто з чим ходив, я поняв, що так жить не можна в Україні. Все, пора валіть. І буквально за два місяця якось я наткнувся на ваш канал. При причому я давно сидів там на аналогічних каналах, а в ваш мене хтось додав насправді, бо канал я цей побачив у себе в телеграмі. Хтось, якась хороша персона інкогніто мене сюди закинула. Досить дивно, кстати. Ну і все, вийшов на вас, написав. До речі, хочу сразу подякувати вам і Тоні за то, що, ну, короче, ми так швидко, я з вами поспілкувався, ви відповіли. Тоні теж. І я вже вже там, де я є. Спокійненька слухаю, як собаки гавкають. І не переживаю, можна даже в магазин. Дуже дякую вам, хлопці, за це. >> Будь ласка, будь ласка. >> Все стандартно. Написав потом Тоні, він мені об'яснив, що мені надо, і я, ну, почав готувати. Ну, в плані, я собі ізначально старт сміщав на травень місяць, думав сніг розстане і піду. Потім ви в якому-то ефірі сказали, що поки в горах сніг, то там, ну, можна трошки легче йти, не сильно переживать. Так і було. В принципі, я сміщаю старт максимально рано, як це можна, щоб я недавно ж вийшов, ще тижня мабуть не минуло. Все смістив, їду. Взяв квитки. Кстаті, стандартно. Всі, хто там думають, що в поїздах хтось ходе. Ніхто там не ходе. Ви там [ __ ] нікому не нужні, що люди. Тому собі спокойно беріть квитки. Там основна проблема у вас буде - це доїхати до того потяга. Ну мало лі хто доживе. В моєму випадку мені дуже пощастило. Я сів на таксі в місці з мого міста ішла, ну, шов потяг туда, куди мені треба було. Плюс-мінус. Я вже сідаю в потяг, сів і у нас такі казуси почались трошечки. Ну, все йшло трошки не по плану, але я знав, що я буду йти все равно. Ну, тобто в мене був настрой, я вже сам настроївся давно, що мені надо було от просто трошки допомоги в плані там оттоні, наприклад, чи, ну, щоб була більше інформації, не просто там їду і все із чату, бо в деяких чатах там то медведі везде нападають, в других теродактилі літають, ну там що только не начитаєшся. З Тоні поспілкувався, їхали ми на одну точечку, а каже, там ще трошки щось не так у нас, но я собі все равно спокойно їду. дав він мені номер таксиста, каже, позвонить то діта, а я вже доїхав десь, мабуть, чи до Львова, чи до Франківська. Дзвоню таксисту. Таксист каже: "Я тебе не буду забирать". І, ну і, ну, короче, в мене не получається. Я тут же ж Тоні пишу, Тоні благо одразу відповів, дав мені ще один номер, на інший номер пишу, той мені хлопчик каже: "А вийди отут, я тебе там заберу". Всьо, я вийшов, мене забрали спокойно. Нікого там не було абсолютно на моїх. Вийшло человек 30 тоже з потяга. Ну, короче, там дедушки таксисти і і мене зустріли і всьо всяка доїхав, заселився в готель і начали ми з Тоні думать, що ну що далі робить. Того, що в нас трошки все пішло не по плану. В итоге Тоні мені там трошки подсказав, що сделать. Я собі, ну, наступний день ночую просто в готелі і поїхав дальше. На наступний день в мене була така домашня заготовка одна досить цікава. Я не буду її прям жорстко палить. А, ну, ну, розкажу того, що там, до речі, зараз жостко всіх попаяла в плані таксистов там і готелій. От якщо я сам звоню комусь, от майте на увазі, если якщо у вас є сім'я, жінка, діти, можете з'їздить з ними абсолютно. Так, мабуть, буде краще, бо я їхав под паску спеціально, так, щоб от вихідні оці всі розслаблені були, ну, під Великдень. І я звоню на готель, кажу: "Так і так, ви можете мене зустріть?" Вони кажуть: "Да, можем, зустрінемо вас". Хотя в нас тут і 1700 м. Можете пройтись, ну, типа, ну там чи кілометр? Я кажу: "Та в мене сумка важка". Ну, хорошо, приходьте. Через 5 хвилин мені дзвонять, кажуть: "Та ми не будемо вас зустрічать без технических причин. Короче, не можемо вас даже заселить. Я ладно, опять Тоні там написав. Він мені теж закинув, що куда. Ну там надо просто самому йти уже пішки. Ладно. І по тому пункту, де откуда я, короче, де я десантировався, там були випадки, там не постійні випадки, ну, вони мали місце бути, що там хтось щось десь мог, ну, когось прийнять. Я виходжу з потяга благополучно. Там дуже мало людей з нього виходе. Я так як я закінчував технічну спеціальність, знав там дещо по деяким речам, я взяв уніформу собі прям таку дуже ярку, і вийшов з цього потяга благополучно в яркой яркой уніформе полністю, будто я який-то працівник і пішов собі по селу гулять. Це конечно прикол насправді, що я так загадками кажу, але я не хочу, щоб мало лі вдруг когось хтось додумається до таких речей теж, щоб сильно не виставлять. Ну, це насправді, якщо подумать, що ви можете робить десь, то ви догадаєтесь, в чом яркам я там бігав і гуляв собі. Благополучно добігаю до готеля. Мене, баче власник посміхнувся, поняв зразу, хто я, що я, що йому треба. Спочатку він погодився на всі. І теж в мене, до речі, там в мене даже деякі таксисти запитували військовооблікові документи. Кажуть: "А у вас єсть документи військовооблікові? Я вас тоді там туда-туда повезу. Якщо нема, я вас не повезу". І готель один я колись дзвонив, теж у мене запитувалось, есть військовооблікові до мене. Це тиіпа мотивировало тим, що в любий момент, ну, короче, щоб у них лишніх проблем не було, бо я так понимаю, там за них трошки взялись. Ну, в принципі, все равно вони возять без всяких, що хтось іще вози. Військовий обліковий обліковий документ з відстрочкою чи все. >> Ну да. Ну, типа що ти що ти можеш или відстрочка в тебе, или ти в отпуске или ти, ну, що ти можеш легально. того, що із того, що я поняв, що їх можуть десь зупинить же ж, да, в нього все окей, наче документи провіряють у таксиста, да, а у мене, наприклад, нема. І вони йому сразу начинають інкримініровать, типа, що він вози ухилянтов там чи ще щось. >> А те, що він близько до кордону, це що не є проблемою? >> Та я не близько до кордону, щоб ви розуміли. Я які близько кордони ще кілометров 40, які вже близько. Це це не близько. В этом і прикол. Мій маршрут, ну, такий довгенький. Я потім скажу, скільки я всього пройшов, скільки було пройти. Короче, так виходить, що цей власник готелю сам мене не не повіз. Хотя, до сначала домо я йому сказав, що мені треба туда-то, туда-то і все, я заберу посилочку і поїду дальше собі. Чи піду? Можеш мене хоч сразу виганять? Він мені каже, що сюда може в любий момент приїхать. Ти можеш тут сидіть, но це все на твій страх і рік. Все. Я йому кажу: "Хорошо". І собі спокійдека залишаюся сидіти там всяких якихось проблем. Дві години минуло. Він приходить, каже: "Я тебе не повезу. Ну ось тобі на номер, він тебе с". Так як це була п'ятниця перед Великднем, це по ходу зіграла дуже гарну роль. Ну якби там ряд факторов не сиграв. Перше, що я виліз, як ялинка новорічна, що дойшов собі спокойно. Це, як там кажуть, людина з драбиною може дойти і пройти в любі двері. Хто це йде? Хто його зна. Хтось лампочку мінять, мало лі. Ну, дробини в мене не було, если що. З'їздив на почту, сам забрав посилку, завантажив машину і таксист мене повіз туда, куда мені треба абсолютно максимально. Я висадився десь в чотири і в і пішов на ліз. Поначалу все було плюс-мінус нормально. Я тільки перебрав сумку, поняв, що мені деякі речі максимально не потрібні. Сразу ж я скинув, у мене було там яке-то типа понча такого, знаєте, ну, типа військове, но воно не мультикам, а просто оливкове. Ну і ще в мене було просто дощевик понча туристичне. От это олівкове я сразу викинув, бо воно 400 г. Ее кусачки для дуже крупних ногтей, ті, що ми всі берем з собою і тягнемо аж до самого кордону, які нам всі необхідні. Я тоже викинув їх сразу, потому що, ну, там ще якраз сніжок випав. Я поняв, що скоріше за все я просто ще по снігу буду, щоб ви не думали. Я просто їх скинув, бо 350 г там чи 400 це, ну, багато. Короче, я так кілограм чи півтора сразу скинув і в мене десь сумарна моя вага була кілограм 14-15 мого спорядження. І благополучно стартанув. Всь, іду десь пройшов я починаю набирать висоту по поступово. І ну начинається ригаловка. Ну, ригаловка в плані, я там прям не сильно ригаю, а це я так буду називати дуже, дуже сильну активність, бо вона очі гарять, ти це цілий день не їв. О, эті пересадки туда-сюда, то забрать воно нерви. Начинаю прям дуже активно рухатися. Це дуже велика помилка. Я собі далі потім кожен день казав, що у мене крос, а не чи у мене марафон, а не спринт. Мені надо просто, ну, повільно, точніше в вашому темпі абсолютно йти. Все. >> Ну, спочатку не адреналіні, а потім спочатку в попихах, а потім заспокоюєся трохи. >> Ну да. Ну, короче, оці всі в попихах я йду і виходжу ще на чиїсь сліди. Я не знав, чиї це сліди, но смотрю, що следов двоє і а я ж такий сразу палки шукать. В одном месті вроде нема палок, в другом месті вроде є палки. І чётко, ну, рядом с моим маршрутом. Ну, ви дальше зрозумієте, це все по історії буде. Ну, думаю, ладно, я з цих слідов сразу сходжу. Виходжу на таку полонинку невеличку і бачу, що там у мене десь сосни метрів 300-400. Ну, ялинки, смереки, короче, ліс там. Туда швидко добираюсь. Ну, дуже швидко я добрався, що я розогнався в папихах, пульс піднявся, у мене було тільки три манга цукерки в мині за весь день і водичка. І тільки заліз я в цей ліс, заходжу, зупиняюсь на місці ночівлі, бо в мене палатка була одномесна натурхайсь. Вона така два на один стане просто майже в любих місцях. Я собі благополучно, в мене так нерви походу вийшли, я риганув разочок, все заспокоївся, мене все попустило, я поставив лагерь. Тоді ще було мороз, ще оце так стартував, ще холодно було. Но тим не менше я собі взяв екіпу на екіпіровки не економте. Точніше, як сказать, беріть екіпіровку під ту дату, під яку ви хочете йти. Е, того, що я свою екіпировку, я знав, що в горах, коли я буду йти, ну, в травні, я знав, що ще є сніг. Но так як я його змістив на початок квітня, плюс-мінус, ну, хоча б в перші там 10 днів чи всередину, там теж буде сніг. Я за місяць до цього ще брав свою палатку, вона вже в мене була куплена, купив пуховий спальник на Оликсі, який розрахований там на мінус два комфорта і благополучно ходив в ліс ноччю на заморозки і спав. Так що ви теж на ці штучки зважайте, щоб, ну, не просто так. Я прийшов, я майже заснув тоді спокойно в лісі. Просто там у нас шахеди начали взриваться в 12 часов. Я прокинувся, тільки заснув і одразу прокинувся. Вже майже не пішов домой. Ну, основна задача того, що був мороз і я заснув в спальнику, бо мені було тепло для себе. Я, як сказать, галочку поставив, що все і типа підобрана. Ну, в плані для сна. У мене була окремо у мене були речі для сну. ще куплено давно флісовий там нарфіновський костюмчик. А і я собі ще для, ну, це щоб ви не тратились там багато на екіпу, мені там одна туристична жіночка підсказала: "Від ходите по сешкам, е, шукаєте собі пуховик, ну, фірмі який-то туристичний, там раб, наприклад". Ну, я йшов раб фірму. Можете любу другу найти. відрізаєте в цьому пуховике рукава, зшиваєте їх знизу і це у вас получається пухові чу, а з курточки у вас буде жилетка. Такно і було. Я купив пуховик за 200 грн, який коштує там, не знаю, баксов 300-400. Пішов, отдав шві, вона це все мені за 400 грн зробила там. І вторн виходе пуховик, ну, в смислі жилетка і чуні. Так що ви, если що кому треба, запам'ятовуйте деякі моменти. бо вони пригодяться. Ну і шапка, носки, це все стандартне. Короче, всь, я заснув, починається. Ну, зранку прокинувся і їсти не хотілось, до речі. Хто там як що розказує, сублімати. Я потім похавки тож розкажу, що брав, щоб я все ж таки під кінець своєї мандрівки я начав їсти. Всьо, субота, ранок, я прокинувся спокійно о 7й зібрався, попив кави. Ой, не кави, а чай. Я чай пив. Кави не хотілось мені взагалі чомусь, хоча вона була. І пішов. Перший ходовий день начинається. От починаю підходить на гору. Така гора ще здорова, кашмар. Ну, це мені так здавалось, що кошмар. Класні там такі горочки були ще. І опять я виходжу на сліди яких-то чуваков. Думаю, ну не могу понять просто, що того, що я мало лі хто це ходе і вони свіжі. А я ще чув якісь голоски. Ну, думаю, ну, це ж не могли собі спокойно. Ну, если б по гранці тут бігали, ну, що вони б мене десь ждали. Ну, думаю, ладно, буду йти собі спокойно. Мій маршрут уходе прямо, а вони, смотрю, трошки правіше взяв. Ну, хай беруть. Я сміщаюсь всі, іду. Перший день був важкий. Того що, по-перше, я не знав іще поло, ну, нічого, що мені треба. Сніг був і я піднімався там на висоту десь 100 м. Піднімаюсь снігу там уже по пояс, але, ну, не провалюється, він тримає. Ще провалювався я тільки, коли отті потічки ідуть і получається зверху я наче стою на снігу, а знизу потічок і він все-таки пітало і що декілька разів я по пояс провалився. А так стандартно пухлячка, що насипало сантиметрів 10. Ну і трошки підпровалювався той злежаний, що ну нижче коліна я если і провалювався, ну не більше. І було якто дуже погано через те, що я ж казав, що я собі екіпу підбирав потроху. Ну, знаєте, купив в 24-м в кінці собі рибацький костюм, а він для середньої активності, ну, не для не для такої прям суперактивного активного відпочинку. І я у нього там була лёгенька в ціїбранной куртки лёгеньки, не знаю, ну, типа синтапончика, щось таке, що я розумію, що воно мені не надо, я сразу сняв, зрізав весь утеплитель, осталась только мембрана, а вона все равно мене не пропускає полністю всю влагу. спина мокра, холодно, я десь на висоті 100, вітер дує, я під діюще пуховик, тогда нормально, вроде бы пройшов. Ну і потом і пуховичок промерз, ну, в смысле, промок. Ну, думаю, ладно, що ж делать. От весь первий день у мене пройшов, так я перестрибнув от эті 100, спустився, все, зупинився, розложився, їв, ну, пару раз батончики їв чуть-чуть і затонік пив собі благополучно. Зупинився, розложив лагер, верьовка була, я, короче, розвісив там пуховик, все, що в мене, все, все, що було мокре таке, все розвісив. Стаю собі спокойно. Намагався поїсти, заварив сублімат, но з'їв буквально там три чи чотири ложечки. Так просто себе змусив. І а оно активно. Е, організм такий разбудоражений дуже сильно. Хожу вокруг палаточки, нікого не чіпаю, бо, ну, не можу заспокоїться. Ну, значить, все нормально. Ну, не можу заспокоїться. Повертаю голову, що чую, щось чую, короче. Повертаю голову із-за бугарка виходить дві голови. Думаю, ну все, короче, приплили. Думаю, капец. І вони такі ці, ну, дві голови піднімаються прям ще вище. Так, до пояса. Це яких два чоловіка стоїть. Ну, мені не видно издалека, там метров 70 було з рюкзаками здоровими. Я понимаю, що, ну, по гранці так не ходять. А це А в мене соло поход, я вообще ну сам пішов полністю. Тобто я вчора ночував сам був, сьогодні день я тоже полностью сам. Думаю, капец. І тут встрічаються мені ці два ухилянта. І вони такі, я дивлюсь, розвертаються і начинають уходить назад. А мені може і поговорить з ким-то, а я такий: "Стойте, привет, я такий же, як і ви". Ну, вони так опішли назад. А я ще розумію, що ну зліва гора, справа такий обрив туда вниз, що вони мене, наверное, злякались і будуть обходить. Ну, це ж дуже незручно. Ну, думаю, ладно, так би пройшли собі дальше, если б хотіли. Ну, вони не пройшли. Всь. О, так думав, може хоть з ними там побалакаю, бо в лісі, ну, хто каже страшно, хто ні. Ну, я був готовий до того, що я в лісі сам собі спокойно посплю. Но з ними б я не против був би поспілкуватися. Ну, ладно. Сів собі спокойно, вони пішли. Ну, конечно, я не знав вообще насправді, хто це. Мало ли. Я так палки спрятав под палатку. Ну, хотя думав, може, не будуть. Ну, вдруг я буду крепко спать, а вони мене там обнесуть чи ще щось, не знаю. Так, в параною трошки впіймала. Ну, нічого. С утра прокинувся, все на месце, все целе. Ніхто вещи мої вони не тронули. Собрався і пішов. Іду. Починається другий ходовий день такий. І начебто я йшов по гармінам, по годиннику. Начебто дивлюсь, если ставити там точку между А і Б на карті, от в телефоні через додаток, начебто перепад не високий, але він рахує то, ну, перепад между точкой А і Б. Але якщо ви поставите 