Все про Корею! Реально ВСЕ! Чому одна країна стала багатою, а інша — божевільною

Лісенман Юнбосун >> пан Чон >> Пакчонхі >> Пак >> Пак Чонхі >> Кім >> Кім >> Кім Кімчанин Товста свиня [музика] у Т-2 спецвипуск Олексій Ярмоленко експерт міжнародник >> Ні, ну опять експерт >> значить е у мене до тебе питання фахівця >> одразу до тебе питання >> я буду ігнорувати твою скромність. Скажи, будь ласка, ти розібрався з Кореєю, з Кореями. >> Супер. >> Чи є чи є сучасне становище Кореї >> дороговказом? дороговказом і зіркою надії для майбутнього України, чи страхітливим опудалом, яким нам треба лякати дітей. Очевидно, я про різні Кореї, про південну і про північну. Бо я чому топив за цю тему так сильно? Тому що мені здається, що це такий найсвіжіший приклад, коли по країні прокотилася руйнівна війна і країна вигрібла з цього. Не без допомоги партнерів, не повністю самостійно, не подолавши всі проблеми. Взяти хоча б BTS. Ну, це явно неподона. Ти хочеш, щоб [сміх] щоб наше відео просто розійшлося по всяким цим кейпоперським е паблікам >> зробив і його просто загнобили і втоптали в грязюку. >> Що я зробив? Ну ладно. Але тим не менше, ее, ну, ну це ж для нас рольова модель. Ну хіба ні? >> Південна Корея чи північна? >> Південна. Я не думаю, що ми можемо це казати прямо як рольова модель, тому що я, ну, ніколи не прихильник ідеї, що можна щось взяти і ее просто скопіювати десь в іншій точці. Ну, ми занадто великі, ми занадто е в іншій географічній місцині перебуваємо. >> А яке населення Кореї? >> Е-е, до речі, на населення Кореї більше, а територія в 10 разів менше. Ну, >> ні, не 10, чи шість чи сім. Ну та й що, короче, ти відповідаєш нудно, ніби ти експерт, [сміх] >> фахівець. >> Так от, з чого все почалось? Була ж нормальна азійська країна, правильно? >> Ми можемо сказати про те, що дуже багато е історичних процесів на корейському півострові. Будемо трохи це все наліплювати на нашу історію, тому що деякі моменти дійсно перетинаються з точки зору того, що от вони там щось прожили і ми прожили, бо коре >> римується, [прочищення горла] римується, каже, >> римуються. Супер процеси римуються, тому що і корейці свого часу, наприклад, е, ну, так, майже всю свою історію жили, як маленька країна під боком великої країни, яка фактично завжди, ну, так би мовити, е, за яку постійно йшли бої між кількома там потужними та державами. >> А ти великою називаєш, е, Китай, Японію чи Росію? >> Китай. Е, Росія там залізла трошечки пізніше. Е-е, але зазвичай дійсно це Китай, Японія і це місце таких от місце їхнього зіткнення за те, хто контролюватиме корейський півострів. Тобто для Японії, наприклад, Корея завжди була таким місточком на материк. Тобто Японія, яка розташована на островах, вона завжди розглядала Корею як можливість плацдарму для подальшого заходу там на материк. І це там було і в X столітті, умовно, і в не так не так давно. Е, да, Китай натомість це ж це ж це що? Це ж величний Китай, в якого ти завжди під боком, від, ну, від якого ти нікуди не дінешся, якому ти змушений так чи інакше підкорятися, тому що, ну, хто ти такий, ее, з піднебесною. Про піднебесно ми теж потім пізніше поговоримо. Це з одного боку, та ее з іншого боку ее окупація, наприклад, та ж сама. Тобто Корея пережила дуже страшну ее японську анексію е перед Другою світовою війною, де її так само корейців знищували як народ, назвемо це так, винищували їхню культуру, винищували їхню мову, змушували їх змінювати імена на японський манер. Е там навіть, ну, тобто для, е, пояснення е-е чому Японія, наприклад, має володіти Кореєю. Вони навіть теж придумали теорію про те, що це один народ. Ну, дуже, дуже схоже. Я тільки хотів спитати, а японці, вони ж тіше ксенофоби, вони вважають корейців своїми? Та >> ну, принаймні от тоді, коли, е, >> просто такий молодший брат, >> коли тоді, коли відбувалася, коли Японія анексувала Корею і контролювала цю територію, тоді для обґрунтування цього дійсно була там деякими японцями продумана теорія, ну, на державному рівні, маю на увазі, продумана теорія про те, що японці і корейці один народ. >> Угу. Хоча насправді [сопіння] треба сказати, що корейці все ж таки, при тому, що займають не дуже велику територію, це все ж таки окремий народ, е, бо вони в них дуже велика тяглість оцього, знаєш, історичного процесу. Тобто вони там, наприклад, вважають, що м їхнім, як там, прабатьком >> був такий персонаж міфічний, як Тангун. >> Це е це значить син. [сміх] >> Це цікаво. Я тільки хотів запитати, хто хто в них їхня Київська Русь, а там ще глибше. Да, там прям в мітології. >> Їх їхня Київська Русь - це держава, яка називалася Кочосон. І вона була заснована в 233 році до нашої ери. Тобто уяви собі тяглість ее держав 2000, я б хотів поправити. [сміх] >> Ні, 233 рік до нашої ери. Тобто от, ну, отака от в них тяглість історична державності. Тангун - це, значить, е-е син е-е ведмедиці, яка стала жінкою. >> Угу. >> І е-е сина неба, бо небо - це це дуже важлива е-е як це так правильно сказати, площина, алегорія, назвемо її якось так. В оцій далекосхідній міфології, от те, що для нас Бог, >> для них небо, як от божество, як визначальне те, що визначає їхню долю, там їхні, от, наприклад, там коли якась династія монархічна ставала при владі там в Кореї, в особливо в Китаї, це означало, що вони отримували небесний мандат. Тому що як монархи пояснювали свою легітимність перед народом? Ну, це ж Бог обрав цього короля, щоб він вами керував. От в на Далекому сході була схожа історія, тільки це небо обирало. >> І от якби потомок неба і ведмедиці, яка там пройшла через певні випробування і стала жінкою, от він е від нього йде якби рід корейців. Це, до речі, теж важлива деталь в тому, що е-е таким чином всі корейці якби вважаю вважаються, що весь народ іде від однієї лінії, тому вони всі єдині, вони всі між собою браття, сестри, так мовити, і так далі. А японці тоді с >> просто зараз трошки різного зросту >> і трошки в різних політичних поглядів і економічного розвитку. >> У японців є своя ее міфологія про те, що вони пішли від богині Амарасу. І в неї був молодший брат Сусано, який і був отим самим тангуном. От вони, короче, закрутили оцю історію трошки раніше, >> да? Ну не що, ну так ти прави молодший брат. Тобто от корейці пішли від молодшого, ми пішли від >> однієї богині, а корейці пішли від її молодшого брата. >> Угу. >> От >> типу е типу корейці - це наші племінники. Отак. >> Ну >> думають японці. >> Нехай можливо. Колись вони так думали точно. Що ще й важливо проговорити в цьому міфі? Гору Пекту. Тобто за легендою цей тангун народився на горі Пекту. Це гора на кордоні зараз Північної Кореї і Китай. І вона вважається для корейців священни. >> Угу. >> Так само за легендою на горі Пекту народився товарищ Кімчен Ір. >> Вау. >> Бо в там у Кіммерсена був підпільний партизанський табір. Насправді народився не там. Він народився в Росії. Але для Північної Кореї, да, це ж важливо, щоб оцей от оцю лінію від того самого Тангуна відвести е до чинного сімейства Кімів. >> Вони там, до речі, десь знайшли його могилу нібито тангуна на на території Північної Кореї, щоб вкотре довести, що ми е нащадки тієї самої лінії древніх Корей. >> Ще раз, а гора знаходиться зараз >> на кордоні Китаю та Північної Кореї. >> Китаю та Північної Кореї. А південні корейці, вони страждають, що їхня гора не в них. Да, >> ти знаєш, можна і так сказати, тому що, ну, тобто, якщо ти спитаєш корейця, яка найбільша е гора вашої країни, вони скажуть: "Пекту". >> Угу. О, клас. >> Ну, тому що все-таки на півдні е все ще вважають весь корейський півострів ее територію своєї країни, бо там на півночі вже трошки трошки починають від цього відходити. Словом, ее, Корея. А звідки з'явилася така назва? Е, дуже просто назва пішла від однієї з династії, яка правила на корейському півострові в X столітті, яка називалася Корьо. Власне, туди якраз приблизно в ті часи тут там з'являлися якісь перші арабські, європейські купці. >> Угу. >> Вони так і записали. Корея. >> Угу. >> Є також цікаво. >> А саме назва в них така сама. >> Е, ні. На причому, що Північна, що Південна Корея називають себе інакше. >> Ее, >> зараз вгадаю там щось. Е-е, значить, в корень нічого.знач є слово край, країна тільки корейською. >> Е, да, це в Південній >> Південна Корея називаєть себе Хангук, тобто буквальна країна народу Хан. Е-е, тоді як Північна Корея називає себе Чосон. Перша держава називалася Кочосон, ту яку заснував >> Тангун. Потім дуже багато років з кінця XIV століття і аж по японську окупацію вже в XX столітті країною права династія Чосон. >> Угу. >> Яка назвалася себе на честь тієї першої династії. І зараз Північна Корея теж називає себе часом. Тобто знову ж таки намагаючись продовжити свою лінію як справжня трушна Корея, яка пішла ще от від тих часів. Але свою назву на загально вони все-таки отримали від зовсім іншої династії Корьо, тому що тоді її перше записали. І в них ще є такий прикольний міф про те, що коли японці, значить, е окупували Корейський півострів, то вони тоді навмисно змінили назву пис, ее і писали її не через С, а через К для того, щоб в алфвітному порядку, значить, Японія була вища, ніж е-е Корея. >> Угу. Тому тепер Корея пишеться через К, а не через С. Ну, жодних підтверджень цього міфу немає, але от така прикольна історія в них є. >> Про походження. >> У них немає руху по переменуванню на самому назва. Немає. І навіть немає руху по тому, щоб змінити кольори на прапорі. Що ще із цікавого, е, із такого загального я дізнався? Значить, е-е, своя мова, е-е, в мене завжди, знаєш, як, м, як відрізнити китайську, японську і корейську мову? >> Дуже просто. В китайській там ієрогліфи, там такі вони окремі малюночки. >> Да, да. >> Е, а японська, е, ну, там теж розбереш, але воно більш схоже на письмо. Там якась така в'яз, яка тягнеться. >> Ну, ну вони такі, знаєш, там лінії похилі дуже багато всяких таких. Да. А в Кореї? А в Кореї багато кружочків. [сміх] Ну, я так це розрізняв. Ее, Корея, корейська мова, на відміну від японської, ну, там японська наполовинку, а китайська повністю, не ієрогліфічна, вона алфавітна. Тобто, буквально корейські слова записані буквами. >> В них є алфавіт, в них є букви. І якщо їх вміти читати, ти будеш читати, в принципі, корейські слова. Тобто там, ну, при тому, що, звісно, китайський вплив завжди був великий, при тому, що, звісно, вони, ну, так чи інакше вміють записувати там якісь свої слова, якісь імена ієрогліфами, е-е все-таки сама корейська мова, та літературна, вона, е, складається з конкретних букв. >> Клас. Це уже перший інгредієнт успіху. Треба мати нормальне мовлення, а не якесь заморочене, яке треба років називається воно в них називається хангіль. і його і цей алфавіт буквально був продуманий королем, одним із королем, який якраз правив тоді під час династії Часом в, по-моєму, чи в X, чи в XV столітті. І це для них дуже важлива насправді ее оця історія з своїм алфавітом. В них вони святкують день створення Хангиля, бо для них це е жесть, конечно, вони дивляться на китайців [сміх] і такі: "Господи, слава Богу, що нас це оминуло". А для них це важлива дата самосвідомості, національної ідентичності, що ми корейці, ми окремий народ, в нас окрема мова, яку придумали ще дуже-дуже-дуже давно. Ее це що стосується мо >> армія і віра, вибачте, >> по вірі там, >> до речі, по вірі. >> По вірі, що можна сказати по вірі? Ну, в Північної Кореї, понятно, там своя віра. Ми віримо в великого вождя і всіх його дітей. >> Це без приколів. Це без приколів. Тобто там же ж релігій тобто там релігія зав'язана на >> Ну культ, та там так, ну можна вважати, да, що це культ кімів. >> Ну а є там ще паралельно якийсь бог. >> Ну нагадую тобі, що е Корея будувалася на подобі Радянського Союзу, де Бога немає. >> Ее що стосується Південної Кореї, то тут є деякі свої нюанси. Е спершу, ну загалом давай так, спершу на території всієї Кореї був переважно, ну, тобто туди заходив з боку Китая буддизм. >> Угу. всякі ці буддистські практики, але в якийсь момент його суттєво замінило конфуціанство. І конфуціант - це вчення таке науково релігійне вчення. Хоча можливо там зі мною будуть ще сперечатися на цей >> наукове. Ну да, з науковим я прямо можу [сміх] посперечатися. >> Окей. Соціально-філософсько соціальнофілософське >> соціально-філософське вчення, назвемо це так, яке має досі величезний вплив на е сучасну корейську спільноту. Тобто, що таке конфуціанство? Це ієрархія, це дисципліна, це культ предків обов'язково. Тобто, ну, я якщо ти не погодуєш своїх ее померлих предків, ну, це ж вони ж будуть голодні. Не можна так. Це величезна роль освіти >> в розвитку людини. Через це навіть в сучасній Кореї досі залишаються оці моменти з дуже дуже-дуже великою конкуренцією за ее освіту. >> Угу. >> Тобто за те, щоб е здати іспити, вступити в хороший університет, отримати хорошу освіту і це дасть тобі хорошу роботу. >> Це головний кар'єрний шлях зараз південно корейця. Ну да, там ми з Єгором, коли обговорювали тестування, то там часто спливає приклад Кореї. І його часто нам в коментарях наводять як приклад нездорової невротизації дітей, бо це типу супер важливо, >> да, вони там, ну, тобто в них крім умовно крім школи ще дуже багато всяких позашкільних, ну, назвемо їх так, репетиторів та ще додаткового навчання, які там щось, ну, умовно там дитина вчиться від ранку і до самої пізньої ночі. >> Вони навіть там намагалися забороняти ці оці вечірні нічні школи. Ну все одно, ну тобто дуже сильно йде ось таке >> прикольно. І бачиш, в конфуціанстві це явно для того, щоб хтось до 10 років хоча б трохи ієрогліфів вивчив. Тобто вони там понятно чим зайняті, а тут з цим простіше і це прямо якісь результат іде. >> В Кореї дійсно є дуже отака довга історія м іспитів е в контексті того, що, наприклад, якщо ти хотів бути в державі якимось там чиновником, та ти мав складати іспити. >> Прямо як у нас української мови. Слухай, а >> тільки це було, вибач, багато років тому. Дуже багато років тому. >> Е, прикольно. Слухай, це, до речі, ми ж шукаємо рецепти успіху для України. Друге, культ освіти. >> Культ освіти. >> В нас в рамках УТ2 він вже давно впроваджений. [сміх] Е, але, ну, бачиш, і це ж, до речі, у єврейської общини теж дуже великий культ освіти. Там кажуть, що в Торі навіть є теза, дуже її люблю, хоча не перевіряв, чи вона там справді є, про те, що якщо у спільноти немає грошей на вчителя для дітей, то треба можна продати Тору і найняти вчителя. >> Ого. >> Тобто прям е освіта понад усе, як було написано на футболках деяких депутатів, коли голосували закон про вищу освіту. >> Ну та це наслідки власне оцього конфуціанського вчення. Ее ієрархія, про те, що я казав, дуже велика, ну, тобто дуже чіткий оцей поділ, тобто менші мають слухати старших, діти батьків, студенти професорів, наприклад, там підлегли на роботі керівника і оце от все інше. Тобто в них оце в них дуже сильно. Ну і як це завжди буває, жінка чоловіка. При тому, що Південна Корея, звісно, намагається боротися з, ну, тобто впроваджувати гендерну рівність, боротися з сексизмом, все одно ось цей ці моменти з ієрархічною структурою їхнього суспільства досить патріархального, бо >> в конспеціанстві є з цим проблемка, бо да, ну, тобто тому що має бути, тоб ну головний в сім'ї, >> відповідно його мають слухати. Але знову ж таки, якщо це, наприклад, там дідусь помер, лишилась бабуся, всі мають слухатись бабусі, бо вона старша. Ну, тобто все одно головне все-таки це вік, соціальний статус, підлеглість і оце все інше. >> Це ми, якщо говоримо про конфуціанство, що в нас далі було. А далі в вже ближче туди до XX століття ее в Корею почали проникати католики і протестанти. >> О, >> і про А чому вони чому вони ставали досить популярними? бо вони приносили з собою європейську цивілізацію, європейський розвиток, європейську просвіту. І таким чином все більше і більше корейців почали приймати і цю віру. І тому зараз, наприклад, Південна Корея - це одна з найбільш християнських країн ее до далекої, ну, тобто >> слухай, ну, нормальний грунт, трохи конфуціанство, трохи християнства, е-е >> багато освіти і страшний капіталізм. Ага. Так, [сміх] все, можемо закінчить випуск. Е-е, та що там, е, в який момент? Не так. От від цієї окупації японської. >> Е, в який момент це пішло не так? Так, японська окупація, звісно, європейців. Слухай, всюди винні завжди європейці. Е, я не знаю, що я от коли там собі теж виписую, я такий: "Так, ну, тут можна сказати парочку фраз, тут можна сказати парочку фраз". Все одно типу все цікаве починається в XIX столітті. Я спіймав себе на думці, що коли я вчився в школі, там що ти, коли вчиш всесвітню історію, ти починаєш її, мовно там з п'ятого класу, з якогось там мезозоя, пелеозоя і закінчуєш в 11-му класі сучасністю. Тагу. >> І я пам'ятаю, що >> там 10-й, початок 10-го класу, це типу ще тобі два роки вчитися і ви починаєте вчити XX століття, там Перша світова війна. Я такий: "Як можна одне століття вчить 2ва роки?" Ну, ти до цього вивчив, вибач, всю історію людства і тут таке одне століття, будеш два класи вчить. Ну, куди це годиться? Але з часом, звісно, ти розумієш, що чому така величезна увага йде X-X століттю. Тому що, по-перше, для нас це найбільш задокументоване, ну, тобто історія, а по-друге, воно найбільше на нас впливає зараз, тому що величезна кількість подій, які сталися тоді, історичних якихось образ, якихось там наслідків воїн і все інше, ми ми його досі досі досі це люди, які дивуються, що в нас в шкільній програмі додаються роки 12-й, 13-й клас. Ви подумайте просто. Ну, ми вже четверть XX століття прожили, >> да, історія вона ж >> А тут, прикиньте, тут, ну, [сопіння] е, от, ее, щоб перейти одразу X століття і, ее, все-таки не лишати оту стародавню історію Кореї окремо, е там є кілька моментів, на яких варто зупинитися. Це переважно XV століття, коли оця династія Часон, вона вже була пройшла певний свій пік і почала потрошку знепадати. Відбулися такі перші масштабні японські вторгнення. Тобто в них там була в кінці XV століття війни з Японією і там був такий персонаж, якого звали Адмірал Ліснсінт. Його вважають одним із найтоповіших адміралів за всю історію людства. там десь на рівні з адміралом Нельсоном, оцими всіма ребятами, >> Олександром Македонським. >> Адмірал Олександр Македонський, ти впевнений? [сміх] Щось я не пам'ятаю, щоб він на марями ходив. [сміх] >> А ти саме, маєш на увазі сами морськими? >> Та сами морськими полководцями. Е, він тоді, значить, >> я думав, взагалі військовими такими. >> Ні-ні, він саме от по морській тематиці. Чому? Тому що він е-е допоміг, ну, тобто один із тих, хто допоміг Кореї встояти і виграти війну проти Японії, ее були його, значить, морське ноухао. Він придумав танки че ой, танки, тьфу, кораблі черепахи. По факту це був танк на воді. Тобто як раніше, е-е, ну, окей, в ті роки кораблі захоплювали, брал на абордаж, а він обшив їх, короче, броньой поверху, ще й шипи поставив >> і отакий кораблик плавав. Він, конечно, був повільний, але він його не можна було захопити фактично. І він це плавав з пушок, стріляв по бокам, зверху броньований. Що з ним зробиш? >> Отакий був адмірал Ліснсінь. [сопіння] >> Що з ним зробиш? >> Да >> впівишка в'їбать >> в 1592 році. [сміх] >> Проблема, знаєш, ягня Ольга якось викручувалася і раніше. >> І буквально, коли закінчилися там оці війни з Японією, коли корейців стояли, ну, помогли ще китайці. Ну, китайці помогли на землі, на морі вони якось ще самі відбилися, якось встояли. Китайці теж ослабли. І китайців тоді, е, захопили манджури. Хто такі манджури треба пояснювати? >> Так, >> є такий регіон Манджурія - це північний схід Китаю. Там на межі з Росією, з Монголією і з Кореєю, відповідно, з корейським півостровом. Це не китайці, але зараз, ну, вони вже вони там визнані національною меншиною в Китаї. вони вже майже не спілкуються манджурською мовою. Вона вже там теж на такому рівні е вимираючому. Але в чому суть? Вони користуються Це, ну, тобто це народ, який жив от от в цьому регіоні Манджурії. Вони, користуючись тим, що Китай трошки ослаб в рамках оцього оцих от воїн з Японією за Корею, е, вони захоплюють там владу. Тобто манджурська династія захоплює владу в Китаї. Вона так, вони так само заходять і в Корею теж там. е, наводять. А чому вони тоді були сильні в той момент? Тому що манджури, на відміну від корейців, на відміну від китайців, це степові племена. >> Угу. >> Е, і в них було те, чого в інших не було. Коні. [сопіння] >> Тобто це стриває, це вони прямо косплеять там готів, гунів і хто там розвалював Римську імперію. Ну, >> слухай, це вони скажіть, що косплеять, я не знаю, монголів, мабуть. Ну, просто суть в тому, що, е, Корея, там, живучи на переважно >> гірській місцевості, ну, в них немає, е, де розводити велику худобу, тим паче коней. Ну, просто, ну, їм немає пасовиськ. [сопіння] М а тут ці прибігають на конях, швидкі і за ними не услідиш. Тому якби тут завідомо програвав. І коли от манджурська династія вторгається в Корею і захоплює владу в Китаї, це остання династія, по-моєму, Цин. Це була остання династія Китаю, яка правила до всіх тих подій в Китаї, до спершу однієї революції, да, це були манджури спершу там однієї революції, потім громадянської війни, потім Аутду, ну і і далі далі поїхали. Ну, тобто весь цей час корейці були, тобто такими от васалами у Китаї. Вони були формально незалежними, однак чудово розуміли, що ми якби під під Китаєм. >> Угу. >> Ее тому що Китай - це ж там це ж піднебесне. І імператор Китаю - це імператор піднебесної. Він головний в цьому світі, тому що небо - це ж найважливіше. І от багато століть вони жили в так в таких якби думках, що от є Китай, це значить головна цивілізація світу, це пік еволюції вообще планети. Є от Корея, ну ми такі якби ми і не китайці, звісно, але і не варвари, да, які нас всіх оточують. Ми щось знаємо, щось вміємо, щось розуміємо. А от всі навколо, ну, Японія там, да, ще В'єтнам, щось таке теж. Весь світ навколо це все необразовані ні атьоси, ні варвари. Вони нічого не знають, вони нічого не вміють, там немає цивілізації. >> І уяви собі їхнє ее їхній шок, так, коли в XIX столітті припливають європейські колонізатори і такі: "Ого, у вас отак прикольно, у вас таки ще й чай є?" Британці такі: "О, чай сюда". >> [сопіння] >> Короче, вони фактично, тобто ці весь цей регіон, він переважно жив ізольованим від світу, але тут приїжджають європейські колонізатори такі: "Давайте торгувать, ми хочемо з вами торгувати". Це кажуть: "Ми не хочемо". От британці кажуть: "Дивіться, ти у вас є там чай, у вас є якісь там прянощі, нам все треба. Давайте ми вам щось будемо продавати". Китайці кажуть: "Нам нічого не треба". Хочете куплять, купляйте, але ми у вас нічого куплять не будемо. Отак торгівля не робиться. >> Так торгівля не робиться, сказали британці. Що зробили? >> Вбили когось? >> Ні, чув колись про опійн. >> А, ну типа [сміх] завезли. У нас є штука, яку ви захочете купувати. >> Абсолютно >> перша доза безкоштовна. Фактично європейські колонізатори підсаджують Китай на опіум. Фактично заряджають наркотиком всю країну. Почнуть їм їх продавати. Звісно, що імператор проти. Вони починають знищувати ее вантажі британців. Починається перша війна, потім друга війна. Ну, це вже такий, е, свої нюанси. Але результатом цих опімних войн, що стає? По-перше, в регіон масово заходять європейці. Ну, лад, давайте так. Не тільки європейці, американці так само відкривають там, наприклад, змушують, фактично змушують ці країни підписувати з собою торговельні договори. З Японію змушують торгувати з собою. В Корею теж заходять, Китай там взагалі починають деребанити страшно. Ну, тобто Китай в рамках цих двох опімних воїн е-е стає такою собі, ну, недієздатною державою, якій просто будь-хто будь-хто міг прийти, нав'язати їм договори >> і ті були, ті погоджувались. Так, наприклад, Росія, яка взагалі жодним чином там не брала участь, вона, наприклад, ее в рамках цих е опімних воїн собі віджала е в рамках двох договорів дві території. Перше - це оце приамур'я, тобто територію вздовж річки Амур. І друге - це оцей от апендіккс їхній далекого сходу, там де Капара, складівостоку туда. Тобто вони рухались на південь. Для чого? Тому що їм треба був теплий порт на Тихому океані. Ну про це зараз ми ще далі поговоримо, тому що це теж їхня важлива важлива штука. >> Взагалі як дивовижно римується історія. Вибачте, що е свого часу були опімні віїни. Я ніколи про це не думав. А зараз всі ці країни потерпають від синтетичних наркотиків з Китаю. >> Це містя. А знаєш чому мстя? Тому що в Китаї оцей от період післяопівних війн і до 1949 року вважаються століттям там типа Позора. >> Угу. >> А з 1949 року, коли ее громадянську війну нарешті виграє Маутдун і встановлюється комуністична влада, це починається століття >> відплати >> розквіту. А розпиту і закінчиться і закінчиться століття в 2049 році, тобто дуже скоро. >> І чим воно мало би далі закінчитися? >> Століттям відплати. Наступне має бути. >> Ні, ну ти ж маєш це століття чимось пишним завершити. >> Е зараз вгадаю олімпіадою? >> Ні, >> рано ще планувати олімпіаду. Всесвітня всесвітня виставка торгівельна. >> Була воз'єднанням Китаю >> і Тайваню. >> Ну, воз'єднання. Це ж Китай теж. Воз'єднанням Китаю. Звісно, що така велична, ее таке величне століття відновлення має завершитися з Ну, здається ж говорили про це з з ким ми говорили на Армі ТВ, ее, коли говорили про Китай в випуску. >> З моїм викладачем, >> з твоїм викладачем паном >> Віктором Константиновим. >> Так, е, ми говорили, ну, він досить скептично ставиться до цієї китайської нумерології, що вони типу роблять щось під дати і так далі. Це, звісно, ну, комуністична нумерологія, це важливо, але, ну, там завжди якась дата знайдеться. >> Ну, то ж >> то там сторіччя Маудзедуна якогось, то ще когось. >> Я я теж сумніваюся в даті 2049, тому що Стіньпінь просто доті навряд чи доживе, >> тому треба швидше. >> Тому треба швидше. Абсолютно вірно. Словом, ось це, е, вторгнення, назвемо його так, вторгненням європейців, колонізаторів в оцей регіон, він, власне, показав їм про те, що ви не найтоповіша цивілізація в світі. Ви Ви по факту варвари, бо ви дуже сильно відстали в розвитку. >> Угу. >> От кон ко законсервувавшись собі. І в світі, насправді, людство вже пішло далеко вперед. В >> бідді вбивати і розносити венеричні хвороби [сміх] по світу, >> вмінні хоча би плавати в інші країни. Ну, це такти, >> е, словом, всі ці країни такі вирі, ну, треба щось робити. Думають, що треба щось робити. Найкраще, конечно, зорієнтувались японці. Вони відправили своїх, значить, там деяких тіпів в Європу подивити, як там вообще люди живуть. І почали з Європи витягувати якісь прикольні для себе речі. >> Там конституцію, як в когось, когось там. А армію вони будували за прикладом Прусії. Ну, короче, от якісь такі штуки. Штуки. І що це в результаті вилилося? Тому що японці, вибач, в XX столітті >> всіх завоювали. >> Всіх завоювали. >> Бачите, це коли Слухай, це прикольна штука. Е, є в софтверній розробці закон, я весь час забуваю кого. Нагадайте в коментарях, якщо хтось пам'ятає, про те, що, е, якщо якась компанія робить програмний продукт, то структура коду в цьому програмному продукті неодмінно повторить оргструктуру організації, яка його створює. Е, от, ну, тобто, якщо в тебе є, >> тобто Японія, програмний код кого? >> Ні, от я про те, що типу якщо ти копіюєш якісь штуки >> Угу. >> е, типу конституцію, вла те, як армія влаштована і так далі. Ну, тобто якщо ти береш у модель армії у німців, >> то >> то рано чи пізно захочеться когось завоювати >> разом з німцями. Вони ж вони ж тоді вирішили, що вони ее найбільш трушні азіати і і вони мають звільнити азійські країни від цього, значить, гньта колоніалістів, імперіалістів. >> Бачите? І це значить, що нам треба наслідувати, е, те, як влаштована армія у Нідерландів. Хоча хотілось би Росію перемогти швидше, ніж Нідерланди, Іспанії. Там, здається, це парусот років зайняло, да? Е, слухай, японці теж свого часу перемогли Росії. >> Можна на них подивитися, але в них армії нема. В них ж тільки Нацгвардії. >> Сили самооборони >> в них називаються, да, зав'яносцями сили самооборони. [сміх] >> Ну, така армія. Що поробиш? До речі, я думаю, що дуже скоро це зміниться і конституція там буде змінена. >> Дивіться, ми проти авіаносців в складі українського Чорноморського флоту, >> в складі сил територіальної оборони. >> [сміх] >> Нам не треба, не треба нам авіаносці. Ми робимо ставку на москітний флот, >> принаймні в Чорному морі. >> Оці, >> коли матимемо вихід до океану, тоді поговоримо про це. >> А як у нас вихід до океан не просто? >> Ми просто зробимо собі склав. Отам от зелений клин повернемо. >> А, точно, дякую. Бо я там вже почав торувати десь там крізь Білорусь, там [сміх] десь в фінську затоку, а там холодно. Фу. >> Точно. >> Зелений клин клас. Словом, якщо японці вирішили модернізуватися по європейському зразку, китайці щось там пробували в реформи, в них там не дуже виходило, вони були досить слабкі, то карейці навпаки вирішили: "Ми ще більш закриємось, ми ще більш, значить, е ізолюємось від світу, тому що там, ну, тобто до них кілька разів приїжджали колонізатори, вони там щось від них відбилися дуже так лайтово, назвемо це так. Ну, бо там і сили були невеликі. Е, там, наприклад, >> чисто Самсунга ми відгрузили, [сміх] >> підкупили. Там була історія, по-моєму, з одним американським кораблем Шерман, та який вони знищили. І там, до речі, цей шматочок, по-моєму, цього, е, Шермана досі в Північній Кореї стоїть е там, >> а, як >> як символ, да, початку боротьби з американськими імперіалістами. Ще тоді корейці закриваються і це насправді і в населення це починає, ну, тобто їх вибільшувати. Тому що, ну, ми бачимо, вони ж бачать, що відбувається навколо. >> Та щось не сильно їх це вибішує, судячи з Північної Кореї. >> Ну, оце про це ми теж поговоримо пізніше. >> Мені подобається просто, що не говори загальними словами, ну, типу про дві Кореї одночасно, про якісь риси. Їх завжди можна заперечити або прикладом південної, або прикладом Північної Кореї. [сміх] >> Ні, насправді корейці за