Біологія 7 клас НУШ Одноклітинні еукаріоти, що мешкають у прісних водоймах і морях

Вітаю У нас сьогодні з вами урок біології із курсу сьомого класу за програми нова українська школа тема сьогоднішнього уроку - це одноклітинні еукаріоти які мешкають у прісних водоймах та морях не Пропустіть жодного цікавого відео підпишіться щоб завжди бути в курсі поставте лайк і поділіться своїми враженнями у коментарях А ми будемо починати Поміркуйте будь ласка чим відрізняються умови існування одноклітинних організмів у прісних та солоних водоймах Ви можете поставити на паузу це відео та дати усну відповідь умови існування одноклітинних організмів у прісних і солоних водоймах відрізняється через різницю у солоності води Пригадайте прісними водою такими як річки озера або навіть колюжі називаються водоймища вода в яких містить до одного проміле солі у солоних це один проміле і вище до солоних водоймищах у нас належать наприклад моря та океани вода в солоних водоймах містить високу концентрацію солей що може створювати проблеми з балансом води в клітині при цьому організми можуть мати спеціальні механізми які допомагають їм уникати втрати води з клітини які ж одноклітинні еукаріоти мешкають у прісних водоймах Почнемо ми з вами знайомство саме з цими представниками у прісних водоймах жи живе вже відома нам інфузорія туфелька ми з нею е познайомилися на попередньому уроці пам'ятаємо що в товщі води вони пересуваються за допомогою чисельних ввійок будь ласка Пригадайте яка їхня кількість так правильно від 10 до 15 000 війок також в прісних водоймах де є багато поживних речовин можуть зустрічатися такі представники як евглена зелена Давайте ми з нею детально познайомимося Вона плаває за допомогою джгутика тобто вже не за допомогою війок як інфузорія ми бачимо з вами цей довгий-довгий джгутик Він не буде забезпечувати рух клітина має постійну веретеноподібну форму і також ми бачимо з вами ядро яке зберігає спадкову інформацію далі ми з вами бачимо цитоплазму безпосередню як простір клітини і нагадаю що цитоплазма складається із з води та соле така солона вода за своїм складом потім ми з вами також бачимо клітинний род для захоплення їжі і можна також побачити скоротливу вакуолю яка буде виділяти надлишок води що ж тут є таке нове з чим ми ще не познайомилися евглена Зелена вона здатна поживні речовини для своєї життєдіяльності отримувати і під час процесу фотосинтезу тому в її клітині вже є хлоропласти Подивіться будь ласка вони зеленого кольору тобто хлоропласти нагадаю містять хлорофіл речовину яка буде вловлювати сонячне світло і так як в них є ці хлоропласти вони є автотрофами але не зовсім ми про це поговоримо трішечки пізніше також є вклю ченя що містять запас поживних речовин Подивіться будь ласка включень цих дуже багато на екрані ви можете розглянути даний представник здатен також реагувати на зміну освітленості поблизу основи джгутика ось тут розташовано у нас світлочутлива структура вона регулює кількість світла це таке потовщення яке і буде його сприймати а біля цього цієї структури є вічко світлочутливе воно ще має назву стигма а воно є червоного кольору і регулює саме кількість світла тобто евглена буде рухатися в той бік що краще освітлений це і є буде прикладом подразливості таких найпростіших еукаріотів розмножується евглена зеле так само як і інфузорія туфелька за допомого за допомогою поділу клітини навпіл і це є приклад нестатевого розмноження А але коли наступає темрва то евглена здатна живитися гетеротрофно Отже їй притаманне змішане живлення давайте пригадаємо типи живлення організмів організм може бути автотрофний тобто він створює вже поживні речовини з неорганічних Ну наприклад під час фотосинтезу або хемосинтезу Далі є організм гетеротрофний як ми з вами тобто організм який споживає вже готові готову їжу створену природою І от як наприклад евглена Зелена є представники зі змішаним міксотрофним способом жи живленням ці організми можуть як створювати органічні сполуки з неорганічних так і споживати готові органічні речовини створені природою за несприятливих умов що це може бути які несприятливі умови Ну наприклад е зниження температури да дуже холодно або Засуха тобто при таких умовах евглена Зелена припиняє рухатися її клітина заокруглюється і вкривається щільною оболонкою при цьому джгутик відпадає так формується стадія спокою циста і ось тут ми можемо побачити як виглядає циста евглени зеленої вона не тільки дає змогу переживати періоди несприятливих умов а й забезпечує поширення цього виду запам'ятайте будь ласка це дуже важливо що стадія спокою має назву циста процес інцистування він спостерігається і в багатьох інших одноклітинних еукаріотів ну зокрема і у інфузорії туфельки Ми дуже багато сьогодні про неї згадуємо наступний представник що мешкає у прісних водоймах це є амеба протей і ми з нею з вами вже знайомилися в шостому класі Під час вивчення курсу пізнаємо природу тому сьогодні ми будемо більш згадувати чи чим вивчати цього представника Як ви пам'ятаєте форма амеби не постійна Вона може змінюватися тому вона здатна утворювати псевдоподії ось ми бачимо такі вирости із цитоплазми псевдоподії але вони можуть мати назву ще несправжні ніжки або псевдоніжки тобто псевдоподії псевдоніжки несправжні ніжки - це тотожні значить Тобто це одне і те ж саме і вони будуть забезпечувати рух і захоплювати їжу під час процесу фагоцитоз ми