25 точок на цьому кілометрі, він вам прорахує всі перепади і тогда побачите, например, що там підйом висоти 70 м, спуск 80, наприклад. Бо там же ж есть такі потічки, ну, ті, що течуть з гори, да, такі розриви жорсткі. Я приходжу, розрив такий, ну просто ти дивишся, туда можна дев'ятие будинок помісти. Я йоп, ну що делать? Ну спустився, піднявся, проходжу буквально метров 200-300 об траверса, опять такий потечок. Я думаю: "Ну йошкінт, ну це просто ж не, ну невыносима штука". Ладно, спустився, піднявся. А воно ще якраз це що цей сніг, то що це вже була висота десь 100 там, може 1100, не знаю. Ну, короче, суттєво нижче. Там лежав тільки той сніг, який нападав недавно. Воно начина тануть. Отта все там слизька, струмки течуть. І, ну, всё равно як-то виліз. Опять проходжуще метров 200-300, опять така фігня. Я опять його пролажу, сідаю і розумію, що уже 11 дня. Вийшов я десь близько 9тої. Я стандартно ішов приблизно з 9 ранку до 6ї вечора. Все інший час, це у мене було відновлення. Я собі спокойно ставив лагерь, поки ще, ну, світло. Также спокойно зранку збирався, но весь цей час от з 9: до 6сті я просто йшов. У мене були при перерви там кожну годину на півсигаретки де-то умовно, напів, короче, напівцигарки. І кожні дві години я сала кушав. А, вибачте, я трошки трошки наперед забіг. От это на другий день ходовий, той, що я вже почав розповідати, коли я прокинувся, у мене жорстко коло серце, потому що прошлий день, ну, я дуже сильно потів. Оце дуже важливо. Ізонічески таблетки я так кидав собі, як ізатоні, купив, але, ну, прокинувся і реально коли серце в мене такого, ну, дуже редка пару раз за життя. Так херово. Ноги наче все целе. Ну, кріпатура есть, ну, невелика можна йти. Все нормально, просто коло серця. І пульс у мене дуже здоровий пульс. Я вийшов так, щось підкурив, ну, зробив чаю, курю і понімаю, що щось не то. Щось я дивлюсь на свій пульсометр, а в мене 140 пульс. Я думаю, йоханий бабай. Ну, думаю, мало лі що со мною трапиться. А мені там надо було одне таке населений пункт обходить. Ну, як обходить, я його і так обходжу, но до нього там до нього, наприклад, ближче, чим мені на точку старт. Ну, я ж собі благополучно прийняв, що піду все равно в той бік, если стане дуже погано, я спущусь і поїду домой, бо думки такі були. Або если все буде нормально, ну просто ж дальше все оце я вам розказав. Це тож важливий момент просто дальше теж все буде розповідатися. Дальше це 11. То що я три патічка цих пройшов і розумію і мене попускає потроху, но я понимаю, що если я буду так дальше пригать, то я даже до цього населеного пункту до обхода не будуть. Я собі міняю маршрут полністю. открив гармін, быстро накидав, ставлю оці всі потічки, ті, що бачу, я їх бачу. Ставлю. А там, як я ставлю, наприклад, три точки, оно ж видно по карті там от наприклад ліс, ліс, ліс і там така полосочка, ну, тень або ще щось. Це можна понять, що там от этот потечок, урвище. Так, я ставлю 20-30 м з одної сторони, 20-30 м з другої і по центру точку. І воно мені показує спуск там 15 м, підъём 17 м. Всь. Я собі хвилин за 15 накидав цей маршрут і йду благополучно. Перейшов одну дорогу в поперек. Короче, ніяких дорог у мене не було, если що. Я все переходив в поперек полністю. Перейшов одну дорогу, перейшов в річку, начав залазить, залажу і попадаю в такі бурілами, що, ну, це там, наверное, кстати, були самі жорсткі. Там такі стволи були, не знаю, метр в діаметрі, що я на нього залазив, ну, ледь-ледь. Ну, я собі йшов все полністю от прямо, чтко прямо. Я як я собі строю, ну, плюс-мінус там 5-10 м на годинник. Це зручно просто дивитися. Ти на годинник глянув, підняв руку і йдеш. Все, там стрелка швидко калібрується без всяких проблем. Прийшов я пройшов такий невеличкий, не знаю, там, нам вже годинку я потратив, видерся на ту гору, на ту, яку мені треба. Давай спускаться. Там не не менш дурніший спуск просто такий, що если ви, ну, послизнетесь і будете летіть, то, ну, вам вафельки будуть. палки обов'язково собі спокойно і так, ну, контролюю і страхую себе. На дерево йду там на одне дерево йду, там на вторе дерево йду, так между деревами туда-сюда потихоньку спустився, набрав води, ее, і набрав ще й затонік, все. І далі далі йду, іду далі дивлюсь, у мене ще одна річка і дорога написана в моєму гарміні знищена палатком. Думаю, ну ладно, нічого страшного. По маршруту все вроде все хорошо, все так складується. Я собі прям намалював таку штуку, що думаю: "Блін, клас!" Та в мене маршрут сечаас кращий, ніж той, що в мене промальований. Ну майже после д це десь друга друга, да? Десь під три часа начинаються прикол. Я начинаю спускатися. Спустився з ції гори, мені надо було ще трошечки зайти на гору і я ще начинаю спускатися з цього пригорка. Опять в мене все хорошо. Прям іду. Ну, лечу. Шоссе. Лечу, лечу, лечу і понимаю, що що-то начинається не так. Подходжу до цієї дороги, яка написана знищена паводками. Смотрю, що дорога ця паводками не знищена. Там охеренна дорога така щебночки, знаєте, накатана. Дивлюсь мостик идеально. Новий мостик зроблений бетонний. Такий прикол. Та тут нічого ж не должно буть. Думаю, через місток я цей не піду, потому що, ну, мало лісь може фотоловушка, бо там якраз і висота така була не сильна, не сильно висока. Там уже тачки ну їздили б 100%. Плюс мостик такий. Ну, він солодкий цей місток. Того, що річка така тече десь по пояс метра т-чти шириной. Ну, тобто її переходить. Це тоже не варк. Я думаю, ладно, через місток не піду. Начинаю підніматися вище, вище, вище по течії і тоже так передвигаюсь. Ну, я ж не передвигаюсь просто по краю річки, а за кущами, там, за якимись буграми, щоб, якщо щось вдруг хтось буде їхати, щоб я сидів. І находжу, що якась ялина все-таки звалилась через цю річку. І лежить бревно просто таке в діаметрі сантиметров 30, може 40. Ну я її благополучно думаю: "Ну все, піду сюда". Начинаю це як акробати або кішка. Переліз я по цьому бревну з палками, з усим, з рюкзаком полністю через гілляки попереступав, виходжу на цю дорогу, перебігаю дорогу і начинається такий підйом тоже просто лютий. Оце як всі розказують, ти дивишся на гору і не розумієш, типа, як на неї вообще вилазить. Ну, це я палки заганяю просто так поглубже, если я не заганяються, якщо там породи нема каміння якогось чи ще щось. Загнав і начинаю піднімати. Піднімаюсь, піднімаюсь. Це десь четверта, може півп. А по своєму годиннику і по этому по карті ж дивлюсь по на перепад висот, що в мене десь там метрів за 200 висоти ж чекає більш-менш рівнин на это всь. І собі спокойно в темпі вилажу, вилажу, вилажу. Десь там хвилин 20-30 я активніше вилазив, самі перші, щоб от дороги, а потім спокойно зупиняюсь, если мене вже з дороги не видно. 5 хвилин перекурив там, ну, посидів, з'їв, ну, шматочок батончика відкусив. Я не я не їв так цілими батончиками. Я реально йшов оці 40-50 хвилин я йду. Потім я просто роблю один кусь батончика, три ковтка ізотоніка, трошки води. Ну, це в мене було просто як годинник. По чуть-чуть всього. От весь день я так по чуть-чуть і їв. Всьо, я виходжу на полянку десь ближче до 5:30 і розумію, що я вже буду ставити, бо я втомився. А свій маршрут я трошечки ж ну змінив і я його так міняв, щоб іслі був запасний варик, щоб я опять знову ж виходив на той на маршрут, який у мене вже був. Все. Ну я лягаю спать собі спокойно, даже теж трошки субліматика заварив і згадую в цей момент, що в мене зранку коло сердце і думаю: "Блін, в мене жесть регідрон". Це та штука, яка типа со ті ж солі, які коли у вас там діарея або жорстке обезвожування, ви їх використовуєте. І теж зрозумію, що у мене серце коло того, що просто я супер жорстко потеряв води. Заварюю гідрончика просто 200 мл. Випив, покушав трошечки і ліг спать. Зранку прокидаюсь і в мене в натурі нічого не коле, нічого не болить. Я себе нормально почуваю. Льогенька только кріпатура в ногах, легесень. Думаю, ну і всь. Ну, типа розгадка знайдена. Дуже важлива сама по собі, ну, гідрація організма і солі, там, калій, натрій, ці всі штуки. Збираюсь іще приймаю рішення, що я буду, мабуть, іти по маршруту. Точно, точно по маршруту, щоб, бо я вже на другий день зрозумів, що це, ну, дуже повезло, що я ще готувався і там как спортом знову почав потрошечку заніматися, там або бігать, або ще щось. І місяць перед походом я ходив з рюкзачком. Я думав, що я буду легком і в мене буде 7 кг. Ну, через то, що я змістив точку старта на почти місяць і там це зващала мою екіпу, речі були зовсім другі майже, то в мене було 15. Оце що 15 кг я собі вішав і ходив по по 5, по 8 км, це воно і зіграло. Но ви, якщо будете тренуватися, то ви ідіть цілий день, щоб зрозуміти, які ви встанете завтра. Бо я тільки раз чи два от, ну, вийшов 10-12 км за день. Ну, зрозумів, що я втомився, да, і пішов домой. Все, в мене стабільно ходив десь через день, через два дня, но ходив і навігацію теж провіряв свою, як годинники працюють. Так що на на шаріка, я думаю, ну, типу, знаєте, взяв екіпу. Ну, це факт удачі, бо в мене факт удачі теж був. Якщо ви уважно слухали, то я уже ж і там вийшов, як ялинка на зупинці, і далі теж буде. Гелікоптер літав. Я його і в перший день чув, точні в перший повний ходовий день чув, і в другий, но він літав якась незрозуміло. Наді мною він майже не пролітав, а десь то зліва літав ззаду, то просто ззаду пролітав. Всьо, починається перший ой третій ходовий день. І він оце з цього момента починаються вже такі більш веселі пригоди. Я, ну, починаю йти маршрутом, по-перше. По-друге, начав все окей. Я там зранку піднявся метрів на 200 і начав спускатися. І спуск був такий суттєвий. Там перепад висоти був метров 400, може 500. Це я спускаюсь, спускаюсь, спускаюсь і там в одному месі що ти проходиш, наче нічого нема, а по факту там уже якась нова дорога є. Ну ладно, я її пересік, собі десь піш, ну, спокійно пішов. І ще в іншому місці тоже йдеш. І або ти лізеш на гору таку скельну, незрозумілу, або, ну, звалюєшся на дорогу прям де річ. Короче, так акуратно ти проходиш і в цьому такому узеньком ме, ну, як воно узенько така, метров 500 воно настільки вузьке. У мене по таймінгу 2 година дня, а ні, перша. Я думаю, надо поїсти шматочок же ж сала собі спокійненька е перекурить, бо іду вже без зупинок 2 годин. Ну, без таких серйозних. Оце е кожну годину я просто мог з рюкзаком на спині стоять, перекурить, там, випить батончик, а кожні дві години, там три, дві-три години, я прямо і рюкзак знімав. Ну, щоб спина відпочила. Знімаю рюкзак, відрізав шматок сала і я починаю, як начинає жорстко гавкать собака. Все, у мене ж тоже паніка. Думаю, ну, [ __ ] а що делать? Не знаю, бросать екіпу іти. Розумію, що це не варік. Ну, типа, що я ще три дня буду робить там чи два. Одеваться і тікати з нею. Ну, я далеко не втечу. Думаю, ладно, просто посижу тихо. Я сів тихо. Думаю, если мене помітили, то за мною вже йдуть. Ніяких проблем в цьому нема. Потом опять собака гавкає. Думаю, та йоб твою мать. А потом думаю, а с яких, а як собака вообще знайшла мій, ну, след. Ну, думаю, ладно. Орізав собі сало, жую собі спокойно і понимаю, що собака гавкає третій раз, а вже, але вже трошки далі. Ну, так же гавкає. Потом еще >> собака схожа. Собака схожа на Собака схожа взяла тебе по запаху сала. Та ніт, вона не по запаху сала мене взяла. Це просто була якась місцева собака. І там через те, що там в метрах 400 була дорога, ну, дорога паралельна просто шла маршруту, і вона начала отдаляться, отдаляться і отдаляться. Це місцева походу якась собака. Просто обычно, ну, козє тропи, я там козуль бачив, сліди кабанов. Ну, щоб собака десь в лісі так гавкала. Ну, для мене це була трошки загадка. Ну, може якась там паланинська, я не знаю. Ну, висадили вона мене дуже жорстко. Тут вона начинає отдаляться і нарешті мене попускає. Всьо, я собі благополучно вдів рюкзак, трошечки покупався, іду спускаюсь до річки. Це якраз це ж у мене е ну спускаюсь до річки. І це оці вихідні, які на Великодень. Е це точніше наступний день, це понеділок був. І смотрю, що, ну, а це ж ще вихідний. Я бачу, що я упираюсь просто в огромну вирубку лісну, а там такий така ділянка, що оцей спуск іде і типа ти по ньому, якщо б там була, ну, був би ліс, ти б спокойно спустився до річки, перейшов дорогу, перейшов в річку і піднявся на гору. А я не можу цього зробити, бо ну настільки свіжа вирубка, ну, пахне сосною цим всм прям. Не знаю, я побачив її десь метров за 400, будто стою в на пилорамі на якой-то. Ну, думаю, ну, а що мені делать? Мені надо спускаться. Я спускаюсь, беру жостко правее того, що поткрив карту, там подивився на місцевості будете ви, если що мужики, не не койот, не хтось, а саме ви, бо вам там приймать рішення і той від того, як швидко ви їх будете приймать і що ви будете робить, плужить или не плужить, швидить або подумать. дві хвилини, три, там буде багато що залежати від вас самих, не від когось. Зв'язку там немає, якщо що. Я 12го числа хотів позателефонувати дружині і сказать, що я просто 12-го зрозумів. Я їй сказав, що я буду йти дня чотири, а на другий день я поняв, що я буду йти мінімум 5ть днів. Це при хороших розкладах. Ну і щоб не переживали всі, бо в лісі воно якась спокійна насправді. Ти йдеш собі, птахи завжди співають. Я там більше переживав за сім'ю, як вона думає, що в мене там медвед доїдають, чим за то, що я собі спокойно в лісі на відпочинку. Зв'язку нема, йде ш квіти, потічки і і так далі. Короче, зміщаюсь вправо я. Де вправо, вправо, вправо, щоб як-то обійти. І там таке место, ну, метров 300 лісу всього-навсього залишилось збоку. Випилка здорова. Збраю рюкзак в метрах 100 від дороги і спускаюсь сам, щоб подивитися, бо оно не видно. Оно якось іскажає там. Ніфігово. Підійшов до дороги, прям почти впритул глянув, що мене там видно. Там по моїм картам, наприклад, хотя вони оновлені, як півтора роки. Справа там один будинок, а я дивлюсь, там уже стоїть якась машина, якийсь пікап в полукілометрі. Хто-то ходе на подвір'ї зліва, де оця вирубка, так як це був вихідний день, там була беседка, там люди відпочивають, садрю бігали там сміялись, мені ще це все чути. Я думаю, ну що делать? Типа переходить зараз чи що? Я ж спустився до дороги, дивлюсь, що біля дороги такий як аврах, я можу там полежать. І що? Ну, вдруг буде машина їхати, то я ляжу. Піднімаюсь назад, згадую купу історій, як мужики розповідали, що ми прийшли до дороги. Три часа сиділи, рахували, як їхали машини там і ще щось. Я розумію, що от, ну, сидіть 3 години, а це вже майже шоста, ой, не 6, 16:00. Ну, типа, я можу та й посидіть до сумерок там 3, по часа. Ну, там ще ж на гору підні. >> Ні-н, ні, ні, ні. До сумирок сидіти не можна. Це, бо в сутінках якраз активність прикордонників зростає. Вони вони якраз очікують всіх тих, котрі посиділи, досиділись до до сутінок і будуть перетинати в сутінках. Тому ти зробив дуже правильно. Спустився вниз, сказав Гуцулам: "Слава Ісу! Де тут Румунія?" Ну я >> ні, я так їм нічого не казав. Я спустився вниз і просто, ну, як просто на морозі перейшов дорогу. Ну, вони там метров 300, я не знаю, помітили мене чи не помітили. Мені вже було все равно. І направо тоже. Я просто перейшов і йшов в річку, зайшов по колена. Нічого я не снімав. У мене були шкарпетки дедикселовські дві пари. Одну я сьогодні ношу, завтра вона по-любому буде мокра. Суху одіваю, а ці носки вішаю просто на рюкзак, на карабін, щоб не отстібнувся на нормальний. Там за якусь петлю зав'язуєш. Ани за ноч, точні, а не за день на рюкзаку висихали. Ще дуже мені сильно пощастило, до речі. Ну як, я не знаю, це пощастило чи не пощастило. От історії були. Ми йшли в туман, нічого не видно, суперклас. Я ішов просто у весну. Оце перший день зі снігами. Думав, куда я попав, що я й верхонки докупав, бо думав, що мені там буде смерть. Там альпінізм думав якийсь буде. Ну, він лайтовий, може, якийсь там лезення паскалях було, але без верьвок. Ну ладно, все сонячно, все супер видно, просто погода