Тцк • Учебка • СЗЧ • Частина #2

[музика] Друзі, я рад, що вам понравилась перша частина. Ваша активність вдохновляє мене на впродовження моєї історії. Так що починаємо. Ми приїхали [музика] у Чепку 11 вечора. На КПП нас прийняв ночний черговий і повів до одної з палаток. Ми йшли наверно минут п'ять і за це время той чувак успів нас порядком [музика] забавать. Багато юмора постоянно щось натрушував про те, як нам [музика] повезло попасти іменно в цю учебку. Для людини яку насільно підписали на так званий захист країни після того, як тебе весь день мовчки возили голодного, такі персонажі не [музика] визивали довіря і позитивного сприятія. Коротше, напоследок цей воякостав з кармана тісак. Прикинь, длина [музика] десь 40 см. похвалився ним, сказав, що через пару неділь ми научимся із милої, із стирального порошка робить бомби. Ми не знали, як вообще реагіровать [музика] на таке виступление в цілому, тому просто робили від що ок, да, круто. Ну, а ви як хочете, так і реагуйте [музика] на цю інфу. Пізніше цей чувак пропав і явився десь через [музика] три неділі. Я з ним подружився. У Тіпа є розлади по психіке, тому він, можна сказати, живе в учебки. Періодично [музика] його возять на лічині чи щось таке. Дуже добрий і щедрий персонаж. Главне привикнуть і не думать про його тісак в штанах. [музика] Він завів нас в палатку, познакомив з мужиками. Там було чоловік вісім. Палатка на [музика] 55 чоловік плюс-мінус. Постояльці предложили вибрати собі койки, а странний [музика] тіпок, який нас привів, дуже шустро намотив нам спальники. Хавки у пацанів [музика] пошті не було, бо їли вони в столовки. Дали нам чаю, кофе. Мені перепав кусок хліба з сосіскою. Угустили кожного сигаретами. В палатки дві буржуйки, тепло, як дома. З офіцерської палатки прийшов знакомиться один із сержантів. [музика] Всяко подержав. Сказав, що якщо треба в магазин чи за посилками, чи вообще щось достать, [музика] він поможе. В той вечір ми сильно не общались, бо вже було время отбоя. Спали ми на двох ярусних [музика] дерев'яних нарах каримат і спальник. Підстелив під голову курточку і ми полягали спати. На ранок в 5 часов подйом. [музика] Всі шикуються в столовку. По одному рядові не ходять, [музика] тільки строєм. Кожен поход в столову чи построєння починається з переклички. Поїжджі мені все нравилось, але вже через днів 20 [музика] перестаєш чувствувати удовольстві, бо все варене. М'ясо було кожен день. Самий ситний був обід. Це супчик або якийсь борщ і рандомний гарнір. Блюда рідко повторялись. Хліба ніхто не шкодував. Ми часто брали додатково на палатку. Коло хліба завжди стояв ящик з печенькою або вафлями. Так само, як коробка з маслом, яке було як камінь. [музика] Також могли бути якісь банани, яблука, апельсини, мандарини. Можна було брати в ограніченому количестві чаю або компот і сушок. Пізніше один нормінструктор порадив не брати чай, бо туди сиплять, вже не помню, як називається. Короче, блокіратор потенції. [музика] І це не прикол. Перестаєш пить чай і через тиждень функції починають вертатись. Кормили нас три рази в день. Воду привозили бутиліровану, так звану прозору. Кожен брав по пару бутилок. Поначалу хватало, но було [музика] таке, що по два дня сиділи без питної води. Ізрідка хтось крисив речі, але в основному [музика] це хавчик або вода. Бувало у пацанів пропадала снаряга. Лічно в мене через два тижні пропав зимній баф. Перший день в обід нам видали наші телефони на 2 часа. [музика] Всі стали дзвонить додому, бо по факту кожен з нас кудись пішов і не вернувся. Перші три дня ми шарились. Ротний дав команду нас не бить і особо не напрягать, поки не переодінемося в форму. І так, перші три дня ми сиділи в палатки або рубали і заготавлювали дрова. Було таке чувство, [музика] що тут даже весело. На третій чи четвертий день нас повезли в другу часть на переодівання. [музика] Видали нам форму: бронік, дві плити кераміка, кроси, берци, дуже дофіга носків зіліто, двоє штанів, термуха, каска, карімат, [музика] спальник і багато чого ще. Звіду це був один великий баул і повний рюкзак. Все під [музика] зав'язку. Один