свою історію дуже багато протестували. Ду, особливо в Південній. [сміх][сопіння] Я я для мене це теж було дуже >> Слухай, а от таке тобі питання. Я подумав. Е, >> дивись, от мені здається, що ми сприймаємо е ну от є Тайвань і є Китай. >> Угу. >> І ми та конечно в глибині серця не плутати з офіційною державною позицією. Ми за Тайвань. Ну, типа, це от справжній демократичний Китай і все таке. >> Угу. Але, ну, це, знаєш, як в дискусії про росіян. Ну, типа, не Путін на нас напав, а Росія на нас напала. Так само і тут. Ну, типу, коли ми кажемо, що от справжні китайці на Тайвані, ми такі, ну, там, мабуть, маленька групка справжніх китайців, так то вони вестернізовані, дуже багато впливу США і так далі, а справжній Китай, він оцей великий, континентальний, типа, бо, ну, от вони там, якби вони були б інші, вони б там змінили партію собі і все таке. >> Угу. Як ти вважаєш, от Корея істина, вона яка? Просто вона ще навпіл поділена, >> північна чи південна? >> Ну, типу це південна - це викривлений корейський проект під західним впливом. Чи Північна Корея - це викривлена штука там росню? >> Це наслідок тих подій, в яких вони формувалися. Ну, тобто це ми не можемо сказати, що десь там трушніші корейці, ніж ніж в іншій точці. Момо сказати, що Північна Корея оце така вона має бути або Південна Корея, вона така має бути. Просто так сталося, що це дві держави формувалися під ее впливом двох е наддержав інших. >> Угу. Так, вони взяли їхні просто взяли, ну, скопіювали там частково моделі становлення держави >> і возвели їх до свого якогось корийського абсолютизму. Тобто, якщо в одній країні страшний дикий капіталізм і все, що все про що люди думають, це про гроші, про гроші і про те, де заробити і як гроші примножить і бідні, багаті оце все, то в інші думають про те, як сьогодні правильно, е, повитирати, значить, портрети наших любимых вождей, е, сказать трижды: "Ура, ура, ура, киму, киму, киму". та и пти работать на партию, на завод, потому что п'ятилетку за 3 года. >> Дивись, є демка капіталізма, комунізма. Треба зробити якогось здорового соціалізму. Шведів туди завести трохи шведських ідей. Але, да, ну не гоже ще ще раз ділити. Я зрозумів. Тобто Ага. Тобто ти вважаєш, що там в основі якісь дуже схожі речі і вони просто от маючи різний вплив, прям як в цій рекламі 90-х, одну частину яйця ми намажемо пастою. бліндамет, а іншу ні і опустимо в кислотний розчин світової історії. Загалом от ці народи ее Азії, от саме оті от східні, вони е досить такі, не знаю, це правильно сказати, дисципліновані чи що. Ну, тобто є в них от якийсь такий момент, що >> конфуціанське вла, да, от оця от ієрархія, що владу треба слухати до пев, звісно, до певного моменту. От коли вже прям предел, тоді можна цей. Але загалом, тобто якщо влада каже, що дивіться там, ну, от чому в них найкраща була історія свого часу з боротьбою з пандемією? Тому що влада сказала: "Ну, вибачте, треба дотримуватись карантину, треба вакцинуватися, треба дотримуватись соціальної дистанції, ходити в масках, не виходити без потреби." Люди це виконували. >> Угу. >> А з вірусом були ситуації набагато кращі. >> Угу. Це нас всі люблять, знаєш, оце говориш про Південну Корею. >> Я кажу загалом про країни азійсько, тобто Китай, Тайвань. >> Що значить? Ну, там вони просто загнали під шконку всіх. Кого? Хто? >> Китай. А ти знаєш, що Тайвань один із найкращих е ну країна, яка одна з найкращих борола боролася проти ковіду. А її рекомендації навіть не враховував ВОЗ, тому що ВОЗ був прокитайським фактично. І вона взагалі, ну, якби не є членом ООН. >> Ага. Тут навіть не можна було е офіційно взяти рекомендації Тайваню по боротьбі з коронавірусом, тому що тодішній і по нинішній керівник в ООС оцей Гебресус, він по-му щось там із Ефіопії чи що. Ну тобто загалом він був обранийська підстилка. >> Ну він не я так не казав. Вибачте, будь [сміх] ласка. Ну тобто загалом він був обраний за рахунок то підтримки е малих держав. >> Угу. >> Е ми ж всі знаємо, що в ООН одна країна, один голос. у всіх абсолютно рівні ці і за рахунок саме підтримки Кореєю, наприклад, там афри, ой, Кореєю, Китаєм, африканських держав і, ну, тобто Китай його лобіював і зрештою його обрали главою ВОЗ. Тому якби в всіх азійських країнах в цьому плані було досить, да, дисципліна було досить непогано. >> І ще в Новій Зеландії у нас про це був випуск. Ее так. Отже, е, повертаючись до Кореї, це я намагався якось так на політологічно щось там заглянуть в душу народу. >> Е, повертаючись на, да, м, кінець X століття, Корея, яка вирішила ще більше ізолюватися, вона потерпає від того, що навколо великі держави. Е, вона потерпає від того, що всередині країни люди теж хочуть реформ, люди хочуть модернізації. Починається і тут же ж ще Японія поступово так, так починає себе мілітаризуватися. Що відбувається? Під кінець X століття в Кореї відбуваються масові селянські протести. Протести власне проти проти влади. Протести, які вимагали рівності, які вимагали справедливості, які вимагали ее реформ і так далі. Їх придушують е придушують з допомогою як китайців, так і японців. Ну, тобто фактично зайшли під під шумок цих протестів, назвемо це так. Е-е в Корею заходять обидві країни. М що перетворюється внаслідок, в війну між ними двома, між Китаєм і Японією. Це так звана перша Китає-японська війна. Ее, здається, там >> за Корею. Ну, загалом, да, можна зважати за як один із цих один із пунктів, ну, один із важливих, да, [сопіння] плацдармів битви була Корея. Японці перемагають в цій війні, захоплюють досить чималу кількість територій, зокрема і китайських, там, і корейських. Але тут приходять європейці і кажуть: "Ей, Японія, ну, вернись назад, а то ми тут тобі час устроїмо". Японія, попри те, що перемагає в цій війні, фактично змушена відкотитися назад на як це, на початкові позиції, на більш вигідні позиції. Але оці території, які Японія там захопила, це там Анджурія, Корея, оцей південно північно-східний Китай, туди заходять країни, європейці самі туди заходять, власне кажучи, вони виганяють звідти Японію, заходять туди самі. Так, е, в цьому регіоні з'являється Росія. >> Угу. Росія починає все більше і більше мати вплив в Кореї. Відкриває там своє посольство. Далі там свого часу навіть рік, по-моєму, жив корейський король, чи вже можливо на той момент імператор він себе там називав і правив звідти, з російського посольства. Ну, він переховувався від >> японців, по-моєму, на той момент. Словом, ее це початок історії. Це початок оцієї історії з Росією. Він призводить до того, що Росія починає рух Росія все-таки вона продовжує шукати собі теплий порт. Вона рухається на південь і займає таке місто, яке називається Порт Артур. Мабуть, чув. >> Ну >> що, Хабаровсько стало потім, чи як? >> Ні, Портртур - це китайське місто. Воно навіть туди далі, за корейський півострів. >> Е, це нарешті був теплий >> порт і військово морська база >> Росії. Росія туди будує залізницю, яка називається там зараз, ну, вона тоді називалася Китайська Східна залізниця, щось таке. Через територію Манджурії вони там, у них же ж є вздовж Амура Транссибірська магістраль, а вони ще побудують одну залізницю через Харбін до Владивостока і вниз туди до Порт Артура. Тобто там вони таку розбудовують залізничну інфраструктуру, створюють якийсь свій вплив на оцей от регіон. Це Манджурія, Корея і от трошки пів південніше до Портртура. Японців, які фактично ці території зайняли, тоді європейці виганяють. У японців образа, у японців ще антиросійські настрої, бо в смислі, ну, Росія займає всі ті території, які ми які ми захопили, >> чесно захопили, >> да, чесно, чесним трудом своїм захопили. І до чого це призводить? До так російсько-японської війни. До речі, перед цим Японія насправді намагалася домовитися з Росією, казала такі: "Давайте ви собі лишайте манжурю, а нам віддасте Корею". >> Угу. >> Трини такі, знаєш, типа щось та дурачки, хай там собі тусять відповідно. >> Ну, але ж вони їх, по суті, не з Кореї відтискали, вони їх з оцієї частини Китаю, правильно? >> Ну, вони їх відтіснили повністю назад на острови фактично. Ну, тобто от з цього матери взагалі взагалі з Кореї повністю. >> От так. Та от з цієї материкової частини, да, їх відтіснили. Ну, відтіснили, сказали: "Ви виходьте назад, тусуйтесь там собі на островах". >> Словом, у японців, звісно, ре, ну, образа, треба відновлювати, значить, втрачене. І відбувається та сама російсько-японська війна, в якій росіяни повністю програють. Облога Порта Артура, Битва Процусімі. Ну, я думаю, що ви явно на каналі це ж було вже про це говорили. >> Говорили, >> здається, так. Про битву перед цусі ми точно мали. >> Я там, дивись, в мене стався стекло від канала. Це ж було вже. Я просто там така тривалість контенту, що в мене воно просто вже не влазить. І цей Але дивись, отут теж цікавий момент. Тобто вони були витіснені, тому що були неспроможними, >> а потім вони пізібралися. >> Ну, не те, щоб вони були неспроможними, вони, ну, тоді всі європейці сказали, натиснули фактично на Японію. Не те, щоб Японія була готова тоді. Ні, ми щс, значить, всім всім європейцям дамо бой за оці території. >> Тому тиснулись, підготувались і всім європейцям дали бой. Чи конкретні європейськи? >> Росії. Росії, тому що там переважно, тобто бу е от саме оці регіони, де Корея і Манджурія і Порт Артур, це все-таки були переважно вже все-таки російський такий вплив, да? Вони підібралися, почали війну проти Росії, виграли її. В Росії там ще ж протести якраз були в тій в ті часи перші. Росіяни програють цю війну. Вперше в історії російська країна перемагає європейську. Всі в шоці. М Росія втрачає оці свої території, а японці здобувають. Японці здобувають, наприклад, Південний Сахалін. Та бо ми ж знаємо, що там є в е росіян і японців невирішені територіальні питання. Е ну якщо по Сахаліну зараз японці нічого якби не претендують, то по Корильським островам досі претендують. І в них же ж досі немає мирного договору з другої часів Другої світової. >> І японці займають Корею внаслідок російсько-японської війни. Це найважливіше. Це 1900 по пй рік. >> А у Кореї власної суб'єктності в цьому немає. >> Абсолютно немає. Тобто вона і так завжди була як під кимось. Я тут зараз Китай фактично вже розвалюється. Вони намагалися, вони спробували якби взяти Росію як свого там головного, як країну, яка їх захистить та як підросійський протекторат за тут їх вбивають. Ну, типу тут їх розбивають японці і відповідно на острів, на півострів заходять японці. Це 1905 рік, так званий договір про протекторат, який по факту там, ну, тобто корейці його не те щоби підписують, але фактично Японія встановлює свій протекторат і кілька років повністю піджимають е корей корейську державу під себе. Тобто вони позбавляють їх там прав там на армію, на поліцію, призначають своїх міністрів, свого генерал-губернатора і поступово, поступово перебирають на себе всі повноваження е по керівництву цієї території. Е, а коли в 1909 році вбивають ее генерал-губернатора Японії на території Кореї, ну, японці сказали: "Нам довольно, 1910 рік, ми офіційно анексуємо Корею". Це тепер наша територія. Японська анексія - це взагалі, конечно, дуже болісна болісний період для історії Коре. >> Вони прям розгорнули, >> да, тому що, ну, е, Корея насамперед навіщо була Японії? Це плацдарм для руху далі в Манжурю і в Китай. Ну і, звісно, викачка ресурсів. Тобто, з одного боку, Японія дійсно почала модернізовувати оту відсталу Корею, будувати там залізниці, якісь дороги, да, якийсь зв'язок, якийсь транспорт, ну, тобто якісь заво, ну, заводи, шахти, оце все інше. До речі, от якраз тоді при японцях починає вимальовуватися перший розділ Кореї на північну і південну. Тому що Північна Корея, вона туди ближче до гір і там більше корисних копалин, >> тобто вугілля, там всякі і так далі, і так далі. Ти зараз хочеш [сміх] >> провести аналогію? >> Мовчу. Я мовчу. Це надто банальна аналогія, тому її я не буду озвучувати. Коротче кажучи, Північна Корея стає більш промисловою. >> Угу. >> Ее південна стає більш аграрною. >> Угу. >> Да. Якби от такий в них відбувся е-е розподіл. Звісно, це і це відбулося при японцях, але водночас, звісно, при тому, що Японія хоч якось цю Корею підтягує до рівня взагалі до технології рівня сучасного світу, вона, звісно, повністю їх експлуатує. >> Угу. знищує національну ідентичність, мова, культура, переселяє величезну кількість корейців. >> А вони прямо розуміли, що треба саме оце, ну, типу, що важлива >> культурна експансія і асиміляція. Я думаю, що не те, що вони прям розуміли, але ж бачиш, є все-таки просто взагалі в світовій історії, ну, там не всі, ну, наприклад, там Золота Орда, вона не те, щоб вона всіх пересаджувала на конь на коне і вірити, в кого там вони вірили, е, монголо-татари. Е, а, ну, це така європейська була риса, ну, типу нести свою культуру, християнство, мову. >> Памтаємо, на кого японці орієнтувалися. >> Ага. Тобто це вони там нев >> Ні, ну вони ж, бачиш, вони ж придумали, що це ж якби ми один народ, тому чо ч них якась там мова, якісь свої імена мають бути наші. >> А по корисним копалинам там було що, да? До речі, я подумав, що це мабуть оце розділення, як ти кажеш, ну, воно не не таке, звісно, як зараз, але це схоже, до речі, на цю на Італію північної півден. >> Угу. Да. Є таке. >> Тобто північна вона промислова, >> а в південній мафія [сміх] >> і олівки. Е-е, да, японці, ну, от, наприклад, е, переселяли корейців до себе та, е-е, на для роботи там на японських підприємствах, для більше модернізації, для більше мілітаризації, для виробництва більше зброї. Тобто трудова оця от я не назву іміграцію, скоріше, мабуть, депортація теж була важлива. японську мову повсюдно намагалися вчати, тому що, ну, Японі, японська мова була твоїм ключем до до розвитку. Але ж корейці ее не так, щоби прям в більшості своїй сприймали окупацію. Очевидно, була якесь були якісь протести. Один із найбільших стався в 1919 році, коли помирає один із останніх імператорів. Він фактично при японцях він уже жив як під домашнім арештом в своєму палаці, нікуди не виходив. Він помирає. І пішов пішли, значить, чутки, що його отруїли японці. Отруїли оцього там останнього короля імператора е Кореї. І люди масово виходять на протести. Їх, звісно, жорстко, ее, придушують, знищують, вбивають і так далі. Але це стало приводом до початку якоїсь теж чергової боротьби Кореї за незалежність. Тоді, значить, в Китаї утворюється китайсь корейський уряд у вигнанні. Тоді починаються якісь перші от їхні такі, ну, тобто, звісно, що втечі з корейського півострова, але от поступово, знаєш, там тут ще й це був 19-й рік, це кінець Першої світової, тут ще й Вудро Вільсон виступає з правом, значить, що кожна нація має право на самевизень. Що там таке от, знаєш, е, піднесення дуже було серйозне. Але, ну, японці з цим швидко розібралися, але корейці починають партизанити. починають партизанити як на території там Кореї, так на території Китаю, де теж відбувається свої двіжухи. І японці теж сюди потихеньку починають заходити туди в Манджурію. Вони, е, ну, там займаються, наприклад, спробами терактів. Намагалися вбити там один раз імператора Японії. В них не вийшло, е-е, там щось гранати не взірвалась, по-моєму, чи взірвалася, але дуже, дуже слабенько. Але, наприклад, одного разу в Шанхаї вони прям непогано влаштували підрив. Там була там була якась зібрання м японські, там були міністри, генерали, і вони там підірвали бомбу і вбили тоді японського адмірала і голову оцієї японської там спільноти в Шанхаї. І суттєві травми нанесли там ще кільком японським міністрам і генералам. Один із них, до речі, він, по-моєму, втратив ногу. Я зараз не згадаю, як його звати, але суть в тому, що це був міністр закордонних справ. Ну, потім в майбутньому він був міністром закордонних справ Японії кілька разів. Він був тим, хто підписував капітуляцію Японії після Другої світової війни. >> Да. >> Ого. Тобто нічого со це >> да. І тоді, до речі, коли от після оцього підриву >> тобто людина він якийсь нефартовий, тобто він ногу втратив в національновизвольній боротьбі корейців проти японців, >> а потім ще й підписував капітуляцію. >> Ну отака отака у людини доля. Він ще, по-моєму, потім був десь послом в Москві чи що? Чи чи не потім, чи перед. Ну, короче, там, да, тоже цікава в нього історія. Але після цього, до речі, підрива ее в оцей корейський уряд повірив Чанкайши. на той момент був лідер Китаю. Ну, Китай же ж теж він е на початку X століття імперія теж розвалилася. Імператора впали туди, там створили республіку, але одразу почалася боротьба з комуністами. Ну, тобто в Китаї отаке от, тобто Китай займається внутрішніми справами. Там незрозуміло, ну, ну нібито нібито визнають всі, що китайський лідер - це Чан Кайши, той, який потім, власне, втік на Тайвань зі своїм гамінданом. Але все одно він продовжує боротися з підпільними комуністами, які також там контролюють певні якісь свої території. Зрештою, вони, власне, і перемогли потім в громадянській війні вже після Другої світової. І оцей от корейський уряд Вигнані його починає поступово підтримувати Ченкайши, дає їм там якийсь прихисток, дає їм якісь гроші, спонсорує і так далі. Значить, що в нас відбувається далі? А далі японці зі своєю мілітаризацією і вже поступово все підходить до другої світової війни. Японці торгаються манджурю і створюють там маріонетку державу. Я пам'ятаю, я з цієї назвою дуже сміявся в школі, коли про неї розповідали. Пам'ятаєш? >> Ні. >> Така держава, яка називалася >> Я в цих класах вже на уроки не ходив. >> Особливо історії. >> Історії. [сміх] >> Таку, значить, державу, яка називалася манджого. Манджого і ставлять на її маріоне такого держави ставлять на її чолі отого самого китайського імператора, якого звалили ще на початку >> століття, якого звали Пу і >> а йому тоді чипа йому тоді було щось років шість чи що, коли його повалили вже в Китаї. Слом вони створюють марнеткову державу манджо, ставлять на її чолі е останнього китайського імператора Пуі і починають там розстати свої війська. е-е цю ж, по-моєму, квантонську армію для майбутньої експансії далі. Але Манджурія в ті роки, от якраз от тоді, коли це створилась маєткова держава, в принципі, це було вообще, це був Дикий Схід, бо там були всі, ну, тобто туди стікалися от з оцих всіх країн. Ну, тому що, е, в Кореї хаос, в Китаї хаос, Росія теж, тільки-тільки огов, ну, ті, тобто тільки становлюється радянська влада. Тобто хто тікав в Манджурію? Корейські націоналісти. Раз. Корейські комуністи. Два. Ну так всі, хто протидивилися, тікали туди. Китайські комуністи, ее російські білі, да. >> Угу. >> Е націоналісти з інших країн, республік Радянського Союзу, які не підтримували та радянську владу. Тобто там було отаке. Нагадую, що там ще зелений клин під боком. Там діяли ще і організація українських націоналістів, то там було, ну, Дикий Схід всі своїй своїй своїй красі. Е-е, і це зараз цікава історія. М не виключ А, ну, звісно ж, там же, там же в ці часи діяв наш великий гощ Кімерсен. О, >> тому що він же ж прийшов, коли до влади в Північній Кореї, спочатку він прийшов на тому, що він отакий лідер корейських партизанів, який все своє життя боровся проти японської окупації. >> Ага. >> І не виключено, що можливо десь там колись, якісь моменти Кімерсен цілком міг перетинатися з якимись українцями. >> [сопіння] >> Чому? Значить, є одна гіпотеза, версія, вона не доведена, зразу кажу, тому що я намагався її перевірити кількома способами, в мене не вийшло. Але кажуть, що в мемуарах Кімерсена є одне питомо українське слово. Як думаєш, яке? >> Ее стривай, може щось партизанське, пістоль, наприклад. Ну, >> Ватра. Ватра. >> Ні, ну ти знаєш, >> ти знаєш, що мені розказали, що слова бринза і ватра, вони доіндоєвропейські. >> Ого. >> Ці слова, вони є, наприклад, слово бринза, воно є тільки у тих народів, які навколо Карпат. Ну, тобто там у поляків, румунів, українців >> і цей і Ватра теж. Тобто це вообще дуже давнє. Так, але менше з тим. Кімерсен. >> Кімерсен і питому українське слово. Питому українське слово. >> Ну, я не знаю, чи воно пов'язане з повстанцями. Ну, якби, ну, можливо, можливо і пов'язано. >> Давай, давай. Я хочу вгадувати, >> давай. >> Це предмет чи це прикметник? >> Предмет. >> Е, предмет. Е, це щось пов'язане з війною чи це щось мирне? >> Якщо я зараз скажу, це буде дуже пагально. >> Хорошо. Це їжа. Ее їжа. >> Майже, майже >> майже їжа. Майже їжа. Тютюн. >> Нет. >> Е-е, борщ. Ну, десь от во там, де ти тютюну, там далі продовжуєш асоціативний ряд. От в той >> бік >> горілкал. >> Е, але прикол в тому, що ця назва, я >> Да, ми не змовлялись. >> Ця назва є в російській версії, в російському перекладі мемуарів Кімерсена. Причому написано горілка. Не водка, а горілка. >> Е, горелка. >> Горі горілка через і російську. Там, значить, була якась історія, що Кімерсен, якісь ще його корейські ребята, він там щось хтось кудись прийшов і такий: "Ех, щас би горілки". Щось там таке було. Але я знайшов корейську версію і знайшов цей фрагмент і намагався його там і перекладати, і на на слух. Ну, тобто там в корейській версії принаймні вона мені перекладали як загальну назву алкоголь. Ну, просто як алкоголь там типа щас би бахнуть, грубо кажучи. То можливо можливо просто перекладач на російську був українцем [сміх] >> такий блін треба залишити якусь пасхалку для для майбутніх потомків >> хай думають чи бачився Кімерсен чи не бачився непонятно але такий такий фан-факт >> ти знаєш я в дитинстві колись робили якусь відмостку від будинка і там е хотіли викласти камінцями рік коли це зроблено >> і я виклав але не той рік коли це було зроблено а минулий [сміх] >> люди були Не помилився, да? А потім такий думає, щоб ніхто не здогадався. [сміх] Прикинь, а у когось не буде сходиться. >> А хтось на написав меахімерна слово горілка і тепер всі думають, що так воно й було. >> Да, він просто був там, >> що товарищ Кімерсен вирішив чуть бахнуть. Словом, після того, як японці створили >> А як ти цей факт це прям десь обговорюють, типа там у нього є згадка горілки, да? Е, ти знаєш, да, що в Україні є чуть-чутьчеїсти і оце от все [сміх] >> це ти принаймні були до якогось періоду часу. >> З сумашедшими цими, да, зв'язався. >> Я не зв'язався. >> А ми поговоримо ще про це чи ні? >> Про що? Про українських чучхіїстів. >> Ні, ми про чух поговоримо. >> Ее слово, >> короче, в Україні, давай два слова скажемо. В Україні є, >> я думаю, що це був до повномасштабки >> був гурток, е, людей, які типа про український, е, значить, шлях в ідеях Чучх. >> Чи могли вони колись здогадатися, що їхні ідеї будуть реалізовані? [сміх] >> А тому вони закрили всьо, вони досягли. >> Ми не це хоті, ми не це мали на увазі, реб. >> Короче, це це був гурток. Е-е, ми просто з Євгеном Самиленком якось говорили про це. Е, це був гурток, який чи не там на заході радянської ери з'явився. І там чуваки, вони якби прикалувались з цього. Ее, тобто це була така постиіронічна штука про те, що типа от Україна Чучхе і так далі. Але вони в своїй постероні зайшли дуже далеко, вплоть до того, що працювали там з посольством Північної Кореї, де вони там його знайшли. І кажуть навіть і кажуть навіть їздили туди з туристичними візитами >> і кажуть, що в цій постіронічній грі половина з них йобнулись і справді почали вірити в >> Я думаю Я думаю цілком. Це правда. Да. >> І >> ну я не думаю, що прям от вони всі вважали це грою. >> Да. Я думаю, що деякі дійсно вірили. Ну, просто дивись, ее, в своїй основі Чучхе, вона ж про опору на власні сили, про самодостатність, про те, щоб ти сам міг себе забезпечувати. >> Блін, >> розумієш, >> це ми якраз перед записом говорили. >> Майбуть, да, це явно скоро будуть такі партії, я тобі кажу. >> Да, говорили про те, що, ну, типа політична русня в Україні, вона ж не буде проросійською, вона буде антиєвропейською. І якісь там >> буде казати, що ми нам не треба НАТО, ми вони нас будуть обмежувати. та >> і нам треба самим, >> як Британія. Вони будуть говорити. >> Це тобі європейські чучки європеїзовани чучки. >> І якийсь якийсь Шентельман буде, значить, на Ютубі говорити: "Європа не роздоплилась, не змогла свого Орбана пристранить". Що нам вони тепер свій? >> Якщо ви знаєте, хто це, напишіть в коментарях. >> Відпишіть своїх батьків від Шейтельмана. Він мені не подобається. Так от, >> повертаючись до нашої улюбленої Манджурії, значить, е, що коротко далі. Після того, як японці створили ось цю маріонеткову державу, ви там ще далі накопичили сили і пішли на другу війну з Китаєм. Теж там розбомбили Китай, захопили їхню столицю. Нанкін, можливо, ти чув колись такий вислів: "Нанкінська різня, та коли японці там страшно вирізали цивільних людей в цьому. Ну, японці знали толк в воєнних злочинах. Е, можливо, я думаю, що з німцями вони цілком могли конкурувати. Ти чув колись про загін? >> Боже, як він, 831, по-моєму, це в Манджурії було, значить, лабораторія, де вони проводили досліди на живих людях. >> Причому буквально величезну кількість ее ну типу, знаєш, скільки людина може, значить, >> витримати порізівника. там, наприклад, або як ж через скільки часу людині доведеться ампутувати кінцівку, якщо помістити її там, не знаю, в літ, да? Тобто через скільки е часу кінцівка людини відмерзне? Відмезне >> е пересадки органів живих, пришивання ее інших тіл. Ну, тобто там було от вс все, що прийшло в хворий розум можливих >> з, так би мовити, вибачте, що це прозвучить стереотипно, з азіатськи з азіатською завзятістю. Ну, тобто, да, от є, короче, в них була там така історія з і маж лише один приклад. Тобто там так сама та ж сама на Нанкінська різня, та ж саме, наприклад, те, що вони робили з корейцями, це ж все фактично воєнні злочини. Але є одна сторінка в історії корейсько-японських відносин, саме яка стосується окупації, яка ее найболючіша і яка досі не дає їм спокою, в принципі, в відносинах. От на твою думку, >> а зараз у них же ж відносини дипстосунки, все класно. >> Да, ми про це поговоримо зараз пізніше. Ну, як все класно в них, конечно, все, >> ну, з Південної Корею, >> да, да, да, да, да. Е-е, на твою думку, от якщо ми говоримо про російську окупацію, от зрозуміло, що там є величезна кількість злочини, є репресії, цей що на твою думку є от най більш >> мерзенним >> мерзенним серед усіх, ну, найбільш жорстким, найбільш от тим, що найбільше зачіпає душу на твою думку, саме коли ми говоримо про контекст російської окупації. >> Ну, мені чомусь згадуються, звісно, діти, >> да, абсолютно. Викрадення дітей - це, мабуть, те, що, ну, найбільш, ее, там, ну, воно ж фактично викрання дітей є однію з ознакою геноциду. Чому, наприклад, Путіну і Львові біловій ее видали ордер на арешт змкекс? Тому що буквально викрадення дітей, вони це абсолютно не приховували. Вони це підтверджували всі словами, визнавали, що це, е, якби їхня державна програма, а це буквально одна з ознак того, що держава має намір продати геноцид. Це коли в народу не дають продовжувати розвиток. В тебе викрадають дітей і асимілюють їх в іншій країні. >> У. Угу. >> Ну да, воно абсолютно жахливо, тому що от коли ми кажемо про якісь знущання там тілесні і так далі, вони, ну, якщо зробити зумаа, то це все варіації смерті. Та ну і от якоїсь такої штуки. А коли ми говоримо про дітей, особливо в оцьому сучасному і російському виконанні, воно, ну, воно не таке, як в Османській імперії, да, там не манкурти, не яничари, коли там теж там з їхніми тілами, воно типу таке супер завуальоване під гуманізм, типу ось ми діточок переміщаємо, веземо їх в табір на відпочинок, там просто в них будуть рятуємо від бойових дій. там просто будуть ее як там уроки главном там чи щось таке. І в цьому е ну тобто оце там розставання, ну взагалі там мені здається, що найбільша психологічна травма, яку може людина зазнати впродовж життя, це от щось пов'язане з розлученням з батьками. Ну тому що ми тваринки соціальні, ми супер зав'язані на на стосунки з батьками. І це саме по собі величезний стрес. І тут під це підкладається держава. І це, ну, та масштабне, найгірше, що можна зробити. Найбільша історія, це та ж з тією Львовою, Беловою, яка всновила хлопця з Маріуполя. Він був підлітком, якого батьки загинули в Маріуполі від російських бомбардувань. Вона його всиновила і ще в якомусь інтерв'ю розповідала: "Ну, он у нас был проблемный. От это значит, ну, у Украину любил, скажем так". І, >> ну, тобто вона фактично була змушена змінювати погляди, >> да? Ну, і це просто ще, знаєш, що тут же ж це дуже ще цинічно, тому що у дітей з травмою прив'язаності, ну, а це очевидно, коли міняються батьки, то то це ця травма. Ее, ну, у них справді там, ну, є хто цікавився колись темою усиновлення дітей, е, ну, їх справді часто важко адаптовувати в сім'ях. І там є якраз період, коли вони там ідуть дуже в великий протест, тому що, ну, там випробовують оцю безумовну батьківську типу любов. І і справді ці діти, вони часто, ну, там дуже себе асоціально поводять там і так далі. Таке буває. І тут, і тут вона під оцей патерн, про який розказують на всіх на всіх курсах для майбутніх всиновлювачів, ее вона раз і підкладає теж те, як вони виривали у дитини українську ідентичність. Це жахливо. >> Ну, от власне за це вони і мають ордери на арешт. Тому і як вважаю, що що цей злочин найбільш жахливий серед усіх тих, які проводить Росія. В Кореї в Кореї є теж така сама історія, тобто є злочин, >> ее, ну, як це правильно назвати, певна державна або, ну, тобто певна політика, яка досі не дає їм спокою. Це так звані жінки для втіхи. Фактично це примусове сексуальне рабство, ее через яке пройшли десятки, а то й сотні тисяч корейських жінок, яких фактично ее завозили в такі пристанційні борделі, тобто, ну, там вздовж залізниці були там якісь станції, де вони жили і мали сексуально обслуговувати японських військових. Це тема, яка досі є проблемною в відносинах між Японією і Кореєю. Це тема, яка >> А що японці не визнають, типа, чи >> е ти знаєш, японці в принципі досі нічого не визнали. Тобто і е оця історія з визнанням, там вибаченням за злочини, вона досі компенсації, наприклад. Ми зараз далі підемо проговоримо, як це сталося. >> Тобто >> херасіми наса