шепч, вітра майже немає. Ну, я не знаю, це в Карпатах таких погод скільки, ну, скільки таких днів там в горах. Того, що всі, хто не розказують, у них там то дощі, то тумани у мене. Я ж тоже думаю, от як на зло і тумана нема. Ну, я перейшов, нічого не раззувся по колена, зайшов у воду і началась така гора тоже. І кожен день я думав, що мій день оцей там вчорашній чи сьогоднішній найважчий. Нуно так не було, [ __ ] Було каждий день тільки гірше і гірше. Ну фізично, фізично важко. Надо готовиться, що ну або просто діть довше. Ну за 10 дней там, я не знаю, що буде. Я за пять там і жорстко піднімаюсь на гору. Я собі ставив таку планку, що от як і вчора я п пересік річку десь близько чотирьох. І сьогодні річечку пересік близько чотирьох. Я собі став плавинку до шостої максимально топить вверх, щоб підняти і на завтра зрізать собі хоч трошки підйому зранку, щоб у мене зранку був підйомчик такий, типа якраз ходиться там на годинку, а потім спуск знову ж до таких річок. Короче, підіймаюсь, підіймаюсь, піднявся я, дивлюсь, що в мене ще там якась дорога, надо переходить. Ну і я найшов місце для ночівлі. Це десь було 540, а в мене такий же ж таймінг. Думаю, ну ладно, піду далі, трошки зайду, іноді подвину свій графік, перейду цю дорогу, щоб буть спокійним на ранок і все. Іду, доходжу, уже починаються потрошки. Іноді там то кофту побачив, то ще щось, то хто-то чашку металеву забув на сучки дерева. Я думаю, він засмутився. Це ж він не змог, наверное, їсти нормально, бо до кордона ще було далеко. І этот так що доходжу до цієї дороги і понимаю, що от дороги нічого не залишалось. Ну, тобто есть якась дорога, але вона вся завалена деревами. прям жорстка, будто по ній ніхто не їздив. Я не знаю скільки років. Думаю, ну, в принципі, сюда, значить, ніхто не доїчно. Отхожу от дороги метров 100 і находжу тоже идеальну полянку таку ровну. Смотрю, балончик газовий старий. Думаю, значить, тут тож хтось був із моих ухилянтов собратьев. Спокойно ставлю в лагерь. Тоже развісився, все окей. І через то, що я опять регідрончика випив, мені вже набагато краще. Ізотоніки це все, ну, по дню було. з'їв почти весь сублімат. Мені, до речі, на вечір заходили, я брав сублімати на 400 ккалорій, щоб мінімум. Я брав чотири сніданка бананові там ідловські. Банан з горіхами чи щось таке і з журавлиной там щось. Кус-кус, по-моєму. Короче, сніданок на вечір мені захо ще в мене було два бана там від фірми Subмей тоже на 500 ккалорій. Ну я їх пока щось, ну не сильно хотів. Ну і всё, ліг спать. І мене тогда, конечно, трошки запаяло. Це якраз третій ходовий день. І от почався вітер такий, знаєте, жорсткий. У мене ще, кстати, були еті, як їх там, всякі кабаноси, пару пачок, але я їх вивішував, я їх не відкривав і окремо в пакет вивішував по вітру. Типа, откуда дує вітер, я йду за вітром метров на 40 і там вивішую пакет. Ну, я не знаю, звірі чули, що в том пакеті, чи не чули. I don't know. І оце на третій день мені так щось подумалось, що щчас прийдуть банда медведей і будуть мене гоп-стоп мені робить, що якось трошки перенервував. Хотя не було вообще ніяких признаков, просто чогось. Можливо, це через то, що оця дорога була, а я же ще не розказав, забув, вибачте. Я цю коли дорогу пере переходив, я ж спустився на неї. Там же ж кювет такий. Я тільки на неї виходить, чую їде машина. Я брик назад і лежу в кветі. Вона проїхала. Лежу десь хвилину, встаю, опять іти опять хто-то їде. Думаю, та йоб твою мать, опять ліг. Це хтось на мопеді проїхав. Ото встав, тоді й перейшов. Це вибачте, забув. Оце мабуть на оцьої штуки. Я перенервничав, що в мене трошечки, що думав далі ще медведі будуть. Ну, на ранок і вітер такий був прям су начався вітер сильний. Думаю, це наверно погода портиться, будуть завтра дощі. Зранку откриваю очі, 7ма ранку там чи щось таке. Птічки співають, птахи птахи співають, все добре. У погода сонячна, жодної хмаринки. З медведями ми розобрались, ніхто не прийшов. Пішов, забрав ті кабаноси, подивився, що у мене половина, ну, запасна там фліска була і ще щось. Ну, що я це просто так не Я розкрив два сублімата. В мене були ще там гаспача, синдичка і ще щось, а воно солоне. І типа я вообще не мог ніяк його їсти. Я висипав сублімати, е-е, висипав горіхи, е-е, розкрив манга, висипав, взяв цей весь пакетик з цим всм сміттям, обережно його це все завернув, пішов прикопав, положив фліску, щоб вона розлагалась. Ну, трошки скинув, тоже підсипав листям. Ну, обережно так і пішов благополучно дальше. А, і кабаноси я розкрив і, ну, типа, положив, хай птахи їдять, а фантики, це ж у мене все в одному міс, в маленьком. і пішов дальше. Теж благополучно йду. Ну, мені надо було тоже трошечки підняться, я підіймаюсь собі. Нічого не предзвіщало біди вообще. В принципі все клас. Четвертий день ту вирубку пройшов. Думаю, ну що ще може бути? На гору заліз, все хорошо. З гори спускаюсь, все класно. Десь година 11, ні, 10та. Стартував я в цей день, до речі, в четвертий. Я чогось стартанув не в 9, як завжди, а в 8:30. Тоже загадка. Ну, трошки раніше. От я оцю гору переходжу, як мені треба перейти. Спускаюсь вниз, бачу таку картину, що там воно так, ти спускаєшся і реально тоже метров 400 шматок лісу повинен бути. З лівої сторони дорога лісна, справа лісна річка. Ну, все як стандартно. А в цьому месці, де мені переходить, тоже свіжа вирубка. Ну, не свіжа, насправді, там якась вирубка. І мені надо або, ну, по лисай горі забігать просто. Я йоп богу. Посидів десь теж. хвилин 10 покурив, зняв рюкзак, трошки спустився, подивився, як мені там іти, намалював контур в голові, поняв, що мені надо жорстко правее, щоб там хоть якісь може там просто якісь, знаєте, кущі росли. Ну, хотя би кущ там, если що затримаюсь. Вдів в рюкзак, спускаюсь, быстро перебігаю річку, ну, по каміню, там вообще почтик стекло. Упираюсь просто грудаком. Ну, річка закончилась, да, и в горав я просто грудак почти пошив. Я ледь-ледь з рюкзаком на палках закарабкався, трошки змістився і в цих чигрях лізу собі спокойно. А вони заканчувались. Ну, ці кущі там 20 м їх було, всьо, вони закончились. Дальше тобі все равно по вирубке, но только ти, ну, трошки више будеш. Іду благополучно по цим смерекам, гіллякам, по всьому і чую, що летить гелікоптер. Думаю, ну всьо, типа, а мені метрів 150 до тих ялинок або вниз до тих кущей метров 200. Ну, я просто стаю, зацепенів трошечки, а він він в мене всі оці три дня моїх повних ходових, він літав десь далека. А це я розумію, що ця тварина летить на мене прямо. Що делать, не знаю. Я, короче, розвертаюсь, спригую, ну, буквально там два шага роблю і пригаю під дерево. А це якраз він летить з тої гори, з якої я йшов. Я так виглядую ж, дивлюсь, що гул під тімається, підіймається, підіймається і тут в моменті він оп і начинає отдаляться тоже. Тобто це настільки мені тогда, ну, це реально повезло, що какби дальше могли б мене просто потом если срисовали, то дальше б мене десь шукали. Але все ж если б я не стартував на ті полчаса раньше, можливо, і то, що вони не розвернулись, то мене б десь там на той горі може і зафоткали. Ну, короче, я понимаю, що він отдаляется, що мені нічеого. Тут резко встав, быстро і там через те, що це лисий був участок, я начинаю дуже швидко йти, прям дуже швидко, не спокойно, як я размерено шов просто, щоб сильно пульс не підіймать. Ну, тобто і просто постійно йду, а начинаю я ж дуже швидко йти. І у мене за оці 200 м, що до тих сосн, я потом пробіг, у мене так забились ноги і этот литки просто жопа. Собі спокойно сів знову уже в лісочку офігевший. раздівся трохи, потому що, ну, тоже я переляк зловив. Це 11:30 де-то було, що, а ще йти і йти дуже далеко. Ну, думаю, ладно, нічого страшного. Поїв, перекусив, надо йти. Саме главне, що я знав, що мені надо двигаться постоянно. Мені не надо ота утра встав, ідеш 5-10 минут перерива і йдеш дальше. І так постій нічого, вроде все нормально. Иду, траверси. Ну, жорстко, насправді жорстко. Каждий раз дивуюсь. Я просто вже так часто це розказував, то рідним, то в сім'ї, що час мені це вже спокойно здається, але тоді це мені спокойним не здавалось. Це було дуже жорстко. Ну, как бы підготовка б зарешала, то що я не сидів дома. Ну, ладно. Поднимаюсь тоже на гору. Думаю, а я завжди намагався поставить собі, ну, типа об'єктивно реальний шанс, що я сюда дойду. Не так, що типа, да, от я зайшов за два дня прой Перший день я пройшов і поняв по примерно сколько я буду йти. Всь. От я перестрибнув оцю річку. Я знав, що в мене ще буде одна річка, яку б до неї бжано хоча б дойти. Бажано, так як я ще вийшов трошки раніше ж на півгодини. Ну і я собі думаю, все, пора хоча би або на гору зайти, або спустя, щоб видно пішов. Ну там без приключений. Просто дивуєшся від того, що, [ __ ] оці потічки, в які можна будинок засунуть, це просто щось неймовірне. Іду собі спокойно, іду піднімаюсь, піднімаюсь. Та точно, це в цей день було. І смотрю, що по карті глянув, куда мені йти вніматься. Піднявся, спускаюсь. Короче, нічого необичного абсолютно. Доходжу до цієї річки, це вже десь 5та вечора. Ну, в ній був прикол другий. Там було все хорошо и чтко. Типа ліс з одної сторони, ліс з другой. Ну, я, коли підійшов до неї, я поняв, що гора, на яку мені надо залізти, це який-то просто трендец. Я не знаю, як культурно сказать. Це просто щось жахливе. А воно же ще у вас очі горять. От краще 2-т хвилини почекав, покурив там спокойно і перейшов її. Глянув собі от візуально примерно нарисували маршрутик ідете отак копоп і вийшли. Подивились направо, дві хвилинки наліво. А я глянув туда-туда, наче спускаюсь, начинаю підходить, а я не можу даже, ну, спуститься тут. Там обрив метрачо до дороги прям жосткий. Або на ветках, як Тарзан, спускайся, або этот. Глянув налево, туда можна щось спуститься. Подвинувся метрів на 20, там спригнув 2 м. Підбігаю до ну переходжу ж сразу дорогу ніхто не їхав, если що там. Нікого я не чув. Ті що 10 хвилин, коли сидів на горі, нікого не чув. Підбігаю, понимаю, що мені надо тікать і смотрю, що гора така просто, ну просто жопа. Я не можу на неї даже вилізти. Тут камні, там іще щось. Дивлюсь і везде скрізь. Ну просто капец. Я не знаю сколь градусів, 70. Смотрю правее камни я на них приг начинаю лізти по камням. От реально просто камні. І лізу прямо от як на скелю на таку. Вона невеличка була, метров восім. Ну надо ж на неї виліти. Ну для мене чого були ці прикольні камні? того, що в них якісь кусь кущі росли. Если що я там притулився десь, може не так видно мене. Лізу по цьому камінню, мох, все. Я в шоке. Думаю, вот это прикол, якщо что-то такое. Як оказалось, стою на камні на таком здоровом, він начинав в мене ходить под ногами. Вже висота така метров пть. Я йоб і а це 2 секунди. Це я вам просто розказую довго. На цьому камні я стою, він начинаєк уїжджать із-під мене, поняли, шатати. Збоку лежить бревно. Я на нього рукой клац і завис на ньому камінь не шатається. Просто що я подумав, що если камінь сечас у мене випргне из-под ног виїде, то все, що було, ну, на уровні мого тіла, воно ж теж осипеться. Я так акуратно перешагую той камінь трошки дальше і тоже за деревце зацепився. Ну, не знаю, гравсов 70 полу, наверное, на тих скельних каміннях. Може, [ __ ] може трошки боль. Ну, заліз все камінь той переліз, заліз, видерся, все, живий, здоровий. Іспугався дуже сильно, потому що не стільки було тих дорог, а скільки коли отой камінь начав у мене, ну, виїжджать. І тут я дивлюсь з ції гори, з гори ж трошки краще видніше. Мені надо було не направо сворачувати скелі, а метров на 40 просто левее. І там був більш-менш пологий підйом на этот, ну, ви поняли, на землі. Ну, правда, там трошки краще було б видно. Ну, я думаю в тих місцевостях, це вівторок, ще пас, ну, Великдень, ще всі там яєчками стукаються, все в них добре, там ніхто і не їздив, ніхто нічого і не пиляв. І починаю я підійматися так як це 5 вечора підіймаюсь, підіймаюсь, я не знаю, а ця гора була тоже крута. Я вже 6 вечора я дивлюсь, маленьке дуже місце, тобто в мене б ноги, мабуть, звисали, моя палатка два на один б не стала. Ну, думаю, ладно, вище підіймо. Оце була, ну, це і помилка, і не помилка одночасно. Я б за, ну, надо було б, наверное, зупиняться, ну, думаю, далі полізу. В ітоге я лізу 7мо вечора, а нема місця. Тобто я дві години карабкався по горі, нема месц для того, щоб палатку поставить. Це просто один, ну, уклон. Всь. Там нічого нема. Була одна кабаняча тропа, но я побоявся, що если я перевернусь в палатки на ній, то я просто уїду вниз. Десь о 7:30, о 7:40 я доходжу. Да, ну, перестрибувать оцю гору. І я вже побачив, поняв, що я от, наверное, туда вилізу і там буде ровней міс. Ну, так і було. Я вилажу, находжу купухилянських штук на цьй горі і ровне место всь. Ставлю палатку, е, відкрив собі банаш, який залетів у мене в той день. Вообще нормально. Сало вже майже закінчилося. От сало мене дуже спасло. Риг дрон. Все, короче, як стандартно. І це ж уже четвертий день мій ходовий. Я розумію, що мені завтра, скоріше за все, мені надо буде вже виходить. Аналізую всі дані, які в мене були за всі ці чотири дня, що гелікоптер во скока літав, що, де, як, що робить. Ставлю на годиннику даже, щоб він і GPS не ловив. Ну, потом я, конечно, ну, насправді хто його зна, поставив там, що там можна режим стелса, щоб було він нормально і так пише насправді. Завожу будильники собі на третю ранку. Того, що я так подумав, що мені йти було, ну, хай умовно скажем, 5 км. Я не заліз іще в цю зону. Може заліз десь десь приблизно. Десь приблизно так. Тому іду я примерно кілометр, година там, може трошки больше. Я думаю, если я стартану в 5, може в 5:30, то в 11:00, коли буде, а гелікоптер літав два раза підряд в 11 часов, десь 1115, то я вже буду далеко на горі і нічого страшного не буде. Ну і все, прокидаюсь я в півчету чи вчотири день собі спокойно, тихо спакував речі. Я ще, до речі, ніс весь час з собою кросовки. Я в них я ботинки знімав, розшнуровував, щоб вони там перший день примерзали даже нормально. А коли приходив вже ж лагер, я передівався ж полністю в сухе шкарпетки і одівав ці кросовки. Або тапочки возьміть, ну, типа эті. Бо плюс кросовок на в них дуже добре підніматься нагод. Ну, дуже погано спускаться через те, що гомілка соп у вас не зафіксований. А в ботинки наоборот ти піднімаєшся важче набагато, але спускаєшся дуже легко. П'ятку вставляєш і нормально. Ну, знову ж таки, це дивлячись по рельєфу того, що перший день, наприклад, коли я 1500 перелазив, то я в сніг вбивався нагой. Ботінкам краще, ніж совка. Короче, перебираю речі ще деякі. Перебрав фліску там з забросив, бо ну 450 г одна фліз така, якщо плотна, то вона почти полкіло. Ще щось, ще щось позбирав, обережно склав, зняв боти, вдів кросовки, ноги мені сказали просто дякую. У мене ще були, если що, грелки. Це тоже такий маленьке припущення, щоб, ну, надо сказать, я зранку, коли залазив в перші дні в заморожені ботинки, я собі грелки, а есть або грелки стельки, або грелки для пальців ніг. Я ставив таймер на годиннику на 20 хвилин. Якщо за 20 хвилин моя нога не нагрівалась в ботинку от мого руху, в перший день чи в другий день нагрілась, а в третій день чогось не нагрілась, я собі грелки для пальцяв ніг. Она клеїться на стельку, ви одіваєте і собі з комфортом ідете. За дві-три години, поки ви йдете, ваша, ну, ваш ботинок прогрівається нормально, ваші пальці не замерщу, если що, і все чтка. І оно за 3-4 години просто оно там грелка скомкується і або може розірваться вер вермікуліт от этот по ботинку, як земля. Висипали, оділи, все тепле йдете дальше. В мене були ще грелки, стельки вообще прямо на останній день для кросовок. Я продумав цей маленький моментик. Я вдіваю кроси, вдіваю рюкзачок, все чётко и пошёл. Ну, я не вийшов прям в 5:30, як хотів там, потому що ще було, ну, якто темвато, трошки темно. Я стартанув 6:03 і так собі спокойно иду. Все хорошо, все прям супер класно. Этот начинається там висота починається