із старших сказав, що це нам на два года. [музика] Торчали ми там ще три часа. Нас завели в месну столовку. Чесно сказать, [музика] по асортименту я наче на свадьбу якусь попав. Набрав всього, що хотів і не хотів. [музика] І коли наївся, то хотілось плакать, бо не можу доїсти все. Приїхали до себе після 5ти вечора, а в таке время заняття і каторга [музика] заканчується, бо вже темно. На следующий день нас уже стали брать на роботу. В основному це була заготовка дров або носілками чи тачкою носить пісок. Работали з 9ти до пти з переривом на обід [прочищення горла] в час дня. Після обіду часто получалось ще часов подрімать в палатки, але так було не завжди. На роботу відбирали певне число бойцов і при цьому ніхто не знав, яка буде робота. Перше время була жорстка крепатура. Багато пацанів просинались наче поломані. Построєння були мінімум два раза в день, 8 ранку і 9 вечора. Був день, коли нас чогось чекували [музика] вісім раз. На цих построєннях робили перекличку і всяко промивали нам мозги психологічно. Нас убіждали, як нам повезло попасти в один з найкращих підрозділів країни. І щоб піти все за час такої чепки, треба бути повним дебілом. [музика] Нам казали, що ми хоть і не благополучна, але сім'я. Кожен день [прочищення горла] вечором клятва десантника і перед сном з колонки включали гімн України. Просинаючись рано в 5 часов, хотілося, щоб те, що з нами происходить, оказалось [музика] просто сном. В кожного мужика, як і в тюрмі, своя історія. В основному чувак ішов по хліб або на кофе, а потом попав сюди. В той момент в нашій роті було чоловік 80. Мали набрати ще стільки. І кожен день по вечорам нам привозили і підселяли нових забусярених. Хтось був побитий, на комусь порвана одежа від так званих методів оповіщення. Був один пацан з Харкова. Привезли всього в шпакльовці. Казав, фасад робив, зняли прямо з люльки. Так він заробив собі позивний фасадчик. Коли мене спав Тіп, якого взяли вечором під магазином. Їхать він не хотів, тому його запхали в бу з примусом. Зламали фонарик і вже в машині стали дубасить. [музика] Ну тіпа на черепі пластіна. Він про це кричав, але їм було пох. Коли нас набрали повний сустав, а це чоловік 160 плюс-мінус, почались заняття. Поначалу проводились вони в палатках. Нас було так багато, що часто приходилось сидіть на полу, в дальньому углу і просто слухать. Те, що нам преподавали, воспринімалось [музика] херово. Нам розказували про козацтво, показували відоси нашої пропаганди, [музика] історію ДШВ. Психолог, який віщав про психпідготовку, сказав, що до нього можна звертатись. каже: "Поговоримо, рішим ваші проблеми". Тут, конечно, малось вду психічні настрої, депресо і так далі. Пацани, які до нього ходили потом, а такі, кстаті, находились, казали, що він просто посміявся і сказав: "Іди", то пройде. От і получається, що всі любезності - це чисто формальності для галочки. Бували [музика] такі заняття, що інструктор фоткав нас, типа, йде урок і дальше ми просто сиділи, ждали перерви. Фоткали нас часто, явно для очота. Заняття, як і робота, були з 9ти до пти. Були такі інструктора, які проводили уроки не по книжці, а по бойовому [музика] опиту. Історії якісь з нуля - це всегда було цікаво. На лекції, які проводились в палатках, можна було найти. Вибір був або на уроки, або на роботу. Часто на роботі було даже лучше. Большинство вибирали роботу, але місця були ограничені. [музика] Всі інструктора, як нам казали, це реальні учасники бойових дій. І хоча я в [музика] це не повністю вірю, але по половині з них було видно, що це вояка. Друга частина [музика] на цьому закінчується і зовсім скоро буде продовження. Спасибо за ваш інтерес до моєї історії. У наступному випуску розкажу про такі речі, як які тіпи [музика] попадали у чепку, тривоги і бліндажі, посилки і поїздки в магазин, дурацькі розпоряжения, [музика] отримання зброї, перші заняття на полігонах, прогулки по 5 км колоной, болячки, медицина, типи занять в полях, снаряга, обкатка танком, імітація бойових сцен, заняття На побіг від дрона, поступове посилення обов'язків та нові [музика] обов'язки.