типа ми [сміх] чуваки, ми що ми нас уже Бог покарав. >> Скажемо так, історичні питання між Японією і Південною Кореєю. Ми не говоримо зараз про Північну, конечно, ми говоримо про Південну Корею. Вони досі не вирішені. >> Так чи інакше. Тобто в них досі на цьому тлі відбуваються певні, ну, не то щоби прямо конфлікти, але суперечки, але все одно там схадують. Ці кажуть, типу, та всі так робили, да, чи що? >> Слухай, ну не так, що всі робили, ну, ну там було і було і пройшло. Ми ж ото тоді, ну, ну ми зараз мені ми поговоримо про це. Ми ж там ото тоді домовились, ну, і всь. Чого ви, чого ви то згадуєте? Та й таке. Словом, м, ми потихеньку заходимо в другу світову війну. Та друга світова війна. Японці, Перл Харбар, Херасіма, Нагасакі. А що ж в цей момент відбувалося в Кореї? Корейців японці не призивали в армію до певного часу, майже до кінця Другої світової. Вони їх в армію не призивали, але призивали на, так би мовити, на трудову повинність, назвемо це так, працювати >> на заводах, на шахтах, на все інше. Це, звісно, була дуже жорстка робота. Я не кажу про оплачувану. Ее багато корей, дуже багато корейців померли. Величезна кількість корейців померли на цих важких е промислових е роботах. І але що відбувається далі? Закінчується війна друтова, які японці програють. >> Опа. >> Що робити з Кореєю? >> Корея має стати вільною. >> Корея ста має стати вільною. Звісно. Це такі ми пропустили двіж. Тепер ми влаштуємо тут побойще на наступні. Е-е, значить, ще в 43-му році на кирській конференції Рузвельт, Черчель і тодішній лідер китайцівчен Кайши, вони ж тоді домовилися про те, що в 43-му році, що Японія з результатами війни має втратити всі е оці якби території, які вона ото позахоплювала. >> [сопіння] >> Але що робити з корейцями, які, ну, якби від імперії королівства потрапили в окупацію і тут якби зараз що їм республіку робить? Ну, вони ж не вміють, не мають державу. Тобто тоді обговорювалося якби питання, що треба >> Цікаво, то, >> тобто на на той момент вважало, що не готова. Тобто там україни, наприклад, ну, якби було таке питання по Україні, його, на жаль, не було, то там був уряд УНР, який мав там представництво це все, а у Кореї не було. У >> Кореї був оцей корейський уряд у вигнанні, але, ну, тобто не було якогось, да, досвіду оцього. >> Ну, словом, великі держави вирішили, що Корея не готова. >> Угу. >> Поки що спершу треба встановити міжнародну опіку. Ну, це була нормальна історія. Тоді ж і, е, Австрія ж була поділена чотири частини, Німеччина була поділена. Ну, тобто це типова історія. Треба встановити міжнародну опіку над Кореєю, дати їм підготувати їх, значить, до до того, щоб вони стали державою, республікою, там вибори [сопіння] і все інше. Кінець Другої світової в Європі. Німеччина капітулювала, Італія там теж уже ще перед цим капітулювала. А Сталін, а Японія ще ж досі продовжує воювати. А Сталін, нагадую, обіцяв союзникам, що він допоможе у війні на Сході весь час, ну, ти ж пам'ятаєш, весь час Другої світової війни Японія з СРСР не воювала. В них був там нейтралітет. Тобто весь час СРСР був сконцентрований винятково на своєму західному фронті. Ну, на своєму західному. [сопіння] Там на Сході розбиралися японці з американцями. Воюйте там. Це это це это не наша война. Тоді Сталін свого часу дав обіцянку, що протягом трьох місяців після завершення війни в Європі він вступить в допоможе, тобто перекинуть війська радянські на Схід, вступлять в війну з Японією. >> А і він тягнув там щось. >> Ну в останній передостанній день, ее, коли спливав цей тримісячний термін, тобто по ее це 9 травня, да, 8 травня ж там по ходу була е завершення. Ну, по факту девятого ж, да, по радянському літочисленню >> 9 травня. От 8 серпня, по-моєму, СРСР вступив в війну проти Японії, тобто там буквально майже останні дні. І це було між двома ядерними вибухами в Японії. >> Тобто [прочищення горла] там уже можна, >> да, там уже було все понятно. І Радянський Союз вступає в війну. Радянський Союз починає наступ на манджурю, дуже швидко її захоплює і дуже швидко рухається в бік Кореї. Ну, тобто американці в шоці, бо, ну, якби так зараз Радянський Союз захопить всю Корею. Всю Корею, ну, типа, куди це годиться. >> І вони буквально оцю лінію поділу по 38 паралелі >> Угу. >> малювали від руки там якісь парочку офіцерів американських. Е-е, намалювали цю лінію і передали СРСР, що от, короче, ділим Корею по оцій лінії. Північна ваша, Південна наша. Чому саме по 38-й паралелі? Тому що щоб Саул, як столиця Південної Кореї, була під американцями. >> Була під американцями. >> А але ж він на кордоні. Ну, тобто трошки північніше Суул. Це одна ее одна з головних проблем Саулу, те, що він реально буквально, ну, тобто 20 км, там, менше 20 км до Демзи, димілітаризованої зони, як вони зараз називається, або долу, ну, а ти думаєш, його б спасло, якби він був південніше в тому плані, що, ну, Берлін якби відомо де, але, ну, його тоді просто окремо взяли і поділили. >> Ее, що ти маєш на увазі? Спасло від чого? >> Е, ну, від того, щоб бути містом на межі. Ні, справа не про місце на межі. Справа в тому, що, ну, столиць колись така столиця дуже близько до ворога, це проблема. >> Ага. >> Розумієш, про що я кажу? Тобто, ну, там Саул в зоні досяжності північно-корейської артилерії >> і загалом там Північна Корея на це робить ставку на те, що раптом що ми Саул просто артилерією за сотнями просто мільйонами снарядів розбомбимо столицю. Якби вона там була десь за кілометрів 200-300, да, то це вже було б трошки проблематичніше. Треба було вже ядерку використовувати. ладно. Е-е, [сопіння][прочищення горла] вот >> А це з іншого боку захист від ядерки. >> Даже що тебе можна просто артилерію [сміх] розмотать, >> да? >> Як бачимо, не спасло. >> Ядерка пічно коре все одно є. >> Ну, але не застосовано. Ну, ну, >> словом, е-е, >> слухай, стривай. Тут саме оця битва. Я чому, коли ти сказав, вони так цей, я кажу, що захоплять Китай, манжурію, оце все вони, ну, типа схавали і не подивились. Е, хто радянський союзнкий соз. >> Так він же ж не контролював потім манджурю. >> Ага. Він просто її звільняв від японців. >> Дивись, він її звільнив від японців. Аж далі ж вони допомогли китайцям і Маудздуну перемогти в громадянській війні. >> І вони вручили >> Ну конечно. Ну, а нащо воно їм треба? [сопіння] Е, Радянський Союз, зайшовши на північ на корейського півострова, зупинився по 38-й паралелі. Американці приплили туди два тижні пізніше. Тобто можна було заходить отак от вообще дуже просто. >> Е, СРСР цього не зробив. Ну, бо, короче, чесно кажучи, до тої Кореї, якщо чесно, що американцям, що Москві. Ну, вообще це не дуже другрядне питання. Їх більше цікавило. Їх більше цікавила Європа. Звісно, їх більше цікавила там от Японія, яку американці повністю, да, взяли під свій протекторат. Тобто їх більше цікави в Китай треба комуністів підтримати, а Корея - це, ну, тобто що Радянський Союз, >> ну, типу хто виграє регіон, того буде і Корея. >> Ну, так, щоби хого бу, ну, не було в них особливої ее якоїсь запалу чи якихось планів на Корею. Угу. >> Тобто вони вирішили: "Давайте, короче, зайдемо, візьмемо під контроль дві зони: північну, південну і а дальше побачимо, що буде. Розберемося. Окей. Окей. Е, американці так само зайшли в Корею, кажуть, вообще без без, ну, тобто не знаючи мови, не знаючи культури, не знаючи якихось аспектів. Ну, там жартували про те, що на той момент Кореєю по факту керували корейські перекладачі американських військ. Вони могли [сміх] наговорити все, що хочеш. Вобще >> слу. А можна провести цю аналогію, що оцей поділ це як Німеччини, ну, типа поділили оце східним союзникам. Це за >> фактично, да, да, фактично, да, так і є. Тобто намалювали собі лінію один СРСР, інший США. Що відбувається далі? Далі починаються розмови про якось же ж об'єднати цю Корею в єдину державу. >> Але закінчився Друга світова, а там же ж буквально вона тільки закінчується, одразу починається холодна війна. Тобто конфлікти Радянським Союзом і США все більше і більше наростають. Відповідно кожна з країн починає все більше і більше будувати в своїх зонах окупації якусь таку, знаєш, >> свої народні республіки. >> Ну да, щось щось таке наподобій свого. Тобто СРСР починає будувати в Північній Кореї щось таке е-е схоже на на соціалізм, комунізм привозить. >> Ну і це все робиться через вибори, типа що там місцеві. >> Про вибори ми зараз, да, трошки пізніше поговоримо, але вони привозять Кімерсена. >> Угу. показують, що, дивіться, це той самий легендарний партизан, а Кімерсен на секундочку ее був радянським офіцером, тому що Радянський Союз там на Далекому Сході в якийсь момент сформував е якусь бригаду, по-моєму, 88 щось, короче таке, з етнічних корейців і >> китайцівгу, >> та які там тікали теж з Манджурії, наприклад, бо коли там більше починалася оця вся японсько-китайська війна, вони теж ж тікали. Куди тікали? Ну, в Росію, в СРСР. Тут більше не було куди тікати. Е, і вони там от з таких от китайських і ко китайських комуністів і корейських партизанів, які їм теж там е були схильні, да, до цих комуністичних ідей, вони формували з них свою армію та свої от в складі цієї бригади і потім воювали ці в складі цієї бригади. Кімерсен, по-моєму, був капітаном, якщо не помиляюся. Ну, менше з тим. Його привозять в Північну Корею, показують. Вот, дивіться, там були ще деякі варіанти, але зрештою зупинилося на ньому, що вот це той самий легендарний Партизан, він там воював проти японців. Чо тобі смішно? Що ти згадав? >> Я згадав наші з тобою військові звання. >> А хочеш захопити якусь північну частину якоїсь держави чи що? >> Ні, ні, [сміх] я просто подумав, що цей формат можна назвать два капітана. >> [сопіння] >> От словом і важливу роль в >> тільки один з них капітан очевидність. [сміх] [музика] >> Важливу роль в просуванні Кімер на цю посаду відіграв е генерал Штиков. Я зараз не згадаю, як його звати. >> Щось звучить як псевдонім. Е, >> Штиков. Ну, він просто якийсь був [сопіння] >> він був по факту керівником посольства СРСР в >> Я думаю, що в нього прізвище як у дедушки Вайтрекса. >> Як я не знаю, як >> А ти ти не знаєш, >> я не дивився це інтерв'ю, сорі. [сопіння] Е, він був по факту керівником посольства СРСР в Північній Кореї. >> Угу. Це юридично, фактично губернатором Північної Кореї, назвемо це так, тому що він там займався політичним облаштуванням цієї держави, якоїсь там влади, якісь місцеві там комітети, якась там партія, Кімерсен. Ну, оце от все там в більшості своїй займався, да, такий от, да, куратор Штиков, [сопіння] >> блін, слухай, звучить куратор Штиков, е, або Штиков, ну, словом, конституцію їм там писав. Ну, в общем, були діла. На півдні в цей момент на півдні в цей момент американці теж такі: "Так, нам треба когось тут якось". А ее вони не, значить, не визнають там місцева, значить, поки вони їхали ото ее в Корею, там вже з'явилась якась Корейська народна республіка. >> Вони такі: "Ні-ні, ні, це вся фігня нам не подобається". Потім приїхав оцей корейський уряд Вигнаній. Ми їм теж сказали: "Ні, це все фігня. Ми нікого тут не визнаємо". Вони, значить, з'являється такий персонаж, як Лісенман. Це перший президент Південної Кореї. Потім він тривалий просто час провів. >> Він на півночі з'являвся. >> На півдні. >> На півночі Кімерсен. На півдні американці та >> Аце. Американцям ніхто не підходить. >> Да. Американцям ніхто не підходить. І вони собі, значить, вирішують поставити ставку на Лісенмана. Ее він чому на нього? Тому що більшість він він був досить таким ее відомим політичним гравцем в в оцьому корейському уряді Вигнанні, ну, загалом оці корейському підпіллі. Але велику частину свого життя, от саме під час японської окупації, він прожив в США. Він отримав там освіту, тобто такий, знаєш, знав англійську, е, був свой парень, назвемо це так. Вони привозять його і вирішують все-таки, а дати йому владу, >> можливість взяти участь в виборах. де його виберуть. >> Ну, назвемо це так, та насправді дає йому владу з приводу виборів. Е-е, чим до довше все це триває, тим більше США і СРСР не можуть домовитися про те, а як об'єднувати Корею. Тобто Радянський Союз не хоче проводити вільні вибори, тому що Південної Кореї бу, ну, південнокорейців буквально більше. Хоча це при тому, що треба визнати, що в ті часи в Кореї дуже були і зокрема в Південній були все одно дуже популярні ліві ідеї, зокрема комуністичні, соціалістичні. [сопіння] >> Ее, тобто вони пропонували там, наприклад, Радянський Союз каже: "Давайте ми виводимо війська, ми і ви". >> Угу. >> І вони там собі вибирають щось. >> Це Радянський Союз просто, >> да? Американці кажуть типа нет, потому що вони знають, що є величезний дійсно вплив лівих ідей комуністичних. Скоріш за все, там буде чергова комуністична республіка. Тоді, е, американці кажуть: "Раз ми не можемо домовитися, віддаємо це питання, е, на розгляд ООН". >> Ага. >> Он постановляє: "Проводимо вибори на всій території Кореї". Москва каже: "На півночі не проводити вибори. Ми не хочемо". Почему? Тому що вільні, чесні, незалежні вибори, е-е, короче, вдруг вони, ну, півден на Південній Кореї, на території Південні Кореїв вдвічі більше населення, ніж на території північної. >> Ну, раптом щось не так піде. Ну, нам не треба. >> Е-е, он кажу: "Окей" і тоді проводимо вибори тільки на півдні. >> Опа. >> Так власне відбувається. В Південній Кореї проводять вибори в 48му році. Е, на них перемагає партія Лісенмана, яка потім зрештою, власне, і обирає його президентом. Тому що там, по-моєму, перші вибори ее не Да, парламент обирав президента. >> Парламен >> дуже велика кількість корейців одразу виступають проти. Проти, тому що вони розуміють, що це шлях до роз'єднання >> Угу. >> країни. >> В Південній Кореї починаються масові протести про >> А взагалі проти виборів? >> Проти виборів, проти Лісенмана, проти того, що відбувається законодавче закріплення. Тому що як тільки Південна Корея провела вибори, оголосила республіку себе Республіка Корея обрала президента, Північна Корея зробила фактично те саме. Тобто теж проголосила свою Корейську народну-демократичну республіку і обрала лідером Тюмерсена. >> Угу. >> Що значить на півдні починається це шлях до ее роз'єднання, шлях до розколу, починаються великі протести, які Лісенман е-е жорстко придушує. Особливо, мабуть, найбільш жорсткіше, там у Південної Кореї є на південь в морі такий острів, який називається Чеджу. Такий він окремий. Отам було дуже велике повстання, яке Лісенман дуже жорстко придушив. Там теж було дуже, ну, тобто історія південно-корейських протестів - це зазвичай дуже жорсткі придушення з величезними кількістями жертв. >> І це такі низові рухи, да? Тобто, ну, немає. >> Та та звісно, звісно. Це переважно, тобто там десь спершу це були там більш селяни та якісь такі. Потім вже поступово е головними протестувальниками стають студенти, інтелігенція, професори. Ну тобто от це вже трошечки пізніше. Спершу спершу була така історія. Що відбувається далі? 1950 рік, корейська війна. Кімерсен, розуміючи, що почнемо давай з того, що Північна Корея об'єктивно через свою промислову розвинутість була економічно в кращому, значно кращому штані стані, ніж Південна. Південна була бідна, вона була нестабільна, пос постійні протести, незрозуміло, що з ними робити. Влада Лісенмана, ну, така дуже цей плюс величезна популярність дійсно лівих ідей. А у Кімерсена все хорошо, >> все стабільно, все супер. Ще й завдяки тому, що корейські комуністи допомагали китайським комуністам у громадянській війні, Маудздун якби в знак подяки відправив їх додому разом зі зброєю. Тобто в тебе ще і армія така єсть готова >> з досвідом, да, і зі зброєю. І Кімерсен починає, ну, там кілька років уламувать Сталіна на дати йому, скажемо так, дозвіл напасти. >> В 50-му році >> стривай реально це так було. Це не, ну, там типа в той же ж момент Китай ну курується певним чином Радянським Союзом. Це не була така постановка. >> Допомагає. Допомагає. Ну, тобто не то, що курується, допомагає. >> Допомагає. Та, ну, це не була така постановка зіграна, ну, типу що Рашка хотіла Кимрсеном напасти і, ну, і робила, що він типа їх просив. >> Ні, дивись, >> це це він прямо це його гра була. >> Бажання об'єднати країну. >> Угу. У корейців є було завжди. >> Е-е, зараз його вже набагато менше. Але тоді, звісно, було і у Лісенман під своїм якби крилом, і у Кімерсена, звісно, >> але умана ще купа внутрішніх пробле. >> Купа внутрішніх проблем, а Кімерсен, навпаки розуміє, що це прям його шанси. Він довго вмовляє Сталіна дати йому дозвіл. Сталіну не до того. М е тому що поп попри холодну війну, ну, тобто попри е ідеологічне протистояння зі Штатами, фактично протистояння ніхто не хоче. >> Угу. Тобто і СРСР до цього ще не готовий. >> Угу. >> Але в 50-му році Сталін дає дозвіл. Чому? По-перше, СРСР в 49-му випробовує свою ядерку, тобто отримує свою ядерну зброю. >> По-друге, в Китаї перемагає Маудздун. Та, тобто громадянська війна в Китаї завершена. Тобто в тебе є вже дві дві якби ее важливі опори, на які можна спертися. І він теж каже, що якщо дам доз, ну, тобто я погоджую операцію, якщо Китай погодиться надати військову допомогу там, наприклад, там сухопутними силами. І теж Сталін каже: "І якщо що, за будь-яких умов, навіть якщо Пхенян впаде і все інше, Радянський Союз своїми військами >> не піде >> допомагати не буде наземними. >> Тобто назем наземну умовно проси тільки в Китаї. Ми тут не допоможемо. Радянський Союз допомагав авіацію переважно. І там було дійсно фактично повітряні бої між радянською і американською авіацією, але наземних зіткнень не було. Кімерсен каже: "Окей". Він домовляється з Маудздуном про допомогу наземними військами. Вони починають планувати операцію. Це бачать там радянські офіцери, китайські офіцери повністю переписують, кажуть: "Ви це повна херня, вообще забудьте". Ну там факти фактично там військами керував е Пендехуай. Це ее китайський м виначальник, китайський генерал. Взагалі в цілому можна вважати, що там воювали переважно американські війська проти китайських військ. Що з пі що з боку північ, що з боку півдні корейських військ було відносно мало. Але що відбувається [сопіння] м влітку? >> Тобто там навіть особовий склад це були відповідно американці і китайці. >> Ну, ну от зараз, да, от зараз ми до цього підходимо, що 1950 рік, літо, Кімерсен нападає на Південну Корею, дуже швидко захоплює Саул, неймовірно швидко захоплює Саул. Ее південнореїська армія відступає в ППХ. Підривають за собою мости, залишаючи просто купу цивільних за спиною. Ну там це був абсолютно повний хаос. Вони дуже швидко займають майже всю територі. >> Відкривай. Це ж не південнокори, це америкоси тоді там стоять ще. Тобто це вони так погано відходять? >> Ні, відходять південнокорийська армія. >> А де американці в цей момент? >> Зараз проїдуть. >> А ні, стривай. Я думав, що вони займають. Чи вони провели вибори і поїхали. Ну, вони там собі, можливо, були якісь, да, але це ж це точно невеликі сили. >> Тобто Північна Корея переходить кордон, починає наступ, захоплює майже всю Південну Корею. Корейські війська відступають чи від ее відступають до такого міста, як Пусан. Це південний е схід >> Кореї. Це, ну, реально там 90% корейського півострова було захоплено КНДР, Пвінчною Кореєю. Редбес ООН в цей момент ухвалює рішення про відправку військ на війну в Корею проти >> Угу. >> ее Північної Кореї. Як так стало? >> Тото вони не те, щоб такі: "Ура, нарешті Корея об'єдналась". Да, >> вообще ні. Тому що все-таки, ну, то це ООН тільки після завершення Другої світової. Як взагалі так сталося, що РДБ ООН зі своїми правами вето, нагадаю, да, погодився на військову операцію, бо, по-перше, [сопіння] від Китая в ООН тоді сидів, е, представник Тайва. >> А таке було. >> Ну да. Ну тобто >> а там ще не залагоджена вся ця протистояння. >> Китай, якби Пекін став в ООН як представник Китая тільки в 70-х роках. >> Угу. До цього там був представник Тайваня. Це перше. Друге, Радянський Союз бойкотував засідання Радбезу. >> Після того, до речі, він вже не бойкотував ніколи. Тобто дві країни, які могли б накласти правовету на це рішення, вони не змогли це зробити з тих чи інших причин. >> І це, по-моєму, якщо не помиляюсь, >> а цікава, до речі, така механіка, що вони тепер завжди ходять і накладають це вето, бо ти, якщо ти не прийдеш, то не вийде нічого. Да, зрештою, значить, Редбес ООН оголошує про розгортання е-е свого контингенту військового, який переважно в більшості своїй складається з американців. Але треба визнати, там теж було дуже багато військових з різ з багатьох інших країн. Турки були, британці, греки. Ну, короче, там було багато різних країн, французи, але більшість, звісно, складали американці. Вони прибувають, вони починають відтискати північно-корейські сили від Пусану. І в цей же момент так само відбувається висадка в Інчхоні. Це біля Сеулу недалеко. Там зараз міжнародний аеропорт Сеул розташований в Інчхоні. Це фактично біля Сеулу. Тобто вони там проводять десантну висадку і фактично затискають північно-корейські війська в таки в оточення. Та північні корейські війська швиденько теж на швидкуруч відступають. І це буквально, щоб ти розумів, це зараз триває кілька місяців війни. Тобто майже повністю захоплена Південна Корея. Тут вступають американські війська. Вони відновлюють територію Південної Кореї, ідуть далі і захоплюють майже всю північну. І в цей момент через кордон масово переходять китайські війська. Ага. >> Тепер американ, >> тобто, тобто спочатку от перша ітерація наступу північно корейців, це були реально корейськими військами, які там підготовлені і все таке. >> Так, тобто це наступали корейські війська, потім втручання американців, відкидають їх далекодалеко далеко аж до кордонів Китаю. Тут переходять через гори китайські війська, починають віддати американські. І так вони десь стають по оцій 38й паралелі плюс-мінус. Ну, вони там ще рухались туди. Там той же Саул кілька разів переходив з рук в руки, тому що він близько. Але в принципі можна сказати, що за півроку плюс-мінус лінія фронту стабілізувалась. >> Слухай, але дивись, виходить, що це такі дуже динамічні дії. Це скільки часу от пройшло від початку до того, як двічі Корея була пройдена туди-сюди? >> Ну, десь півроку, трошки менше. >> Півроку. Ого. Ну, тобто це інтенсивність. Тобто, коли ми говорили там на початку повномасштабки, от, а Корея була там двічі зруйнована, е, ну, якщо ти з такою швидкістю рухаєшся туди-сюди, то там навряд чи такі були прямо. Ну, тобто вони якісь там ключові висоти захоплювали. За них мабуть бої велись. А, >> ну, а далі ще дві роки позиційної війни. >> Ага. І от от два роки позиційної війни, це вже по в районі 38ї паралелі, да? >> Ну, да. Плюс-мінус. Знову ж таки, там були певні такі невеличкі рухи там. Ну, зараз вона, наприклад, не виглядає, да, як паралель. Зараз вона, знаєш, там трошки десь трошки випукла в бік півдня, десь трошки випукло в бік півноч, але орієнтовно ее по 38 паралелі. >> Угу. >> І вони так от два роки стоять плюс-мінус. Ні в кого нічого не виходить. Війна в патова ситуація, да? Треба якось про щось домовлятися, робити якісь мирні переговори. А Сталін то і не дуже хоче. Розумієш, >> це вообще нічого не нагадує, >> да? Вообще нічого не нагадує, да? Сталін то якби такий: "Слухайте, ну >> ми просуваємось. >> Ні, не то, що ми просуваємось, ми непогано відтягуємо увагу США туда, на той регіон. >> Воюємо з США до останнього корейця >> і китайця. >> І китайця. >> До останнього корейця і китайця. А їх же багато, вибач, можна воювати і воювати. >> [сопіння] >> Була там, значить, історія ще американськими військами там, ну, спільно з корейськими всі іншими керував генерал Макартур. Він тоді був такий, він тоді він хотів бомбить Китай. Ну, щоб типа перешні перемагать. Треба бить Китай, треба стосувати ядерку, треба це все. Йому там, до речі, потім закидали, що він в Кореї жодного дня не був. Він завжди він всюди керував від Японії. До речі, про Японію в цей момент. Японія ж е стає фактично тиловою базою американських військ. Вона робить величезну кількість зброї. Вона непогано так збагачується в цей момент. Вона на корейській війні піднімає свою економіку. >> Тому що Японію не бомблять, а вона робить дофіга зброї, дофіга всьоговсього, да, яке їде в Корею для того, щоб забезпечувати американські війська. >> Всі розуміють, що, ну, війна вже як два роки така відносно позиційна в горах. Складно щось наступати, складно проводити якісь маневри. Сталін домовлятися не хоче. Тут раптово помирає. А в США теж змінюється президент при до влади приходить генерал Езенхауер. Він, до речі, приїжджає в Корею. Він бачить, що там відбувається, на відміну від генерала міняє генерала Макартура. >> Угу. >> Е, ну і >> він такий: "Треба, нам треба мир будь-якою ціною". >> Ну, не прямо так, але, скажемо так, певний поштовх пішов, е, до, е, того, що треба домовлятися. А в Радянському Союзі, там жеж буквально там тільки Сталін помер. Вже наступного дня товарищу Кімерсену звонять і кажуть: "Оте все, що было до этого, забудьте". [сопіння] Умовно. >> Ну так хороший момент, щоб американцям неступать. >> Ее, ну американці ж, бачиш, теж не хочуть. Давайте домовлятися. Тут з'являється інший противник Лісенман. От він якраз каже: "Надо наступать, їй треба, ну вот, вот якраз саме те, що треба. Саме ча це ще президент. >> Він та звісно він президент Південної Кореї і він хоче наступати. >> Слово мирні переговори йдуть і впираються в проблеми військовополонених. Про те, як міняться. Ну, тобто обмін всіх на всіх, але ж велика кількість. Ну, тобто там, наприклад, зрозуміло, що китайці хочуть в Китай, американці хочуть в Америку. >> Угу. >> А що робити з корейцями? Куди вони хочуть? Чи хоче північно-корейський військові повертатися в Північно Кореї? Чи хоче південнокорейські військові поряд Південну Корею. >> І що з'ясовується? >> Вони зроблять спеціальну комісію, яка обходить кожного, ну, військовополоненого і опитує, хто хоче лишитися, хто хоче повернутися, а хто вообще хоче уїхати в третю країну. >> Ага. >> Да. Е, але треба сказати, що у Південної Кори було набагато більше військополених. Набагато. Там в десят кілька десятків тисяч е людей більше. І нібито от коли провели цю комісію, коли поговорили, коли з'ясували цифри всі всі понятна, ага, що де як, Лісенман розуміє, що все наближається до, значить, якоїсь там мирної угоди. І знаєш, що він робить? Він відпускає північно-корейських полонених просто від, ну, дає наказ відкрити табори і десь 20-25 000 північно корейських полених просто тікають і там мовно оселяються десь там в Південній Кореї. >> Ну, десь, да, там орієнтовно. Ну, короче, хто куди, да. >> Так, а що? А північні відпускають південних? >> Нет, конечно. Він відпустив там, е, >> тих, хто хотіли залишити в південній, >> ну, він, не знаю, може, люди не хотіли, може, люди хотіли теж кудись втікти і так далі. Тобто, коротше, якусь значну частину >> ее полених він випустив. Він хотів таким чином зірвати оці переговори. >> А, а, бо він хотів наступати, ну, щоб не було обмінного фонда, да, типа, і оце все, >> щоб у них був привід іти далі воювать з північними. Ну, щоб умовно там Північна Корея сказала: "Ми там виходимо з переговорів, бо ви он стільки наших людей лишили собі, грубо кажучи". >> Ага. Ага. >> Е, але на це закрили очі >> і підписали мир. >> Підписали перемир'я. >> Лісенман його не підписав, підписали без нього. >> Як тобі ще такий варіант? >> Америкоса. >> Ні, ну я просто тобі кажу, що перемир'я >> президент Південної Кореї принципово не підписував. Фактично війну зупинили без нього. А хто підписував? >> Американці, китайці, північно корейці. >> Прикол. А це тому кажуть, що там до сих пір не, ну там навіть перемир'я, там навіть припинення вогню, воно Південною [прочищення горла] Кореєю не підписане. Да, >> там нема, там досі немає мирного договору. Це правда. Там досі діє перемир'я, але Південна Корея його не підписувала. Фактично в цій корейській війні є два таких випадки, які дуже цікаво можуть е накластися на нашу історію. Реальної можливості миру не було допоки не помер Сталін. Ее а другий - це власне те, що ее за про мир, ну про перемир я можу домовитись за твоєю спиною без тебе, постав поставивши тебе перед фактом. >> Угу. Ну да. І те, що ми там любимо говорити нічого про Україну без України, не означає, що так і буде. Ну, але бачиш, але з іншого боку зараз в верхівці політичній, е, Росії, мені здається, більш інституційна оця сталість є і все таке, ніж на в поствоєнному совку. Хоча вообще не факт. Ну, >> де гарантії, що наступний день після смерті Путіна не відбудеться 20-й з'їзд єдиної Росії з і якийсь, не знаю, Володін виступить з депутатінізації? Ну, це я зараз утрирую, але просто сам факт. Ні, ну там справді там просто символічно взагалі, ну в таких режимах, мені здається, там завжди має бути якийсь символічний вчинок, який показує суб'єктність нового керівника. Ну тобто там пахану треба, значить когось там вбити, да, щоб ну показати. >> Ну але погодься, це дуже класний вчинок звалити все на попередника і сказати: "У нас зараз буде все хорошо, ми оце все, що він наробив, поотміняємо і все буде в нас прекрасно". >> Від 106річного Трампа отримати відміну санкцій. >> Ну от, да. Е, [сопіння] словом, корейська війна закінчується. Що із важливого треба сказати про корейську війну? По-перше, величезні руйнації, що північна >> величезні, що північна, що південна. Дуже сильно зруйновані. >> А я правильно розумію, а руйнували інфраструктуру, яку набудували японці? >> Да. >> Тобто американці >> Американці ще й бомбили страшно там просто, да? В нормально, короче, в ее відбомбилися там по по Північній Кореї та по південній нормально. Тобто корейська війна, де все-таки брали участь е радянські пілоти, наприклад. Звісно, там є і наші е-е як це наш слід, тобто там українські, наприклад, пілоти, да, які брали участь в складі радянської армії в цих боях. Наприклад, той самий Кожедуб, але він був не пілотом, він керував однією з авіаційних підрозділів, одним з авіаційних підрозділів там в Кореї. Е, з американського боку теж були, наприклад, такий, е, американський військовий, як Семіл Яскілка. Він був українського, ну, тобто в родині та українського походження. Він тоді був командиром роти на той момент, але в результаті дослужився до генерала американського. Тобто він теж брав участь в корейській війні. Загалом, взагалі м в Штатах корейську війну часто називають забутою війною, бо це теж були чималі втрати для армії, але от чомусь в загальній свідомості американців значно більшу роль відіграє В'єтнамська війна. >> Угу. >> Не корейська, >> бо там було багато е суспільної уваги. там антивоєнні рухи, оце все, да? А тут типа всі такі: "Ну да, нормально". >> Да. Хоча насправді воювали так само і цей. І що теж важливо сказати про корейську війну, вона була дуже кривавою. Тобто, навіть якщо ми говоримо про загиблих, то з боку півдня, там з сил ООН, де переважно були американці, е, і з боку півночі, де переважно були китайці, співвідношення втрат було оди до трьох, тобто десь 200 000 е-е з боку американських військ і десь 600 000 з боку китайських військ загиблих. >> І водночас до 3 млн цивільних загиблими. >> Ого. Тобто наскільки були невибіркові обстріли і бомбардування. >> Там прям херачили. >> Це величезна кількість жертв була в цій війні за три роки. Тому тому власне і кажу: "А >> а не знаєш, який порядок був?" Мені цікаво, який порядок був розміру військових формувань? Ну, тобто це були там 2 мльнні армії чи по 500 000 було? От мені просто цікаво. 