набираться, набираться, набираться. Починається перший сніжок. Трошки прохладно робиться уже, бо снігу там лежить. Ну, оно вроде по коліна, но я йду обережно. Но або провалюєшся, або якщо бачиш лянь, ну прям лід, такі плями, то прям на них можеш вставать і воно ще тримає. Жал шкода, що тільки я палки я ж ішов без всіх всх наконечников там для снігу, для О. Я просто зняв це все і палками я просто якщо ліз дерся на гору, я їх заганяв на ну дуже глибок, потому що в мене пару раз з'їжджала нога, сривалась і я начинав типа падать вниз, ну съжать там полицю чи ще щось. Я просто на палки завис рука рукою держусь такий розтягнувся на бач на бачку лежиш так на схилі і такі речі були декілька разів. Хоп, встав, обережно пішов всьо, спус. Ну все, нічого, вообще все клас просто. Думаю, невже? Ну день нік, вроде все. А воно ще ж страшно того, що ти йдеш і думаєш щас мене там будуть чекать тисячі прикордонників. З медведями вже розібрались. Треба ж тепер ще з прикордонника зібратися. Піднявся, обійшов, іду і бачу, що яка, ну, щось незрозуміле у мене, наприклад, по карті там дерева і ліс, там нема дерев і ліс. Не пойму, що що це за новини такі. Начинаю ближче подходить, там якась така вирубка непонятна. Ну, в наче й недавня. І, короче, дорога, не просто вирубка, а там шосе зробили реальне. Я нічого не поняв. Такі каменюки здоровезні валяються. Тобто вони там сделали офігеннішу дорогу, вирубали оце все каміння. Там просто камні лежали один на один. Ну, внизу я вообще не поняв. І дорога, ну, она дуже висока і дуже высока. І я цього, ну, ні на одной карті не позначена була ця дорога. Я думав там, знаєте, може, вона буде там на на газой вони. Ну, ні, тут, ну, а оно стрмно. Я тоже ж так же ж послухав. Вроде ніхто не ї. Підходжу до прямо до цьої дороги, така, ну, обрив 2 м. Так обережно, обережно впав з нього. Ну, ноги сначала свісив, потом і сам попробував, впав оно все в камнях. Перебіг дорогу, там такі ж тоже камні. Спускаюсь і біжу, біжу, біжу. Прибіг ще якась тоже потчок залажу. Потячок тоже такий. Потячок- то нормальний. Ну, [ __ ] горка. Я не знаю, там чи вони як спеціально так до кордону зроблені ті горки, чи воно так просто здається, що мені здається, що кожна горка, яка ее, як сказать, чим ближче, чим вони кут у них ще більший і більший. Мене чути взагалі там все добре? >> Да, да, >> так чути, >> да, все. А то я так забалакав, потом думаю мало ли що і этот і таке відчуття, що кут просто якийсь неймовірний. Ну, думаю, ну, вихода нема, надо лізти. Всьо, я вилажу, я дивлюсь на годинник. Скільки скільки часу десь я не знаю було, може сім, можеть. Тоже швидко відкусив батончика ізатонік. Все, короче, як, як все, як я собі в стратегію за зафігарив, так я йду, іду і понимаю, що мені до кордона вообще понтошається, тобто вже кілометр може півтора. Розумію, що я не буду час зупинятися кушать отта як я зазвичай са сала їм на 10 хвилин. Курить і їсти будемо вже в Руму. Начинаю піднімати вище, вище. Начинається потихоньку сніг, льод. Воно хол холодом тягне жорстко, кстати, от нього. Просто ти вроде ввесні йшов по південному схилу гори, а по по якщо по північному холодно. Піддів собі жилетку. Та що в мене була для сну, як у первий день, вона вже висохла. Ну я її таки для сну використовував. А тут думаю, та вже [ __ ] с ним, спотіє, так вспотіє. Я, ну, знаєте, аж начинаю підбігать, но розумію, що, ну, не можна мені цього робити. не можна підбігать, бо і сам собі повторюю, типа це марафон, не спринт того, що час от вдруг, ну оно, вдруг вони на кордоні, знаєте, як часто оце розповідають, [ __ ] пройшли кордон вроде в домику, а за ними там вийшли, щоб если що оттуда драпать. Переложив же ще, кстати, вще всі свої речі в барсетку і тоже її накинув, щоб если що е ну если мене десь срисують, що я рюкзак сняв і погнав. Ну, екіпа то екіпа, а как бы самому надо було вибігти. Поднимаюсь іще вуще. Начинается вже по колено сніга. Ну, це просто по колено. Це вам, щоб понимать, сколько його там було. Насправді ви дуже редко провалювались по колена. Ну, конкретно я дуже редко, того що вже сніг злежаний, все було, ну, нормально. Потом і смотрю, що в мене ще дорога есть. Іще одна дорога. Просто про ту дорогу, яку я вам сейчас розказував, її, [ __ ] ні на одной карті нема. А ця була на Гарміні. Ну, я вилажу на неї, а там снігу паяється. Ну, туда ніхто не доїде. Просто смотрю якісь сліди ще непонятні. Я так по цим следам дрик і пройшов благополучно. Піднімаюсь, піднімаюсь і все равно воно чим ближче до кордону, вам швидше даже хочеться бігти. Я себе раза чотири так зупиняв, що типа щось чую серце начина калати. Все зупинився трошки по ну тихіше йду іду іду йду. Бачу вдалеке світиться этот той штакетник світиться. Що вони там зробили? Ялинками підходжу. Думав же ж там, як хтось розказував, сидять на неї, дивляться там, щось роблять. Я стандартно подивився, думаю, хотів покурить, конечно, а потом думаю, покурю уже там за за кордоном покурю. Подходжу, смотрю, она там десь при прим'ята там. А кусачки жеж свої викинув ще в самий перший день. Ну там снігу було просто там три три цих бабіни, но торчить из сніга половину только, половину самого верхнего. Я так до стовпчика підійшов, руку положив на стовпчик, обережно переступив, подивився на неньку Україну, е, журбу піймав с одною сльозою, сказав: "Ай-ай-ай, як не пішов в Румунію тобі дальше спокойно". А дів со сонцезахисні окуляри, бо там південний схил, сонечко світа, в мене весна була, це спускаться начав. Ну, спускаться там, конечно, чегіря були тоже і схил крутий і там, блін, сніг провалюється. От в Румунії я провалювався по колена і више, бо воно південний схил, сніг вообще прям хочу в ялинках, що не ступлю по колено, що не ступлю по колена. Десь спустився я ще хвилин 20-30 я спускався до перших тропок їхніх там яких-то. Ну як любих. Спустився, там снігу нема. Я вже зупинився, скрутив сигарету, зняв пуховку, зняв лишні речі, зняв ее эті, як їх, лядоступи. гамашиці чи бахіли все познімав, подивився, як гарно в Карпатах, бо вже в Румунії я вже собі насолоджував, йшов так роздивлявся, а ті 5 дней чтко чтких концентрацій було, то ти просто ідеш і все, я должен іти. В мене тільки в голові були слова мого сина, як він іноді там каже, обережна чи ще щось, бо потихеньку і обережно, тому що, ну, були моменти, де надо там просто в чом прикол насправді в Карпатах можно откиснуть. Ну, если вы шалтайболтай, то да, легко. А якщо ви, ну, серйозна людина і серйозно поставитех своїх моментов, то ви нормально справитесь. Насправді важко буде, важко, конечно, 100%. Ну, короче, просто там велика така концентрація. що ти дивишся, куда ти стаєш. І от я ж іду по Румунії вже начинаю не дивиться, куда я стою, а по горам. Ано в кросовках на спуски так раз нога поїхала, щось трошки підзавалився, вторий раз так на бок вона. Ну оно ще галіностоп не зафіксирований. Ну коли концентрируєшся ідеш нормально. Ну це я думаю ще загальна втома, бо це якраз п'ятий день мій був, що я в 11 пересік кордон. А забув ще я же це ж із-за того, що стартанув в шостій думав, що гелікоптер буде літати як завжди в 11. Ви поняли благополучно, а він, падла, літав в 10. І то він завжди літав у мене за спиною де-та. А цей раз я стою вже на горі, до кордону залишається от панти 300 м, а він падло надо мной прям над на над лентой пролітає. Ну, я думаю, що вони там по-любому якось если там тепловизори було видно, но сам момент в цьом, що но я розумів, що вони там, ну, я хотів сначала так начав потихоньку, ну, точнее швидко йти, а потом такий зупиняюсь і думаю: "А зачем мені швидко, зачем мені це? До кордону он 300 м. Вони якщо і підійдуть до мене, то только там з тої дороги там, з якої я про яку вам розказував". А з тої дороги їм, [ __ ] чим чековать, почти дві години. Ну, підніматься, если спокойно. Думаю, та в мене все нормально, все, я собі спокойно дальше так же ж піднявся і обійшов. Ну, а по Румунії стандартно спускаюсь, спускаюсь. Я вже, кстати, по Румунії чирями не ліз. Я подивився по своєму годиннику, як там всі йдуть ці тропки. Ну да, там десь підняться, десь спуститься, десь іще щось, десь назад, десь вперед. Я сої спокойно по тропочкам так пішов, пішов, пішов, пішов, спустився з гір, дойшов до дороги і дуро. [ __ ] нікого нема. Все міріяв, конечно же, що щоб там, як хтось розказує, каже: "Ми ідем, ідем, там нас бабушка підвезла, дедушка". Ніяких ні бабушок, [ __ ] ні дедушек. Підходжу, смотрю, два хлопця стоїть. Ну, точні там лісники працюють, думаю, о, може, вони позвонять комусь? Ні. І два хлопця стоїть. А оказується, ці хлопці теж з моєї Харківської області. Привет теж передаєм. Вони, о, вони тоже шли. Ну ладно, ми с ними законектились ідем собі спокойно дальше. Ну, а дальше все, як по книжка пише, под'їжджає такий красивий Форд у них вилазе де фронтьєра. Забрала у нас сразу ножи, балончики. У мене ще два фальшфаєра було. Забрали рюкзаки, завезли в нас только каже квіклі, квіклі. Завезли нас в магазин скупиться. Приїхали. Ну там стандартна процедура. Нічого такого какби весёлого. Єдинственно весоле, що зараз буде, це ті сліди, які мене напугали в перший день, яких я бачив. Ми переночували уже нам, до речі, лутанули вони нам, ну, вони, конечно, тоже лутають прикордонники, там гіфт, гіф. Так що ви, если у вас якийсь дорогоцінний ліхтар чи ще щось і що то ваше, бо можете без нього. Палки вони тоже позабирали. Ну, а так больше нічого. Переписали всі дані, все загнали, потом нас вниз. Ви можете, кстати, виходить курить, поки вас ще не загнали на подвальчик. Вообще на ізі спокойно е за вами там ніхто не дивиться. Ну я не рекомендую, если що тікать, бо паспортні дані, паспорта і телефони у вас уже забрали. Так що і не партесь. Вам телефони, кстати, отдадуть уже то посля аж після того, як захист вам дадуть. Ну ти сидиш собі спокойно з пацанами обговорюєте, як ви борозділи просторами Карпат. Все заснули, прокинулись. Довго чекали, щоб нас відвезли в Сігет десь. Ану насколько раз вивели покурить. Потом кажу час в 11. десь в 11:3 підігнали, сказали нам: "Всі з вещами на вихоід". Все, свіщами на вихоід. А і ще там було два чувака, які чого-то сказали, що вони це поправка на вітер, щоб вдруг мало лі ніхто ж не ляпнув, що попало. Або знаєте, я понимаю, що всі виходять самі, но есть ті, хто когось привозять. Я це все прекрасно розумію. А у них у румунов оказується якесь таке правило, що если тебе хтось ви прям вивіз, то і ти це сказав, то тобі загрожує депортація або тобі надо здать того, хто тебе вивіз именно, ну, короче, прям там поводир чи що? Я не знаю, як що непонятно. Вони там типа спрашують: "Ви типа самі вийшли чи за деньги чи щось таке?" Короче, непонятно. Ну там тіпи якісь прийшли і вони, я не знаю, як вони виходили, но їх з нами не забрали. Вони просто там щось довго орали на них. Ну, це вони ще позже нас. Це так. Вважайте на цю тему, що ви, если що, всі їдете самі. Короче, виходимо ми, бусик, всі попідкурювали сигарети. А я у всіх всіх палат просто у всіх тіпов спрашував: "А ви не бачили чувака?" "А ви не бачили чувака?" Я все мріяв зустріть утих чуваков, яких я бачив, ее, ну, на другий день свого ходу, точнее, на первий день по повного дня. А там іще хтось приходив вже ж ноччю пару человек. Смотрю, спускаются два мужика. Та я только в них не спрашю. Я до них повертаюсь і кажу: "Мужики, говорю, а ви не бачили чувака там в лісі? Вам кричали там щось?" Ани такі: "Йоб твою мать, це що був ти в салатовей куртке". Я так розворачуюсь, откриваю рюкзак і достаю салатову, прикиньте. І ми зустрілись з цими ухилянтами. Це, оказується тоже бойци ішли от Тоні. То просто що в нас сліди так трошки переплетались. Вони кажуть: "Блядь, ти нам так помог в той первий день", каже: "Ну, це мужики кажуть, потому що вони потом вийшли на мої сліди, коли перепригували хребет". Кажуть: "Блядь, ти так класно, хорошо йшов, чтко", кажуть, "понии, по буреломчикам, по всьому підряд". Ми, каже, тебе називали, ну, сміяться ж, каже, ми тебе сніжний барс називали, бо ти А я ще ж був в этих в ледоступах по брёвнам. В ледоступах хорошо, даже если вони трошки слизькі, ти в них впираєшся і йдеш по здоровим. Якщо у вас нема отаких, ну, типа кошок оцих доступов таких малюніч. Я не не залазив на дерево, потому що я на одне заліз по старей пам'яті, як послизнувся. Повезло, що я просто не упав, а просто так на землю быстро став і поняв, що безлядоступів не можна на брвна. Короче, вони дуже сказали: "Велике дякую за то, що хорошо їм дорожку проказав". Так що вам тоже, хлопці, привет. І в итоге всі ми благополучно в Румунії. Ну, погнали. Там у нас стандартна процедура. Пальці ваші откатали, пофотографировали, ну только без таблички. Ще пару годин на очікування. 4та вечора, четверга ми вільні. Тобто весь похід зайняв п'ять повних днів. Маршрут плюс-мінус 35 був. Ну, плюс-мінус так. А фактично я ж через годинник ішов і показу показало, що мені до кордону я виліз 55 км. После кордона я ще пройшов 20 пару. Ну, це стандартна практика по Румунії. По аптечке, мужики, беріть все, що вам треба. В плані, навіть якщо у вас 10 год назад умовно був геморрой, возьміть даже мазь от гемороя. Я точно так і здев, да, воно типа там у мене мазь була от ригачок, от срачок, но якимсь дивом організм активувався так, що мені з цього всього знадобився лише пакетик рігрона. Даже маз яку-то брав от натертостей брав. А, кстати, пластир я покупав за 300 грн який-то від мазалей. Продається в аптеки. Він якийсь напівсиліконовий. Я його собі на четвртый день підклеював. Вно мені його в притик хватило. Ну, через то, що ботинки, короче, можна даже дві пачки взять. Краще не пожаліть денег. От він реально помог. Только його надо приклеїть на абсолютно суху ногу, не на мокру. Ну или не на потну. Протерли рушничком і приклеїли. І тогда помагає. В ітоге в мене там чуть-чуть натоптишей було, чуть-чуть зовсім. І то все по аптечке ви поняли ригідрон, по електролітам тоже обов'язкові речі. По їжі я брав, я типа расчитував там жостко по калоріям все і горіхи, і это по факту сало, [ __ ] возьміть. Ну, в мене було на ранок і на вечір два сублімата і кожен день по чотири батончикаловськи. Тобто два сублімата - це 1000 ккалорій. Ну, я ж їх не з'їдав. Е-е, а, і в мене ще була, до речі, олівкова олія обов'язкова. Я коли сублімат собі заварював, я виливав 20 л олівкової олії. Купуєте в Аврорі тюбик, е, у них там есть для подорожів, наливаєте туда олівкову олію і все. Того, що калорії - це калорії, типа, ну, яким вони чином попадають в ваш організм, це вже інша справа. І я старався навіть, ну, не дивлячись на те, що сало хавав, олівкову олію підливав. Тобто у вас на день 40 мл, 30-40 хоча б. Це лишніх до 200 калорій. Тобто це лишній батончик у вас уже як-то есть. А в їжу вообще сильно там не хаваєшь насправді, просто себе заставляєш. Ну, потом вже, коли розійшовся, їв по екипіз-за того, що мій костюм рибацький для суперактивного я купив дуже давно і ботинки тоже. І все я, кстати, покупав ще в 24м тоді. Ще думав: "Та вдруг на Румунію піду, мало лі пригодиться". І так хорошо пользоваться, і на Румунію і годинник я купив. Ну, годинник я купив, если мене вдруг захапають де-то в учебки в нашу неньку Україну, щоб я телефон остався, то я на годиннику мапу вмікнув і пішов. То в мене все разом вийшло 90 000. Ну, це годинник і костюм, це 30,10. Так що все остальна екіпировка це у мене чисто 50 000 грн вийшло. Ну, я какби шукав і не А штани в мене були, если що, декатлоновські за 500 грн і цешка. Якщо у вас виходи не прямо от завтра, то моніторте цю штучку, заходьте. Там багато речей, які можна навіть потом з собою использовать і юзать. Тобто, і підбираєте під свої оці всі штуки, під свій організм, під свої потреби. также і аптечку, і ну, короче, не не тупіте, не просто так, потому що бували типи, ну, це тих, що я бачив уже щось не підійшло там, но воно потом може погано вилізти, бо ще тоже Льохі можна передать привет. Сейчас він уже