зараз про це поговоримо тобто коли амебапротей вона рухається Да і на її зустріч рухається якась бактерія чи якась якась одноклітинна то амеба оці от несправжні ніжки вони ростуть захоплюють цю бактерію і тим самим поглинають клітиною тобто цей процес має назву фагоцитоз ми бачимо як він виглядає ніжки ростуть фагоцитоз - це активне захоплення і поглиняння твердих решток клітиною Я вас дуже прошу запишіть цей термін зошитті для подальшого вивчення тому що ми з цим поняттям будемо неодноразово до нього повертатись у цьому році в наступному році Також ми з вами бачимо в складі клітини ядро воно як ми пам'ятаємо зберігає спадкову інформацію і керує клітиною також можна побачити скоротливу вакуолю нагадаю що вона виділяє надлишок води травна вакуоля перетравлює їжу так як в травну вакуолю виділяється травний сік розмножується амеба протей так само нестатево поділом клітини навпіл нагадаю материнська клітина росте збільшується в розмірі потім ядро розтягується на два полюси ділиться і потім цитоплазма тобто внутрішній міст теж ділиться на дві частини так утворюється доч ні клітини які ідентичні материнській тобто амебапротей розмножується нестатевим шляхом поділом клітини навпіл Ну і при несприятливих умовах амеба здатна формувати цисту пам'ятаєте циста щоб пережити несприятливі умови І поширитися яка ж роль у природі слугують роль у природі мається на увазі тих організмів які ми познайомилися живуть в прісних водоймищах вони слугують їжею для інших мешканців водойм вони звагачуть воду киснем ну це стосується лише тих представників які є автотрофами або міксотрофами та беруть участь у процесах самоочищення забруднених водойм яким чином Ну вони коли поїдають непере там рештки від якихось організмів вони тим самим будуть і очищати природу очищати водоймище далі один з мешканців солоних водойм тому що ми переходимо вже до вивчення тих представників що мешкають саме в більш незвичних умовах Да ми на початку уроку поговорили про це А є Фора мініфери Подивіться будь ласочка на екран їхні Черепашки просочені карбонатом кальцію тому вона дуже міцна ми можемо розглянути з вами що під номером а у нас різні види форамініфер відрізняються вони за формою та будовою черепашок далі під номером Б В нас тоненькі псевдоподії ось ми бачимо е цих представникін вони утворюються навколо черепашку таку сітку для того щоб уловлювати їжу і під номером в Черепашки викопного роду вони могли сягати у діаметрі до 12 смеів і більше як вже ми проговорили в стінках е цих черепашок є такі отвори і через них буть такі тоненькі псевдоподії виходити і формувати вже сітку тобто вони Таким чином будуть отримувати їжу навколишнього середовища а рухаємося далі ядра е у представників даного виду ядра так само як і у інфузорії туфельки велике та мале ядро вегетативне Та генеративне вони розмножується і статевим шляхом і нестатевим шляхом і У їхньому життєвому циклі чергуються два покоління статеве і нестатеве що це означає тобто Перше покоління розмножується лише статевим шляхом називається статевим друге покоління тобто їхнє нащатки розмножується нестатевим шляхом і є нестатевим поколінням із їх черепашок формується вапняк ви на уроках географії в шостому класі вже знайомилися з цією гірською породою вапняк Подивіться будь ласка уважно Як він виглядає Пригадайте А тобто вапняк - це осадова порода і вона формується на дні моря внаслідок процесу гороутворення ці осадові породи які за десятки мільйонів років сягають взагалі сотен метрів завтовшки да вони можуть опинитися і на суходолі тобто такі гори як Піренеї ось ми бачимо Альпи гімала вони значною мірою складаються з форамініферних да вапняків тих які формуються з даних черепашок людина використовує також вапняк при будівництві теж Ми можемо з цим ознайомитися а пропоную вам дізнатися більше і якщо ви займаєтесь і офлайн школі ви можете залишки Пашок форамініфер розглянути під мікроскопом подрібнивши шкільну крейду до пилу це можна зробити за допомогою вчителя або вчительки тобто крейду ваш подрібнити і подивитися і ви побачите цих черепашок предками багатоклітинних еукаріотів тобто багатоклітинних тварин нині вважають особливу групу яка називається комірцеві джгутиконосці вони мешкають як у прісних так і у солоних водоймах А вот ми бачимо як ці представники виглядають ми їх розглядаючи можемо побачити характерну рису це такий джгутик бачити довгий який оточений комірцем з виростів цитоплазм ось такий комірець раніше ми такого представника не зустрічали джгутик є органелою руху І ще він створює такий потік води до комірця і з водою можуть надходити рештки їжі які будуть захоплюватися за допомогою псевдоподії тобто Отакі рухи він робить і рештки потрапляють все середину тіла живуть вони як поодинокі клітини Так вони і здатні утворювати колонії при цьому колонії можуть прикріплюватися до субстрату субстратом можуть слугувати поживне якесь середовище чи наприклад груд водоймища А якщо ми говоримо про предків вищих рослин то їми вважаються зелені водорості і з ними ми познайомимося згодом ваше домашнє завдання дати відповідь на декілька питань письмово перше питання які органели будуть спільними для прісно водних і морських одноклітинних друге питання Яку роль виконують у водних екосистемах одноклітинні еукаріотичні організми на цьому все якщо у вас залишилися питання задавайте їх в коментарі А ми зустрінемося На наступному уроці До побачення