600 000 це типу вся армія двічі оновилась? Північно-корейська чи от якесь таке. >> Е, дивись, Північно Корейська, Південнокорейська точно були >> невеликігу. >> Але от китайські і американські сили, вони були чималі. Я думаю, що >> я не хочу збрехати, але ми ж німи здається, ну, це мільйонна цифра, мабуть, десь плюс-мінус може фігурати. >> Ну, це ж період по суті найбільш масових. Ну, це фактично Друга світова закінчилась пять років тому. Тому якби, да, тут, >> ну, в піку, мені здається просто, що у військовому мистецтві далі пішов тренд на розрідження армій, ну, типа, бо вже з'являється більш масовий зв'язок, >> ніж в Другій світовій, е, техніка і оце все, а це все фактори, які на розсередження. Ну, тобто це зараз там знов говорять, що там треба маленькі броньовані машини, бо вони менш помітна ціль і так далі. І це вже продовження цього тренду. А тоді це по суті пік масової такої. >> І виходить, що в них фази і швидких оцих проходів, і фаза окопної війни позиційної. >> Да. Словом, закінчиться корейська війна, починається історія розвитку двох корей. Я вважаю, що починати треба з Північної Кореї. Знаєш чому? >> Щоб закінчувати Південною, щоб у людей була надія. Бо попереду нас чекає десь там. Ми в тайм-кодах це не напишемо, щоб ви все дивились підряд, але ж там буде секрет багатства Південної Кореї. Тобто буквально в цьому відео буде секрет, як розбагатіти >> або не буде. [сміх] Окей. Просто Олексій експерт по міжнародці, а не по багатінню, тому можливо, можливо я не з тим експертом розмовляю. >> Давай ми запишемо ще один випуск з економістом, який тобі розкаже про чому Півден Кореї вийшла, да, >> там якісь явно автор якогось книжки там чому Азії, чому Азії вдалося, да, щось таке. Словом, коли ми говоримо про історію Північної Кореї, вона, конечно же, дуже переплатена з історією Південної Кореї, але ще більше переплана з династією Кім. >> Кім. >> Кім. Ти ж знаєш, що Кім - це прізвище. Да, >> я знаю. Я тепер думаю, що е губернатор, як це голова обласної військової адміністрації Миколаївської області. >> Миколаївської обласної. Так, точно. Він що, частина династії? >> Він не частина династії, тому що насправді переважна більшість корейських прізвищ Кім, >> е, Кім, Пак, е-е, Лі, це там щось відсотків 7-80 >> е корейських прізвищ. Кім Паклі, що там іще, по-моєму, є ч Чхве. Короче, щось там у них є от п'ять п'ять отаких от прізвищ, які в них сильно, >> да, які >> у нас не так. Я тут бачив, я просто по українським прізвищам експерт, тому що я бачив один TikTok про те, що шосте за популярністю прізвище в Україні. >> Шосте. >> Шосте. Ткаченко. >> Ага. >> І людей про це був інший TikTok, я його не бачив. >> Мельник. >> Мельник. Да. >> А знаєш яке у німців найпопулярніше прізвище? Мюлер. >> Яке буквально Мельник означає [сміх] для хамельники. Мельники, Мельники. От так, короче, е, Ткаченків, е, 80 000 в Україні. >> Ну, це точно не 80%, знаєш, там загального, да? >> Е, ти згадав про Віталія Кіма. >> Так. >> І це хороший привід розказати одну історію, не дуже хорошу. >> Про корейську моркву нарешті. >> Да, до речі, корейська морква в цьому буде фігурувати. була така спільнота, яка називалася радянські корейці. Хто такі радянські корейці? Це корейці, які опинилися в Радянському Союзі якраз під час японської окупації, Манджурії, Китаю. Ці всіх всіх історій, >> да? Це, ну, як давній, початок X столі. >> Я їх бачив тільки в 90-х уже. Ну, в Україні. >> Я поясню, чому ти їх бачив в 90-х в Україні в більшості своїй. Е-е, словом, на далекому сході в СРСР з'являється велика кількість корейців, етнічних корейців, які тікають ее від Японії, від окупації і так далі. >> І там їм в зеленому клині розказують про Україну. >> Ну, в Зеленому клині вже їх немає. Зелений клин вже тоді знищений. Це вже Радянський Союз, вже при Сталіні. Е-е, але Сталін же що любив дуже робити? >> Переселять народи. >> Депортувать народи, да. Тут, значить, якісь корейці, там, значить, явно поруч японці. Стоподово через них якісь японські шпигуни. Короче, неблагонадьожний народ. Депортуємо їх. Коли депортували корейців? В більшості свої в Центральну Азію, тобто Казахстан, там, Киргызстан, Таджикистан і так далі. >> А туди багато кого депортовували, тому що треба було за >> освоюва, да, освоювати територію. Корейці, будучи там, етнічні корейці, намагаючись якось готувати свою традиційну страву кімчі, заміни замінили її, ну, тобто замінили капусту в траційній страві, яким чином те, що було по местності, була морква. >> Так з'явилася так звана >> корейська морква. >> Морква по-корейськи, да. >> Вау. А чуєш, е, >> е, зараз про Україну. Переселялися вони так само в Україну. Причому дійсно після після розпаду СРСР е багато хто їхав з тих областей в Україну і їхав переважно в південні регіони. Тобто, ну, вони більш були знайомі з такою територією, особливо з іригаційними системами. Та бо вирощування ж рису, воно ж теж потребує великої кількості води. Тому багато хто, е, спільнота корейців в Україні чимала, >> це кілька десятків тисяч людей. І от переважно вони їхали туди на південь. І ти правий. Якщо ми говоримо про Віталія Кіма, він стопудова нащадок ось таких от корейців. Якщо ми говоримо про Олександра Сіна, колишнього мера Запоріжжя, >> Угу. >> Очевидно, що це теж там корейці. >> Слухай, а я зрозумів. Тобто у вас тут на півночі не було корейсь корейської цибулі. Це вже не страви, це вже сорти, так би мовити, і залю, короче, е, як це виглядало? Значить, в них це, да? Е-е, значить, вони, е-е, часто у них були по посел, вони типу, коли займались господарюванням, вони робили такі в, ну, ти розумієш взагалі, як ландшафти південні влаштовані. Це поля, які розділені місце. >> Я як ніхто розумію, особливо під під [сміх] таким містом, як Оріхів >> і работіно, >> да? Е, ну, дивись, е, ландшафти українського степу літа 23го року. >> Ага. не ті явно, які були колись >> мали мали трохи інші акценти. >> Скажемо так, >> прийняв. >> От, короче, да, це вигляда, ну, знаєш, це виглядає як поля, і вони розділені посадками. >> Прекрасно тебе розумію. >> Так от, і в цих посадках, е, значить, і були поля, які оброблялись корейцями. >> Угу. >> І вони залучали, вони там жили, в них якісь були зазвичай поселення. До них можна було приїхати і купити дешево, дуже гарну цибулю. Угу. усди була цибуля, а у них була така величезна. І можливо це пов'язано з тим, що вони вміли краще з меліорацію працювати чи, ну, от, короче, якісь там були приколи. >> Але це могли в сітках, там ця цибуля продавалась і так далі. Але цікаво ще, що туди можна було цю цибулю можна було місцевим зароби купити не за гроші, а роботою. Наприклад, якщо ти готовий був на них день попрацювати, вони там якось якісь розвоки навіть організовували, ти міг піти там, я не знаю, що там треба було збирати її в день чи щось таке. І тобі ввечері дають відро, там повне відро цибулі, от такої хорошої, великої. >> Ні, я так не працював, бо я ж сільський мажор, як знають коментарі. [сміх] Е, от ми там, мені здається, мама там заїжджала інколи і купувала ее просто за гроші купувала, але оце типа поїхати у корейців і це звучало >> тільки тільки цибуля чи було ще щось? >> От я пам'ятаю тільки цибулю. Морква на базарі українців >> вже гостра. е-е, вже готова, так. А цей, е-е, а робота саме по цибулі. І я пам'ятаю, що це була така форма от, ну, для там якісь сусіди і так далі там, типа, а, ну, це ж ти як там сільське господарство, воно, е, суттєво продуктовий кошик формувало. Тобто там вирощуєш картоплю, там складаєш її кудись в погріб, а цибулю типа там цибулю садить цього року не буду, просто поїду на день-два до корейців, отримую два відра повних, вони в погрібі будуть зберігатись і там сім'ї на зиму буде. >> Угу. >> Я тепер думаю, це ж дивись краудсорсинг виходить ее прям, да? А потім вони десь ділись. Багато хто з них, здається, просто повернувся в Корею в якийсь момент. Може бути, >> але їх проживання біля цих полів, воно дуже нагадувало циганський табір, ромський табір, вибачте. Ее тому що, ну, вони прямо там жили. Але мені здається, що це була сезонна історія, що вони там жили, тому що тоді ж, знов таки, було доволі поширено, коли з полів щось крали і все таке. І мені здається, що вони жили десь по містах, а просто на сезон з'їжджались і просто оберігали свій вража. >> Чи думав ти коли-небудь, >> що в розмові про Корею >> я >> я розблокую тобі флешбеки? Да, я проців на півдні України. Скажи >> взагалі не думав. Так. Так. >> Повертаючись до наших е чуть-чуть хіст, >> будь ласка, будь ласка, не пишіть. Ви бачите, що це дуже фрагментовано е і [сопіння] я якщо з мамою поговорю, то я ще щось доповню. Але якщо ви з півдня е чи просто знаєте якісь такі історії е з 90-х, бо бо потім вони якось розчинились цього господарювання, >> ладно, >> напишіть про це в коментарях ці історії. Але я точно пам'ятаю, що ця цибуля, вона була на голову вище. Ну, більше, прикольніша, ніж >> Ну, бачимо, значно краще вміли працювати. Я думаю, що Я думаю, що можливо це якась >> Ні, там ще питання якоїсь технології, чисто просто можливо якась частина з них переїхала в Україну вже з країн Центральної Азії, де треба було, ну, типу ще, е, складніше було працювати з цим. Тобто вони дійсно можливо мали якусь більші знання в плані того, як ефективніше вирощувати е там свої продукти. Так, >> повертаючись наших чучхеїстів, значить, Кімерсен, батько нації, засновник Північної Кореї, ее, Сонце, та від якого йде літочислення. >> І він же Чучхе. >> Е, ні, він не Чучхе. Чучхе - це ідеологія. >> Ідеологія, до речі, яка там, яку взагалі можна називати, як вона там зараз у них більше називається, як кім ірсенізм, кімченерізм. Е, значить, Кімерсен, він родився в Кореї, але, ее, ну, з часом, відповідно, втік, е, до Китаю в Манджурію, потім опинився ще ж в Росії в складі отієї бригади і в її складі повернувся в Північну Корею, де став її лідером. партизанив багато кажуть, що в цілому дійсно був досить непоганим і ефективним керівником деяких партизанських загонів. Чи знаєш ти, що в Північній Кореї є культ особи? Очевидно, да. Але є серед, ну, тобто він не стосується, да, він не стосується однієї особи, звісно, він стосується Кімерсена, він стосується його сина Кімчанира, він стосується його, е, внука Кімчанина. Але відповідно є ще, >> да, є ще деякі, ну, це така, да, велика трійця, але відповідно є ще деякі люди, які так чи інакше в корейській, я прямо буду називати міфології, північно-корейській міфології, дуже сильно згадують. >> Ленін там якийсь, та >> ну, до речі, не з не з цими переважно, а вже ж з місцевими там, тому що це ж вони ж самі вони там собі місцеві. Так от, є в них один одна людина, ее, яку дуже сильно мають любити північні корейці. Ее, не корейці. Цю людину звати Яків Новіченко. Він українець за походженням, хоча сам Хоча сам взагалі десь там з Тамбовської області чи а чи з Томської, ну, короче, десь десь от він звідти. Хоча народився він в е родині українців етнічних, хоча його там дуже дуже рано лишився сиротою. Словом, чому він ким він був? Він був радянським, ну, тобто військовослужбовцем радянської армії, який в 46му році врятував Кімерсена від замаху. Він та він >> Боже, Яків. Навіщо? >> Він від він відкинув е гранату, яку в нього кинули. Він, по-моєму, втратив руку і одне око під час вибуху цієї гранати. >> Угу. >> Е, він отримав свого часу, ну, вже там значно пізніше, насправді, ну, в Радянському Союзі, він коли повернувся в Радянський Союз, то він жив в себе там в своєму богом забутому селі. Його взагалі на рівні Радянського Союзу ніхто ніколи не згадував, не якимось там чимось його, не знаю, не обдаровували. >> Тобто він не лишився в Кореї. Так. >> Ні, він не лишився в Кореї. Він там, ну, тобто російські радянські війська виходили і він разом з ними. Він ще ходив всім розказував, що, да, як і Мерсена врятував. Не тай ти дурачок. Не, цей, >> йому не вірили вообще. Але бувало, коли Кімерс приїжджав в СРСР, то він просив про про зустріч і зустрічався. >> Тоді КГБшники приїжджали в село, забирали чувака. >> Да, да, да. Там щось таке було. Ну, тобто його буквально забирали, привозили на станцію там десь поруч. Тут з поїзда виходив Кімерс. >> Він ж на поїзді їздив. >> Ну да, типа поїзда виходив Кімерсен. Ну і там еей привет, привет. Поручкались. Та й всьо. >> [сопіння] >> Він має від КНДР нагороду герой, герой труда, герой праці. Це найвища нагорода в системі Північної Кореї. От якось так. Там по-моєму щось йому навіть купували чи будинок, чи квартиру ее від кім від родини Кімів, значить, презентували якось там щось таке. Короче, в нього було. От така собі історія. Словом, Кімерсен війну якби не програв і не виграв, але всім сказав, що виграв. Кореї об'єднав, війна закінчилась, пора все-таки і державу будувати. А що має будувати в державі ее авторитарний правитель в першу чергу? >> Комунізм? Конечно. >> Ні, ну те, що комунізм - це понятно. Він спершу має свою особисту владу збудувати. >> Угу. >> В Північної Кореї тоді було, можна так назвати, чотири фракції. Це китайські, е, китайські корейці, ее, російські корейці. Це партизани, які там ходили з Кімерсеном. І це корейці, які весь цей час проживали в Кореї там. Тобто >> корейські корейці. >> Корейські корейці, да, >> які не виїжджали, >> які не виїжджали, на відміну від декого не тікали, >> да. Вот, е, він поступово почав всі ці фракції зачищати одноосібно укріплюючи, цементуючи свою владу. намагалися проводити якісь переворот, але ти ж знаєш, що таке переворот в комуністичній країні. Значить, має на з'їзді партій групка людей зібратися по черзі виступати з тим, що наш лідер відступає від ідеалів. Він порушує наші принципи комунізма. Ми вважаємо, що товарищ такой-то, такой-то недостоин быть в составе партії. Ну, короче, кілька разів такі намагалися провести перевороти, але Кімерсен з ними швиденько розправлявся. Що ще можна про нього сказати? Цікава досить лінія про те, м, а чому власне е династія? А чому власне така монархічна форма? >> Якщо якщо це партія, якщо це комунізм там і так далі. >> Значить, е-е що бачить Кімерсен? Кімерсен бачить, що е ну в нього умовно там є два головних е союзники, партнери, які його підтримують. Це там комуністичний Китай, комуністичний Радянський Союз. При тому, що Кімерсена не любив ніхто з них. >> Угу. >> Кімерсен завжди намагався між ними маневрувати то до тих, то до тих. Короче, підбільшував він всіх. Ну, тобто все-таки грався в самостійність, тому що Чучхе, ідеологія, опора на свої сили. Північна Корея в цьому, в цьому плані досить улікальна. Вона начебто і повністю залежить від цих країн, але і водночас намагається, >> ну, слухай, і вони ж цю політичну лінію до сих пір гнуть в плані того, що вони теж торгують між с між Росією і Китаєм. І вважається, що от їх теперішній мув і оця безпекова угода з Росією, що це така фіга Китаю. >> Це дуже серйозна фіга Китаю. Е, взагалі вони зараз прекрасно почали, ну, як не прекрасно. >> Тобто, якщо зараз південні підуть на північних з війною, то там будуть не китайські військові, а російські. >> Ніхто зараз не піде війною. Давай чесно. Ну, там навіть навіть в гіпотетичному розгляді. Ну, ладно. >> Слово. Чому? Звідки з'явилась монархічна лінія? Що бачить Кімерсен? Кімірсен бачить, що, ну, там він же ж будує якби державу по подобію Китая і СРСР. Культ особи в Сталіна. Культ особи мао. Ну, і в нас має бути культ особи і все інше. [сопіння] Що відбувається? Тут бачить, що помирає Сталін. >> Ага. Ага. >> І не встигає труп Сталіна. Вибачте, а це обідно. Обідно. >> А вже вже ділять. Уже кажуть: "Все, забуваєм Сталіна, забиваєм культособи, десталінізація. Все було не так, все було не те. >> Уже, але ж з Мао не так. >> З Мао було дуже схоже. Мао так само в якийсь момент почав обрав собі якби наступника. Я зараз не згадаю його ім'я. Це якийсь, короче, ее генерал був військовий високопоставлений. Він його там почав піднімати по партії. Він його щось там, по-моєму, призначив типу заступником чи першим заступником Галипар щось, короче, ту другою особою в Крині. Тобто, щоб всі розуміли, що це якби наступник, Шма обрав собі наступника, але цей чувак в якийсь момент вирішив, е, пришвидшить процес. >> А, >> да. Е, хотів, >> а так буває з наступниками. >> А так буває з наступниками. Хотів влаштувати переворот. Е, ну, тобто, щоб скинути МАВ від влади. Про цей переворот дізналися. Йому теж сказали, що, значить, Мав в курсі про твої плани. І він там, в принципі, почав бачити, що довіра до нього почала падати. то він власне тому і хотів влаштувати переворот, тому що почав бачити, що довіра якась якось до нього меншає. Е-е про нього дізналися, він, значить, е-е хотів втек от там дуже така дивна історія з ним була, що він >> хто мал хотів втекти. >> Ні, оцей от чувак, >> Ага. Він там із сином разом помимо з родиною. Він, короче, полетів на літаку в бік Радянського Союзу і розбився десь по дорозі, десь на території чи Монголії, чи СРСР. >> За офіційною, за китайську офіційною версією. Тобто він хотів влаштувати переворот, його розкрили, він тікав в Радянський Союз. Не за вони не заправили достатню кількість палива для літака і він розбився. >> Радянський Союз цю версію нібито спростовує, кажучи про те, що палива там вистачало. Отлично. >> Сработало взрывное устройство на борту. >> А про причину не кажуть. Тобто неясно чому, але літак впав і цей чувак розбився разом з родиною насмерть. Тобто, що бачить Кімерсен? [сопіння] Історія з наступниками якось, ну, слабо працює, да, тому що ти не встигаєш, вибач, померти, а в тебе вже або прискорюють твій пере, ну, тебе скидання з влади, або починають розвінчати все те, що ти робив до цього. Тому в якості наступника треба брати когось, >> хто не >> хто точно не піде проти тебе, хто ну для кого піти проти тебе означатиме, ну хрест собі, >> моральне банкрутство. >> Моральне банкрутство. Відповідно він що такий? О, >> сина. >> Син, да. Кім Чинира або Юрія Ірсеновича Кіма. Хоча це теж не підтверджено, але менше з тим. Ее >> тьоска. по [сміх] починають вводити в партію. Е-е десь в 70-х роках Кімерс Кім Чанир був людиною, яка написала там їхні, короче, 10 принципів формування ее ідеологічне щось там. Ну, короче, по факту де назвемо їх так, 10 заповідей >> Чучхе. >> Чучхе, 10 заповідей корейської пропаганди. Хоча сам Кімчанир народився в Росії. От якраз тоді, коли Кімерсен був в Радянському Союзі в складі отії бригади, тоді в Росії народився Кімчинир. І нібито по паспорту він там народився, як Юрій Ірсенович Кім. В нього, до речі, там був ще молодший брат, який рано помер. Їх нібито називали Юра і Шура. Це два брата. Але за північно корейською міфологією Кімчинир народився на горі Пекту, де був таємний табір партизанів під керівництвом Кімерсена. >> А, ну бо вони ж були не якісь партизани в екзилі. Проти чого там партизани? Вони були в країні. Вони не покидали її. >> Не поки, конечно. Ну там вони здійснювали вилазки. Взагалі в Кімерсена було багато таких таємних таборів по всій країні. >> 32 моїх вихода. [сміх] Ліф, >> чотири позиції, >> да? Ну, тобто і за легендою власне Кім Чені ір народився на горі Пекту. Що ще хоче сказати про Кімерсена? М треба визнавати, що Кімерсен був тією людиною, яка започаткувала процес створення ядерної зброї. Про неї ми, звісно, поговоримо трошки пізніше, але просто сам факт, що розробка або принаймні плани на те, що Північна Корея має в якомусь там майбутньому мати свою ядерну зброю і бути ядерною державою, вона зароджувалась прямо від самого початку, тобто ще за часів Кімерсена. [сопіння] Чим ще запам'ятався Кімерсен? Чучхи, династія культособи. Я подумав, якби у Південної Кореї був, ну, там ж бабок явно набагато більше, да, ніж у Північної. >> Якби вони пішли такими масадівськими, значить, методами, широка агентурна мережа, там, значить, як це знищення ключових людей. >> Хочеш поговорити про замахи? >> Ні, я хочу >> можемо поговорити про замахи. Я просто ні, я просто знаєш про що подумав? Поговоримо про замахи. Я просто подумав, що прикинь, вони якось операцією, значить, валять режим в Північній Кореї, об'єднують її з південною і оп, у Південної Кореї є ядерна зброя. >> Може, це такий план? >> Може це все ІПСО, просто щоб пояснити чому Південна Корея робить ядерну зброю. >> Південна Корея, до речі, південна. >> Ну да. >> Чи північна. Ну, типа, ні. Південна емулює існування Північної. Ти був в Північній Кореї? >> Нет. >> А знаєш когось, хто був? >> Особисто знаєш? >> Нет. Особисто не знаю. >> От так от може її не існує. Може це все пропагандистський [сміх] проект для того, щоб пояснити наявність ядерної зброї. >> Е, Юра, ти бачив хоч одне відео з війни в Україні? >> Я бачив. >> Ти бачив? А багато людей в штатах вважають, що їх не існує. [сміх] >> Ну ладно. Тому якби [сопіння] е от по Кімерсену в 10-х роках Кімерсен, ну загалом Північна Корея така поступово починає е-е свою таку антиамериканську, я б не сказав, це терористична діяльність, але починаються всякі історії і вони далі будуть переслідувати Північну Корею багато разів. Ну, як переслідувати, багато разів Північна Корея буде робити щось подібне. Значить, ее, >> якщо не теракти, то що? Спецоперація. >> Можна так назвати прямі зіткнення з американськими військами. Наприклад, [сопіння] >> наприклад, в 68му році Північна Корея захопила американський розвідувальний корабель. Ее, якщо не помиляюся, його назива він називається Пуебло. Вони його захопили, хоча американці стверджували, що він, значить, в міжнародних водах. Вони його захопили. Вони згодом відпустили екіпаж. Там, по-моєму, були загиблі під час захоплення цього корабля, але через якийсь період часу екіпаж вони відпустили. Корабель цей публо стоїть в Пхньяні, як музей біля, короче, шматочків отого самого Шермана. який захопили корейці ще чорт зна коли. Це значить про те, що ми послідовно боремось проти >> американсько >> американського імперіалізму. Тобто на цей поебло Хеньяні можна сходити полацати, як там вони явно ще понавішували якихось там фотографій чи коміксів про те, як вони цей корабель захоплювали. Наступного року Північна Корея збиває американський розвідувальний літак. >> Угу. >> Де теж гине весь екіпаж. Проблема в тому, що американці не відповідають, бо вони повуха в В'єтнамі і їм, ну, не до того зараз. Короче, не можуть вони нормально відповісти. В цей же ж момент теж аналогічно відбувається цікавий момент. Два. Перша спроба замаху на президента Південної Кореї. М в той момент це був уже Пак Чанхі. Ну, ми далі вже, коли будемо говорити про Південну Корею, поговоримо детальніше. цього люман >> да фактично да теж військовий диктатор. Словом, Північна Корея. >> Ти прибра теж військовий диктатор. Назвав він президента Південної Кореї. >> Та там військова диктатура була дуже багато років. >> Я розумію, але це для нас сюрпризом має стати в третій частині. [сміх] Отже, Північна Корея відправляє в південну загін із найтоповіших спецпризначенців. 31 людина м для рейду на якщо що резиденція президента південного України називається блакитний дім. Плухаус. >> Угу. >> Тобто там в святах білий дім, в цих блакитний дім, >> бо небеса. Все понятно, >> логічно. А там, короче, так виходить, що чисто географічно від кордону до білого до білого, ну, блакитного дому можна пройтися лісами і горами отак от обережненько і вийти прямо до нього. От буквально, ну, ти прямо спускаєшся в цей. І так, власне, ці північно-корейські спецназівці і пішли. >> Угу. Це знаєш, я згадав просто, що є найдовший пішохідний маршрут по землі від Південної Африки до півдня, е, Латинської Америки. >> Південна Африка, Південь Латинської Америки. >> Півден Латинської Америки. Дуже довгий ее пішохідний маршрут. >> Як? >> Ну, ти йдеш, короче, в Росію, приходиш цей пролив, е, перейдеш, >> коли він замерзає. >> О, Боже. [сміх] І потім через дві Америки спускаєшся. >> Ну ладно, тоді тоді зараховано. Окей. >> Кажуть, пішки 40 років можна йти і якщо всі кордони пройдеш. >> Як Моясей. На чому зупинились? А на тому, що північно-корейський спецназ >> пробралися, >> пробирається через кордон і аж до блакитного дому, до резиденції президента Південної Кореї і виявляють їх буквально там на блокпості в 100 м від резиденції. Звісно, починається стрілянина, ее, ті починають відходити, їх там, короче, ловлять. Короче, в результаті, е, з цих 30, ну, замах провалюється. З цих 31го м північно корейця, е, один тікає в північну. Ну, тобто повертається назад, одного затримують, він потім в усьому зізнається, залишається жити в Південній Кореї. Там щось потім пастором став, помер, до речі, відносно нещодавно. Але Південна Корея тоді така, треба помститися. Давайте і ми зберемо, значить, свій загін. Так само з 31ї людини відправив, значить, на вбивство Кімерсен. >> А ті на вершині гори от ті, як вона там називається? Пектоні ті в Пеяні. Але, значить, вони збирають цей загін, але збирають не зі спецназівців, а, скажемо так, із таких більше >> бажаючих волонтерів там, да, >> скоріше колишніх ув'язнених, ну, таких не дуже, скажемо, їх, значить, відправляють на острів е сільмідо, по-моєму, >> готуватися. Угу. >> Ее, і так упорно їх там готують. Це такий не якби острів без населення. Їх там дуже, дуже жорстко готують до спецзавдання. >> [сопіння] >> Вони навіть там поступово деякі помирають під час підготовки. Хтось там під час намагався втекти, хтось помирає під час підготовки. Хтось, значить, кількох там вони щось втекли, згалтували якусь місцеву жінку на сусідньому острові. Їх затримали, стратили. Короче, їх ставало все менше і менше. Але в чому суть? Вони так готувалися, готувалися за дуже, ну там надважкі просто умови. Операцій все нема і нема, тому що польчин такий: "Та оце ми тоді оце придумали, може воно і не надо". >> Ага. >> А може й не бу А може бу, а може й не будемо. Короче, вони так кілька років готуються і зрештою, короче, пак ченхіта: "Ладно, все, не треба". Ці чуваки, які там ото роки >> навчені >> в нелюдських умовах проводили цю підготовку, вони бунтують, вони вбивають охорону, ее, ну, типу перепливають на континент, захоплюють автобус з цивільними і що роблять, як ти думаєш? Ідуть вбивати пакчанхі. Їдуть до блакитного дому вбивати президента Південної Кореї. >> Що ж таке? [сміх] >> От, ее. Їх там, звісно, ну, вже всі знають, що захопили автобус з цивільними. Їх там, короче, ловлять, м [сопіння] десь перехоплюють, теж починається стрільнинани, вони підривають гранати там і себе підривають, і цивільних підривають. Кількох із них, кілька з них вижили, їх затримали, потім теж стратили. [сопіння] М є фільм корейський Сільмідо, по-моєму, він теж так називається. Можна подивитися про цю історію. І, до речі, >> північно корейськи, я сподіваюсь, [сміх] де розказують про те, як капіталісти знущались на >> Як як капіталісти не можеш нічого нормально організувати, [сміх] да? >> Ее ні. До речі, що цікаво, ее нещодавно там вже в нульових чи в 10-х роках м там, ну, якби в Кореї буде там в історії південні Кореї буде дуже багато таких історій про те, як ну от особливо під час військових диктатур і що їм доводилося потім в нульових і 10-х переглядати багато подій історичних. і, так би мовити, відновлювати історичну справедливість. От стосовно цих чуваків, їх, наприклад, перезаховали з почестями. Вони ж навіть вони навіть не мали жодного статусу, хоча по факту вони якби готувалися як секретний загін. Вони вони навіть не були військовослужбовцями. >> Тобто їх перезаховали з почестями як військовослужбовців і там навіть щось можливо от я не пам'ятаю якісь компенсації реабілітували за >> отто провели от таку от реабілітацію, можна так сказати. Словом, повертаючись до нашого Кімерсена, в цілому, в цілому 50-ті, 60-ті і навіть трошечки 70-ті роки, е, економіка Північної Кореї ще на, скажемо так, на, ну, вона, тобто, ее потихеньку почала стагнувати. Тобто вони ще на тих старих своїх промислових індустріальних базах розвивалися, але поступово почала стати стагнувати, економіка ставала все гіршою і гіршою. Вони там щось, по-моєму, короче, спробували залучити іноземні, ну, не інвестиції, а не просто купували в якісь промислові там ледь не цілі заводи чи технології, чи ще щось в іноземців, але потім в них не було грошей просто розраховуватись, вони просто перестали платити по бергах, ну, накопичили купу боргів. І так поступово от в 80-ті, >> короче, у Кімерсена економіка не була його сильною стороною. >> Точно не була його сильною стороною. Але що точно було його сильною стороною? Це власне встановлення е тоталітарної персоналістської диктатури. Кімчанир, який теж поступово з'являється на горизонті, поступово починає з вбудовуватися в оці всі партійні процеси. Він же ж в них займався переважно, до речі, пропагандою, агітацією. Наприклад, він дуже любив кінематограф. Я не знаю, чи хтось з