теж в Іспанії, ми всі там зустрілися. Він вийшов сам, да, пото Ну, хотя ішов з напарником. Неправильно подобрав напарник чи взуття, чи щось, якийсь елемент гардероба. який просто там, ну, дуже жорстко щось натер, я не помню що, просто і все. Тобто у всі речі, в яких я йшов, >> він казав, що яйця. >> Да, да. Привет. Да. Отож. Ну, короче, яйця, щоб не натирали, то що-то беріть, ребятки, бо ну його [ __ ] Все, в принципі, це вся історія. Потом, ну, як потом, потом ми, конечно, з от этим хлопчиком, який каже, що яйця, ви класно покушали піцу, псіханули з цим Льоха і уїхали на Сербію. одним і всі уже, ну, майже всі в своїх точках назначения. А так, кому цікаво, задавайте вопросики, що ви там хочете запитать. >> Угу. Схоже, схоже яйця треба дорогою натирати якимось цим дезодорантом, щоб не пітнітики. >> Не знаю. Я брав судокрем собі, бо в мене колись таки були, но я собі нормальні труси купив і, ну, короче, крем-то тоже був на всякий випадок і штани, і вообще жодних натёртостей у мене. Я от в кедах ходжу по Варшаві, [ __ ] 2 часа пройшовся, купив собі тютюну, натер-ногу по горам в тих ботинках я про промандрував 75 км. Жодних натёртость. Тобто тестируйте всю свою екіпу, а не знаєте, >> можна вазеліном там, >> якщо білизна волога, то тоді тоді виникають натертості. А якщо суха білизна натільна, то тоді все добре. >> Ну, я не можу сказати, що вона в мене була суха, бо спина в мене була мокра весь час. Спина, жопа бувала і пуза мокре, і весь мокрий. Там паті, ну, в мене така проблема, що я можу потіть, як кабан просто. Чого ж це в мене в перший день, що жостко я просів і на регідроні потом сив той пачечку, тормошив на 200 мл, бо я потів офігенно. Ну я терморегуляцію соблюдав, типу в мене баф був, шапка, рукавички, типа холодно, піддягнув баф, ще холодніше шапку ще холодніше даже відь рукавички застібаюсь, хоп, жарко, знімаю рукавички, шапку. Це постоянно так [ __ ] Ти йдеш і постоянно ростібаєшся, одеваешся там кажді полчаса. Ну, воно там то вітер дує, то не дує, то сонечко. Ну, це все соблюдав просто. Ну, тем не менее, ну, спина мокра була в мене постоянно, но не натер нічого. Та й жопа мокра тоже була постоянно. >> Угу. Слухай, а що там по інших, котрі вийшли, як вони то робили? З ким? Хто їм там пояснював? Як вони збирали інфу, як то робити? >> І так, якщо я не помиляюсь, то оці ж хлопці, ті, що ми зустрілися, вони були з Тоні. інших. >> Так, я тут, я тут, я тут, >> да. От Ваня тут у нас він збирав інфу. Він через вас, по-моєму, збирав інфу, якщо я не помиляюсь. А хто інший? >> Да, інший хлопець. У них просто хтось вийшов уже, і они по скринам як-то самі собі маршрут накидали. Хтось выйшов, е-е, хтось там, хтось комусь помог выйшов, но именно от наших наших расподеленых, то це получается сколько нас раздва пть человек из 13 роподільників, да? Как бы нормально було. Та й вони там тоже румуни там казали, льохин, він каже повертається до мене, так рукипірує пальці отак і 10 people. 10 people це типа дуже багато, потому що у них щось застой був, ніхто не ліз, а це от потепліло і всі полізли і вони там, [ __ ] оформлять, писать, всі бігають, світяться. Страшне. >> Угу. Щасливі. >> Вчора вийшло два автобуси людей. Два автобуса хороші. >> А, а з інших груп, від Єврокастома, від Алекса, що там в них? >> Не знаю. Ніхто про це нічого не казав. Ну, ми так згуртувались, получається, що значить, ну, як і йшли і потом оно так випадково вийшло: "А ви оттуда, а ви оттуда". То ми так і на камері сиділи, так і спілкувалися. Тобто нас було п'ятеро в камері, а в другой камері тоже там сиділи чуваки. Ну, вони, ну, вони по ним якась винна. Я не по Я просто не розумію, як вони йшли. Що, точні я розумію, як вони йшли. Просто я, щоб потом це насильний загал не виносить. А-а, вони десь доїхали жорстко і вони там, [ __ ] даже ночю їх там хтось водив, [ __ ] що вони так на пакетах, [ __ ] >> Ну, вночі то дуже серйозно. >> Угу. А я ж тоже в них запитую: "А як ви, типа, вона в побацке?" Вони кажуть: "Да, [ __ ] падали, куверкались, нахуй, йшли". Ну, вони там нон-стопш просто нон-стоп. Ну, типа добу там чуть больше. Ну, в мене ні, я чтко девть я вже йду. 6:30 я вже на привалі. У той день только я систем я собі це все продумав, як я буду, що відновлення дуже важливе, їжа, калорії, щоб хоч якто це все і просто молочу. Молотиш, молотиш, молотиш всьо. >> Слухай, а які плани в тебе на майбутнє? Що ти плануєш далі робити? Не >> знаю. >> Залишиться в Польщі? >> Ні, не знаю, насправді. Ну що, які плани на майбут? В Україну не буду вертатися там, то не хочу опять Румунією ходить. Точнее, Румунієй походив би або по своим энергетическим штукам. Ну, надо освоюваться, надо сім'ю повністю ж перевести сюда або в Польщу, або ще кудись далі. Поляки тут теж наче до війни готовляться повним ходом, як оказалось. Учени всі їздять. Навіть ті емігранти з України, які тут уже освоїлись і перейшли з захисту там на робочі візи, контракти отті всі їхні, вони тоже вже якісь бумажки попідписували, тоже їздять на учение. Це, конечно, трошечки мене напрягає. Не знаю, може, в Скандинавію кудась поїду освоювать. Ну, щоб потом еще, ну, в Україні залишився просто частково бізнес продаж і його бажано було сюда перевести. Того що, ну, хотя він просто в Україні вже потроху начав загибати в плані, це ж один із моментов, чого я вийшов, того, що я думаю, ну мало ліва в житті, да, там іде, іде, а потом, ну, надо на когось поработать. А в Україні, щоб на когось поработать, вам надо буде через ТЦ зайти в ТЦК і вийти, це семрочка. Ну, це работа в кредит я называю. За 7 000 можно и пожить, если що год в Украине худобедно. Ну, на їжу точно б хватило с арендой умовно. Поэтому не знаю, час приїде дружина, будемо уже вирішувати в яку країну чтко далі йти, бо є просто певний бекграунд. Або, я ж кажу, або по навчанню, то що я навчався і працював по спеціальності. Я десь 5ть років ще там щось пам'ятаю, або вообще все, весь світ відкритий, куди хочеш, туди їдь, що хочеш, той роби. Це не в Україні, [ __ ] автомата коп. Ну, це що поляки готуються до війни, так воно мало бути і в Україні. Тобто всіх поставити під ружо, всіх навчити і відфільтрувати тих, котрі, е, тільки мріють про те, щоб куди-небудь в'язатися і їх відправити десь туди, куди Америка е пішла війною. Це типу нормальна тема. Цього лякатися не треба. Навпаки, це хороший знак. Це хороша країна, яка так робить. >> Ну, бо Вова Зеленський таким не займався. Він там тирив баблон дороги будував. >> Да, дороги десь в горах на висоті 1000 плюс. А у нас дороги там де этот там дорог нема. Він займається сечаас, щоб ми там не вийшли. А Польща насправді, я оце проїхав, ми ж тогда ще в Бухарестче в Будапеш заїхали в Угорщину. Угорщина мені відкликнулась прям моїм харківським вокзалом дуже сильно. Купа циган. Хтось ноги миє в рукамой, бомжі всякі. Я такий ужаснувся трохи. Ну, де я є, [ __ ] Може мене обратно вернули? А на Польщу заїхав. Тут все чисто, цивільно, люди ходять, все добре, все гарно. Не факт, що можна. Ну я б такий би і тут бу міг би залишитися просто ще сімейне рішення, щось подумать. А так хто його знає. >> Та що сімейне рішення? Рішення приймається на користь того, хто найбільшу частку прибутку на цю сім'ю вкладає. Тому радитися з жінкою з цього приводу, то діло хороше. Але >> ні. Ну то звісно. Понятно, що >> більше на тобі, >> да? Ну, понятно, що я ж теж так думаю, що або тут залишусь, або далі поїду. Все рівно там буде ще певний етап, що я якщо в іншу країну переїду, то я стану знову ж на захист, знайду роботу з орендо, ну, а оренду сщоб уже з сім'єю, ну, з дитиною, з усім переїхали, да, і всьо. Та й будемо будувати нове життя. Я думаю, просто я собі так перед тим, як оце ж два місяці тому, коли я вирішив від того, що написати і этот я собі так сів на за стіл, на одній руці загибаю плюси життя, чи точні ті мінуси, які мене будуть чекать, там вивчить мову, адаптуватися і ще щось. І мінуси в Україні піти, ходить, оглядаться, потом може за мобілізуватися і стрілять з автомата. То я подумав, що мову вивчить трошки легше, ніж виживать там з автоматом. Тим более сидиш в теплі умовно. >> Ну, з автоматом теж така собі не некисла перспектива. Хлопці є, що нормально на цій вла війні знайшли себе. Там вони пройшли якусь гарячу фазу, там на передку, а зараз там після двох-трьох років війни вони цілком собі вже якісь там командири набирають собі нових рекрутів і планують якісь там операції по по таких суточоловічих справах. Тому тут важливо було би знайти тих людей, з якими цим можна займатися. Оскільки вони в поле зору не попадають, то звичайно, ну, його в баню довіри немає. і все таке. >> Та ну ні, в мене багато залишилось знайомих, яким ми, ну, прям знайомих, що ми ж так їм і залишились там умовно на зв'язку. Можна і до них було в підрозділи і все, але ну все рівно це така справа, що вони сьогодні у них все добре, а завтра приказ прийшов і все уже недобре. Уже вони десь дирку затуляють, а у нас за чотири роки так це ну нічого там гарного й нема. Як не було нормального зв'язку між підрозділами на суміжних позиціях, так і нема. Ті вже могли піти, ті прийти і, ну, там бардак, як творився, так і твориться. Поэтому, ну, а вообще, да, конечно, якщо б було, як сказать, якщо був би трошки у ушліший або так, як наші ее держслужбовці, коли я ж та з-під Харкова ще з тої сторони, де кордон. Просто це трошки дико, знаєте, коли ваш, например, голова територіальної громади, який виріс в селі, яке зараз окуповане було, да, там девять місць чи 10 там, коли харківська операція оця минула, там все звільнили, все тут поближче до Харкова вже почали відбудовувати, а потім всі ці проекти, ну, типа журналістські якісь там, які ще хто там подивився, а вони вже мутяться на відбудобі в плані ФОПів, загнали туда 2 млн виг вигнали шесть. І ти такий думаєш: "Ну, если такі люди, ну, от, а він же ж цим керуєце, там його фінальна подпись була того, що він наш голова територіальної громади, він уже муть." Так, там, блін, за, наприклад, навіть за дороги, що ж дронами у нас затягують, ну, сітками, точні не дронами, а від дронів сітками затягують. Цю ми про це говорили, точніше там обговорення були ж всі це казали, що [ __ ] зна коли. Ну, в нас там роблять, я не знаю, привокзальну площу, там десь щось, будинки якісь там асфальт кладуть. Сетки ніхто не ставив. Як тільки почали долітати дрони, про які казали, [ __ ] цілий рік ті, що на оптики там приїхали і сидять, ждуть тебе годин, тогда ой, надо ж лиха, треба нам це побудувать. Ну, дебілізм який. Ну, трошки дивно це все. Я ж кажу, поки петух не клюне, поки ми тоді і будемо щось робить. Нащо так робить, я не знаю. Що там? >> Ну, а нащо там жити? Нащо там жити на тих територіях? >> Не знаю. >> Якщо дороги треба затягувати антидроновими сітками? >> Да не знаю. Ні, ну я там уже не жив. >> Да, я там уже чотири роки не жив. Ну, рідня ж там. Ну, вони там теж поприкіпали до цих будинків, це майно. Типа, ми тут 50 років прожили, ми, ну, я вже відповідаю за дитину, я вже не можу відповідати за них. Вони дорослі люди, в них своя голова на плечах, всьо. А в мене умовно, я ж переїхав там, жив в Кам'янському собі спокійненько. Там взагалі було просто як у Бога за пазухай. Там два роки вообще нічого, даже мима не літала. Зараз у нас, коли обстріли йдуть по тисячі дронів, там мима начали літать прям мима будинку і над будинком ті дрони і ще щось ти там, ну, раз на тиждень ти по-любому там чуєш, як дрон летить, ще щось. Хватать ноччю дитину бігти кудись на кухню. Ну, це ж тоже бред там. Ну не надо там жить, там небезпечно. На на багато територіях України жить небезпечно. Особливо з нашими щитицкашниками, які если б все було культурно, то окей. А так обычно ботиночок тобі на груди приліг, всьо, поехали. >> Ну що ж, в тебе тепер нове життя, нові клопоти, нові проблеми. Вітаю тебе із цим. Побільше тобі таких нових клопотів, по побільше тобі там оцих всіх розмірковувань, як як би то жити далі. чи чи так, чи сяк, чи в цій країні, чи в іншій, яку там, чи на роботу піти, чи почати вже щось самому там робити. Це вже приємні клопоти. >> Дякую, дякую. Якщо >> дякую, дякую, що поділився історією. Дуже ти такий позитивний, ще й гарний такий оповідач, розповідач. Да. Ні, ну >> приємно було тебе слухати. >> Дякую. >> Так, насправді, конечно, це все гарно було розказано. Я намагався просто не злякать усі того, що, ну, будемо об'єктивні, гори то є гори там. Якщо ти будеш якось ставитись до гор трошечки, знаєте, зверхньо, то вони тебе можуть дуже сильно наказати. Тому на це надо зважать усім, хто ще не вийшов. Але все реально, не менжуйтесь і гатуйтесь і того, що то, що там діла не буде. Ну, можливо, до речі, я згадував ваші слова і на третій день, і на четвертий за Молдову. Коли ви казали, що ви боїтесь своє Молдови? Ну, полежиш ти в этом урві там чи ще десь, ну, там скількись годин. От я дуже частенько згадував, коли був якийсь потічок такий метров на 40 перепада, що думаємо, та може і в Молдові можна було б посидіть. Ну так, тут якихось ідеальних рішень немає. Тут ці рішення неправильні. Тому Молдова- то Молдова, а горе то горе. Просто треба підготуватись тако, як це зробив ти. Тому що люди запитання ваша черга >> питання про годинник. Е, Гармін, скажи, будь ласка, чи правда, що він повністю замінив е карти в телефоні, в бумажні, паперові карти, будь-які карти? І чи правда можна з тим годинником нормально орієнтуватись в Карпатах? І яка модель, які карти завантажував? >> Дивись, конечно, правда. Я ж вийшов чисто годинником. У мене Tactics 7. Ну, там є і трошки простіші версії, трошки дешевші. Е, просто я його ще беушний купив. Е, качаєте гарmin Explorer додаток. Там навіть такий прикол, що м в ньом карти на два роки свіжіші, ніж вугла. Тобто я дивлюсь на свій будинок, ну, батьківський, там іще криша не поміняна, а в нас ж там снаряди прилітали, вже кришу поміняли. то там я бачу, а це в 24му році було зроблено, чи в 23му кінці, чи на початку 24-го, там уже ці речі єсть. Но багато речей я в цьому GAmin Explorer е-е нових в Карпатах не побачив. Ви завантажуєте ее собі через ноутбук карти прямо в сам Гармін, які ви хочете тих участків. Е, через телефон ви додаєте в цей додаток маршрут, що завгодно. Потім синхронізуєте з додаток же ж з годинником і все. Я весь час ішов по годиннику. Я тільки зупинявся на 2-3 години. Я відкривав той самий маршрут і просто дивився перепади, бо перепади на годиннику незручні дивиться. Я навіть не знаю, як на годиннику ви можете там до точок ставить і воно вам показує відст. А-а в сам телефон. Ну, я телефон доставав раз на два часа оце, коли їв шматок сала і дивився, що мене чекає там по 200 м там підйому чи 500. Всь. Все остальне чтко я йшов по курсу. Ви включаєте навігацію, можете включити типа як режим е тренування. Тоді, ну, краще він не виходе прямо з цієї мапи. Вимикаєте дисплей, щоб більше було этого. Ти годинник, коли ти йдеш, стрелка там показує, що попала, бо рука внизу. Ти руку просто підняв, годинник повернув до себе. Ну, як ти обличчям дивишся і в тебе стрілочка кудась под, ну, дивиться там налево чи направо по по твоєму маршруту. І ти бачиш, чтко ти так повернув трошки руку, ну, оно видно там типа на 24, на 12. Стрелочка туда показує, о там мимо, що все так ідеш і я ж кажу, я телефоном пользовався тільки, ну, утром, вечером там в обед в по 2 минути там по пять, що мене жде. А все інше це он навігація в годиннику все йшов, всі курси, напрямки, все годинник. >> Ви вивчали весь модельний ряд GМ і Tacticкс 7 - це був вибір якнайкращого чи просто який підвернувся під >> Мене друг продавав просто. Він каже: "Офіген, офігенний годинник, там єсть навігація". Каже: "Не хочеш?" Ну, типа, він коштував дорого насправді. Він каже: "Я його взяв там щось, ну, 1ти000 типа доларов взяв." каже: "Я тобі отдам його за 30, типа, мало ли пригодиться". Я открив, подивився, що там єсть навігація, можна завантажить карти