наших слухачів чи чув про захоплення Кімчинира кінематографом, але він відповідав у них за оцю, значить, національну їхню там агентство, яке знімало фільми. М він там щось тоже знімали якісь для як для Кореї Північної досить прикольні фільми, а все було не то. Все було не так, бо він же ж там сам розказував, як треба знімати. Він написав, по-моєму, книгу по режисурі. Ну, звісно, він знає, як правильно це все була. Там одна цікава історія. Про неї взагалі, думаю, теж можливо на Я не знаю, чи є фільм, але точно по ній теж було б цікаво зняти фільм, як Північна Корея викрала південно-корейського режисера та його дружину, тим момент, по-моєму, вже колишню, але теж відому акторку, забрала в Північну Корею, щоб ви там, короче, їм знімали фільми. Це тому, що цей Кімчанир такий типа: "Ви не можете нормально, привезіть мені хороших". Дада. Да. Приблизно тебе так і було. >> І вони зняли фільм і що >> вони вони там щось знімали фільми, знімали фільми, а потім по ходу якимось чином вони чи ее коротше вони змогли виїхати на якийсь типа фестиваль разом з Північно-корейським кіно, на якийсь міжнародний фестиваль, по-моєму, в Австрію чи що і втекли в посольство США, типу, [сопіння] що нас викрали і все таке. Хоча деякі кажуть, що вони самі втекли в Північну Корею, бо справи в них південні вже йшли кепського, там банкрутилися і цей все, а потім, значить, передумали. Ну, є і така версія. >> Ну, а тут ти і повертаєшся із новим іменем, з такою історіє. Що ще цікаво в них? Значить, вони коли починали розкручувати Кімчинира як [сопіння] наступника, так як майбутнього лідера партії, вони не називають ім'я. І це цікаво. Бо вони реально от ім'я Кімчинира спершу не звучало. Спершу він був, значить, центром партії. Тобто в їхній в їхніх там медіа, якихось там радіо далі людина фактично називалася цент партійним центром, центром партії. >> Отак скромно одразу, да? >> Отак скромно. Це, да, центр партії. Е, Кімчанин, коли починав теж вводитися як наступник, та він, значить, у них був якимось там молодим генералом. Генерал якийсь, ніякий. Генерал, >> а, >> який, е-е, от існує десь там. >> А я зрозумів, бо його типа ім'я і походження - це фінальний аргумент. Типа, а поки він будує кар'єру, давайте не буде, щоб потім говорити, що він наполягав, щоб його не називали, типа, щоб не віднов зараз. Ти зараз придумаєш цікаві теорії. Я не не можу тобі відповісти на пи. >> Ні, ну це в цьому логіка. Ну, типа, там ж дивись, я не до того, що у них же ж доволі прямолінійна ця вся пропаганда. Ну і це так, типа, він зберігає анонімкині, щоб не світити батьком. >> Типа ніхто не понімав, про кого йде мова. >> Е, ну, можливо, >> а його одразу центром партії, да, на >> Кімчанир, да, центром партії. Кімчанин був генералом. Зараз, зараз всюди на з Кімчанином починає з глядатися його донька неповнолітня. нібито її звати Кім Джуе. В партійній пресі вона, звісно ж, улюблена дитина. >> Ага. >> Ні, ну улюблена дитина, але Ну понятно. >> Ну просто улюблена дитина, да? >> Ні, просто дивись, молодий генерал і центр партії, він може бути не родичем. Улюблена дитина тут якби є. >> Ну можливо, можливо, можливо. Ну там там якось от >> от якісь, да, от такі от. Ну, слухай, може дитина сонця, >> до речі. Ні, це ж сонце, а Кімчен Ір - це Star, тобто зірка, яка сяє. Так. >> Що ще цікаво розповісти? >> Е-е, >> слухай, до речі, я вже не згадаю. Мені здається, в нього ще не може вони при смерті їм дають оце, коли вони помирають, тоді їм >> тоді їх якось це називають. Короче, про Кім і Ірсена. Наскільки далеко я прокопав? Е-е, немає. Ну, він кілька разів приїжджав в Радянський Союз. Точно. Він навіть їздив в якісь там інші країни соцтабору. Чи був він в Україні? Немає достовірних даних. Але є одна цікава історія, яку я прям хочу. >> Глянь, ти прям шукаєш український слід. >> Да, я шукаю український слід, бо це цікаво. >> Ми тут вообще на каналі вважаємо, що є події епохи, люди, які обійшлись без України. Можливо і слава Богу, [сміх] >> дивись, можливо цього теж не існувало, але але словом, є такий український письменник Микола Сом. Ее він, значить, ну не те що винайшов, значить, в нього є книжка з оповіданням, які називається Придибенції. Що таке придибенції, за його словами? Це якісь якась гумористична подія. Ну, як подія із реального життя. Можливо, чуть-чуть підкрашена, але вона типу прикольна, смішна, цікава. Значить, він >> це те, що ми називаємо ой така історія, >> да? І він був вже журналістом ще теж свого часу, тобто він був письменником, журналістом і завдяки там своїм певним е Давайте так, знову ж таки, ми не сприймаємо цю історію як факт, але то вона >> апокрифи від Олексія про >> то вона існує. Так. >> Е-е він був журналістом і завдяки там своєму одному старшому колезі був іноді в так званому пулі, да? журналістів, які могли там бути на якихось візитах >> великих, щоб звідси цього написати там в партійну якусь газету >> про замітку, про візит, значить, когось там важного. І вот нібито ее Микола Сом був м в пулі журналістів, коли в Україну приїжджав Кімерсен. І показували цьому Кімерсену таке село недалеко під Києвом, там по одеській трасі, яке називається Ксаверівка. Нібито, значить, це була вітрина комунізма, якийто немає немає е свідоцтв, що він приїжджав в Україну, але оцей чувак розказує, да? >> Да. >> Ага. >> Е-е >> і він єдиний, хто про це пам'ятає. >> Може ніхто інше не розказує. >> Ага. Нуну. М. >> Ксаверівка. >> Ксаверівка, да. Яку можна ще назвати Кімерсенівкою? Значить, я зараз просто хочу хочу зачитати, потому що це, ну, значить, якраз отоді до Советського Союзу з дружнім візитом прибув товариш Кімірсен, генеральний секретар Трудової партії Кореї. Що ж показати великому вождлю КНДР? Звичайно, оцю українську ксаверівку, щоб він був араптований з бочі з вірного шляху до осяяних вершин комунізму. Значить, ну, там хто супроводжував, от супроводжували такі-то, такі-то. Серед писучей братій був і я, молодий поет і журналіст. Щоправда, [сопіння] серед тієї свити навіть духу мого не було б, якби не взяв мене в машину всюдицюще Олексій Коломієць, майбутній автор фараонів. Запихаючи мене в машину, він багатозначно усміхнувся і сказав: "Ти будеш обідати разом з Кімерсеном, а за це напишеш інформашку про зустріч в Ксаверівці". Словом, забігаючи наперед, дружнього обіду не було. А те, що трапилось в Ксаверівці, Олексій Коломієць часто переповідав у веселому товаристві київських артистів та письменників. Коротше кажучи, в знаменитому соціалістичному селі великого вождя КНДР вкусив невідомий радянський собак. [сміх] Слава, >> йо-морея, собаки. Короче, він розповідає про те, що приїхав Кімерсеннок в Саверівку, тут откуда не возьмісь, появився собака, вкусив Кімерцена, втік, всі зразу за Кімерсена уїхали, короче, а журналісти собі нормально пообідали те, що мало б назначатися [сопіння] ее радянським керівникам. >> Слухай, так, а може він перший попав на собаку? Знаєш, всяке говорять про тих корейців. До речі, [сміх] >> ти думаєш, це місця? >> Що це по їжі? Ми от говорили про культуру, релігію і так далі. Вони їдять чи не їдять собак, я не поняв. >> Е-е, в Південній Кореї нещодавно було офіційно все заборонено. >> А, тобто прецеденти були, але вони вважають їх варварськими. >> Е-е, да. Ну, тобто чому взагалі з'явилася історія з собаками? Тому що я вже розповідав, наприклад, про Коней, про те, що, е, >> Угу. >> Корея досить гориста територія. >> Вся можлива земля, яка придатна для там чогось вирощування, повністю йде під сільське господарство. Там реально, ну, дуже мало землі. Відводити їх під пасовиська для того, щоб вирощувати велику худобу там під м'ясо, майже неважливо. До того ж країна на початках була дуже бідна, дуже бідна. Тому доводилося, так би мовити, задовольнятися тим, що було під рукою. Тобто фактично для них це просто, ну, для них собаки, на жаль, були джерелом, е, м'яса і хоч якогось білка. Я зрозумів. От, ее, в Північній Кореї, ее, це досі присутнє. Я тобі так скажу, я колись ще давно дивився відео Давай так не будемо піарити цю людину. [сопіння] Е-е, зрозуміло чому. Тому що вона з Росії. >> Але є там у них один блогер, який, ее, ну, тоб назвемо його тревеelлблогером, але який їздить не в хороші, класні, прикольні місця, а от в саму жопу-жопу, яка тільки може бути. Він їздив в Північно Корею і він показував, як він пробував ее там суп, наприклад, з собачим м'ясом. >> Собачи, [сопіння] >> ну, він казав про те, що, ну, воно таке типа жорсткньке. >> Ну, понятно, це ще мабуть як приготовить залежить. >> Ну, словом, він каже про те, що він каже про те, що воно на начебто нормальне, але саме усвідомлення того, що це собака, дуже неприємно. >> Ну, ясно. Ну, це як історія з конями. Е, і це, мабуть, теж історія якогось такого симбіозу. Ну, тому що там у кочових народів кінь - це якби і друг, і їжа. От так буває. Е, от. Е, >> окей. Повертаємось до Кімерсена. >> Повертаємось до, я мабуть вже ближче все-таки до його сина Кім Чинира. А Кімерсан помирає в 90чему році, якщо не помиляюся. І до влади приходить його син Кім Ченир. >> Це при ньому насправді оця дікуха вся і від сталася, правильно? Не >> яка самеха. >> Ну от оцей шалений відрив Кореї від адекватності світу і всього такого. Зараз ми маємо там Північна Корея одна з найзакритіших країн в світі. Немає інтернету, немає економічного обміну з країнами. Їх головні союзники, ну, партнери Китай і Росія теж як ніби трохи соромляться цих зв'язків. Ну, вони типу роблять вигляд, роблять вигляд, що в них дружба, да, але в них немає, наприклад, безвізового режиму, тому що очевидно, що в Північній Кореї жити так, що звідти всі втічуть. Ну, можливо, не всі втічуть. Це як там після війни з України >> всі виїдуть і ніхто не повернеться. Е, от, але, ну, типу серйозно, там закриті кордони з обох боків. Е, там абсолютно, ну, там технічний прогрес, виробництво, врожайність, оці всі параметри, вони там дуже погані. Економіки нема, люди. Ну і зрештою, як апогей оцих всіх об'єктивних показників, це теж там, здається, є дані про те, що там люди в середньому нижчі, ніж південні корейці, тому що вони гірше, просто гірше харчуються. Е, ну, і вона наглухо відбита політично. Я не знаю, чи є більш такої країни, яка більш політично піддана е якомусь ігнору, е розірванню і і всього такого. >> Ну, це ж є свої причини. >> В тому числі е це так дивись, я ж тобі [сопіння] не ка ти просто такий кажеш, що ти маєш на увазі? От я тобі розказую, що я маю на увазі. На увазі, що це, ну, піздец ізолятор вселенського масштабу. Ее і, ну, типу, і це, наскільки я розумію, воно ж сталося не моментально, да, там якийсь там перший рік правління Кімерсена, мабуть, там розрив був не такий шаленний. Хто оце закрутив і погрузив? >> Хорошо, скажи мені, а Радянський Союз був не таким? >> Ну, не настільки, >> не настільки, а Північна Корея настільки. Ну, типу це просто, тобто ті самі методи управління масами, які були в Радянському Союзі, тут в Кореї були возведені в більший абсолют певною мірою. >> Ну, дивись, мені цікаво, хто це масштабував, тому що ми, якщо можемо подивити, >> ну, звісно, що це все маш масштабувалося в процесі, тривалий час. Ну, дивись, ким Ірсен процес >> керував країною з 45-го фактично по 94й. >> Кімерсен. Рсен скільки? 50 років. >> А, а Кімчинир він там не так багато. >> З 94 по 2011. >> А, ага. Так, геть небагато виходить. >> Ну, тобто >> це вже цей його доганяє >> Кртокимчанин. Він з 2011го. >> Це 15 років. А той виходить з якого? З >> 9. >> 94 по 2011. >> Ну, це 18 років, >> да, до речі. Да, Кмнин вже майже майже стільки ж править, скільки його батько. Все правильно. Ну, тобто А цей 50 50 років він будував ще >> я зрозумів. Це це його я просто я ж не знав про цю хронологію. >> Ми ми про Кіммерсана можемо сказати найважливіше - це дійсно те, що при ньому е-е зародилася створилася оця ідеологічна структура Північної Кореї. >> При ньому з'явилася оця ідея Чучхе, до речі, яку він там ще намагався, до речі, ее, так би мовити, поширювати по світу. Вони ж, наприклад, Північна Корея приєдналися до руху неприєднання в 75-му році. Тобто це от якби під час холодної війни був там один табір, да, американський, був радянський табір, а були оці треті, третій світ, рух неприєднання, та типу країни, які приєднувалися, які оголошували, що ми не за тих і не за тих, ми не в якби не в цих блоках. >> Північна Корея, >> Північна Корея приєднулась до цього блоку. Ну, це був спосіб для Кімерсена. Ну, він, е-е, в нього була отака ідейка, значить, намагатися свою ідеологію і Північну Корею продавати. >> Угу. >> В Радянському Союзі був журнал Карея, який там постійно видавався. Тобто він вони намагалися свою оцю ідеологічну пропаганду ще продавати в світ >> свою Чучхе показувати, що давай хочете чучхе, нати вам чучхе. Хочете чучхе? Нате чучхе. Чучхе - це класно. Чучхе - це супер. Всі в чучке. Це вони вже потім такі зрозуміли, що це все нахрен не працює. Давайте вообще не будемо це витчати гроші. Але от в Кімерсена була така історія. >> Угу. Угу. Тобто і він це розвивав і при цьому його син відповідав за ідеологію і власне >> і за кінематограф, за культурою, да, і зрештою, власне, перейшов на ее перейшов став керівником країни. Якщо головне слово, яке асоціюється з Кімерсеном Чачучхе, то головне слово, яке асоціюється з Кім Чиниром, це Сон Сонгун. Та по-моєму, якщо не поляюсь, сонгун. >> Через з Кімерсеном яке? >> Чучхе. >> Чучхе, а з Кимчениром >> Сонгун. >> А це >> фактично це політика, яка означає, яку мабуть у нас би в Україні дуже би хотіли мати. Е-е армія поперед всього. >> Ага. всі ресурси >> на армію. >> На армію, тобто, ну, там фактично армія там країною тоді керувала і там взагалі, якщо немає сенсу навіть вивчати які там правильні посади і управлінські органи Північної Кореї, бо вони там постійно змінюються. Але, наприклад, при Кім Чинирі фактично головним органом влади в Північній Кореї був там якийсь воєнний комітет. >> Угу. >> Да. Тобто от в е при Кімчанирі е-е була політика, значить, армія е поперед усього. При Кімченні, до речі, він якби від неї частково відмовився і він там, я просто зараз забув, як називатись це слово, але суть вона ще зводила, що розвиток армії і розвиток економіки мають відбуватися паралельно, >> тобто і там, і там має бути. От що ще, >> до речі. А Північна Корея, вона крім як Росії торгує зброєю? Ну, вона є експортером зброї. >> Північна Корея контрабандної, конечно. >> А офіційно вона нічого не виводить? >> Не може санкції. >> Ага. >> Ну, тобто за офіційно за офіційно торгів. Дивись, ніхто з офіційно не торгує з Північною Кореєю. на неї, на неї накладені такі масштабні санкції ООН, що тобі, в принципі, майже не дозволено торгуватись, підтримувати будь-які торгівельні зв'язки. >> І тому і Росія так це. А, ну і тому там і там і тому такі квазі економічні стосунки. Наприклад, там у них до оцього зближення з Росією, у них же ж була така форма, що вони здавали в рабство своїх громадян. >> Про громадян ми поговоримо трошки пізніше. Це, ну, тобто про корейських, північнорейських мігрантів. Це, да, це теж своя єсть там історія. Повернемося до Кім Чинира. 90-ті роки. Він приходить до влади в 94му році. 90-ті роки - це період, коли розвалився Радянський Союз. Це найгірші часи в історії Північної Кореї, бо ти в один момент втрачаєш головного свого спонсора. А ще на на додаток до цього >> Радянський Союз в сенсі. >> Так. А ще на додаток до цього відбувається сильно досить засух. >> Угу. >> Все це призводить до масштабного голоду Північної Кореї. >> А в них до цього голоду не бувало. >> Ну, ну знаєш, дивись, е тут теж, знаєш, як як поміряти. Тобто чи люди не доїдають? Не доїдають. >> Але от коли люди починають помирати від голоду, це ж вже все таке інша історія. Померло дуже багато людей. Від кількох сотень тисяч до там мільйона північно корейців померло від тоді ж вони, до речі, почали масово тікати. Наприклад, той же Китай тікали від голоду насамперед. >> До речі, про яке населення ми говоримо? От, ну, на момент розділення, >> на момент розділення це було щось в районі 8 млн, якщо не помиляюсь. Зараз це мільнів 20. Ага. І а в Південній Кореї було вдвічі більше. >> Було мільйонів 16, зараз десь мільйонів 50, якщо не помиляюсь. >> Ага. >> При тому, що площа Південної Кореї, я прямо дивився, як площа окупованих територій України, а це в нас 20%, тобто фактично, ну, тобто там виходило щось 100 з чимось тисяч квадратних кім площі Південної Кореї. >> Ее, словом, м що стало наслідком голоду? Абсолютно повністю розвалилася їхня харчова система, держава всіх все забирає і всім забезпечує їжею. А як людям виживати в умовах нестачі їжі і держава не дає? Що робити в такій ситуації? >> Карточки. >> Ну, карточки - це карточка держави, робити, >> да? А що робити людям? як виживати. Наслідком цього великого холоду стала поява в Північній Кореї ринків, які називаються чандани. А і ці ринки досі е функціонують і фактично стають невід'ємною частиною життя північнорейців. Ее, бо вони починають освоювати ринкові механізми. >> Угу. >> Не розуміють, що щось можна піти, комусь продать, в когось щось можна купить, можна обмінять. Тобто ба >> А до цього у них що не було товарно-грошової системи? А прямо комунізм. >> Ну да. Ну в карточке. >> Ага. >> І ці ринки ее >> вони збереглись. Да. >> Да. Вони досі збереглися, тому що, тобто, влада Північної Кореї розуміє, що підтримувати нинішній стан без, тобто вони намагаються їх контролювати, вони намагаються їх десь трошки підпускати, десь трошки обмежувати, але в цілому вони досі функціонують. Нульових прямо був максимальний лібералізм в цьому плані. Потім вони там щось намагалися їх пофіксити. Там була цікава історія з грошовою реформою Кімчанира, коли, значить, людям оголосили, що дивіться, ми проводимо деномінацію валюти. От у вас всі ваші гроші оці, що у вас є, ми їх зберемо і видамо нові на два нолика менше. Е-е, але ми спершу зберемо, а потім видемо і видемо, ну, типа, чуть-чуть. То есть у нас ліміт. От ви можете от >> не всі види ма, >> тобто ні, ви можете якусь частинку своїх грошей помінять, >> а всі інші бути недійсні. Все, >> це >> умно умно, да? Але це призвело до такої паніки, невдоволення, ее хаосу загалом в Північно-корейському суспільстві, які почали одразу масово цю всі свої гроші в юані, в долари, все на чорний ринок. в товари. Короче, все почали. Що, е, короче, влада Північної Кореї відкатила назад цю реформу ще їй, короче, призначила винного там якогось, значить, в за >> О, то, тобто є там зворотній зв'язок хоч якийсь. >> Є, хоч якийсь є. Це правда. Тобто навіть найшла винного якогось там ее тіпа, який відповідав за фінансову систему і нібито страта. >> Це, але це вона не слабенька. От Радянський Союз з, ну, з цими збіркнижками нормально так мотив. >> Це ж по суті те саме, [сміх] типу, е, зберемо з усіх, а роздамо скільки кому вважаємо за потрібне. >> М що ще важливо у зв'язку з появою цих чанмаданів? Дуже сильно зросла роль жінки в північно-корейському суспільстві. >> Еманципація. >> Чому? Ее тому що чоловік зазвичай на роботі. >> Ага. На оборонному підприємстві. >> На оборонному, на заводі, в якись трудови в якісь партії, в якись міських органах влади десь там ще. Ну, тобто і зазвичай ця робота, ну, тобто низькооплачувана. І він там зазвичай це якийсь бюрократ, який сидить, може, реально там цілий день нічого не робить. >> Угу. Тоді як тягар, весь тягар тягнути сім'ю економічно, заробляти гроші впав жінок. >> Угу. >> Вони ходять, торгують на ринки, вони возять товар, вони працюють на городах, вони там щось шють, щось ще щось, щось ще щось. Вони займаються економічним виживанням родини. Через це зараз е-е в Північній Кореї такий величезний е-е ну не знаю, як це правильно сказати, повага. Ну, тобто величезна роль жінки. І тому зараз вважається, що і кажуть, що Кимчин фемініст, до речі, >> е, в них там в них міністрка закордонних справ зараз. Яким чини, до речі, всі в Швейцарії, якщо що, зараз міністрка закордонних справ, жінка, це перша в історії. І він же ж буквально з своєю спадкоємицею робить дівчинку, свою доньку. При тому, що нібито нібито в нього троє дітей, серед них є хлопчик. До речі, є теж версія, що це вообще от глаз, поки хлопчик підростає. >> Ага. Я та я просто, знаєш, там коли Кімчанин заходив на посаду, я пам'ятаю просто, що писала преса про це і казали: "Блін, він вчився в Швейцарії, він там от от ці вони, це той там на народжений на горі і, значить, з батьком всі ці лішення і тягості е служби в радянській армії ніс". А цей же він геть іншого покоління. Він час прийде і все демократизує. І ніхера він не демократизував. >> Ні, ще хірше стало. >> Ще гірше стало, >> да? >> Е, ну, типа схералі. >> Дивись, переходимо до Кімчинина. >> А, ну і він ще ж доволі молодий, тобто його, >> да, йому було 30 чимось років. Переходимо до Кімчанина. 2009 чи 2008 рік Кімчинир раптово зникає на якийсь період часу, потім з'являється, ну і у нього нібито стався інсульт і він дуже дуже на швидку руч почав готувати >> Ага. >> Кімчинина собі на заміну. Тобто, якщо кім >> А він молодий був, да? Скільки йому було? >> Ну, 30 йому щось було там, якщо не помиляюсь. Кімчанину. Кімчанину >> Кмчаниру. А кимчанину було 30. Аміну >> кімничаниру. Ну, дивись, якщо він народився в Росії, коли там був його, коли там був Кімерсен, тобто це десь 40 роки. >> От тесь йому Ну тобто це скільки йому виходить? 60. >> За 60, да? >> І >> ні, стривай. До якого він? 90четого року. >> Це кіме. >> А все ми це ж Да, я все забу >> цих кімах можеш заблутатися. Ну-но. Тобто він дуже на швидко руч починає готувати собі наступника Кімчинина. Там були ще варіанти. Там був його брат. Один був брат, другий був брат. Один там щось попав в немилість, бо нібито з'їздив, значить, в Японію під підробним паспортом Діснейленд, де його, значить, спалили і депортували. Хоча насправді це, ну, не типова історія. Вони часто кудись їздили, могли їздити під фейковими паспортами. Просто чомусь от е тоді був така історія іншого брата, він там щось, короче, думав, що той не не сильно харизматичний, скажемо так, і мужній для того, щоб вать криву. >> Ні, Кимчанин. Видно, що він харизмат. >> Короче, е Кімчанина готували у населення образ. >> Угу. >> Для ее на заміни дуже мало. Там буквально пару років і Кімчинир помирає. Тобто, якщо Кімчинира готували там десь років 20, да, там почали вводити в партію, там з'являтися в медіа, називати там і так далі, то Кімчини на пару років. І коли він приходить до влади, от як ти кажеш, багато хто там почав говорити отаке от, да, що >> а бо він швидко вигулькнув, >> лібералізує, да, от там будуть реформи і це все. Мені здається, ну, це знову ж таки це моя думка. Мені здається, що Кімчанин це сам теж розумів. Йому [сопіння] треба було одразу показати всім, що він тут бос. >> Угу. >> Що він робить? Е, він >> брата згодови собакам, як ми знаємо, [сміх] >> майже. Він, значить, арештовує свого дядька. >> Угу. >> Е, якого називали теж дуже там неймовірно впливом людиною. Ледь не там насправді, що він тіпа керує країною, поки таким чином тільки розбирається в усьому. Він його арештовує і страчує нібито там за якісь там державну зраду. Причому це, на відміну від багатьох інших там стра, розстрелів зенітки, з'їдання собакам, тут прям е-е це підтверджує етнічно-корейська преса, що там стратили. Е-е потім там через декілька років він же ж вбиває свого брата Кімчанама в аеропорту Маланзі, якому прислоняють е >> е отруту, да? Ну, як цей, щоб хусточ хусточку про просочили цією отрутою, хімічною нервовопаралітичною речовиною, присунили йому до носа, потримали кілька е-е там скільки там секунд, хвилин, не знаю, він помер. Це, до речі, треба було Росії вивчати уроки, як правильно користуватися нервовополітич паралітичними речовинами. А то, блін, ні Скрипаля, ні Навального. Так в них не получалося. Ну, корейці. Ні, ну там, знаєш, що там же ж прикол в тому, що вони намагалися робити вигляд, щоб це було непонятно з чого. >> А, ну тут просто підбігли, да, від >> в аеропорту Малайзії, да, дві дві жіночки і все. >> Ну і при Кимчині, насправді, сталося багато ее важливих подій, які стосуються ракетної і ядерної програми Північної Кореї, про яку [сопіння] ми зараз і поговоримо. при Кімчен >> Ині. >> Іні, >> да. >> Тобто розвиток при ньому, при молодому. >> Кажуть, ну, як кажуть статистично, при Кімченні найбільше випробувань ядерних і ракетних, значить, ніж при всіх інших. >> Ні, ну але це ж рекорди, вони на то є, щоб їх оновлювати. >> Ні, не про те, про те, що просто розвиток підійшов до того, що >> що якби ви вже можете є що випробувати при Кімерсені, по-моєму, нічого не випробували. >> Словом. Почнемо з ядерної програми. Як я вже казав, ідею мати свою ядерку і вклати [сопіння] в неї гроші належить. І це, до речі, приклад гарний для тих, хто каже, що нам треба своя ядерка. Я розумію, що в нас вихідні позиції значно кращі, ніж в Північної Кореї, але їм потребувалося величезна кількість років, а падіння економіки [прочищення горла] шляхом того, що ти всі гроші вкладаєш в розробку ядерної зброї >> і тебе ще за це банять. >> Тебе за це ще банять. І, е, вдалося прямо створити спадкову лінію передачі влади для того, щоб твої послідовники продовжували те, що ти почав. >> Тобто уяви собі, тобі треба 70 років послідовного вкладання грошей, роботи і влади. >> Дивіться, дивіться. Значить, тому, якщо серед наших глядачів є прибічники того, що Україні треба працювати над своєю ядерною програмою, перше, чи готові ви, щоб Володимир Зеленський став засновником династії другий. Там ж у нього дівчата, здається, самі. Чи є в >> хлопець і дівчина? >> Е, а молодший хлопець просто, здається, старша дівчина. >> Е, я думав сказати, що чи готові ви, що на очільницю України нарешті стане жінка? Тимошен і не Тимошен. Це фантасти взагалі непогана ідея. [сміх] [хекання] Мені починає подобатись. Та ну виходить, що немає таких, да, прецедентів. Ні, ну але тобі тут скажуть, треба не так, як Північна Корея, треба так, як Ізраїль. >> О, >> задружити з французами, >> потім їх кинуть, >> помогти їм зробить ядерку, а потім у них позичить. Про ядерні програми різних країн ми вже говоримо випуск >> та в випуску про ядерну зброю. >> Так. А ті нагадай там у кого вони взяли технології? Давай Long Storyш. Е, ядерні технології - це два компоненти. Це власне збагачення урана і це і це збіднення чогось там. І це носії, тобто треба балістика, треба чимось донести. Це >> у них збагачення вони взяли у кого? У пакистанців. Ти казав, >> давай так. М-м, >> нагадай просто >> технології, ее, взагалі роботи з ядеркою, як і реактор, як і кадри наукові, це все Радянський Союз. >> Ага. Радянський Союз. >> Звісно, Радянськийлись. >> Радянський Союз дав їм. Ну, тобто це ж не йшлося тоді про створення зброї. Це створювали про мирний атом, про електроенергію, про оце все. >> А в них є тамністанції? >> В них є реактори, але вони по факту ці реактори працюють, я так розумію, в більшості своїй на створення >> Ага. Там є два шляхи створені ядерки. Це урановий, про який ти кажеш, і плутонієвий. >> Ага. >> Плутонієвий - це ти витягуєш плутонії з відпрацьованого, я так розумію, ядерного палива, а ураневий - це ти збагачуєш уран в центрифугах. Словом, м >> в них який? >> Обидва. >> Ага. >> За Кім ірсена Північна Корея починає готувати кадри, будувати реактори радянські, там експериментальні. уронові шахти починають будувати, тобто поступово готуються до вміння працювати з ядеркою. Е, згодом вони починають будувати заводи для переробки цього урану. Але, але при цьому всьому в 85му році, це вже ж перебудова, вже СРСР там починає дружити з США, вони тиснуть на Північну Корею, щоб вона вступила в Дняс. Договір про нерозповсюдження ядерної зброї. Нагадую, що його не підписали. Ну так, не членами дня зараз є п'ять країн. Це Ізраїль, Індія, Пакистан, Північна Корея і Південний Судан. Тільки тому, що він просто ще до нього не добрався, я думаю. І не до того. Навряд чи він ядерку розробляє. От. >> Сподіваємось. [сміх] >> Сподіваємось. Ее або ми її купимо. Ладно. Вот. Е-м, Північна Корея оголошує, що вона приєднується до цього договору, а це означає, що ти маєш допустити до себе е-е інспекторів магате. >> Угу. >> Північна Корея тривалий час їх не допускає. М що вже створює певні >> питаннячка. >> Питаннячка: "А що ви від нас приховуєте?" Коли вона їх зрештою допускає на початку 90-х, то Магате робить звіст про те, що ну якби тут по ходу Плутонія занадто мало, ніж мало би бути. Десь КНДР їх приховує. >> Сервей відпрацьованого зі станції, да? Ну, я так розумію, що з, да, з реактора, тобто з ядерного палива, там я якась іде відповідна оцінка, >> що Північна Корея щось приховує, що звіти Північної Кореї не співпадають з тим, що ми бачимо. Тобто є якісь щось відбувається, щось непонятне. >> М [сопіння] і Кандер така: "Раз так". Ну ми тоді виходимо з дня за там же ж пам'ятаєш, ми з тобою говорили про те, що треба за якусь певну кількість днів оголосити про те, що вихопали в нього. Я не розумію. тиснув Радянський Союз, >> а, >> а потім цей Союз розпався, то в принципі >> і це стало те, як вони вийшли зняза, стало підставою для світової спільноти почати їх кенцелити. >> Неправда. >> Чи чи все ж санкціоно? >> Це ще це ще не почалося. >> Ага. >> Тому що ее щось там в останній день, як Дняз, ну, як Північна Корея мала вийти з днязу. В Північну Корею їде колишній президент США. На той момент він теж був колишнім. Джимі Картер. Він, до речі, тільки недавно помер. Йому там щось 100 років вже було. Він їде домовлятися з Північною Кореєю. Мирною мі >> Ну типу, ну да. Так, з такою місією про те, що давайте домовлятися. І вони домовляються про так звану рамкову угоду. Вона так прямо називається там щось framework agreement. Що передбачалося? Передбачалося, що Північна Корея заморожує цю ядерну програму в обмін на те, що американці побудують і дадуть їм легкі там щось, короче, реактори, з яких не можна витягувати цей плутоні. Тобто це теж там ядерні реактори, але без там інший пас, щось там, короче, якось так це працює. І паралельно, поки будуть будуватися ці реактори, вони їм будуть давати е-е там в якусь певну кількість е мазута, ну, тобто як паливо для енергетики >> США. США, >> тобто США по суті спонсорує відмову від >> До речі, а Ірану свого часу так не пропонували, типу, давайте ми вам подаримо атомні станції, тільки будь ласка не робите. >> Ну, там з Раном трошки було не так. Там зраном було: "Давайте ви відмовитеся, ми вам скасуємо санкції". >> Ага. Словом, е фактично Північна Корея, ну, я зараз зараз ось очевидно тягнула час. >> Угу. >> Ее, але, ну, тобто розробка ядерки ставала таким козерем в переговорах. Тобто в них 90 років, в них голод, ну, тобто все дуже погано. І тут якби спроба з американцями домовитись, ну, тому що мазут - це там паливо для тракторів, там для ще чогось. Тобто, щоб можна було хоч якось вирулюватись з цієї ситуації. Але ця рамкова угода, е, слабо діяла. Тобто в американці це тоді, по-моєму, Біл Клінтон її, е, погоджував. Спочатку хотів розбомбить вообще все але Південна Корея така: "Давайте не надо, а да >> і да, давайте спробуємо домовитись". Ви домовилися. М Але в самих США е до цього до цієї угоди ставилися дуже недвозначно. Ее на це були певні причини, тому що Північна Корея до цього, нагадую, збивала літаки. >> Угу. >> Е-е намагалася вбити. І це не перший раз. Два рази вона намагалася вбити. Там ще був теракт в Міянмі, про нього ми теж поговоримо. Підривали літаки цивільні, про нього про це ми теж поговоримо. >> А, да, да, там же був, >> е, ну, тобто Північна Корея, у них спонсор тероризму. Ее, і тоді це виходить Клінтон демократ. Республіканці тоді казали: "Ну, ми нам не подобається угода. Ми, короче, виділення грошей і оці всі допомоги тормозило. Тормозило через Конгрес, наприклад, і так далі". Північна Корея теж бачить, що, ну, якби все гальмується, все гальмується. Початок 2000-х років до влади приходить Джордж Буш, молодший, який виступає зі своєю промовою там про вісі зла, зносить [сопіння] туди Північну Корею. М. І Північна Корея така: "Ну, типа, раз так, раз ми тут вісь зла, то ми вообще не будемо типа ніфіга, короче, виконувати вашу оцю рамкову угоду". І тут теж раптово виявляється там, по-моєму, щось до них приїжджають американці. І вони такі: "А в нас вообще-то крім Плутоневий є ще й уранова програма. А уранова - це вже на центрифугах. Ту, що вони контрабасом купили в пакистанських ядерників". >> Ага. >> Да. >> О, [сопіння] >> да. Ее це 2002 рік. >> А, ну тобто вони такі надули надули Радянський Союз. Ті ті можливо >> надули вони надули і США, і Радянський Союз. Вони всіх надули. Фактично >> дуже хотіли називати. >> Да, це 2002 рік. 2003 Кандер виходить з дня. Причому вони ж як тоді, чому проти них тоді вели санкції? Ну, знову ж таки, тоді ще не було оцієї оонівської санкційної історії. Тоді ще було Тоді ще були санкції такі більш від певних країн, та там від США, наприклад, і так далі. Е-е, вони тоді як зробили? Хитро, вони сказали: "От дивіться, ми ж тут тоді сказали, що ми виходимо з договору, але е-е передумали в за день до терміну. Значить, зараз у нас оцей день типа і всьо. От ми оголосили наступний день ми вийшли". >> Типу у нас є >> один день лишився. >> Ми вже в карантині відсиділи ще ми вже в карантині >> ще минулого разу. >> Все правильно. От і тому кажуть, що ви неправильно вийшли з дня. >> Ага. То треба було повідомити і потім >> Так, а вони кажуть: "Ви нас неправильно випустили з дня". >> Аргумент. >> Е, окай. Слухай, а як ти, до речі, ти віриш, що в них є атом на бомбах? >> Конечно. >> Це підтверджено всіми >> шість ядерних випробувань. 