і що без телефона навіть я можу, ну, ходить, гулять, він GPS лови. Ну, це ж як навігатор на руках. Я його такий: "Та давай". Так і взяв в минулому році. Всьо. Він тоже ще тоді пожартував: "Він може тобі ще пригодиться, а ти на Румунію". Ми такі: "Хі-хі-ха-ха". Так і вийшло. Там есть іще Vivo. Ну, я не вивчав до хлопців. Я знаю, що з інших груп, що хлопці дешевші покупали тоже з такими ж функціями. Просто тут типа він супер наворочений, тут багато речей яких, не там якісь баллистическі калькулятори і ще щось. А есть конкретні там, якщо я не помиляюсь, чи Vivo Active F, чи щось там з номером п'ять і вони нормальні. І з фениксами можете вийти, і ще з чимось. Ну, там есть и попроще моделі, но но с навигаціей и нормально сможете. синхронізировали с телефоном, з маршрутами, залили туда. Все, ніяких проблем. Просто ще не забувайте, вам надо буде завантажить карту, е, ну, например, тої області, в якої ви будете. Там на Ютубі повно інформації. Заходите, дивитеся. Це все зробив, за два дня умовно розібрався з цими навігаціями, скачав з певних сайтів карти. Ну, я качав Україну, бо там єсть такі типа там Topa Active карта ще якась. Я тоді Україну скачав, а час уже Україну удалю, скачаю Європу. Зачем? Через нот закинули. Там прямо в годиннику ці карти. Е, через note закинули і вони в офлайн-режимі можуть працювати. >> Привет. А ты сказал, что когда забирали ножи там, вот это всё, что они обычно самое страшное забирают, забрали и сумки, ну, рюкзаки. Что из поклали в багажник? Просто в багажник поклали. Всё. Ну, потом ти з цими сумками встаєш. Ее і типа виходиш на Ну ани потом дивляться із сумки, поняв? Не переживай. Ну например, у товарища забрали, він сам достав мультитул хороший, хотя можно було не забрать, на карман выбросив і всьо. Типа там такий прикол був, що если щось хотів не показать, ну таке маненьке, мог би й не показував, типа там проблем не було. Ну просто це забирається, вдруг ти кипішний, типа потом ти разворачуєш полну. Коли забрали рюкзак, це ще, ну, вас на прийомку везуть. Заїхали в магазин, купили пакушку, ну, там хто що, очі горять, хто що брав, [ __ ] Приїхали, ви сіли, вам там кажуть, вам, може, кому може больничка, кому що доктора. Это нет, нет, всь. Видали тобі там футболочку чисту, штани кому треба, вообще проблем нема. Потом ти розкриваєш полністю сумку, вивалюєш усе і він тебе обдивляється. І ну можна, конечно, хапануть. Він хотів у мене забрать е ліхтарик. з чаржем такий: "Що це таке?" Я кажу: "Ану в мене все в зіппакетах". Ду я друг дощ був. Е, такий юнітвіс і так і на столик. Я кажу: "Ай, ні, типа, і забрав". А у когось там щось, а понча, пончат, гіфт понча. Хоп, і умота. Та забирай. Забрав у мене стяжки, матуску, скотч. Ну, це такі вещи, типа я без всякого. Що ще? А газовий балон у мене, до речі, не забрали. У когось забирали балон? У мене не зась. Ну, потому что я шов вообще, кстати, со 110 баллоном. То есть, що 100 г мені хватило з головой абсолютно. Ну, я, е, чисто в мене було закип'ятить чашку 250 раза. Ну, потом с регідроном три. Був тестовий балон мій, той, що я тестил пару раз дома. І він в мене закончився на на четвертий день, а не на, да, на ранок четвертого дня, що вторий балон той, що основний мій резервний, я його использовал. Ну, просто одну добу. що если б я його і не пользовав, мені би його, ну, если б чисто тим пользовався, мені бы одного. А так, если ти щось, що ти конкретно хочешь сховать? >> Ничего. Я спрашиваю в целом за рюкзак. То есть рюкзак отдали в итоге, правильно? >> Та в мене все спорядження залишилося повністю. Все, ее, ну, палатка, я розкрив такий типа це палатка, ну, она маленька 1,5 кг. Це спальник, це то, це то, це то. Він все так обдивився. Ну, палки забрали. Палки, ножи, балончики, фальшефеєри. Оце та, ну і газові балони, що у когось забрали. У мене ну просто не забрав. Може не побачив. Оно там все ж куч валялось. Він всь собирай. Ти собрав всю свою екіпу, все от это і всё. Потом с нею ж спустився на камеру, разложив свій корематик в спальник и опять спиш на полу. Всё, >> понял. Спасибо. >> А у нас в камере кровати были. >> У нас тоже было дві, но в нас пятеро сидит. >> А в >> там правда ще мотоцикліст прийшов в конце. Бать. Ну, як мотоциклістам дядька забіг, вообще очі красні. Шов, я не знаю, кудась його підвезли. Він потом тут сам ішов в добу. Ноч, днм він як начав храпака давать за секунду. Ми думали умре, [ __ ] потому що хекав страшне умре. А в нього потом встає з утра і наш товарищ перекладає, що у нього на футболке мотоцикл написано, типа. Е, так. Е, >> я я не храплю. Я уявляю, що я мотоцикл. >> Да, да, [ __ ] ластяра, конечно, жёсткий. Я не храплю. Я уявляю, що я мотоцикл. >> [ __ ] это сильно. >> Що ще? Може якісь питання по снаряге и ще по чему-то чи по легенде? Кто его знает. Смотри, вот этот парень второй, который вышел, он не пил регидрон и говорит, что лучше бы он его попил. Сейчас он там ну что, ему капельницы ставили, да? >> Он же вышел с батей, а бате 50 п. И получается, батя, кстати, норм всё вывез, а молодой вот он истощился сильно, и он 2 дня там лечился, да, и сейчас ему там ещё не полностью выздоровел. Конечно, да, він вже на Румунії, ему дуже погано стало. Він по дорозі, Они ж потом розказували ж в нього як приступи, типа опі упадок сіл дуже жосткий. Ну, ну не обязательно регідрон, ну, типа можна там іще якісь електроліти. Я не знаю, я просто взяв регідрон на всякий случай. Я думав, мені за тоніка хвати насправді. Ну, це ж все ж індивідуально. Просто той може так потіть, а той так. І він просто водний баланс може не соблюдав. Но я випивав я перший день я пив мало, типа я випив бутилку, ну, 0,5 е ізотоніка і може 0,5 просто води і чай. А на там з третього дня у мене ще жидка, ну, пляшка була така, ну, жидка в смислі м'яка. Туда 3 л. Я в мене завжди був запас води. Я фільтром користувався. Хотя є хлопець, який фільтром не користувався. Каже: "Все нормально". Ну я з потічков не став брать, потому що там куча козячих какашок, коли переходиш. А ти если з Ну я, ну я бачив конкретно. От тече водичка, там какашки валяються, а тиж можеш воду набирать. То есть зна я пользовався, можете катадином пользоваться, можете лайро. Ну я просто перестраховався, щоб не таблетки отакі кидать. Я собі десь там в три, в чотири. Ну, з річок я не брав воду, який переходив. Ну, [ __ ] ще стоять буду воду набирать. Десь потічок знайшов. Через фільтр перечадив пересадив собі в візатонік бутилочку моршинська. Я з собой просто взяв 0ту. Потом в свою цю пляшку м'яку я собі обычно, ну, в мене всегда було 0,6, но перед ноччю десь типа в 3 часа, вчотири я добирав її до 1,2. І плюс цей фільтр 600 мл. Ну, там не 600 того, що она фільтр ще заважає і типа там 400 мл водички. Ну і по ті дні я вже випивав по от двох до трьох ізотоніка. Тобто це літр півтора плюс запивав же ж регулярно той водой е ну з фільтра. Тобто я літра 2, по ну ще ж чаї пив с утра і вечером. Тобто я 2, по-3 л багатив води і ще й регідрончиком подсажувався. Я ж не знаю. Бо хтось не їв, [ __ ] взагалі чотири дні. Там дуже там от я не хотів насправді кушать той батончик, [ __ ] От я хотів просто стати і покурить всьо. Ну, типа віддихаться там, ще щось. Ну, я себе просто каждий раз змушував укусить батончик. Ну, перші три дня точно я змушував себе це делать. Типа остановився покурить, все, откушу батончик, вип'ю, зап'ю изотоніком, зап'ю водой. После третього дня я вже так втягнувся, що я зупинявся і вже активно пив ізотоніки і кусав батончик. А перші дні ні, вообще просто змушував. Просто я понимав, що если я цього не буду делать, то я, ну, або довше буду йти, або отак істощусь жостко. Я знав, що я можу робить і що мені надо робить, типа для организма. Так і було. Ну і він, короче, що йому сделал? Йому було погано. Він пару дней вроде отлежався, потом опять пішов, опять погано. Вони погнали в лікарню і собі спокойненько. Короче, там там щось якусь херню йому написали насправді. Я ж тоже созванювався с ними, що типа болі в животі, а просто нудота. Ну йому сделали физроствор, наверное, влили і начав регидроном, ну пополнять сво эти наче вже, ну стало краще. Ну истощение, конечно, [ __ ] ви можете. Ну вони же дольше йшли, вони ж стартовали раньше. Ну вони 7 дней почти херячили. Ну, хто знім? Ну, вроде нормально. На поправку вже йде. Ще там хлопці є які питання чи нема? >> Та є, ее, ще запитання. Вітаю тебе з виходом. Ее дуже цікава історія. Красавчик. І запитання, може я щось провтикав чи не почув, але я пам'ятаю з о твоєї історії ти згадував, що сам шукав готель таксиста. Тому цікаво було би почути, чим тобі реально поміг Кайот. >> Смотри, е-е, по-перше, ее готель я шукав через то, що у нас там трошки пішло щось не за планом. Е, і от нюанси. Е, перший готель, за який я залетів і це Кайот мені сказав, який це по таксистам. Е-е, так. Таксист, який не зміг мене ізначально забрать, мені наступного таксиста теж давт. Це два. Потом, коли ми начали щось думать, він мені дав теж один із готелів, де я зупинюсь. Поняв? Если я тогда, ну, де мені надо встать. Ну, це був як резервний, поняв? Це теж мені дав койот. Но я ще шукав сам на всяк випадок, бо поняв, пішло щось не по плану. І типа я думаю, ну я тоже ж можу щось знайти і просто на всякий випадок того, що там уже ж таке було, що типа коли я сам дзвонив там чи ще щось, мені надо було через то, що я їхав на одну точку, а на той точці уже нельзя було буть, поняв? Я начав думать, що мені надо, ну там с почти на почту що-то забрать, поняв? С'їздить, бо і змінилась точка старта. змінився навіть пов повністю сам маршрут поміняв. Ми планировали одно, поки я доїхав, все началось друге. І в ітогі дивись, таксист, щоб я доїхав до першого готеля, мені давт. Перший готель, в який я заселився, мені давт. Другий готель, в який я тоже заселився на пару годин, інформацію про нього я тоже почув от Койота. как бы отак от інформацію про то, що я їхав на одну точку, а показалось, ну, оказалось, як оказалось, я тоже получив от Койоa, потому что до нього трошки больше це просто як аутсорс, я не знаю, ну, до нього ж больше інфы сливається. Мені ніколи було, я закривав свої справи. Мог би, в принципі, і сам так усіх званить, а мог би і ні. О, так от. >> Зрозумів. Дякую. А я теж сам там їздив на почту забирав. >> Да, да. Ну як сам? Я прийшов же ж до в ту точку, куда, ну що Кайот мені сказав. Ну він сказав, що там, ну типа 50 на50, бо він раньше, типа, все було хорошо, а сейчас от непонятно. Я прийшов до нього сам, все нормально. Кажу: "Ти забереш, ну точні, як з'їздиш, з свозиш мене, я заберу". Він каже: "Я тебе зважу, все окей". Но потом він просто дав другого таксиста і всьо. І він приїхав за мною і погнав. Да, конечно, я хотів, щоб я приїхав, сів отак от, [ __ ] дів, мені привезли спорядження. Если б ще за бабки мені його там собрали опять в рюкзачок, як треба, це було б, конечно, хорошо. Ну, я прекрасно понимав, що ніхто за, ну, не зробить за це за тебе. Там уже така ситуація, що наче вроде, понимаешь, люди заробить хочуть і і просто работають, працюють і тут їх ще, [ __ ] наша наша держава спокойно нагибає і всяку херню рассказує. Если б я, думаю, я приїхав з сім'й, сказав би: "Та тут жінка, дружина, там дитина, все заберете?" Та без проблем. Типа це може отдихающе, да? А так, як я один, то всі знають, що, ну, одна людина приїхала в п'ятницю перед Великднем. Ну, що це за бред? Всі на Великдень додому їдуть. Ботому вони так стрмно там до мене може і відносились. Ну і плюс мені я я вважаю, що це мені ще і сграли на руку, що це було переквелик, типа, ну не просто так я це собі себе вибрав, що всі вже там на расслабоні начилі, особливо наші эті вертуха эті, що [ __ ] всіх охраняють. Ну а так от я, ну койот багато чим поміг в принципі, да? Потом же ж просто коли ти будеш у лісі, він тобі вже не поможе. Там только ти можеш в этом тоже ж ну койоту вам це если що не виручалочка палочка. Я собі це прекрасно понімав. Кайт для мене був, як сказати, от правильно приватка. Ну я не знаю, це приватний канал з більш свіжою інформацією. Так можеш сам початом вихватувать, да, довіряєш ти той інфі чи ні. А так через кайота. Він же ж теж мабуть з кимсь спілкується, когось веде. Я прекрасно понимав, що нема ніякої гарантії, що я вийду. Я прекрасно понимав, що нема ніякої гарантії, що я, ну, піду, я можу наплужить іли ще щось, може, щось поміняться, може ще щось бути. Ну, я це все прекрасно розумів. Я давав собі отчёт. Я прекрасно знав, що отут можейот мені дав і тут вчора хтось пройшов, а завтра хтось не пройде. Може це даже бути. Я це все прекрасно понимав, но типа короче, ну, як-то так. Та дальше все равно та ви, він та вам дає в курсі напрямок. Все, що дальше робиться в лісі, це виключно залежить від вас, від ваших дій. Так що ви не можете йому, если що, позвонить. Там даже связь не ловить. Кайот, що делать? Тут річка тище. Ну, серйёзно. А готелі все це все він мені надав. Да, конечно, там хтось не получилось, от тобі следующий, попробуй сюда, попробуй сюда. Ну, все равно ж ви ж связуете. Там нема такого прямо отакий сервіс, як ви хочете, если ви хочете, щоб прям він стоє, ну, больших денег. Тут ви самі. Там вже в Румунії нам казали некоторіе ребята, що платишкота в конце даже. Приїхав у сюда, ми тебе забрали, тобі тільки кордон переліз. Ну там сума как бы, ребят, я не знаю, це я можу, я не знаю скільки раз я можу, дев'ять раз чи 10 можу сам так вийти суму. От і рахуйте. >> Зрозумів. Дуже дякую тобі за відповідь. >> Угу. >> Ну що, давайте на цьому завершувати. >> А є ще таке питання. Ти казав про снарягу, що якщо є час, можна трохи помоніторити та під себе там підібрати. Що ти мав на увазі, що саме промоніторити? >> Та промоніторить, що? Ну, дивись, промоніторить я мав на увазі там пасешки пройтися і ще десь щось взять. Про плюс от я йшов, коли ж я йшов, ну, от квітень, я знав, що мені надо пуховку. Поняв? Пуховий светр, ОКX, все не було, не було. Гоп, оголошення вилізло, забрав. [ __ ] дивіться, от я вам сейчас скажу. Сьогодні квітень, да, 26-го року. Я, ну, може, я така людина запаслива. Костюм мембранний я купив в листопаді 24го. Ботинки я купив в січні 25-го. Ну, типа. Потом штани декалоновські я купив літом в секонд-хенді і на рибалку. І вони такі, що підуть мені ходить, бо типа вінф і вся фігня. Поняв? Потом всешку я пуховку другу ту, що я собі чуні зробив. Я ходив на три завоза подряд. Не було, не було. Оп, нашлась. Я взяв. Там була і штармовка, ну, правда, з нейлона, ну, така, що ви оділи, типа, і ви не промокли. Ну, если будете в ній йти, то в солнечний день, то в приї. Тобто от отак от если у вас виход если вы там под броню чи ще щось і ви не будете сейчас от на всю цю акцію іти, а на осінь, то до осені можна і наликсі щось найти, і ще щось не обязательно брать. Да, з цим багажом знания я знаю, що я если мені зарядить сотку, е, то я можу і за три дня це все собрать. Ну так ви ж можете купити це все за 50, ну, подовше. Ну просто багато хто, ну, у когось нема таких можливостей, у когось є. Єдине, що не економте на взутті, походіть в ньому. Я ж тренувався в ньом і ходив, типа, поняли? І понімав, що І рюкзак тоже я купив. Я перше, що купив і прямо і спиряги. От два місяця назад я перше купив рюкзак. Всьо, ботинки в мене вже були. В рюкзак я ложив дві п'ятилітровки. А так в мене эті були сешки тоже. Те термушка. Ну, оця та що потводи. В мене їх було три. І всі три я тестував. Дві забрав з собой в Карпати, но одну не сушив і вона мені не сподобалась, прям синтетична. А втора в мене була напівсинтетична. Оцю забрав. А та, що для гірського активного спорту, вона мені не підійшла. Вона погано відводила вологу чи щось. Ну, якась она мені, я її дома вас викинув просто. Фліз тоже одна з сешкой, втора так була куплена, поэтому, ну, ну спідня только нормально було куплене. Спідня шкарпетки декшеловські я брав. Все надо тестить. А і не покупайте рукавички. Декшел декшел. Рукавичка я чука не ти. Ну, це пацани, що виходили казали: "Я купив дайamond". Но вони просто там руки впріли. Ну как от то і кажу, що все надо підбирать під себе, щоб не було так: ви купили класні ботинки, вродеі взулись, у вас все добре, а я в цих ботинках уже пройшов на той момент кілометров 100 получается натренировався. Ну типа в них ноги пріють, но ну потому що они гартексов. Е, кстати, тоже румынські які-то взяв там, [ __ ] на магазині у себе не за всі бабки світу, там баксов за 100. Ну, на вібрамі нормально зайшли. Того і кажу, монітор, а палатка тоже с ОКСа, но були на ОКСі і буушні, типа, за 3500, но я взяв нового, бо типа зелёного цвета за чотири там с чем-то. Спальник с ОКСа тоже моніторил, типа от що я маю на увазі. Моніторть, если у вас виход завтра, то напишіть список і провіряйте його там раз на день, раз на три дня. Всь. >> Згаду магазин Декатлон. Ее, чи дійсно там є якісь, е, купили якісь якісні речі? >> Штани в мене були. >> Є там якісь штани, да, знижки там якісь бувають? >> Не знаю. Я купив штани оці декалодовські влітку, [ __ ] в секонд-хеді за 500 грн. Я подивився, вони стоять щось 2500. Настолькі [ __ ] штани, я їх он вистирав сьогодні за сигаретами в них ходив у Варшаві. Піздец, не убиваймі просто. Якісь страшні на рибалке я в них був. І все, що вони пройшли, от вам і декаathлон. Ну, можна на Декатлон непоганенький. Ну, от бачите, як со штанами повезло. >> Хотів ще попитати, а за що на Сербію печатки? Як там зараз? Спокійно чи як? Можеш розказати пару слів? >> Там стандартна практика, типа з тебе ще бабки безуть. Поняв? Ну, вони, поняв, беруть самі. Вони типа такса 50, поняв? Но можеш собі типа если ти вдвох там ідеш ще щось взять, всього 50. Я взяв 50. Остальны я сбросив денежки в надёжнее місце. Ми ж ми ж приїхали, нас там чекали, типа, ну от привезли. Я без рюкзака, без нічого, просто кофта, паспорт, сигареты і бананка. В бананки кошельок 140 грн 10 ле і 50 євросов. Я він типа 50 человека больше нема. 50 вгон 50 человека. Я откриваю кошельок, отак показую нема. Я в другой руки у мене бабки. Він забирає оці мої 140 тугриков, як сувеніри, 10 лей, 50 і пропускає і всь. Ну, а так вообще вони тиіпа хочуть 50 человек. Ставлять тобі штампи, ти одійшов, покурив, можеш дальше ти йти покурить, щоб тебе не видно було. Всь, вертаєшся назад, вони опять на тебе дивляться, посміялись, поставили штампи, йдеш. Румунам це не нравиться, поняв? Румуни тебе можуть там подержать, но нам повезло, що смена сменялась. Це була 8ма ранку. І ми, получается, зайшли на одной смені, вийшли на другой. Вос. Поняв? Но румуни можуть сказать: "А чо ти, ч, куда ти їдеш?" Поняв? І задрачувать тебе тоже. І можуть, а ти такий: "Та їду все там или, ну, щось попросить можуть тоже так. Ну, це то, що нам розказували. Но я через це не пройшов. В мене пройшло, що я туда зайшов, а ті взяли по-любому, бони знають, [ __ ] ти туда їдеш." Ну, если б ти їхав полністю на сумках, то мог би залупиться, типа, і заїхать в одному пункті. Ну, це ж тоже кошти. Виїхати на другому. >> І румуни вже не ставлять штампи. Да, >> ромуни вже не ставлять штампи на виїзд і на в'їзд з 10 квітня. >> Угу. >> Вони вносять в базу тебе і все. В нас те, в нас теж було 50 € за двох. Ми заплатили, сказали, що більше нема. А і прокатили, хоча він просив типу з двох по 50. >> Да. Да. Ну у нас був один хороший хлопчик, який нам це все розказав. Да. Да, да, да. То >> есть цих мокрих печаток вже не б'ють в паспорта. Да. >> Е, б'ють серце все. А, а румуни уже не б'ють. Так що ви не пугайтесь, если що. Ну по факту ти ж був в Сербії, поэтому ти А і от А як ти був в Сербії? Отак, [ __ ] ты ж получается от в Сербію зайшов, з Сербію вийшов. Це от твій переход кордон. Ну а не в базі. Они там короче нову базу завели. Поняв? Ну сербські должні просто, щоб ви не пугались, потому що ми тоже вийшли і такі: "Єбать, а де печатка?" Знаєш, таке ощущение, що спеціально пропустили, а потом же ж загуглили, що печати не бігав, все нормально. Там база >> і паспорта брали з собою. Так. >> Ну, ну ми, да. Конечно, ти ж не зможеш виїхать, если ти будеш без паспорта. Ну я пас, в мене два паспорта. Я прошлий зробив, ну вторий в прошлом году пішов в міграце міграційну службу і зробив цей вторий паспорт. А йшов я со старим, який в 28му году заканчується. Ну і всі типа його наїбнуть. Ну наїбнуть. А так можу потому що мужики що ж ті про яких ми балакали, ті, що тоже оттоні, що обогнав я їх, бо вони ж без паспортов. Вони ждут сейчас паспорта і потом будуть двигаться, по-моєму, якщо я не помиляюсь. А так тобі і по фотки сдела. Ну, захист тобі зроблять типа фотки. Единственное, що ти не сможешь виїхать с Румунії. Ну, точнее по Євросоюзу можешь, наверное, прокачува. Хотя не, лучше не надо. ТПА, короче, тобі после того, як ти хочеш на інші країни, тобі нужен паспорт. Ну я ж кажу, паспорт - це все на ваші страх і різ. Типа, если вас приймуть, то вас його заберуть или порвуть. Ну, я йшов, типа, вот я иду, всё, я паспорт взяв и погнав. Я даже телефон напополам почистив только, а потом заблокировав там почти всі додатки, щоб через пароль. Ну, це тоже так на на ура. Можна робить, можна не робить. Ну, единственное, что, ну, на полте ж, конечно, и на на другой сімке. >> А підскажи, що в тебе було по грошах і чи треба їх ховати там від румунських прикордонників чи >> діч. Да, дивись, короче, у мене було десь баксов 400 і євро 400 і то, і то. І вони поняв, ну, единственное, що ми чули історію, що чувак долларов, по-моєму, чи євро, ну, короче, багато. А там ж больше 10 000 нельзя проносить. Це в нього конфісковали, а так нет. Вони открываєшь, ти все показуєш, все описує і тобі тут же деньги отдають. Ніхто в тебе нічого не забирає. В тебе можуть тормознуть серпси, поняв? Ну, разкурку вилить, побачить, що в тебе нормальна котлета в кошельку, то він може сказать: "Не 50 з тебе там, а 200". Поняв? Поэтому така махинація. Но, ну, ніхера не забирають румуни. Румуни вообще красавчики. Їм вообще дай Бог здоров'я всім за то, що вони отак от принімають тебе по-людски. Я вообще жартував, типа, коли коли нас бить будуть, коли прийомка буде. Поняв? Ну, ти в Румунію попав, там все нормально. Тебе ніхто даже пальцем не трогає. Ну, если ти не бикуєш, конечно, ти спокойно себе цивільно ведеш, все з тобою хорошо. >> А ще ще таке питання. Ти казав, що були люди, яких підвозили під кордон, вони просто перейшли і ти казав, там зовсім інший порядок ее вартості. А який приблизно може може бути для людей, яких підвозять? >> А так там хтось щось казав, чи чи 10, щось таке. Ну там як підво >> це мотоци мотоцикліст це 10 казав. >> А, да, 10, да. Ну там какби, ну тоже там тебе та підвезли, ну тобі ще єбать сутки херячить. Ти що гониш? Ну какби там така підвозка. І тоже він сказав, що ти за ним, ну ти йдеш ідеш ідеш ідеш на ї газі ти типа перестрибнув всь дальше типа сам іди быстрее, потому що за тобой ще можуть зайти. То так що ви ще ну дивіться яка у вас висота. Де ще переходить будете. Ну вони наверно трошки ниже, бо я на 1600 снігу було дохера. Хлопці переходили на 1300 1400 всі три матка, понімаєш? А а ті там тоже десь так переходили, наверное. От він прийшов благополучно. Ну даже дед вийшов той. Ну ми думали, він пенсіонер, а він, [ __ ] нет. Так от. Ну номеров я не брав от этих, що підвозять. Поняли? Или що? Так що можете мені не писать по этому поводу. Ну типа я не знаю, що я, кстати, не взяв цих номеров. Хотя, ну, ну, значить, есть така ще штука, що десь під'їхали і забрали просто, що це тоже, ну, [ __ ] та нема там номерів, не дадуть. Там ті хлопці, які безпосередньо виконують цю роботу, вони не фігурують, вони там заводять якісь окремі телефони, витирають ту всю фіг. >> Да, да, да. Ну, я ж кажу, що я і не спрашував. Ну, там і не було нічого. Ну і оті пацани ті, що спалились, ну вони просто якісь, ну дед-то прийшов поваляний, грязний, сказав сам. Може і повірили. А ті на пакетах прийшли, хіба чисті просто вообще красавчиками. Нуто, [ __ ] знаєте, як з магазина пацанов забрали і всьо. По нам видно, що ми як бомжі дерлися там просто мауглі. Тільки ліан, [ __ ] не хватало. А ті, ну і то есть б сказав би, що сам їх би і не трохали. А вони тіпа сказали: "Да за деньги, да, там щось і все. І начало всяке". >> Ну вмирає все більше і більше. тими горами народу. Щороку там купу тіл знімають із гір, тому румуни сильно незадоволені цими, котрі, ну, за, ну, за гроші йдуть, бо вони доводять до кордону. Люди люди не готові до того, щоб самому йти далі. Лишається, >> так і було. Ну, того, що, ну, там же ж от із останнього випадка, як я поняв, отого хлопчика, що то ж по фоткам тут по групам разносили, по всім, що даже безнасков був. Він ж тоже один із цих. Вони думають, що це так прогуляться. Це ж не так. Какби абсолютно щось надо буть готовим до того, що ти йдеш сам. Дякую вам за пораду, коли ви сказали, що типа ти контролюєш голод, да? І в тому я це собі какби потом сів, проаналізував, що я, ну, ситуації, які я контролюю, які ні. Так і йшов, всё продумав все, що мені надо, все, що я должен робить и і и всё. Потому воно так і вышло, мені кажеться нормально. Ну, доля і фарта була там, що вертольот розвернувся і ще щось. Но тим не менше, если б я шов як сайгак от ті, [ __ ] 10 дней на одной моршинскай, то конечно я б там бы, [ __ ] мене би наші десь знімали. Або б там ті козулі ростягли чи рисі об'їли, потому що дд даже не поняв, що я ж йому тоже гідрона насипав. Він каже: "Серце, кола мені погано болить". Ми йому на ранок ото розмішали, дали, випили, він там ще щось полежав там такий: "О, а вроде краще стало". Там ще водички попив ще. Вітаю з виходом. А скажи, будь ласка, подвійне питання. Перше, чи лазили по гранці румунські в тебе в телефоні? Ну, якщо знаєш. А друге, а вони там запитували там: "А що ти, кому платив чи платив, чи уже даже не запитують?" >> Да, запитували. Це перше, що він вообще спросив. Він сказав: "Паспорта це, короче, начну с конца". Коли ми, коли нас зустрів деронтьєра, вони сразу сказали: "Паспорта". І сколько ви заплатили? Оце сразу сколько ви заплатили? Ми сразу кажем не сколько. А вінтент типа не рассказуй. Ми [ __ ] глянь на нас. Ну а ми ну реально такі походники всі. І он товарищ же ж тут час зараз і ну та це просто кіно, [ __ ] Як ми виглізли всі такі просто туристи туристами грязні, вонючі, а ну вже рядом с нами стоять. Ну він коли нас записував, коди підходили, так нос отворачивав. Ну страшне. А по телефонам нет. Він просто ти разблокируєш його, даєш йому телефон, він вводе, короче, штучку, переписує мей і блокірує. Отдає тобі всьо. >> До речі, коли ти забираєш телефони вже, коли тобі видали захист, вони вже ввімкнені. Тобто ти віддаєш, їм виключаєш, а коли забираєш, вони чомусь були ввімкнені. >> Кстати, да, слышишь, прикольно. Оце ти згадав. Я тоже вилетіло з голови. Да, вони включені. Так, а що у мене там пароль стоїть? Якби він його это і у мене пароль стоїть. >> Вони на фонарі, я думаю, намагались ввімкнути, які не заблоковані. Да, >> да, если не заблоковані, тогда б полазили, тому що в мене пароль стоїть такий, що типа 10 раз неправильно вві телефон, короче, стирає всі дані. Я ставив на айфоні у себе таку, поэтому, ну, в мене всі дані були в целі. Значить, ну, значит, как бы все поэтому подпарольчик. А, а ти брав якісь змінні речі, ну, щоб перевдягтися вже в Румунії? >> Ні, если ты хочешь лишні вещи тягать з собой і ну це ж кілограми, [ __ ] ти що? Нахуй вони нужні ті речі? Ну, грязний виліз в рудьо єбать. Потом заселився, а румуни самі тобі дали змінні речі, прикинь. Нам дали по футболке, по толстовке чемпіон. Така непогана ще толстовка. І по штанам, кому надо було. Я штани не взяв, а тепер жалію. Штани класні. І ти такий бежевий ходиш, [ __ ] як гріфендорец краси. Ну, ми не брали. Хтось може і брав. Ну, дед брав, кстати, він ж на пакеті вийшов. Він потом з пакета штани достає. Красивый о. Ну, а я нет, я брав тільки кроссовки и ботинки скинул, а на а в кроссовках штурмовал уже гору. И тогда что? И ноги сказали спасибо. И плюс кроссовки я низце 700 г, а потом 700 г на ногах. Тоже клас. Це все типа як ти. Хочеш грязный ходить, хочешь это тебе там і грязно зару, не переживай. І там есть люди спеціально наученые, які тебе там зустрінуть. Ви если что не пугаєтесь у вас прям Ви только виходите, підходеть гарний хлопец, каже вам: "Хотите, есть гостиница, хотите, то ну все на ваше усмотрение". І пропонує вам свої послуги. Кстати, с ним ми їздили в Сербію. Це досить дьошево, ви не пугаєтесь. Постоїла 150 вас прямо оттуда на Сербію і потом іще на Тмішоару закидують. Ми так порахували, щось і плюс це ж дуже быстро. Смотри, ми в 11 поїхали в в 11 вечора в 9:30 утра ми вже в Тімішаарі. Здаєм доки в пятниц сербскими печатками. А можеш їхать сам на проезді тарахтить 16 часов до ті мішаари тебе за сотку свозять туда назад ну типа час так от ще є якісь питання такой вопрос подскажи пожалуйста чем ты добирался до точки старта с каким транспортом >> потя вопросгу понял и второй вопрос как ты боролся со страхом на на олень На чём? На леньке. >> Ну, возле Ягазы, допустим, когда там подошёл к Ягазе. Та >> роты [ __ ] ту Ягазу. Аж кто там бу? Там сніга паяться. Туда за мной можно только зайти пішком. До момента, коли мене обнаружив вертольот і гази. Це, ну, як обнаружив, я не знаю, мене видно було чи ні. Я, конечно, обнімав ту смереку здорову та вкручувався вокруг нею. Ну, [ __ ] я думаю, там нормальна техника стоїть. Не партесь. Пройшло десь, ну, минут 40, а от момента я прекрасно понимав, куда вони можуть доїхать, щоб вийти за мной, надо йти полтора часа. Я, ну, дивіться, я я ж кажу, я поняв, що не надо ждать сумерок, не надо дрочить, вичитувать, сколько машин через дорогу приїхало. Послухав, їдуть, не їдуть, підспустився ближе іще ближе подивився. Ну, я ж кажу, зняв рюкзак перед каждой дорогой, спустився, подивився, як я буду йти, чи можна лягти біля прям дороги. Все. Если можна лягти біля дороги, я одівався, спускався, хоп, їде машина, я ліг, пролежав, мене не видно все. На тих дорогах, де невозможно було лежать, я покурив, сїв кусок сала, ну, умовно, там, батончик, що угодно, щоб енергії було побольше. Попив води, послухав, ніхто не йде. Максимально близько підходив. Всьо, [ __ ] підходиш і переходиш. Так і сє газо. Я прийшов, ну там сніг. Ну що, [ __ ] снігу просто я її переступив. Що мені там було сидіть? Це, конечно, если ти сидиш літом, ти бачиш її, тогда можеш ну підсісти, типа і подивиться, ходить там патруль чи не ходить. Ну, дивлячись, де ти будешь. Тада. Так, ну ні. Та який страх, [ __ ] Пока в сумку в охапку і оттуда побіг. Що, що бояться уже був? Я не сидів, я біля їгази був ровно хвилину. Просто підійшов, подивився, подивився, щоб, ну, сюда доїхати, я не знаю, на чому можна. переступив, повернувся, сфотографировав і пішов. Все, щоб на пам'ять було. >> Спасибо за фотку, кстати, отдельную. >> Да, будь ласка. >> А там один моток был или нетри? И они все в ноль лежали. >> Ну 20. Я в детке добавил фотку. Если кто-то хочет, гляньте. Спасибо. >> Привіт. Вітаю з виходом. А слухай, а розкажи, чи ти дізнавався, як, е, легалізовуватися? От ти згадував Скандинавію? Тобто от, наприклад, тобі впарили вже обов'язковий захист Румунії, ти його типа як скасуєш. І як там з легалізацією в Скандинавіях чи якісь інші країни, які ти пробивав? Якусь корисну інформацію може маєш? >> Та не немає ще корисної. Я от якщо я легалізуюсь, я тобі розкажу. Я знаю, що там, например, Дания, Норвегія, вона вже легалізує только от, ну, от миньонщиков, только тих, хто з бойових дій. Поняв? Так як я з харковской пропиской, у мене проблем нема. Ну не должно буть все. Да. Дальше на цьому мої вообще я, кстатиі, я не сильно на цьому акцентував увагу. Ну типа подивлявся. Я більше концентрувався на тому, що я хочу зробить. Поняв? Типа що вийти. Мені надо вийти, а там вже дальше буде спокойненько. Ті плюс-мінус. Да. Сечас типа льогкі нерви, що