2006 рік. Ми підходимо, перше ядерне випробування. І тоді в 2006 році починається санкційна політика ООН. >> Е, >> саме по факту випробування. Вже за фактом випробування стало ясно, що ядерний заряд в Північній Кореї дійсно є. Потім там були ще кілька випробувань і 16-й, 17-й, останні ядерні випробування, за які вони отримали найжорсткіші санкції. Але отримали вони їх не просто так, а через те, що в ці ж самі роки, 16-й-17-й рік, ее Північна Корея випробовує інтерконтинентальні, міжконтинентальні балістичні ракети. От розкажи про це, бо дивись, я так розумію, що це світовою спільното, незалежними спостерігачами, експертами, всім підтверджено, що є, да, там були випробування. Це ж в шахтах десь взривають. Ну, тобто вони у себе, значить, там фіксують ці сейсмічні шки, >> да, там є система моніторингу. Ну, реально це не не треба там мати якийсь доступ чи щось таке. Просто там багато країн, які зацікавлені, вони мають прибори, які побачать, що десь в світі відбулось, ну, випробування. >> Ну, або це землетрус, е, >> так, так сталося, >> співпадіння, або це був підземний ядерний вибор. Ні, ні, ні, там здається ще й там прям, короче, землетруси трошки не так, як, е, як ядерні бомби. >> Тобто це підтверджено. Ядерний заряд є, але це ж може бути якась там брудна бомба, ще щось. Ми ж не знаємо, якого обсягу вони гахнули цю штуку. >> От власне тому >> і так далі. А інша справа застосування. Тут тобі треба носій і треба, щоб вона була компактна. Сама по собі наявність носія теж не гарантує, що те, що вони взірвали під землею, влізе на цей носій. Правильно? >> Насправді, насправді та ее тобто ракетно-ядерна програма Кандер, вони відбувалися паралельно і вони відбувалися регулярно. І світ це все бачив. І от якщо ми умовно візьмемо так, що от там це ядерна програма, це ракетна і от воно воно воно рухається отак от і в принципі світу було ну не намагаються короче не було такої аж жорсткої реакції. І от коли вони з'єдналися отут разом, коли є ядерка і є міжконтинентальна балістична ракета. >> Угу. Це в якому році? >> Це 2017 рік. >> 17-й. Це недавно геть. >> Так, абсолютно це недавно. Цеже >> це 16-17. Тоді північна от тоді Північна Корея отримала ті самі супермегамасштабні санкції, про які ми говоримо. Це фактично там повна заборона торгівлі, суперобмеження на поставки їм, наприклад, тієї ж нафти, да, для енергії, в принципі, там е-е це от, наприклад, теж для мене е-е ну до дуже жорстке обмеження. Це от те, що ти казав про висилку мігрантів. Тобто буквально і це нагадую, це Радбес ООН буде ці санкції. Це означає, що Росія і Китай, ну, не те, щоби не підтримують, але і не витують. >> Ага. >> Тобто навіть для них це був Ну, це дуже, да, це перебор. >> Це руйнація ее >> висилкацієст. >> Висилка мігрантів, це там з Китая трудових мігрантів, >> та з усіх кра усі країни зобов'язані. В Росії, наприклад, були. >> Ага. >> Всі країни зобов'язані вислати північнорейських мігрантів додому, тому щоб обмежити проток валюти режиму. Тобто от ці всі найжорсткіші санкції, це був 16-17-й рік. Більш того, це якраз рік, коли Трамп прийшов перший раз до влади. >> Ее, так. А стривай. А випробування про випробування бомби зрозуміло. Випробування балістики. Є свідчення, що в них ефективна балістика і вона кудись влучає? Ти ж знаєш, що це складно стверджувати, допоки вона не буде випробувана в бойових діях. >> Але знаєш що? Але це в принципі >> там же як там же як рахують, ну, типу як вона запускає ракету. Вона бере, от, наприклад, запускає її дуже-дуже-дуже по максимуму високо в космос. >> Ага. >> І потім вона десь там падає в морі, причому намагається впасти десь супер великою глибиною, щоб звідти її не дістали там американці чи японці чи ще хтось. І тоді во, ну там ті, хто відслідковують, вони визначають час пуску, час падіння, >> е, >> там радіус і потім тоді визначають дальність, на яку вона може пролетіти. Тобто це означає, що Північна Корея випустила ракету на 15 000 км. Це означає, що вирахували в процесі, що вона теоретично може таксоко полетіла, що може пролеті, >> що вона може пролетіти 15 там 000 км, ввести будь-яку точку. >> Ну, тобто про її технічні характеристики і точність ми не знаємо. Правда, у ядерних, >> але коли ми говоримо про ядерну ракету, >> про про ядерну бомбу, да, у неї просто є така органічна властивість, вона завжди опиняється в епіцентрі вибуху. [сміх] Вона >> завжди прилітає >> влучає влучає в епіцентр вибух. >> Вона завжди прилітає туди, куди треба. А навіть якщо туди не треба було, значить треба було. >> Да. Це я недавно почув цей жарт про те, що завжди влучає в Епіцентр. >> Е-е, [сміх] >> почалася, звісно, їхня ракетна програма з радянських ракет, але не від Радянського Союзу вони їх отримали, а скоріше за все від Єгипту, від радянської ракети Ельбрус. Е, очевидно, що і російські ракети теж, ну, якби чому кажуть от КН-23 - це Іскандер? Ну, вони ж просто йшли якби від однієї >> просто це модернізація, те модернізація, вони просто >> підглядали, мабуть, що >> може щось десь крали. Не пам'ятаю, що був скандал в якомусь там 17-му році після розслідування New York Times про те, що в північно корейських ракетах знайшли, значить, якісь е-е двигуни, які робилися по українським кресленням чи щось таке, бо тільки в нас такий на Южмаші і на КБ Південної технології. Ну от все таке. А в 11-му році в нас, по-моєму, була був скандал про затримання двох північно-корейських шпигунів в Дніпрі. >> Угу. >> Що ж вони там робили? Цікаво. >> Тому тому було таке дело. Да, >> слухай, ну виходить, ну ти мене практично переконав суб'єктності Північної Кореї, тому що, ну, виглядає насправді, що оця, ну, типу навіщо двом ядерним державам, Китаю і Росії мати ще одне мопенятко з гранатою, яка буде цим погрожувати всьому світу? Вони ж самі хочуть бути чимось гранатою. Чим може якраз це такий хитрий політичний розрахунок там Китая, наприклад, бо у Китая не найбільший, ну, тобто у Росії величезний ядерний потенціал, як і у Сполучених Штатах. У Китаїв там все скромніше, там немає ядерної тріади, але може це якраз таки розрахунок, що але є оцей дестабілізуючий елемент, який яким можна погрожувати і махати. Дивись, колись, ну, тобто зараз в Північной Кореї ядерна зброя - це символ режиму. >> Угу. >> Її неможливо звідти забрати просто тому, що, ну, вона абсолютно тісно переплетена з е з з кімами і з країною. Ну, тобто ти настільки вона ідеологічна. Ну, ти ж бачиш, що всюди фотографії, наприклад, цієї ж малої, да, з кимнином. Це на ракетних полігонах, на випробуваннях ракет з ракетами і так далі. Тобто ядерна зброя і ракети - це частина ідеології в Півнішній Кореї. >> У Угу. >> Колись давно, да, Кімерсен вирішив, що ядерна зброя найкращий гарант нашого режиму. >> Угу. >> І сучасний світ зараз підтверджує, >> що він був прави. >> Що він був правий. Слухай, а там цікаво, ну, вони ж те, як вони контролюють інформпростір свій, ну, це ж буквально релігія, практично секта, я б сказав. >> Угу. >> Е, дивись, приходить молодий кімчанин і такий каже: "Дивіться, чуваки, значить так, я вам віддаю всі всю ядерку. Ви натомість мені даєте нормально працюючі балістичні ракети. Ми всередині країни говоримо, що великий лідер домовився з Сполученими Штатами і рештою світу, що вони нас будуть поважати і знімуть з нас санкції, але залишать нам ядерну зброю. Ну, зрозумів, така махінація, махінація такого національного масштабу, щоб всередині розказувати, що в них є ядерна зброя, а назовні, щоб всі знали, що її нема. >> Ти зараз говориш буквально про те, чого Північна Корея зараз хоче. Єдине, щоб і назовні, і всередину транслювалась однакова інформація. Ядерна зброя залишалася в країні. >> Ага. Тобто вони готові її віддати, але >> Ні, вони вони не готові її віддавати. >> А вони хочуть, щоб її пробачили. >> Вони гото вони готові >> ему, ну, тобто вони готові на >> примирення, да, на оце все домовлятися. Ну, тобто вони вони їхня вимога їхня вимогате >> їхній ядерний статус має бути визнаний. Ми ядерна держава з ядерною зброєю. Ми готові домовлятися про мир, про дружбу, про те, що ми не будемо нікому погрожувати. Нема питань. Проте, про скасування санкцій. Ми, але ядерна зброя в нас залишається, бо це гарант нашого режиму. >> А вони, я зрозумів, короче, вони справді вірять в те, що, ну, їм це потрібно. Ну, вони праві в якомусь сенсі, виходить >> абсолютно. >> Ні, я просто якраз от те, що я пропонував, я казав, що типа чого він не прийде, не домовиться. Чувак, я вам все віддам, тільки нашим не говоріть всередині. Давайте скажемо, що що це ви нам дали вообще ще більше, >> да? Але розумієш, ну тобто чому тоді, що зупинить ее умовного Трампа відправити команда з впхьян, щоб вивести е Кімчанина е і судити його десь там? >> А що йому зараз заважається відправити? А ну що що вони реально можуть типа пульнуть і воно полетить, >> да? >> Ого. >> Е, тобто чому перемовини тоді 18-го року Трампа і Кимчинина провалилися? Тому що, ну, взагалі ж головну, е, мету будь-яких там перемовин з Північною Корею завжди ставлять денулеризацію. >> Тобто ви маєте позбутися ядерною зброю. >> А як там вони переговорювали з ним? Е, >> вони провели два саміти. >> Вони ж зустрічались навіть. >> Не зустрічалися. Вони провели два саміти в В'єтнамі і в Сінгапурі. Більше того, е, Трамп технічно перший президент США, який був на території Північної Кореї. Він, [сопіння] короче, у них там є на ДМЗ, це демілітаризована зона, кордон між Північною Південною Кореєю. Там є таке, >> е, такий населений пункт, який називається Ханмунджон. І це місце фактично для переговорів. І там є така символічна лінія наземої. >> А, і вони там зустрічаються, поговори. >> Вони там зустрічались, там зустрічалися Мунжеїн, президент Південної Кореї Томмен зсь Кимчинином. І там тоді був Трамп. І він символічно перейшов, короче, типу, ну, як зробив крок на територію північ тіпа північної >> на зустрічі цих двох. Да, >> ну да. Вони там якби в трьох були і ну от якось так. Ну тут я думаю вставимо десь фотографію. >> А слухай, а США вони е не не відбувається такої об'єктивізації Південної Кореї, типа, ну вам спасибо, ви класні пацани. Samsung вообще питань немає, Hyundai Kia, дякуємо. Але ви без'ядерна херня тут. Там напер. Нам треба дорослим поговорити між собою. Чи вони завжди, чи США ведуть ці переговори через Південну Корею? >> Е, ну не те, що скоріше Південна Корея часто пушить США до цих переговорів. >> Там Південник їх цево >> Ми з тобою, коли будемо говорити про Південну Корею, поговоримо про лівих і правих в Південній Кореї і про їхнє ставлення до до північної, до всієї цієї історії. Е, ну тут жеж зрозумієш, зараз дуже сильно змінилася кон'юнктура політична. Та якщо тоді в 17-му16-му році в принципі відносини США та Китаю були не такі, як зараз абсолютно були покраще, ее коли Росія в принципі було по боку вообще, що там відбувається з Кореєю, е то тоді був, е, мотив і резон тиснути на Північну Корею, щоб вона віддала ядерку і так далі, і так далі. Зараз ні в Росії, ні в Китаю немає жодної мотивації. хоч якимось чином >> ага допомагати >> тиснути на кимчинини. >> Угу. Угу. Ні в Росії, ні в Китаї. >> Я ти більше. Ну, тобто >> А як розмінна монета, щоб там санкції якісь все таке, >> ну, на санкції якісь, на якісь поступки економічні. >> Ну, які Китаю будуть поступки? >> Ну, там перестане пиздіти промита на три місяці. Та ну слухай, ну поміняється Трампа, потім буде інший президент і що, >> типа, надто дорога іграшка, щоб так її просто. >> Ну, вибач, росіяни, ну, росіяни за оцінками заплатили Північній Кореї за допомогу, боєприпаси і оце все інше 16 млрд доларів. >> Воу, це багато їм вистачить. >> Це половина їхнього ВВП, емічно корейського. Ну, ВВП саме типа загалом, >> да. Це в треба розуміти, ВВП - це навіть не бюджет. >> Це так, >> це, ну, >> і Північна Корея зараз сіяє. Ну, вони там купаються в грошах. Ну, >> звісно, переважно пхіньян, конечно, але >> ну, тобто вони, да, просто на на рівні їхнього яко це ми не говоримо зараз про військові технології і там передача якихось цих всіх і так далі. Конечно, ну, кажуть, кажуть, що, наприклад, що Північна Корея зараз дуже близька. А коли от вони зробили міжконтинентальну балістичну ракету, вони зробили ядерку, зараз вони працюють над розвитком носіїв. >> Вони зараз працюють над тим, щоб свої ракети перевести на тверде паливо, а не на рідке, для того, щоб ще швидше їх запускати. Вони зараз працюють над >> е їм потрібний атомний підводний човен та для того, щоб запускати е ядерку ядерну балістику з підводних човнів десь там с >> і отут і отут їм треба допомога Росії. Слухай, а що по авіації у північних країні ніби нічого нема, да? >> Е, дивись, от це теж це с, е, свого роду нюанс. Якщо ми говоримо про армії Північної Кореї, то в них дійсно супер розвинута ядерна ракетна програма, але от з усією всією іншою армією трошки от саме, якщо ми говоримо про техніку, трошки застаріли. Хоча, ти знаєш, я думав, що там, наприклад, з авіацією, коли ти кажеш, я думав, там все погано, а потім я таки дивлюсь: "Так, стоп, так, в нас до повномасштабки було десь так". Ага. >> Ну, тобто от якось так вони. Ну, не можна. Вона ж не не скорочувалась. У нас було колись її більше. І >> в них стари в старі радянські літаки в більшості свої. Тобто там Міг-29, Су25 найновіші штуки. А є ще там і старіші версії. Це >> Але є Міг-29 і Су5. >> Ну, це дуже старі літаки. Це одно. Я розумію, що ми досі на них літаємо, але це дуже старі літаки. Це не F16 близько навіть, а F16 теж не найсучасніший. Так, >> 40 років. >> А F16, нуж 80. >> Ну, ну щось, да. Ну, тобто це взагалі не XX століття розробка. Та сама в них історія по танках, така сама в них історія по бронетехніці, в них історія по артилерії цікава, але це переважно вона спрямована на масовість більше. Тобто велика кількість снарядів, велика кількість залпів. >> Ой, про це, да, у нас є. Подивіться, будь ласка, хто ще може не бачив ее випуск е кругового відхилення. Може навіть, ну, ні, швидше за все, коли це вийде відео, він буде ще тільки перший. >> Що таке кругове відхилення? >> Е-е, що таке кругове відхилення? Про це можна дізнатися в випусках, в другому випуску кругового відхилення. Е, так от, це подкаст з Василем Дубовим, командиром групи 12, яка займається дослідженнями. І він там якраз в першому випуску говорить про те, що, ну, там зброя, вона була, е, ну, типу вона стала, е, масова. >> Угу. >> Ее потім як відповідь на масовість, ее, з'явилась концепція точної зброї. І це там умовно те, як американці воювали от після Другої світової, ну, може навіть після корейської, скажімо так. Ну, типа, вони намагаються задавати точні удари і ти цим скомпенсовуєш типу там кількість і все таке. І це і це доктрина, яку придумували під час холодної війни, бо, ну, Радянський Союз, він на масовість напирав. Але ж зараз виглядає те, що доктрини сучасних і він майбутнього, вони будуть і масовою, і точною зброєю. Ну, тому що типу коли ми говоримо про дрони. >> Ну да. Дрон же ж має унікальні характеристики. >> Ти фактично маєш такий самий артилерійський снаряд, який ти сам можеш навести. >> Ну там навіть не навести просто. От ро роз розумієш, це ко коли ми говоримо про артилерійський снаряд і навести, це ми йому вказуємо якусь точку по координатам чи ще щось і він там летить з якимось круговим відхиленням. >> Хорошо. >> А кругове відхилення ее дрона, ну воно прямо в межах форточки, в яку він влітає. От я до чого, я до того, що, ну, вони явно будуть переосмислювати цю тактику. Вони отримали досвід протидії з українською армії. >> Да, це абсолютно. Ну, тобто той бойовий досвід, який отримали північно корейці при тому, що ее ну, якщо вірити оцінкам, зазнали серйозних втрат. >> Угу. >> Десь в районі 30% загиблими >> від тих, що були послані від Від тих, що були послані. Та ее але да, бойовий точно бойовий досвід роботи з безпілотниками і протидії їм - це явно хороша штука, яка яка Північної Кореї можливо знадобиться. Але знову ж таки, е, буквально знову це, е, а ще ж теж важлива нюанс в тому, що я казав про те, що чого хоче Північна Корея з цією ядеркою. Ми ж не забуваємо про те, що Корея розділена і обидві країни нібито нібито претендують на всю частину і прагнуть до воз'єднання. Так от, Кімчанин буквально кілька років тому цю ідею його там батька, його діда фактично поховав, визнавши Південну Корею ворожою. до КНДР державою. >> А бо до цього вони казали, що це все проїзки Запада. >> Ну, це на це окуповані Западом, заходом нашій території. >> А так само, як і Південна Корея вважає північ >> окуповані ким? >> Ну, ну, ну, я вам окуповані кажу образу. Ну, тобто непідконтрольні, е, території на нашій території непідконтрольні. >> Ні, просто мені здається, що Північна Корея мабуть каже, що це клятамі кляті Америка. Корея каже, Південна не каже. Вони там якось інакше там, слухай, вони в них можуть змінюватися ці визначення в залежності від ситуації і кан'юнктури, але в більшості своїй, ну, тобто це ну в них є Південні Кореї є Міністерство рей >> чи реінтеграції, чи воз воз'єднання reunification. Воз'єднання. >> Е, в них є адміністрації цих областей, ну, з Північної Кореї. Але от те те, що яким чиним, наприклад, може реально продати, це те, що ви визнаєте наш ядерний статус. Ми відмовляємося претензій на Південну Корею. А >> і в нас тут панує мир, дружба, жвачка. >> Блін, а я думав, що це може ще така ідеологічна штука, що вони рано чи пізно у нас попросять захисту. У нас тут буде [сміх] ракети >> від Китая. >> Від Китая, наприклад, чи Ні, ну слухай, ну знаєш, як от завжди говорили, да, там про Крим після 14-го року. А нам треба в Україні побудувати такі економічні умови, щоб вони самі просилися вернутись в Україну. >> Угу. >> Говорили таке, говорили. >> Говорили. >> Ну, а зараз я набагато більше вірю в світ, а навколо розгорнеться такий світ, що вони самі попросяться під ядерну парасольку [сміх] нашу Кімівську. >> Забув згадати одну історію по, значить, жіночкам в Північній Кореї. Окрім того, що вони торгують на ринках і мають важливу роль, в них ще, значить, є свій цифровий шпіонаж, не аналоговий шпіонаж. Це називається InМ чи Inмі Bан, короче, це система, де є фактично як >> айбан. >> Ні, не айбан. Е, це, короче, такий система. Тобто в цих е банах об'єднується якась кількість будинків невеличка. Ну, це щось мікроколхози, >> щось типу ЖЕК, [сміх] щось типу такого ЖЕКа. >> ОСББ, але це не ОСББ, яка займається, е, ну, там, знаєш, якимось житлово-комунальним господарством. Це ОСПБ, який займається ідеями, >> стеженнями за людьми. Ага. >> Тобтость керівник або керівниця цього бана, яка має, значить, знати, хто де живе, хто з ким живе, хто куди ходить і скільки прихов. Є прогресивні прогресивні хіпстерські бани, де, короче, поляморія і >> вони мають право. Ні, ну це ж вони всі живуть в окремих квартирах. Але оці жіно жіночки скоріш зазвичаю це жіночки, вони мають право, наприклад, навіть заходити в квартири, типа подивитись, чи у вас все нормально, чи у вас портрети кімів стоять там, де надо, чи ви за ними, чи у вас в радіо часом не грає якесь південнокорейське радіо, чи ще щось, чи телевізор там є, чи немає вообще. Вот. Ну тобто такі, знаєш, короче, е бабульки під под'єздами на максималках. В них от така історія є. Що ще? М, я думав, що ти мене спитаєш про те, чому Північно Когрец не протестують. >> Я от подумав, [прочищення горла] що я можеж не дуже в 17-му році цікавився от оцими їх досягненнями. >> Я пам'ятаю, що один із перших моїх журналістських матеріалів, на одни із перших моїх робіт називався генеалогія династії Кімів. >> І ти прям до цього сина небес, >> не так сильно, але прям про основних ребят я писав. Слухай, виходить, ну, от я не дуже добре тоді слідкував в 17-му році, коли це все розгорталось, але виходить так, що насправді до цієї події, до того, як вони показали якийсь результат вже такий відчутний, виходило, що це такий приречений проект, тому що, ну, от тут багатство, ринкова економіка, дружба з США, а тут вони буквально гулах влаштували для власного народу і там поступово загинаються. >> І тут якби в кінці виникає оця ядерна зброя. Виходить, що вони не просто єблани, які морили, а вони типу це все працювали заради мети. І ось ця мета і виходить, що що це певним чином оці терези якось врівноважує. Зрозуміло, що це антилюдська логіка і все таке. Але >> окей, можливо частково половинку. Давай, давай так. Відкладемо половинку на ядерну зброю. >> Угу. А полови >> а іншу половинку на зміну міжнародного порядку денного. >> Ага. >> Розумієш про що я кажу? Ну я зрозумі, >> тото якщо тоді >> здавалося, що світ не буде воювати і що вони йобнуть, ну, ну якби, да, здавалося, що тоді в принципі нікому не треба, як ти кажеш, чергова мавпа з гранатою, а зараз виявляється, що дуже треба. >> Угу. >> Що для Китая це прекрасний буфер від Південної Кореї, де американські бази, да? А Китай зараз, США взагалі не в хороших стосунках. І навряд чи будуть, ну, це тенденція йде тільки в сторону гіршості. Слухай, а справді Південна Корея ж виходить прямо поруч з Китаєм, е, і, а, по суті нейтралізований фактор, >> е, вони. >> Ну, тому що, короче, Південна Корея буде собою займатися, >> да? Наприклад, коли американці розташовували в Південній Кореї свої системи Тіхат, >> Угу. >> нібито для боротьби винятково з північнорейською балістикою, >> то китайці тоді активно протестували. Китайці тоді забороняли, наприклад, експорт ее південнокорейського культурного продукту в Китай. Ну, тобто про культурний продукт сам ее імпорт, да. >> Е-е ти розумієш, про що я кажу? Про K-pop, про дарами, про оце все інше, потому що радар Тиха Техат - це цей, що круче Петріота. Але понятно, що, ну, мабуть простіше збивати. Він же ж збиває, це ж балістичні ракети. Він збиває десь там на горі. Е, вони саме протестували проти радара, тому що вони стверджували, що це американці ставлять радар для того, щоб стежити за нашими пусковими, з нашими випадку чого пусками. І >> на місці американців, вони були б долбайобами, якби так не робили. [сопіння] >> Ну, тобто >> і радар, як ми знаємо, на таких системах, він вже крутиться. Він дивиться в усі боки. [сміх] >> Словом, Росія, яка, ну, от Росія завжди в питаннях Північної Кореї орієнтувалась на Китай. Тобто, якщо Китай не проти, >> Росія теж там не буде чого. Але от коли в них почалася оця співпраця дуже сильна військова, відправка військ, поставки боєприпасів і все інше, тепер же Росія починає грати е-е, так би мовити, першу скрипку. От, наприклад, Росія не продовжила в Радбезі ООН там була, короче, панель експертів, які стежили за виконанням санкцій проти Північної Кореї. У їх там кожен рік мандат на роботу панелі експертів цього продовжилось. І по-моєму там минулого чи позаминулого року Росія сказала: "Ми проти". >> Все, їх розпустили. Панель експертів немає, не працює. Тепер це знімають сам. >> Це не знімають, це просто за ним не стежать. Не стежать за виконанням санкці. Так. Це значить, а Росія ж спеціаліст в побудові всяких обхідних. >> Ага. А тобто є окремо окремо санкції треба ввести, а окремо треба мати органи, які дотримуються за його виконанням. І Росія типу так, вона якби санкції не зняла, вона не поставила це питання. >> А воно не пройде це питання. >> А бо це прямо окреме. >> Ну тобі тобі треба проголосувати за скасування санкцій. В тебе є американці, британці і французи з правом вето. Правильно. Правильно. >> Але вони заблокували призначення >> продовження кожного року продовжували мандат цієї панелі експертів. Просто росіяни, ми по накладаємо вето і відповідно мандат не продовжується. Все. >> Але санкції є, >> да. Е-е, >> зараз, по-моєму, Північна Корея, до речі, будує міст. Ну, як пі вони разом будують міст автомобільний з через річку з Росією, через кордон. Ну, тобто вони зараз >> вони активно зараз поїзди що впустили в хем'янз. >> А Росії, а Росії насправді це вигідно, тому що вони завжди залучали трудових мігрантів. >> Ну, там я думаю, що там буде дуже багато трудових мігрантів. Вони насамперед дійсно їм треба потужності ОПК. Північної Кори, яка орієнтована була завжди на масовість, а особливо в питанні снарядів. Тобто зрозуміло, що не йдеться про якісь там >> Слухай, знаєш, кажуть часто, що Путіну типа щастить. Ну, що там йому дуже пощастило, що там був після приходу його до влади був один скачок ці >> він і він завжди думає, що це він такий геніальний, а ним просто щастить. >> Да. Але знаєш, що я подумав, що мало ж колись і хоча б онуку Кімів пощастить. І от йому пощастило в тому плані, ну тут якби там дікуха іншого масштаба, але вони дочекались оцієї світової заварушки. >> Тобто ти розумієш, що тобі спершу вводять неймовірно жорсткі санкції, коли в принципі всі такі: "Ні, ну ви вже щось перегнули палку". Да. Потім ковід >> де просто все закривають всі кордони, все все Північної Кореї супер ізоляція. І тут тобі оця паличка виручалочка з Росії треба боєприпас >> і вона готова платити справжніми грошима, >> величезними грошима. І ще й давати тобі технології на розробку >> і ще й людей і готова з тобою підписати. А, а у тебе вже є ядерний статус. А значить, з тобою на тебе ніхто не посміє напасти, а значить з тобою можна підписувати безпекову угоду, яка гарантує введення військ. Бо там жеж це ж важлива штука. Ти мені колись пояснював про те, що у Росії про оце дружбу, співробітництво, ну, як там безпекові угоди е підписані з двома країнами, з Іраном. Ні, не з двома, але от саме безпекові от оці безпекові угоди, вони не протягом повномасштабки нашої підписали, да, дві такі безпекові угоди з Іраном і з КНДР. >> І в КНДР там є гарантії вводу військ. >> Там є. Та що ти що напад на одного означає напад на обох, >> буквально НАТО. >> Ну, як НАТО, да? >> Да. А з Іра нема такого. Просто про там є зобов'язання не підтримувати іншу сторону. >> Угу. Не підтримувати. Так >> от і е пан Ігор сами Волос розказував, що це там в Ірані е дуже багато внутрішньо що там обговорюють, а це для мене до сих пір дивно, що ну типу така закрита країна з режимом там і так далі, але там всередині була свобода щодо міжнародної політики і вони там активно критикували типа там уряд, що він поганий підписав з Росією оцей. Вони же ж там, знаєш, у них там оці президенти, вони міняються типу консерватор і такий типу демократ. Консерватор такий, який жорстку внутрішня, да. Але ж все одно зверху був фаето і Квір, які там оці всі штуки. Ви там між собою, конечно, можете дискутувати, але >> але цю частину дискусії вони відпускали, >> да, буде так, як ми скажемо все одно. Тому якось так. Е, от, тобто у Північної Кореї станом на зараз є прям такі солідні гарантії, ну, >> від Росії. >> Я все-таки думаю, що головна їхня гарантія - це ядерна зброя. >> Ну, як і причина. Дивись, зважаючи на те, що зараз Трамп творить в світі, ніхто не застрахований, а особливо Кімчанин, тому що Трамп, ну, там пам'ятаєш, була історія сперш, що він там його називав, що там маленький Little Rocket Man, щось це потім вони навпаки любилися один одному, вобще там писали любовні листи. >> Little Rocketman - це образа чи комплімент від Трампа? >> Ні, там була образа. Там цей там, короче, вони перекидувались один з одним погрозами. Потім навпаки почалися саміти. Потім вони вже один одного люблять, люблять. А зараз бачиш, що Трамп робить з тими, кого він хоче, хто йому не подобається, кого він хоче скинути. >> Угу. >> Ну, тобто Мадуро, Хаменеї, така цілком доля могла там він ска цілком міг би сказати таким чином: "Віддавай ядерку, а то буде отак, як з ними". А >> а Кимчинин йому каже: "Як з ними, це як з Іраном. Удача". >> [сміх] >> Ну, але я думаю, що Трамп туди не сунеться, тому що, ну, до ядерних країн ми не суємося. >> Угу. Питання, яке завжди висить в повітрі, коли говоримо про Північну Корею, е це чого вони не протестують. Як ніби це питання воно у українців дедалі менше з виникає? >> Е, та чому навпаки? Мені здається, в українців воно найчастіше і виникає. А чого в багатьох країнах люди не протестують? Ні, ну ми вже такі, типа, от русня кончена, вони не протестують. >> Ну це русня ж це ж не люди. Ну тому якби >> А да. А типа корейці. Ну да, ну ну ну да. По корейцям вообще непонятно. Там ж є Південна Корея, де все нормально. Е де люди протестують >> абсолютно. От, ее, так, так чого, >> е-е ти знаєш, я сам, власне, коли вивчав, почав вивчати питання, е-е, готуватися по цим кареям, е-е, теж одне з, е, головних питань та для мене було дізнатися або зрозуміти, хоча б дати відповідь, а чому, власне кажучи, ее населення Північної Кореї приймає ті правила гри, які там існують, тобто приймає отаку бідність, приймає таку тоталітарну систему. тему правління. Я частково можу сказати, що відповіді я знайшов. Е, вони, ну, >> стой, дай вгадаю. >> Так, >> е, сучасні російські політологи кажуть, цей беззброєні громадяни не можуть нічого зробити з поліцейською державою. >> Угу. >> А сучасні політологи скажуть, що сучасні диктатури не повалюються економічним фактором. До речі, наскільки це підтвердження політологія та ще наука, конечно, але враховуючи, що в Північній Кореї, як ми з'ясували, був голод буквально. >> Так, >> це дуже потужне підтвердження того, що економічний фактор не працює. >> Тут цікаво просто економічний фактор в який бік не працює? В поганий чи в хороший? >> Ну, дивись, якщо говорити у нас з Єгором просто був випуск про це. Ее, ну, він пояснює так, що там економічний фактор важливий, але там має бути позитивна динаміка у правлячої еліти, ну, у тих, хто до рентичені. >> Що позитивна динаміка? >> Ее, ну, в економіці ти маєш постійно заробляти більше. Ее, >> в нічній кореї немає економіки. >> От, е, там просто коло допущених до ренти, воно супер вузьке. І відповідно, ну, тут думка в чому? В тому, що, ну, набагато перспективніше, ніж пережива, ну, там працювати над тим, щоб конкретні громадяни біднішали, працювати над тим, щоб біднішали ті, хто от допущені до ренти. >> Але режим, е, автократичний, тоталітарний і так далі, він може просто звужувати це коло. Ну, тобто умовний Мадура. До речі, [сміх] я недавно в одному чатику сперечався з приводу того, що Milтек - це перспективно >> і кажу: "Ну, це ж великі гроші були завжди і це взагалі остання індустрія, яка залишиться на планеті". От. А мені кажуть: "Е, а як же там харчова промисловість?" Я кажу: "Ну, не смішіть, це, ну, вони великі за обсягу, ну, обороти ці, але там маржа маленька". Мені кажуть: "А наркотики?" Я кажу: "Ну, це взагалі смішно. Покажіть мені хоч одного наркотичного мільярдера. І мені кажуть: "Мадура, [сміх] слухай, ну >> так, так от, типа, якщо ми кажемо, що умовне Венесуела там котиться, значить, їх >> А якби Мілтек розвивав, може б його не цей і не викрили". >> Все, все може бути. Е, якщо там економічна ситуація катиться кудись вниз, то можна просто оце коло допущених звужувати. >> Ну, за за рахунок, наприклад, технології ефективнішого контролю просто робити, щоб їх було менше. Але за рахунок цього вони були багатшими. І тоді буде режим стояти. >> Дивись, з приводу економіки в мене така думка була, що складно змусити, ну так давай не те що змусити, людям, в принципі, складно якимось чином виходити там на протест, об'єднуватись, тому що, ну, для того, щоб протест був прям такий, що може повелити режим, це ж треба велике об'єднання людей, да? А коли люди в більшості своєї зайняті виживанням, дуже складно знайти оцей час вільний та на те, щоби попротестувати. Більше того, коли люди і не сильно знають, що е може бути інакше, що всі навколо, наприклад, значно багатші. >> Угу. >> Ну, вони можуть здогадуватись, а можуть думати, що це вообще пропаганда. Ну там ми ж розуміємо, що через те, що в Північній Кореї почали зглятися оці ринки, про які ми з тобою говорили, туди так чи інакше почало контрабандою потрапляти всіляка, ну, >> ну не прямо айфони, але всяка там на флешках >> ее китайські або південнокорейські. Ну, тому що це все-таки ж мова одна, там фільми, да, серіали, якась музика, можливо. Ну, не факт. >> Вони вони дивляться і думають: "Ну, як це? Ну, ну не те, що мультики, ну, трошки, конечно, приукрашають. Приукрашають. Ну, так же ж не може бути. >> Ну, так же ж люди жить не можуть. >> Е-е, трошки пропаганда, да, але серіалчик прикольний. Подивимося, якщо не посадять. Е, вот, ее, тому мені здається, що оце перший аспект. Це, до речі, знаєш, що от кажуть же, що одна з таких е-е цікавих знахідок режима Лукашенка в плані зачистки, вони почали кошмарить людей за підписки в телеграмі. І [сопіння] формально ж в Білорусі нічого не заборонено. Ну, типу там не немає особливої фільтрація, але там можуть у тебе взяти телефон і подивитись на ско на кого підписаний і за це в'їбати. І що це дуже сильно б'є по кількості підписників. Ну, там, о, цих опозиціонерів, які в екзилі і так далі, їм дуже важко тримати аудиторію, бо на них не підписуються, бо це небезпечно. І що це така штука, е, ну, типу буквально, ну, от ми часто про Росію кажемо, що там садять за лайки чи за репости, >> а в Білорусі просто за підписки. І це, ну, >> ну, кожен диктатор вигадує свої, значить, способи, як прикольно нахлабучить народ, знаєш, може, можуть писати, ходять, мабуть, збираються на якісь свої диктаторські тусовки, відмінюються досвідом. Да, чатік, диктаторський чатік. >> Диктарський чатік за підписку, типу, там треба платний вхід. І вони між собою діляться, значить, способи контролю за населенням. Словом, повертаючись до Північної Кореї, тут [сопіння] ще от який нюанс, що Південна Корея, вона почала протестувати фактично, ну, там з перших років свого існування, тоді як Північна. Ні. Чому? Тому що, е, в той період часу, коли вони тільки починали зароджуватися, Північна Корея мала значно кращі позиції і аніж південна, і навіть аніж сусідній північний, ну, тобто Китай. >> Тобто північні корейці бачили, що в них країна стабільна. Партія є, вождь є, рис дають, всі в достатку, а на півдні гвалт, анархія, постійні протести, е, ну, тобто постійна боротьба між правими і лівими, короче, от така вакханалія. А в нас все хорошо, все стабільно і економіка, ну, більш-менш нормально. Тобто до моменту, коли північно корейська економіка починає стагнувати і катитися вниз, а південна, навпаки, стрімко зростати вверх, минуло, ну, років таких 20 добротних, може 25. >> І просто за цей період, ее, Кімерсен >> зробив інформаційну стіну. >> Зробив інформаційну стіну, зацементував свою владу, побудував всю цю систему тоталітарну. Тобто вже умови такі склалися, що протестувати стало значно важче. Не було ще отієї можливості, да, знаєш, вичепити, е, як це на на карнюше це все, знаєш, присягкти. От от в той момен в той момент часу такого не було. А коли вже всі спохватилися, що я щось кудись у нас якби ситуація йде не в той бік, то вже тут, вибачте, повний тоталітаризм. Що ще важливо теж розуміти, що Північні Кореї, я взагалі, от ми там про Близький Схід з тобою говорили, зараз там Північна Корея і ще щось. Дуже виявляються ефективними м диктаторські режими з такою штукою, як колективне покарання. Тобто людина, якщо вона там наважується на політичний акт, на якийсь там протест, на якесь невдоволення там і так далі, е, вона в цілому ухвалює це рішення з розрахунку на те, що я >> це рішення ухвалив, я готовий нести за нього відповідальність. Але коли в людини спитають: "А чи готовий ти, що за твоє рішення, за твій вчинок буде нести відповідальність твої батьки, твоя родина?" Угу. Діти, майбутні внуки, правнуки. >> Ага. >> Е, то мабуть після цього вона задумається, чи готова вона ее >> ну тому що людина тварина соціальна і, ну, для нас супер важливі ці ці речі. >> Ну, ти знаєш, як завжди кажуть: "Якщо ти хочеш покарати людину, забери в неї того, кого вона любить". Ну, тобто, >> ну, щоб завжди кажуть, я не те, щоб завжди це обговорюю з кимось, >> але погодься, що це б'є по людині значно більше, аніж якісь, не знаю, якісь особисті, да, неприємності. >> Слухай, оце цікава штука. Ми з тобою не раз не під запис говорили про практики в збройних силах, е, групових покарань. Я, може, десь розказував цю історію про те, що я там на якомусь другому тижні в армії, е, посперечався з начальником штаба, е, про те, що ну там якась абсолютно маленька штука, е, мала місце і за це типу там всіх там не не пустили кудись. >> Е, я кажу: "Це ж колективне покарання, так не можна". А він мені каже: "А ти читав дисциплінарний статут?" Я кажу: "А що там є дисциплінарні покарання? Він каже: "Ти піди почитай". Я пішов, прочитав, >> почитав. Угу. Не найшов. >> І там немає, да, там немає. [сміх] На що я йому прийшов і кажу: "Ну як же так? Там немає". Він каже: "Зато тепер тис не тут прочитав". От просто оці такі покарання, вони руйнують соціальну тканину і взагалі соціум і якісь нормальні стосунки. Е, тому що, ну, на тебе хтось злиться, хтось не злиться. Навіть якщо з тобою люди солідарні, все одно їм це може приносити якісь незручності. Ми зараз говоримо про дуже такі і мені здається, наприклад, там в українській армії це абсолютно неефективна штука. Чому? Тому що особливо коли в в суспільстві це не тоталітарно, а якось вибірково, тобто воно десь є, а десь його немає, то це дає дуже короткостроковий результат в якихось дуже обмежених умовах. А але воно в перспективі все одно не працює. Ну, ми, дивись, ми можемо стверджувати, що колективне покарання не гуманний, да, спосіб покарання явно, який там суперечить правам людини і так далі. Але де Північна Корея і де права людини, де в принципі тоталітарний режим і права людини. Та тобто яка вже різни? >> Я просто дивись, от ти просто сказав спочатку, що типа там у людей, у яких немає що поїсти, не дуже є потенціал. Я сорі, я вважаю це булшит, а не причина, тому що це все відносно, да, ну типа і хтось десь якісь американці скажуть: "Ну конечно, там у цих руских немає спроможності протестувати, бо у них один автомобіль на трьох громадян і типа айфонів майже немає. Вони сидять з якимось китайським. Конечно, у них немає потенціалу для процесу". Це це дуже це дуже відносні речі. >> Ну, але є якийсь стандарт там умовно споживання калорій на день. Е, слухай, а там, да, там, якщо ми підемо в споживання калорій на день, далі ми підемо в якість цих калорій, да, скільки там вуглеводів, скільки там білків, да, ти ж знаєш, що калоріями зараз з калоріями загалом у людства непогано, але погано з якістю калорій, наприклад, скільки там м'яса, скільки дешевих заває, що ми говоримо про Північну Корею. Да. >> Да. [сміх] Ну ні, я розумію, що вона на дні цього, але, ну, типу кан, ну, там уже 20 років люди не мру з голоду. От я до того, що от от мені здається, що оця штука з колективними покараннями, вона цікавіша, тому що коли ми говоримо про якісь механізми, наприклад, там в українському суспільстві та або навіть в російському, да, там є якийсь індивідуальний вчинок, >> е, і і там навіть, коли є такі практики, ну, там, коли в Росії, наприклад, там переслідують всіх, хто донатив в Навальному, це все одно роблять вигляд, що Це індивідуальний підхід. Ну, типу там от конкретно у тебе звинувачення, фінансуванні тероризму. Ну, [прочищення горла] абсолютно >> там от якісь такі речі. А коли воно отак от на отмаш типа от він з вашого оцього, як там ці камуни називаються? Ну не комуни, а там де вони слідкують. >> Ммінбани, >> мабуть. >> Ні, я тут, ну, воно не йде не воно йде більш не суспільство, воно саме по родині йде. >> По родині, да. >> Е, от то у тебе немає Ну, але це все одно це близькі люди, це ресурс. І якщо це по ним б'є, то в тебе як ніби немає на що опиратись. >> У тебе вибивають опору з типу найголовніших та найрідніших тих, хто найближчих до тебе людей. >> Да. Ну і і якщо це формалізовано, >> ко в кого ти ще можеш шукати підтримку, як не в родини та своїм там вчинкам хоча б якесь соціальне схвалення, якщо ти розумієш, що ти їх прирікаєш на А на що ти власне їх прирікаєш? Перерікаєш їх ти на те, що вони навіть якщо там, не знаю, не були, але стануть, впадуть в найнижчу касту, бо в Північній Кореї як як би її не запере як ну там прихильники, конечно, там Чучхе скажуть, що її немає, але загалом в >> це, тобто ніхто приблизно, ну >> загалом в та експертному середовищі е є е така устана думка про те, що в Північній Кореї, е, працює кастова система, яка називається Сонбун. Ее і в цій системі є три класи, назвемо так, людей. Це, е, основний або там керівний, мінливий і ворожий. >> Угу. >> І рухатися між цими кастами вкрай складно. Ну, точніше, як роз >> Давай, це ж прямо так виглядає їх Україна. [сміх] >> Перший, другий, третій сорт. Супер. Три сорти людей в Північній Кореї. В основний клас, звісно, входять там військові, члени партії. Значить, дуже ж важливо грає роль твій родовід та від кого? Тобто хто ким був там твій дід, наприклад, якщо це був партизан, який боровся проти японської окупації, все, ти будеш в керівному класі. Якщо це був там ее учасник, >> з партизанами все так неоднозначно >> учасник корейської війни на боці, звісно, Північної Кореї, ти теж будеш там в керівному класі, але якщо твої там діди були м ну, наприклад, якимись заможними землевласниками, якщо вони були якимись юристами, священниками, не дай боже, все, ти падаєш туди в самий низ. Е, >> це ворожі, >> да? І звісно ж, якщо в твоєму роду є людина, яка вчинила якийсь політичний злочин, та тобто там попротестувала, не там більше, просто людина, яка уклала шлюб, можливо так, з людиною з нижчої касти, просто там не дуже себе >> А тобто воно вірусне, да, воно, >> да, не просто там щось ти політично неактивний, знаєш, якось ти до цього всього ставишся слабенько. От підніматися по цій кастовій системі вкрай складно опускатися. Та аж бігом. >> А що в них такий запас? Ну просто система ж має працювати. Ну типа якщо дуже легко впасти і неможливо піднятись, то там не залишиться тільки сім'я Кімі в цій вищій. >> Так виходить, що у людей більше мотивації лишатися в цих верхніх кастах. >> Агани тримають. >> Ну так ти розумієш, що якщо ти в десь там в цьому керівному класі, в першому сорті, в тебе краща робота. кращий доступ до ресурсів та можливість отримати кращу освіту для там для дітей, для внуків і так далі. Тобто це все тебе так чи інакше тримає. Ти розумієш, що да, країна ось така, да, то >> нагадай населення 20 млн >> десь. Да, орієнтовно. Так, ну вони там вони там рахують, що умовно в них є там десь 25%, >> як в Україні [сопіння] >> десь [сміх] десь 25% людей. Це керівний клас. Приблизно стільки ж ворожий і 50 >> Ага. >> мінливий. Тобто десь тако. >> А а як а за які звершення можна от з цього мінливого перейти в керівник? >> Да хто його знає, чесно кажучи. Я не знаю. Ну ма дуже складно врятувати кімчанина від замаху. [сміх] >> Я не знаю, я не знаю, що треба зробити. В зібрати на городі 50 т зерна замість п'яти. Поняття не маю, чесно, що треба зробити для того, щоб вирости по >> А вони, слухай, ну коли ти кажеш каста, да, ми під кастою, ну окей, три сорти, ми сміємось про те, про про цю політтехнологічну рекламу е рекламу та е 2004 року чи коли вона там з'явилась трохи раніше, здається. Але ко коли ти використовуєш кастова система, там мають бути ще якісь ознаки. Ну, типа вони прямо розрізняють один одного. Я не знаю, там в автобусах поступаються. >> Ніхто насправді свого оцього санбуна толком і не знає. >> І люди навіть можуть не знати про те, в якому ти класі фактично, в якій ти казці. Тобто ти не знаєш там, але на кожного лежить папочка ще там, то спецслужби, >> ну там ще 17 років, да, на кожного північно корейця лежить папочка, де ще раніше, знаєш, раніше можна було там, коли ще менше було документування всієї цієї інформації, ще можна було якось, знаєш, там забути якихось родичів >> і якось десь пробитися в люди. З часом це стає складніше, складніше, тому що більше більше контролю, більше перепису. Ну там не те, що цифровізується, просто як вже накопичили певний масив даних для того, щоб чітко розписувати, розуміти, хто куди е куди кому дорога, так би мовити. Ну просто, щоб ти розумів, наскільки сильна ця система в ее Північній Кореї. Е мати Кімчанина. Це, по-моєму, друга дружина була Кімчанира. Бо на відміну, до речі, від свого батька, Кімчанин дуже сім'янин. Кімчинир любив, так, знаєш, Кімерсен. А Кімчинин >> Кімчен Кімерсен. Кімчинир. Кімчинин. >> Да. Я пам'ятаю. Кімчин. Сім'янин він чи? А, ну типа у нього одна дружина. >> В нього дружина. У нього троє нібито троє дітей, тому що вони ж ніколи цього не афішують. Зазвичай про дітей, е, лідера розповідають якісь зовсім інші люди, бо, наприклад, про про дітей Кімчен Іра свого часу розповідав японський повар, який був у них там >> особистим поваром родини Кімів. Та якби він там смачно готував. І він і він колись там розповідав про те, що от є син, якого звати ось так-то, так-то. По дітям Кімчанина розповідає, знаєш хто? Є такий американський баскетболіст Деніс Родман. Він кілька разів вже їздив в Північну Корею. Він там нібито кентується з кимчанином. Ну, той, до речі, теж любить дуже баскетбол. І от він, коли повертається з Північної Кореї, розповідає про те, що у Кімчанина там є донька, потім там в нього народився син, потім от отцю ж, наприклад, Кім Джуе, яка зараз донька, Кімчанинанина, яку зараз готують нібито в наставники. >> Яка улюблена дитина. >> Яка улюблена дитина. Все правильно. Її ж офіційне ім'я ніде не розголош. Тобто те, що її звати Кім Джуе, ми знаємо винятково від Деніса Родмана. >> Арва. >> Можливо її назвати не Кім Джуе, можливо звати Кім. Може, да, тому що, ну, ще ж корейські, е, оці звуки, вони можуть бути різне звучати. >> А сама сім'я Кімів не проти, що Родман розказує про це. >> Да ж ну, а що тут такого? >> А, ну, просто вони це самі всере. >> Ну, він же ж це розповідає не північно корейцям. Давай чесно. А він >> для них же ж це, ну, це ця прихованість і таємничість, вона ж насамперед для внутрішньої аудиторії. А на зовнішню ти розказує, що хочеш. Ну, яка різниця? >> А чуєш, а вони а він типа якби цінує цю дружбу родну. >> Хороший. >> Ну, він типа він такий типа Кім класний чувак. Чи він такий виходить і каже там же >> ні? Ні, я думаю, ні, конечно, він каже Кім класний чувак. [сопіння] Ну, кентуріки. Повертаючись до матері Кімчанина, >> так, >> це, по-моєму, була друга дружина Кімчанира і вони вона була вона народилася в Японії і вона мала японське походження. Ну, тобто як японське походження, вона там кор'янка, етніч етнічна кор'янка япо японії, японського походження. Так [сопіння] от, навіть її не вдалося фактично ідеологізувати через її оцей санбун, через те, що в неї було японське походження. >> Що значить ідеологізувати? Ну, намагалися її там і пропагандистськими фільмами, і якимось чином пропагандою. Ее, ну, ти ж розумієш, що жінка, яка народила важдя, >> це ж як вони, ну, >> стриває. Ти кажеш неможливо вверх. Тобто кімчанин продукт соціальних ліфтів вверх. У нього мама, понімаєш, зашкварена, а він >> Ну, а ти спробуй Кімчинира відправити в нижню секту. >> [сміх] >> Е, >> ні, ну, тобто є такі ліфти вгору. >> Вона, дивись, вона вона е офіційно називається щось там велика мати Кореї, щось таке в пропаганді. Її ім'я офіційне, тому що її якось там називали, але іншим ім'ям. Її офіційне ім'я там в Північной Кореї досі, короче, державна таємниця. >> Так, стривай ще раз. Я не розумію, її хотіли навернути в свою віру. Вона така типа >> хотіли популяризувати північних корейців. Да, серед корейців. А, а вони такі: "Ні, вона якась не наша". Да. >> Ну, бачиш, значить, до неї ставлення було не тільки серед народу, а від, можливо, навіть і від партійної еліти про те, що, ну, якось воно неправильно. >> Ага. А от от в цьому сенсі карта >> можливо мені здається, так, да, що ну тобто всі навколо там навіть наближене коло розуміли, що ну якби Сонбун не ок >> для культа особи чи там для ще чогось. І її так зрештою приховували. >> Тебе, Кімчинир, ми поважаємо. Але подружку твою >> не приймає. >> Ага. [сопіння] Ага. Але сина може. Ну, бачиш, все. Але ти от бачиш, ти собі протирічиш. [сміх] Бачите, я його піймав. Я його піймав. Він він 5 хвилин назад сказав, що неможливо вгору, а тут бачиш. >> Хорошо. лідером. >> От ми найшли один спосіб, як піднятися [сміх] між кастами. Вийти заміж заваждя. >> Між кастами. За важ, да. Ну і то ти не піднімешся, але діти твої матимуть перспективи. >> [сміх] >> Можливо, когось з них вб'ють. >> Можливо. >> Можливо. >> А, а хтось, можливо, стане наступним лідером Північної Кореї. Але там вже, бачиш, там вже застовбично дівчинці 15 років. Ну, їй ще й править, і править. >> Ну, да. Ну, але бачиш. А що, а що? А Роксалані було легко. Там теж у них в цій Османській [сміх] імперії було прийнято брательників вбивать. [сопіння] Мені цікаво, як що там запрещнкой вообще. Ну, типу, коли ми говоримо про Радянський Союз, то там якісь магазини Берьозка і магазини Берьозка і дозволені контакти з закордоном. І навіть ще третій, типа, коли ти геть небажаний елемент, там в певних умовах тебе тобі можуть дозволити виїхати. Ну, типа, як євреї в якийсь період випускали. >> І я думаю, там ще були, ну, типу, якщо дуже >> Я нагадав, да, про один матеріал, який сьогодні з'явився в нашому дискорді, да. Е-е, а що я не бачив? >> Не бачив ще? Ну, він якраз про те, що е авторитарним лідерам дуже часто вигідно е щоб щоб опозиція та і тобто ті, хто >> тім, кому не подобається твоя влада, просто виїжджали з країни, що ще більше цементує твою владу. >> Да. Е, про це це про це багато. А це хто написав про це? >> Е, це був е це огляд книги. >> Ага. >> Ее я зараз не згадаю там британського професора. >> Про це багато говорили. в Росії, що у них, що вони якби отак у себе поступово затягують там, наприклад, мобілізаційні гайки, тому що, ну, типу вони там починають війну, потім там оголошують, потім там дуже часто для оцих опозиційних діячів у них там завжди є сигнали про те, що їх будуть садить. Типа їх попереджають, їм, ну, про це розказують там в цій книжці там не тільки там і Росія так само вивчається. Так само і приклади Туреччини, Сирії, Угорщини, ну, тобто величезної кількості Куби тієї ж самої, ее, тобто купа країн з авторитарним або тоталітарним, ее, ну, системою, е, де просто в який момент, якщо в тебе там накопичується якась велика кількість невдоволених, ти, ну, дозволяєш їм, витискаєш їх за кордон. >> От. Ну, да, це на персональному рівні відбувається. Ну і на такому, да, там оголосили мобілізацію, да, але відкриті кордони. Тіпа не подобається зйобитись звідси. Я до того, що от Радянський Союз закрита країна, е, є там якісь магазини Берьозка. Ну, але це таке, це швидше якийсь обмежений ресурс більш якісних товарів, да. Ну, з них частини імпортні, але то таке. Але, ну, там от доступ за кордон має хто мають е якась там партійна номенклатура, яка може дозволити собі їздити, мабуть. якісь специфічні органи, які займаються якимись закупками речей, які потрібні для режиму, там, від комп'ютерів до комбайнів, ну, там от оцих речей. >> Е, і хто ще? Ну, і практично все, да, і але воно потрапляє туди. Зараз світ став сильно глобалізованішим, інтернетізованішим. І ми знаємо про, наприклад, там корейських, північно-корейських хакерів, >> які там щось роблять, да, там, ну, айтішники. І я от не розумію, да, для того, щоб у тебе з'явилась якась там індустрія, це вони всі прям спецслужбісти, типа, чи чи там є такі якісь сегменти >> більшості? більшості, да, або спецслужбісти, або спеціально навчені для цього люди, яких, ну, тобто будь-який авторизований, ладно, в більшості своїй будь-який авторизований виїзд Північного Корейця за кордон, він зазвичай відбувається винятково під наглядом, групами, можливо, і з державною метою. Тобто держава має з цього щось отримати. Ти їдеш на заробітки як мігрант. >> Ти скоріше за все їдеш групою. Вас селять разом. Ви працюєте за копійки, реально за копійки, тому що для Північної Кореї це будуть великі гроші, для іншої країни це будуть копійки. >> І і в тебе то частину забере наглядач, який з вашою групою від держави >> і віддасть державі. >> І віддасть державі. Та якусь частину ви лишите собі і то зазвичай скоріше за все відправити назад. Ну, відправити родині. Як відправити? Дуже просто. Ну, ми розуміємо, що, як ти кажеш, світ глобалізований. Ти там даєш ці гроші комусь, де ти там працюєш, ну, в Китаї, наприклад, чи в Росії зазвичай в Китаї. [сопіння] Е-е, комусь даєш, а в Північній Кореї хтось дає ці гроші твоїй родині. >> Ну, і там, я так розумію, що от оця система, як ти назвав її, кастова, як як вона Сонбун, вона ще робить так, що доволі мало північних корейців тікають, будучи за кордоном. Ну, їх є, >> будучи за кордоном. Ее, ну та, ну окей, та >> але мало, бо це за напащає, по суті, твою родину, яка лише >> Да. Це, до речі, е приклад того, що, ну, наприклад, є е історії, коли, наприклад, з Північної Кореї, якщо тікають, то тікають, можливо, зразу родинами або ж поступово перетягуючи е-е родину. Тобїхав один. >> Угу. заробив трохи грошей, перетягнув другого, перетягнули третього, перетягнули, тобто є резон виї, якщо вже наважуєтесь виїжджати, тікати, то вже виїжджати родиною. >> А там же ж в Південній Кореї є якась система реінтеграція, так би мовити. >> Є е що хочеш поговорити про втечі? >> Е, давай про втечі. >> Давай тоді поговоримо про >> Але ми не договорили, як ніби про про оцей Давай договоримо про те, як там потрапляють таі якийсь західний вплив. Тобто є оці виїзди, да, є оці ринки, да, на яких можна контрабан відповідно, да, тому що можуть ввозити з Китаю якусь контрабанду. Давай так. >> І це здебільшого що, одяг, да, там якісь таке що. >> Та будь-що насправді, да, дійсно, >> ну, будьщо. Ну, айфоны ж не везуть, правильно? >> А нащо ти думаєш вони там сильно >> Ні, ну от Ні, от я тобі кажу, безполезно, тому що швидше за все північно корейський App Store працює. >> Дивись, давай так. Да, можливо. Е, iPhone не везе, але якийсь Huawei можливо. А, >> а у них є інтернет? >> Немає. >> А навіщо? А, ну камера, да, типа. >> Ні, ну, ну, телефон. Ну, як? Ну, це ж що? А ти зараз от ти даже мислення. Телефон тобі треба зачем? Інтернет, зв'язок? Ну, в телефоні можна багато чого іншого робити. В ігри якісь, пограти я не знаю, наприклад, умовно. >> Та е флешки можуть ввести. >> Ага. >> З запрещнка, як ти кажеш. та з південнокорейською фільмами, наприклад, серіалами чи у них мова прямо однакова, да, >> у корейців абсолютно. Ну, >> вона дещо відрізняється, наприклад, ну, Південнокорейська, вона все більше і більше така, е, вестернізована, та, тобто, в ній з'являється багато те, що в нас називається >> англіцизми. Та е-е ну в Південній Кореї такого, звісно більше, в Північній такого майже немає, але в цілому, ну, алфавіт однаковий та слова плюс-мінус. >> Тобто вони умовно там відрізняються як українська мова там різних правописів, ну, типа якісь там слова, якісь там >> Ну, мені складно сказати, як саме вона відрізняється, але, ну, розуміння точно плюс-мінус є. >> Угу. >> Е-е, що ще може возиститись по контрабасу насправді? Ну, дійсно, все, що все, що зможуть люди купити, все, що треба. Ти кажеш одяг. Ее, та будьщо. Ну, ми ж це ж знаємо, це ж Китай. Там же ж буквально робиться, ну, все, що хочеш, да, все, що треба. >> Давай про втечі поговоримо тоді. >> Давай про втечі. Що з приводу ще хотів сказати по, е, по оцим контрольованим виїздам? Загалом же ж кажуть, що на чому в цілому заробляє режим Північної Кореї. Це на е контрабанді, зокрема, зброї. на >> поясни. А, тобто вони вивозять свою збро, >> продають можливо комусь, ну, наприклад, Росії. Це що, це ж не це ж факти, це ж контрабанда. >> Чому? >> Ну, вони ж не мають права продавати. Це ж санкції, санкційний режим. Ніхто ж не визнає офіційно, що Північна Корея продає зброю Росії. Правильно? Ну, Росія ж теж цього не підтверджує. Просто десь звідки з'являються мільйони боєприпасів. >> Це хакери, як ти кажеш. Да, дійсно, північно-корейські хакери активно працюють і крадуть мільярди. щороку це продаж наркотиків. Ну, тобто все, що максимально може бути нелегальне. Ну, в Північній Кореї, в принципі, все одно вона, в принципі, нелегальна та держава як така. З неї будь-які стосунки вже є нелегальними відносини. Тому якби, а чого нет? Будемо заробляти на тому, на чому можемо. Зараз останнім часом дійсно все більше старною не тільки хакерська історія айтішників, а й просто фріланс, айтішна робота на якісь е айтішні будь-які компанії в будь-яких країнах світу, видаючи себе там за японців, за китайців, за південнокорейців. Да, я тобі кидав це відео якраз в контексті цього. Я хотів розказати. Там, значить, е-е, >> співбесіда, звісно, онлайн вона відбувається. Де, >> е-е, як це правильно сказати, >> кандидат >> кандидата такого, та, ее, він англійською, до речі, спілкується. Та >> та непогано непогано спілкується англійською. Йому кажуть: "Так і так, дивіться, у нас зараз почастішали випадки, коли А це ж, до речі, не можна Північна Кореяц брати на роботу. Угу. >> Це ж якби теж санкції, >> що в нас почастішали випадки, що північно корейці з'являються от от на отаку от ремут роботу. Тому ми робимо стандартну перевірку і хочемо просто, щоб ви нам сказали, там Кімчанин Товста свиня і він почав страшно мешкаться. Не розумію. І він такий: "Ну, ми хочемо, щоб сказали Кім Чинин, товста свиня". Він такий: "Да". something like Kim Jon is a fat ugly pig. Could you could you say that for me? No. Kim John the leader of North Korea? >> Я А >> і коли вони його просять проговорити, в нього відео зависає і виключається. >> Да. Ну, тобто [сопіння] це теж >> А прикинь, як йому, ну, він типа сидить на роботі, це все по >> А ви собі за компом, ну, або за цим стоїть товарищ майор. >> Да, [сміх] ну да, там же ж мабуть зроблена система, щоб все писало. >> Ну, зазвичай кажуть, що вони можуть, наприклад, всі разом проживати в якомусь там, не назву це готелі, але можливо реально от такі якісь міні хостели, де вони от всі, наприклад, там живуть >> всі разом і за ними там наглядають. Тобто це там може бути 20, 30, 50 айтішників таких за компа і вони всі працюють з одного місця. Вони ще й цей вони ще вони ще й один одному, швидше за все, допомагають. Ну, хтось досвідченіший, хтось такий от як це, е, система менторства в Північній Кореї. >> Ага. І це і тобто не маючи таких людей, навіть просто на роботу, ти фінансуєш режим, бо швидше за все вони з тобою майже нічого не тому. Вони мають Ну, дивись, ну, хорошо, давай. Скільки може отримувати умовний середній айтішник? Давай. >> Де? >> Ну, не в Північній Кореї, >> в світі. >> Ну, давай уявимо, що він >> Давай в Каліфорнії. Давай в Каліфорнії. >> Хорошо. В Каліфорнії. >> Ну, кажуть, що якщо менше десятки баксів, то ти навіть собі собачу будку зняти не можеш. >> 10 000 долав. От уяви собі, е, з цих 10 000 доларів, навіть якщо Північно Кореєць отримує 50 >> доларів, >> 50 доларів, для нього це величезні гроші. Просто величезні гроші. 