я вийшов. Тепер надо легалізоваться. В мене плюс я вже отменив захист, типа в мене там уже не 90, не там 85. Ну це нормально все. Поляки тебе, если що захочеш, можеш і в Польщі остатися, а не те легалізируєшся, [ __ ] за дві неділі. Если ще на роботу підеш, так вообще то що там всі росказують, що тут ми всі [ __ ] не нужні. Ми ніде не нужні. Це раз. Но всі мої знакоміки ті, хто нормальні, не бичаары в плані, не любители костра и песеннок. От это хто сидить просто на захисті, бухає. живе на бараках. Всі, хто работають, у всіх все хорошо, вообще ніяких проблем. Ти працюєш, живеш, все. Ну, як раньше. Типа твоя главна задача заробить денег, там, снять хату, покушать, їздить на море. Вот і все. Единственное, що ж там Швейцарія, знаю, вставляє палки в колса. Швейца, не Швеція, Швейцарія. Вона робить вам ставку 0,8. Це я тут уже узнав, поняв? Но ставку 1:0, щоб получить контракт по работе, вона дає только, если ты жопки миєш. Поняв? Но там прикол, если хто-то один из семьи легалізируется, легализируется вся сім'я. Надо кем-то пожертвовать. Це вот що дізнався за Швейцарию. В Норвегії та тоже все нормально. Ну скрізь все нормально. Просто там уже выбираешь. От і вся пока всі поки в моїй відомості про Скандинавію. >> Пожалуйста. Ты ты добирался до точки старта поездом с Харькова или с Ка? >> С Каминского. С каминского. >> И второй ещё вопрос касательно физически. Ты готовился подтягивание? >> Да. Да. Короче, я з минулого року начав теннісом трошки займатися. Ну просто вчиться заново, щоб не зайти з розуму. [ __ ] сидиш в хаті, а в мене під двором корт був фрішний. І я начав заниматься. Отам тоже було важко, конечно. А потом е от два місяця, як та 8 березня, да, чи ні? Короче, десь чи в лютому я швидко це все зробив, но ну хай два місяця умовно я з Тоні попереписувався і все і начав сразу собирать спорядження. Я перше, що купив - це рюкзак, з яким я буду йти. Только я купив рюкзак, я вдіваю ботинки і начинаю хоча б раз на тиждень. Ну тогда я раз на тиждень вийшов, потом два раза на і всь. Я рюкзак на плечі і гуляю. І десь дойшло до того, що, ну, я три раза точно на тиждень я виходив з рюкзаком і гуляв. Дві баклаги, ну, короче, пару блінов в мене. Ну, спочатку я гуляв, например, з рюкзачком 5 кг, поняв? С утра там 2 часа прогулявся. Потом я гуляв там 7 кг, там 3-5 км. Потом гуляв там 9 кг 3-5 км. Отак от і було. Розганявся, щоб, ну, я ніс уже 15 кг, 3-4 часа мені було всь равно. От коли я йшов в 6:00часов, тогда я вже чувствовав, що мені ну важко. Ну а потом типа день отдыха два. Если у вас есть час, вы можете два дня проебашить отак от кілометров по 15. Тогда вы примерно поймете, що жде у вас в Карпатах. Ну процентов на 70. И тогда вы будете знать там, что що делать, что не >> А в тебе бронь бу бу була чи який? >> Нет. Нет, >> нічого вони не було. Если б була бронь, я б приїхав би ближе. Ти що? От если в кого є бронь, або там есть возможность на бронь спокойно, або ще щось, возьміть бронь. Не і не і не дрочіть, що тут, ну, типа, в плані, о, там буду тепер сидіть і всё. Вам бронь дасть просто нахождение, от, например, кудась приїхать і вийти з поїзда, например, з семьёй отдохнуть. Ну, понятно, что не в Діло в этом чи в Солотвина, там вам жопа буде. Но поближе хоть. Если б у мене була бронь, я приїхав би не на 40 км, там 35 там сколькось до точки старта, а, ну не знаю, може на 20. Це ж час. 3 дня ти ще живчик. 5 дней ну почти живчик. 7-10 дней. Ну, [ __ ] я не знаю, який би я дойшов. Ну, дойшов би, понятнее дело, ну, просто який так я ще мог пробігти метров 200 быстро. попробува. А так сил нема. Бо я ж думаю, що багато хто кого ловлять, що от за ними виходять, а ти вже в тебе сил нема. >> З якої області ви виходили? >> З якої області, [ __ ] Я не знаю чисто. >> Івано-Франківська чи Закарпатська? >> Та підожди, я натурі не знаю. Слышиш, [ __ ] А де я виходив? >> Закарпатська. >> Я не знаю. Закарпатська. >> Все отлично сказали. >> Так, я початок пропустив. Ти був в СЗЧ чи виходи? >> Ні-н, я не був в СЗЧ. Я просто світився красним уже в розшуку. [ __ ] зна скока. Що в мене він даже пропав ясно [ __ ] >> Та все равно у нас [ __ ] Пакували всіх підряд. Если мене зупиняли, ну кінтов моих, у кого такі ж точно проблеми. Зупиняли, вони уїхажали на учебку. Яка разница? >> А мене пакували з другої групи. Я так >> піздец. >> Розумію, які в нас і інвалідність в мене ще до 1 вересня цього року. Всім [ __ ] Постанова ВЛК придатна. йобдуться, [ __ ] А виїхати не можеш? >> Та [ __ ] як в уже зачем? Ну, військовослужбовець. >> Ну да. >> А ти за зі своїм статусом не боявся виходити? >> Та страшно, конечно, було чіплять, конечно. А що робить? >> А підкажіть ще, будь ласка, а наскільки Койот тобі допоміг, ну, спрам стосовно снаряги? Чи ти сам вже знав, орієнтувався, що тобі треба, що не треба? А він мені допоміг. Він мені скинув, наприклад, декілька чуваков. Ну, в плані не чуваков іменно, а списки спорядження. Поняв? Які плюс-мінус виходили в цей же час, ну, по маршруту, ну, там, со снігами, з усією штукой. Він мені дав перечень, например, ну, та не один, три. Поняв? Я подивився, подивився, що дублюється, поняв, що у мене уже є. Щось додав собі, що там, например, спас одеіяло, я забув за нього, вообще добавив собі щось іще. Ізоніки тоже я добавив. Поняв? Я би я пішов без них. Я нату А карбагелі в мене ще були. Карбагель, [ __ ] забув сказать. Карбагель - це така штука. Ну, тенісист, знаєте, сосуд и спортсмены разні. Но я його він опасний, если ти його весь тюбик сразу з'їси в том, що в тебе буде охеренний буст, [ __ ] знаєш, минут на 20-30, а потом ти ушатаешься по чуть-чуть. Так же с этой. Ну, жрать я їх начав на в мене було чотири карбагеля, два осталось чи один остався. Я їх жрать начав на третій чи на четвёртый день. Чисто по одному в день. Отак я потихоньку там чуть-чуть буквально пийнув, куснув батончик і этот тайво це ейго ізотоніка. Всь. Ну та помогли. Ну як накидав тобі конечно список. Ну все равно твій список - це твій список. Типа у мене було например троє носков, дві дикшел, одні для сна. Я ж не знаю. Може ти така людина, що може і в мокрих? Ну я не можу там ти так п там потієш, тобі холодно там, а мені не холодно, що як от вітра захист в тебе там типа ти можеш ти не можеш. А добавте всі собі гігієническу помаду. Блін, в нас у всіх губи пошерхли, хто виходив просто. А так в аптечка - це тоже твоя індивідуальна штука, как бы. Ну списки у мене були там в этом плані. Типа, тобі дадуть список отак от разных людей, що хто бере, а дальше ти компонуєш все равно під себе. Например, фальшфеєри це тоже вага, типа можешь брать їх. Же ж не брать. Твоя, ну если не боїшься вообще ніяк медведей, то окей. Ну по по медведям у нас следи були только. Он хлопці бачили всьо. І фотоловушки вони бачили. Я не бачив ні одної фотоловушки на Но я, по-моему, секрет бачив. Но він був в снігу, [ __ ] засипаний, поэтому це сыграло на забув за це сказать. Чого? Ну просто ви >> А підкажи, я не з самого початку слухав, а ти виходив сам. Це було твоє е рішення чи просто напаренка не знайшов? >> Сам. Дивіться, я сам вже ізначально готовий був. Типа мені було все равно, буде у мене напарник чи не буде. У мене міг бути напарник, він даже міг би бути, но він прийняв рішення, що він не буде йти у ці пть днів того, що ну типа важко буде. У нього есть е-е бронь і він може нормально под'їхать ближче. Зачем йому вот этот типа момент? І всё. І ну я просто йшов, я б і шов би даже если б, ну в мене бачите просто я себе настроїв нормально, що я буду йти, всьо буду. Даже если б у мене маршрут помінявся б не було, я собі на вторий день його перестроїв, на третій вернувся чисто подумав, що если крякну, то піду по ньому, щоб нашли батів. Все. А так годинник був, все було. Я бішов би і йшов. Я себе просто настроїв, що я і один піду. Просто я така людина, я знаю, що є стіпи, які не можуть одні в ліс. Пример. Я в лісі давненька був в плані, ну, частенько отак от раніше. Мені для мене це не проблема, да, це були там посадочки умовно і ще щось там. Ну, я там лазив, ходив, я знав, що в мене плюс-мінус. Ну, я не був готовий, що рельєф гор буде настолько суровий. Все з деревами, там все ясно. гори просто самі там такі склони есть, що ну от надо не втрачать концентрацію, гавни ловить. Ідеш, от я, [ __ ] только в Румунії начав дивитися на на ну по бокам. Все, що інше я, [ __ ] дивився от в метр, в два. Ну типа куда я стаю і куда я ставлю палки, куда я ставлю ноги. Так всі ці п'ять всьо. Ну типа я знав про просто, що мені надо. Як тільки я просто в один момент день на третій, по-моєму, я отак став, щось знімаю якісь цвіточки. Дивіться, які галявини, [ __ ] І в мене сунеться нога, я такий оп і назад. А оно ж я на схилі стою, я чуть не упав. Я поняв, що все тако. Це [ __ ] перший чи другий раз я отак того в мене і контента мало в принципі на телефоні. Там 10 відео, 20 фоточек всього за всі 5 днів. І то це було утром і вечором я знімав і фоткав. Я ну я працював працював над виходом. >> А скажи, що в тебе по снарязі там сума яка була? 50 снаряга безгодинника і костюма віверовського. Ну, це рибацький костюм. Того, що >> костюм десятку. А, >> а типа шифрувати. >> Ні, костюм - це рибацький костюм, [ __ ] мембранний. Поняв? Від вітру і дощу. Я оцю всю шифровальну штуку викинув в короче [ __ ] Ото в мене понча було коричнево. Я чи не коричнева, зелене. Я його викинув сразу. А годинник, ну, це індивідуальна штука. А, >> да ну 30. Ну ти можеш за 20 з такими ж функціями. Поняв пацани по телефону виходили. Телефон тоже нормально пока. >> Ну там новый там новий, >> да? Та ну я маю на увазі, що це не обов'язково. Кстати, була магнітна магнітна гора, если що не пугайтесь. І була така хе штука. Е у мене отпала GPS один-єдинственный раз. Ну я знав примерно напрям. Ну я просто лізу по камням, поняли? Камни мох, камні мох, [ __ ] вилажу. Все, все бело у мене на годину. Я откриваю, оно не лове [ __ ] Открываю телефон, непонятно що показує. Типа я одійшов метров на 200 з цих каме і все. І нормально все работає. >> Там якщо була тривога там і спуфінг. >> Слава богу, не було спуфінга ні разу вообще, потому что я знал, что я можу буть в Лиме, [ __ ] и тогда було б веселее. >> Ну да, там Лима, если працюе, то там в сраке выглядать. >> Да. Ну в Гармина, кстати, есть ещё функция STS. Понял, по-моему. І вона даже GPS твій начинає, ну, не показує, короче, не лови GPS. І, кстати, я по стелсу йшов. Я коли в 4 км зайшов, я включив оцей режим стелс на годиннику. Поняли? І йшов чисто по отому стелсу без нових этих. Він там тоже нормально вираховував типа, як я виходжу по маршруту, так я і вийшов по маршруту. Як мені >> Скільки часу за >> ще часу? В смислі від збора снаряги до вихода. Ні, ну от там на точку виходу їхав і з точки виходу до >> дні 5 днів. >> Дніп >> в мене в 4 часа вечора в п'ятницю я стартанув і в середу в 4 мене забрали дефронті типа 55 фактических получилось. >> Ну да, пацани тоже здивувались тих, що я обігнав. Вони стартовали раньше на 2 дня, а там день ходу був. >> Ну обычно 10-12 днімает. >> Та ти що? Я не знаю, що в карти грать там і йшов і всьо. Може темп був. Ну, насправді темп у мене був типа повільний. Ну, як я думаю повільний. Ну, от дивіться, секунда, раз палку поставив, секунда-два палку поставив, секунда одна нога, секунда втора. 4 секунди в мене от шах умовно. Ну, це на гору. Ну, в мене просто він не мінявся. Я іду, що з гори, ну, з гори трошки, що по-ровному, що, ну, на гору медленнее. Ну, просто я старався держать, е, ну, як серце, ритм, я маю на увазі, запихувався, конечно, но були моменти, но старався просто іти. От весь час іти, всьо, [ __ ] 5 минутців раз там в 40 минут в час покурив просто всь. Раз в два часа, в 2 с 1 по я снімав рюкзак, сідав там или на рюкзак, или на бревно. І типа удеіляв 5 минут, там отрізав сало там или з'їв якусь штучку. Ну і раз раз на час я батончик жав, ну кусав все і раз на два часа снімав рюкзак просто, щоб плечі передихали. Потому що коли йдеш часа чотири прям, щоб плечах, начинає болить, ну плечі болять. Ну там или плечі, или спина, в кого як в оці передишки і йду, іду іду. Всі стальні привали. >> Я там нагрузку надо роз >> Та в мене нормально все було. Нагрузка распределена. Оно все там і снизу було, і на поясі це все висіло. Просто все равно оно тіліпає тебе туда-сюда. Ти ж не по-ровному йдеш, а на горі стоїш, суглоби там. Ти от я на гору залажу, залажу, залажу. Так за дерево оп став, передихнув на дерево прям облакотився з рюкзаком, щоб хоч трошки, поняв, типа, ну, як страховочка. Точно так і спускався. Спускаєшся так об до якогось дерева, потом об до другого. Ну, вдруг, потому що було такі моменти, що ногу сривало і типа я палку вставляв. Ну, из-за того, що палка вставлена желе этот і прям на палки зависав. Палки, до речі, охеренні. Trump Expedition 140. Вони, [ __ ] в снігу вона в мене застрявала і все. І, [ __ ] я на ній прям завис. Я думав я її погнув. Ніхера її вообще. Единственный момент, коли вона открылась, це було вже в Румунії, коли я в сніг прям ото провалився тоже так на ней это і открився карабінчик, і она прям вискочила один наконечник вставив назад і пішов. Вони ровні були вообще. >> А яка вага рюкзака була? >> Та добре, люди, е, тут вже по колу вже розпитали і про тривалість, і про спорядження по другому, по другому, по третьому колу. Я розумію, що, ее, дуже гарна історія і хочеться отримати максимум для себе від цього всього, але я думаю, що вже пора відпускати нашого героя і просто переходити до якихось обговорень там між собою. А, а ще, ще останнє, останнє питання. А скільки пройшло часу між тим, що ти прийняв вирішення, що треба виходити і коли ти вийшов? >> Два місяця. >> Дякую. >> Угу. >> Ну що, побажай, побажай чогось на на останок під >> Да. Добре. Дивіться, що я хочу сказати. Ставтесь з повагою до гір, ну, до себе, готуйтеся. Легко не буде. От я вам чесно кажу, я кожен день думав, що буде, що вчора був важчий день, а воно не так не було. Ну, тим не менше час я вже собі спокойно, хоча б я себе спокойно почуваю. Е, були моменти, які і везло мені реально були моменти, де і, як сказать, мої якісь скіли і моя підготовка теж зарішали. Тобто це все сукупність факторів. Не розслабляйтесь, ідіть готуйтесь, типа, по-другому ніяк. Легка не буде. Просто моя історія може вам показати такою трошки легкой і ще щось. Ну я вам ще раз нагадаю, що я неоднократно згадував, що слова е Володимира яки може і Молдова та хороша, но другий раз я не знаю, пішов би я ще раз в Лю, ну отак от чи ні. У мене так вийшло, да, воно важко, воно того стоє, но, короче, готовтесь і настраюйтесь морально, що все буде нормально. Не думайте. Я себе тоже ловив на думках, що типа, а вдруг там медведя, вдруг пограничке. Я гнав свої думки, бо не надо, все буде нормально. Всь за щось контролюй то, що ти можеш контролювати, слідкуй за цим. Всь. Інші фактори, ну, ви на них не можете просто повпливати. Ви не можете повпливати там на дрони, на гелікоптери чи, а на ті речі, на які ви можете впливати на відновленні, на воді, на вашому самопочутті в тих горах, вони вам реально поможуть. Просто надо там пить водичку умовно, не, ну там електроліт, всю цю штуку кушать хоча би по чуть-чуть їсти оце все. І тогда ви будете, ну, я ж кажу, ми прийшли туда-сюда, Сербія, ще щось. Це б можна було ще й на гору кудась вилізти, я думаю, бо адреналіна куча, кортизола куча варе. Но все у вас вдасться В віднесіться відповідально до цих всіх речей. Подивіться на що у вас вистачить вашого організму і робіть по своїм можливостям. Ось так я хочу. Ну, типа не пригайте вище голови. Просто якщо ви можете пройти там 50 км, ідіть. Якщо ви вийшли, наприклад, з рюкзачком дома 5 л, пройшли 3 км і все, ви не можете йти, то можливо це не для не буде для вас все. І бажаю всім вихода. Я не знаю, як сказать. Просто бажаю удачі, хлопці. >> Так, зустрінемось по цей бік кордону. >> Да, да. Yeah.