50, а 9500, наприклад, забирає держава. Та ну бачиш, цікаво, да? Науковий потенціал розбажаючи. >> Втечі. >> Втечі. Почнемо з того, що коли, ну, тобто найбільша кількість втечі, звісно, відбувалася, коли Кореї тільки з'являлися північна і південна. Ее, бо це ж як, ну, це найбільша кількість саме здологічних мотивів. Тобто ти, якщо ти приймаєш або не приймаєш ту чи іншу форму, ти одразу ж намагаєшся втекти. І це нормально. Втечі тоді були настільки масштабними, що буквально за пару років кордон, а він називається через я буду там часто використовувати цю абревіатуру ДМЗ. Людям з людям з Донецька вона, мабуть, дуже е така ностальгічна. Ностальгічна, да. >> Е ДМЗ - це демілітаризована зона. І так називають кордон між двома кореями. Чому? Тому що там товщиною, по-моєму, 3 км не має бути зброї. Тобто там є військові, патрулі. Але як важкою зброєю там фактично якби >> 3 км це такий постріл невеличкого мінометика >> можливо але туди до речі туристів водять на це ДМЗ. Ну, якщо ти їдеш, наприклад, в Південну Корею, ти можеш цілком с взяти там туристичні тури і тебе прямо повезуть, покажуть бінокль, подивишся на Північну Корею. Е-е, [сопіння] але там було багато своїх інцидентів і зіткнень менше з тим. Словом, буквально за кілька років після того, як сформувалася Північна Південна Корея, створилася навіть щодо того, як вони офіційно проголосили себе державами та просто зони окупації американська і радянська, е, цей кордон закрили, бо було дуже багато втікачів. Причому, ну, от це відбувалося отак. Це ж насправді теж дуже болюча тема. Е, >> що з південний тікали в північну? >> Ну, слухай, ідейні ліві комуністи, чому ні? >> Там же ж будувався рай, соціалістичний рай. >> Або до сім'ї. до сім'ї. Це теж, до речі, важлива проблема, що кордон же ж провели буквально там по паралелі. >> Дуже багато сімей опинилося просто по різні боки кордону і, ну, хтось переїжджав до однії, хтось хтось просто катався туди-сюди. Тіті кордон перекрили. Потім Корейська війна, де теж, ну, було отаке от, знаєш, тебе могли умовно захопити північно корейці і ти потім разом з ними поїхав в Північну Корею. Або навпаки там тебе звільнили південнокорейці, ти разом з ними поїхав в південну. Ну, тобто це, скажімо так, е є цифри після того, як їх почали більш-менш рахувати, а рахувати їх почали орієнтовно десь 90-х років. >> Угу. >> Так, щоб прям цілеспрямовано. І ця цифра, це якщо ми говоримо з півночі на південь, тому що втечі з півдня на північ, вони це супер одиночні випадки, зазвичай пов'язані з особистими >> психічними розладами. >> Чому? Ну, слухай, ти здійснив якийсь злочин в Південній Кореї, наприклад, або в тебе там бергів 100- 500 млн вон. >> О, цікаво. >> Ну, умовно. Я я гіпотетично зараз. >> Мікрокдити, >> да, мікрокредити. Ти такий: "Ну, що робить?" Ну ти, мені в цій країні торба. Я в берегах. >> А там теж говорять корейською. >> А там теж говорять корейською. Абсолютно. Ну я туда втечу ще. Ну розкажу там на якись, не знаю, якихось пропагандистських відео про те, що Південна Корея загнівающ капіталізм, а тут справжній соціалістичний рай. Може ще й трошки ее нагородять, якусь пачку риса дадуть. Хоча, до речі, втікачі з південної в них отам от в третьому сорті, якщо що. >> Да. Навіть якщо вони прибігли, >> да. >> А я думав навпаки. А, >> ну це ж, а раптом шпигун. Такки ти знаєш, він ще й бачив, як живуть ці заможні капіталісти. Ще всім порозказує. Словом, втечі з північ, чи на південь, звісно, більш часта історія. Хоча останнім часом її стає все менше і менше, тому що ее багато тікали під час голоду. Дійсно, багато тікали в 90-х, багато тікали в нульових, але треба розуміти, що тікають просто з Північної Кореї. обов'язково тікають в >> південну >> тікають в Китай, >> Китай, в Європу, можуть США. Ну, тобто кудись тікають. В Китай частіше тікають. Ну, умовно там просто оселя. >> Не уявляю, ти такий живеш без інтернета в такій жорсткій, ну, промивці місків. Як ти можеш захотіти дістатися в США, а найголовніше, як ти маршрут цей можеш побудувати? Ну, типа, >> зараз це значно менш актуальне, бо зараз дійсно кордон з Китаєм вже дуже обладнаний. Багато камер, рови, ці колючі дроти. Короше, зараз все це дуже контролюється. В 90-х нульових там майже не було кордону вважай. Річечка така і всьо. >> І можна було перетинати без проблем. М Який в тебе був маршрут? Ти майже стовідсотково тікаєш в Китай спершу. >> Угу. Але Китай, ну, тобто ти не можеш там в Китаю умовно все, я вільний. Ні, бо в Китай з Північної Кореєю дружить. >> Угу. >> І коли, наприклад, був голод, до цього ставились лояльніше. Коли голод закінчився, там вже в нульових 10-х >> північнорейців, якщо їх лови ловили як нелегальних мігрантів, могли відправляти назад в Північну Корею. >> Тому якби >> треба якось дістатися до Південної Кореї. Якщо >> треба дістатися до Південної Кореї. Як це зробити? Ну, найпростіший спосіб, мабуть, піти в посольство Південної Кореї в Китаї, що по що спочатку і робили. >> Угу. >> Але коли Китай, коли Північна Корея висловлювала своє невдоволення Китаю, Китай якби тоже почав висловлювати своє невдоволення Південній Кореї. Ну, вони тікають, ідуть до вас посольства, все, ви їх там, не знаю, даєте їм паспорт і все, вони у вас цей нам це не подобається. >> Ее, тому зараз е це не варіант. Зараз там у них, по-моєму, посольство Південної Кореї в Китаї взагалі дуже А, ну і Південні Кореї теж не хочуть сваритися з Китаєм, бо це один із головних торгівельних партнерів. >> Тому якби зараз це не дуже варіант. >> А що посольство, що обнесли стіною чи що? >> Ну там поставили якісь, да, забори, щоб навіть штурмом не можна було взяти. Ну фактично, ти ж розумієш, що ти якщо перетинаєш там, перелізаєш забор, ти все, ти вже на території іншої держави. тобі тебе не можуть е витягти, наприклад, назад і цей >> Хоча, по-моєму, були такі випадки і було дуже велике невдоволення, що буквально з >> в Південній Кореї були невдоволення, да, що діста, >> да? Ну, скоріше у людей в Південній Кореї було невдоволення, що, наприклад, влада, якщо не по-моєму це була така історія, що якби е якісь північно-корейські втікачі залізли на територію посольства і їх за на за тиском покійна фактично типа віддали в руки китайським правоохоронцям. І тоді люди там були невдоволені в Південній. >> Але загалом в Південній Кореї наратив такий, що це наші громадяни. Треба їх >> не наратив, е, це закон. Ага. >> Ну, тобто закон фактично означає, що всі громадяни Північної Кореї є громадянами Південної, мають повне право на їхній паспорт і так далі. Звісно. >> А у Північної є такий закон? Ну, по ідеї є, якщо туди можна. >> Знову ж таки нагадую, що кілька років тому з Конституції прибрали, ну, тобто, ее, оцю історію про те, що Південна Корея - це там наша територія. >> Угу. >> Тепер Південна Корея - це окрема держава. В них навіть була в Пеньяні, по-моєму, десь там на в'їзд. >> Ну та я думаю, що >> А в Південної Кореї є лишається, що Північна Північна Корея - це їхня територія. >> Лишається. Лишається. Ну то що це принаймні їхні люди. Вони звісно ж божаться і багато років бажаться про те, що ми жодним чином не претендуємо на якесь там захоплення території або повернення силою, да, винятково мирне воз'єднання і так далі. Але, до речі, гарний приклад, тому що Південнокорейці приблизно так до цього всього і ставляться. Ну, бо давай чесно, які є варіанти воз'єднання острова, півострова, пардон. Е, то є три, ні, є три варіанти. >> Або північна поглинає південну, що неможливо. >> Угу. >> Або південна поглинає північну, що коштує великих грошей. >> Великих грошей і великі проблеми на виборах, тому що електорально у тебе перекошуються. >> Та тут навіть не проблема в електоральному виборі. Тут проблема в тому, що люди, ну, ти з минулого століття людей витягуєш, вони взагалі непридатні до >> сучасної сучасного життя. І цей >> о там будуть касти. >> Е, ну, там точно будуть касти. Це, до речі, одна з великих проблем, що північно корейці, коли тікають в південну, не знаходять там себе. Зазвичай відчувають до себе м негативне ставлення, фактично дискримінацію, придатні тільки до низькокваліфікованої роботи. >> Е програють конкуренцію по всім фронтам, ну, тому що вони просто не можуть конкурувати на рівних з півден. >> А ті ж єбашать з їхнім культом освіти. Ну, ми поговоримо. >> Конечно, конечно, конечно. І багато хто, ну, і багато хто вертається, буває таке, що вертаються назад, >> але тоді вони вже вничну корею. Ну, вони типу приймають якби, да, свій бували випадки прикимчинині, що е людей, які верталися, ну, якби їм дозволяли теж так само позайматися трошки пропагандистськими ее історіями і можливо їм від цього трошки було краще. Не відправляли в табори, наприклад, там, да? >> А там є табори, >> звісно, є трудові табори, конечно. сві, ну, свій [прочищення горла] гулах там, то >> це просто рабська праця, да, для неяких якихось національних проектах. >> Так. Так. >> В них, наприклад, знаєш, хто зазвичай займається будівництвом, не повіриш, військові. >> Десь це було, не можу згадати. >> Ну, уяви собі, в тебе армія в мільйон людей, >> чим чим їм займатися постійно? Будують всякі високоповерхівки в Піньяні і хорошо. [сміх] Ну, тому що фактично в тебе за >> армія, яка не воє. Хто, хто в тебе буде будувати в Північній Кореї? >> Угу. >> Якийсь, не знаю, стола навряд чи, да, [сміх] >> будує в тебе держава. Е, відповідно, хто може від держави [сміх] масово будувати, е, в Пені? >> Я просто ми якось з Єгором розмовляли, що Віткав - це ж американський столар. [сміх] І у нас у нас стола весь час. А був у нас якийсь забудовник, який прям там був на якихось дипломатичних ролях? >> Дипломатичних? Ні. Мені здається пік кар'єри забудовника у нас це Ніколов, коли був заступником Кличка. >> Ого. Ну ладно. >> Ой, не Ніколов, а Ніконов. >> Ага. >> Той який Кан Devвеelopмент. Поняв? Він же ж був, пам'ятаєш, ці часи на початку, короче, Даков - це їхня рольова модель ще. Ну, слухай, а Трамп тобі чим не не забудовник? На секундочку. Ні, ну він бачив, він просто не дуже вдалий забудовник, не дуже успішний. >> Повертаючись до наших втч, >> як вони втікають, >> тобто з Китаю вони не можуть просто потрапити в Південну Корею. Їм треба рухатися далі. Куди рухатися? Ее >> там є якісь човникові перевезення нелегальні. >> Е, ну не те, що човникові, але є точно так звані, як їх правильно назвати, супроводжуючі, та які, звісно ж, за гроші >> тебе проведуть. А як це технічно? Бо Південна Корея, вона ж, ну, має кордон тільки з Північною Кореєю, правильно? >> Ну, такі, ну, літаки ж люди придумали. >> Це ж корейський. А, >> ну, літаки ж люди придумали, >> да? Ну, але в літак складно когось провести, розумієш? Там крізь кордон можна. >> Дивись, пояснюю, як це відбувається. Тобто ти тікаєш в Китай. >> Угу. >> В Китаї ти не можеш піти в південнокорейське посольство і отримати паспорт і собі спокійно полетіти, потому що Китай не дуже проти. Тобто тобі треба щейки, то скоріш за все відправлять назад. Тому тобі треба ще втекти з Китаю фактично. >> Ага. >> І в тебе є кілька варіантів, як тікати з Китаю. Бідний і багатий. Бідний, це ти, >> так би мовити, не золота карта, як там звичайна карточка і >> да 100, да, і безліміт. Значить, якщо в тебе 100 $, ну там, звісно не 100, а це кілька тисяч доларів, в тебе є два шляхи: Північний і південний. Обидва вкрай неприємні, обидва вкрай важкі і багато хто їх не переживає. Північний - це ти тікаєш в Монголію. >> Тебе проводять там через пустелі абсолютно там безводні. Дуже довго треба йти. Ее і там є високий ризик, да, десь там замерзти або загинути в цій пустелі, але ти доходиш >> до монголії >> до Монголії, потрапляєш в Монголію і та в Олан Баторі в Південнокорейське посольство. Я такий-то з Північної Кореї хочу втекти. Окей. Натовий паспорт лети в Південну Корею. >> Угу. >> Є інший варіант. На південь це в країни Південно-Східної Азії. Ти так само по ки там по Китаю тікаєш, ну, якось там нелегально перетинаєшся і спускаєшся туди річками по джунглях Халаос, В'єтнам, Камбоджа, от оці регіони там. Так само приходиш в В'єтнам, наприклад, приходиш піди накорейське посольство, я Північної Кореї хочу втекти. Віддають паспорт, стадіять на літак. >> Це варіанти для бідних. >> Це варіанти для бідних. Для багатих. >> А ти як думаєш, який варіант для багатих? >> Для багатих. Для баки такий корейське посольство >> в південні в Китай. >> В Китаї? >> Ні, >> ну тобі там зроблять документи і привезуть і ти такий: "Хоп, а я вже південнокорейський". >> Фальшиві документи. >> А >> не південнокорейські може бути південно-корейський паспорт, може бути китайський паспорт. >> Ти перетинаєш кордон з Північної Кореї з Китаєм, там тобі видають фальшиві документи. Ти з цими фальшивими документами з Китаю платиш Південну Корею. А, тобто там такі фальшиві документи, по яким можна літати. >> Ну, паспорт дуть просто паспорт. Не північно корейця, а нормальної людини. >> Е, а і можливо навіть якоїсь третьої країни. >> Та будь-які. Найпростіше Китай. Але тут же теж. >> А коли ти прилітаєш з китайським паспортом, а потім такий кажеш: >> "А потім ти приходиш піди на Корею в аеропорту кажеш: "Я північно кореєць". >> А я можу прилетіти з українським паспортом в Південну Корею і сказати: "Я північний кореєць". >> Ну, я думаю, тобі не повірять. [сміх] >> Чому? Ну скажи, я північно кореєць корейською. >> А че моваше почнемо щонайменше з цього. Да. І тут же ще нюанс, що за оцей >> мені ще скажете надто жирний для північного [сміх] кориц. >> Що ви там їсте? Е, ще ж теж на >> що ти не кімчинин, >> що [сміх] не схоже на кімчинину. Ее, ну хіба якщо хіба якщо він заріс. >> А для кімчинина заходить. >> Да. [сміх] Ще теж нюанс, що за о за великі гроші з цим фальшивим паспортом з тобою так само цей супроводжуючий, він тебе то провезе, тому що ти ж потрапляєш в Китаї, ти не знаєш мову, ти, ну, не в курсі взагалі, як ті квитки купувати, як проходити оце все в аеропорту, оці всі там, мабуть, їх обманують часто кидають. Та я думаю, що кидають, звісно, кидають, продають в рабство, в трудове, в сексуальне рабство, тому що це теж важливий нюанс. Тікають зараз в більшості свої жінки. Ну, зараз, в принципі, тікали в більшості своєї жінки. Чому жінкам простіше пересуватися в Північній Кореї? Е, >> а чоловікам складніше. Да, >> чоловікам складніше, бо вони працюють. Ну, загалом, в них там, в принципі, обмеження на поїздки всередині країни присутнє. Але на це, ее, зважаючи про те, що ми з тобою говорили, про роль жінок, про те, що вони все частіше займаються приватним бізнесом, тобто якоюсь ма торгівлею, вони змушені постійно їзти за товаром, кудись возити, на це трошки закривають очі. Тобто їм простіше пересуватися по країні. до чоловіка більше питань. Чого не на роботі, чого не служиш? >> І чого не в армії, да? >> Чого не в армії? Блокпосту, >> ухиляе >> повістка і в трудову партію. Умовно, е, тому в більшості своїй дійсно тікають жінки. Там щось, по-моєму, в них 70х30 чи що було співвідношення. >> І ти з цим супроводжуєш? >> Та а ціни там реально, ну, це ж тисячі доларів для, ну, такого супроводження, бо це якщо треба супроводження >> це це більш більше 10 000 дов. Це це буде А звідки у Північно Корейці, якщо ти кажеш, там може бути зарплата 50 $? >> Накопичували все життя. Можливо навіть кілька поколінь, я не знаю, >> ужас. >> Їдуть, ну, от реально можливо їдуть на такі от заробітки для того, щоб хоч якось накопичити. А потім, наприклад, вони вони можуть накопичити всією родиною на виїзд одного, >> який потім почне перетягувати інших. >> Ага. Ага. А він має заробляти. А там є все, що ці трансграничні перекази? Ти дивився гру в кальмар? >> Е-е, дивився >> там в е обох сезонах, бо хоч їх там три, але по факту їх два були історії. >> Який третій? Я чув, що є другий, я його ще не дивився. >> Ну, є третій, який по факту продовження другого. >> Ага. >> І в обох сонах є історії е-е північнорейських жінок. Причому дивись, і там і в першому, і в другому сонні жінки. одна, яка пішла грати для того, щоб заробити гроші на те, щоб знайшли і витягли з Північної Кореї її доньку >> маленьку, а друга була взагалі перебільше з Північно-корейської армії. >> Що відбувається з ними по поверненню? Е, їм точно допомагають південнокорейці, по-перше, з адаптацією. Вони в них там є, значить, центри спеціальні. Вони, по-моєму, туди заїжджають на три місяці. От умовно вони приїжджають, прилітають, кажуть в там на паспортному контролі: "Я втікач з Північної Кореї". Кажуть: "не питання, зараз підійде там мужчин, пройдете з ним". >> Слухай, до речі, в них які там самоназви? Е-е >> самоназви Корей, >> да? >> Північна Часон, Південна Хангук. >> Угу. І він Ага. Угу. >> каже: "Сез Часона". >> І він такий: "А, ну да, з того самого XIV століття". Ну, ми так і думали. По вам видно, да? >> [сміх] >> Ну от вони заїжджають, значить, в центр спеціальний на кілька місяців на, ну, можна його назвати карантин, але по факту це центр, де їм взагалі розповідають: "А як живе сучасне цифрове суспільство, як користуватися тим чи іншими речами?" Ну, тобто як >> короче система адаптації? >> Да, система адаптації. Звісно, їм платять. Їм платять певні суми на якісь субсидії на житло, на перший час. на ще щось, ще щось. І так само, наприклад, в залежності від цінності перебіщка теж можуть заплатити чималу суму. В залежності від того, наскільки ціну інформацію ти їм розкажеш про Північну Корею, >> ти теж можеш отримати чималу суму. Це, до речі, >> а це те, що спокушає інколи посадовців. Мабуть, >> це те, що спокушає інколи розказати такої чепухі. >> І чим більше ти будеш розказувати чепухі, тим більше до тебе буде увага. >> Ага. Ага. Ну і звідси трошки оці всі історії про те, що там а там собак натравили там. >> Да. Да. Ти правий з приводу посадовців. Я прямо подивився ее по таким найгучнішим, назвемо це так, втечам. То з Південної Кореї, ну це буквально одна, це був там колись один міністр закордонних справ колишній. Він втік уже в Північну Корею, коли він вже був там десь давно не де не міністром. А от з півночі на південь тікали прям дуже високопоставлені люди. Наприклад, тікав їхній колишній ее очільник парламенту, який там був один із головних авторів ідеології Чучхе, наприклад. Ого. >> Тікали. >> Ні, ну дивіться, тут важливий >> пасли тікали регулярно. >> Тут важливий момент. Його можна зрозуміти, бо мені здається, що це одна з найважчих робіт в Північній Кореї працювати в їхньому парламенті. [сміх] Знімаєш аплодувати там, поки він говорить 18 разів встати. Ну це а уявляєш це роками робити? Ну це можна задовбати. >> Слухай, ти думаєш, що він прям там кожен день виступає? Давай чесно. >> Ну слухай, але це дуже інтенсивне [сміх] навантаження прям. >> Вони ж там репетирують мочи [сміх] поділка, п'ятницю репетиція, в суботу робота, >> підготовка. Да. [сміх] >> Да. Ее, >> якщо ви депутат північно-корейського парламенту, напишіть в коментарях, чи справді це складна робота. >> Е, або попросіть свого товариша майора, щоб він написав, [сміх] хто ще тікав. Тікали члени родини Кіп, наприклад. Тікали теж. >> Ну, брат, якого знайшли. >> Ну, він в Південну Корею тікав, да. А були там, по-моєму, е чи тітка. Е-е, да, скоріш за все, тітка Кімчинина, по-моєму. Слухай, а як ти думаєш, там от члени родини Кім, вони, ну, типа, вони теж зазомбовані, ну, типа оцими ідеями, третій шлях там. >> І водночас немає жодних гарантій, що з ними щось не станеться. Ну, випадки ж були, вони налякані. >> Випадки ж були з хтось тікав, хтось когось вбивали в результаті, >> когось страчували. Ну, тобто це теж, знаєш, не не гарантія ні від чого. >> Ну да. Тобто вони захищаються тим, що, ну, теоретично, як це в сім'ї не без опозиціонера. >> І типу, якщо хтось там, наприклад, в швейцарській школі б індоктринувався якимись іншими поглядами на життя, то він би просто дивлячись на це все, ну, він там розуміє, що він може очолити країну і демонтувати, наприклад, це все чи там, ну, розвернути політику і все таке. Але він розуміючи, що атмосферка така, що до цього можна просто не дожить і простіше там втікти, звалить, щось таке робить. >> Ну, можливо. >> Просто, розумієш, які в них, ну, враховуючи скільки там влади зосереджуються в одних руках, то, ну, це ж дуже високий ризик, що просто, ну, от там улюблена дитина виявиться пацифісткою і така: "Не люблю ваші ракети, скучні вони мені". М, ну, ризик цього є, але погодься, він, мабуть, найменший, е, серед усіх можливих варіантів. Тобто в тебе ризик не люблю ваші ракети. А в когось ризик обажаю ракети, але не люблю оцього тіпа, який був переді мною. Тому статуї отменить, >> портрети снять, вішаєм мої. Ну, розумієш, тобто система >> лишається, міняється, ее, міняється культ. Та. >> Угу. А в випадку дочки, в випадку синів, ну, культ не дуже міняється, да? >> Їм саме типа важливо, щоб їх любили. >> Ну, да. >> Так. То хай вона демократизується. Доченька, якщо в тебе вийде по-нормальному, так, раді Бога. >> Навряд чи вона демократизується без зміни режиму, погодься? Угу. >> Ну, тобто без зміни родини Кімії. Навряд чи така доченька така: "Ох, давайте завтра вибори проведемо вільні, чесні". Ні, мені здається просто, розумієш, у Північної Кореї немає нормальних опонентів. Видно, Південна Корея не справляється. Я думаю, за такий час Мосат, він би там вже, значить, внедрив би і дружину, і дитину б підмінив, [сміх] і, ну, все, все, все зробив би. >> Хороша. Ти постійно апелюєш до до Масаду, як якогось всеможливого агентства? >> Ні, ну чо. Е, да, це не вперше. >> Дивись, вони, >> вибачте мене, в масадофільстві звинуватили. >> Такі, такі класні, такі суперові, а не знали, що що Трамп зараном будуть угоду мирну угоду підписувати, >> понімаєш лохи, виходить. >> До речі, напишіть нам, чи вони вже домовились про мир, чи не домовились. Бо бо ми сьогодні записуємо от саме цей шматок розмови, коли все е, значить, Іран переміг, е, вибачте, США перемогло. Е, ну, короче, всі перемогли. >> Емірати теж перемогли, якщо що. Емірати перемогли. >> Да, Емірати теж перемогли. Всі перемогли. Один Ізраїль, походу, >> програв. [сміх] Ми не ведемося на цю хуйню. Ми продовжуємо. >> Бачиш? А ти кажеш масат не такий вже. [сміх] Це ти сказав? >> Окей. >> Е, от скажіть, чим закінчилась війна США проти Ірану, де програв Ізраїль [сміх] на момент на момент нашого запису? >> Давай до Південних Корей. Бачиш, ми трошки не договорили. Ми годину розмовляємо про Північну Корею. >> Дорозмовляємо про Північну Корею. >> Да, я вам розкажу такі випуски. Я не знаю скільки там годин, точно менше 10ти. Вони інколи пишуться, як ви можете помітити по моїй футболці, яка змінилась. >> Це якщо люди дивляться, ну, картинку, ти ж розумієш, що зазвичай вони це слухають. Е, то е >> ще в 2x повільніше. До речі, а якби мені пощастило, то в мене змінилась би не тільки футболка, а ще й зачіска. [сміх] Але ні. Е, так от, >> тобто я навмисно стараюся, значить, щоб вдягаюся так само, щоб люди не помітили різниці. Юра такий: "Та е [сопіння] мені здається, що це цікаво. Ви такі дивитесь 14 4ри години, вибачте, [сміх] 4тири години відео. Тут бац, перевдягнувся один з ведучих. Чому? >> Втомився. >> Так от, переходимо до Південної Кореї, >> да? Значить, [музика] щоб ти розумів, наскільки я готувався, як то кажуть, слухай, запам'ятовуй. Дивись, >> грав кальмаро раз. >> Ніні лісенман, [сопіння] Юнбосун, Пакчонхі, Чхвегюха, Чондухван, Ротуу, >> Леніт Кучми. >> А >> легніт Кучми, [сміх] >> це приблизно ми в ті роки зараз заходимо. >> Кімн сам. Кім Деджун, Лемнбак, Паккінхе, Мунжеїн, Юнцуколь і Ліжемом. І це не збірна Південної Кореї з футболу, якщо що. [сміх] >> Да, бо там не було цього. Які вто >> паксуна не було, [сміх] да? >> Це список президентів Південної Кореї та в хронологічному порядку з самого початку їхнього існування. >> Ее >> про деяких, я думаю, навіть і корейці не знають. [сміх] ще подумав, якщо якщо би три години говорили про північну, яка супер закрита і про яку нема інформації, що буде в блоці про південну? >> Давай будемо будемо пришвидшуватись, тому що вони ж все одно, до речі, будуть багато історії пере пам'ятаєш, ти їх просто вивчив, чи ти прям пам'ятаєш кожен, що з них робив? >> Так, а мені про це розповідати? [сміх] >> Ну давай, що перший цей >> Лісенман. Та ми про нього вже говорили, про людину, яка була видним опозиційним політиком під час японської окупації, е, націоналістом, звісно ж, е-е, якийсь період навіть там очолювала оцей корейський уряд Вигнані. Потім приїхала в Південно Кореї після того, як з'явились американці. Американці його поставили. Е-е, >> ти кажеш очолювала. Приїхала людина. Це ж він чоловік. Всі, всі мужики чи там були жінки? >> Одна була. Угу. >> Цікава в неї історія. Та він приїхав в Південну Корею, коли вже зайшли американці, тобто після Другої світової війни. Американці його зрештою і поставили ее керувати. Ми говорили про те, про корейську війну, про те, що він не підписав перемир'я, про те, що він відпустив полонених, про те, що постійно проти нього були протести. Е, загалом історію Південної Кореї можна поділити на, ну, вони там діляться на шість республік, тобто шість там різних конституцій, як знаєш, як у Франції там є, да, п'ята республіка, четверта, так і в них умовно шість республік. >> А вони вони приймають конституцію. >> Е, республіка, перша республіка - це якраз було правління Лісенмана. Тобто [сопіння] йому війна трошечки допомогла, бо буквально перед початком корейської війни, за місяць до цього його партія програла парламентські вибори. Ну, тобто там була фактично мала би бути в опозиції, але тут корейська війна. Після корейської війни знову вибори. Е, Лісенман в топі. Він придушував позицію, він придушував протести. Це був абсолютно класичний, е, авторитарний ее правитель. Наприклад, коли я розповідав про те, що в Південній Кореї були ще до корейської війни масові протести через оте, що фактично за юридично оформлюється розділ Кореїгу. >> А люди були проти цього, бо вони розуміли, що це шлях до ее розколу країни. Ее наприклад, найбільші протести були на острові Чеджо і їх жорстоко придушили, звісно ж, там з вбитими з усіма, з великою кількістю вбитих і так далі, і так далі. І якраз коли почалася корейська війна, фактично там було багато затриманих і Лісенман там вигляд наказав: "Все, вбийте, короче, всіх затриманих і забудьте там про них". [сопіння] Да. Ее, як я теж розповідав про те, що в Південній Кореї дуже про отакі речі ставало відомо тільки вже там після багатьох диктатур, там це 90-ці вже нульові. багато згадували і якби відновлювали оці реабільтовували пам'ять, тобто відновлювали пам'ять про ті події, можливо навіть там публічно вибачалися, можливо виплачували якісь компенсації родичам загиблих внаслідок тих чи інших подій. Це вже в них відбувалося там більше в XX столітті. Тобто мо можна сказати, що при Лісенмані оце протести на острові Чеджу, вони були одними з таких маркерів його правління. [сопіння] >> Слухай, а можна сказати, що в той момент Південна і Північна Корея сильно не відрізнялися? Ну, ці, мабуть, щось говорять про свободу і риночок, ці щось про комунізм. Тут переслідують опозицію і тут переслідують. Чи одразу було зрозуміло, що там Кімерсен йобнутий? >> Ее, та навпаки, насправді. Ну, я би сказав би навпаки. Навпаки, в Північні, як Північні Кореї дивились на південну і розуміли, що там, ну, це це fail stateйт. >> Там супербідна аграрна держава, ее хаос у владі, авторитарний лідер, який придушує протести, країна живе на американську допомогу, якісь реформи, нічого не получається. Ну, тобто, ну, да, там трошки щось запровадили, якусь обов'язкову освіту, щоб люди хоч трошки почали вчити букви, вміти читати і так далі. Ну, я маю на увазі, де розвивалися, але в цілому, ну, повний хаос. На цьому фоні в них вообще якраз було все прекрасно і економіка в них була краще і все було супер. >> Це було при Лісенмані. Е, після корейської війни він перемагає на виборах, там на одних, на других. >> Ну, бо, як відомо, в корейській війні обидві сторони перемогли. До речі, наскільки це випередило свій час? >> Е, це мені здається, мабуть, дуже >> це прямо як в іранській війні. >> Це, мені здається, дуже улюблена, в принципі, у людей історія. оголошувати, що що всіх всіх переможцями, бо ну той, хто програє, він же ж образиться, він же образиться той, хто програє, правильно? Тому треба, щоб всі перемогли. >> До речі, це ти знаєш, що це ж яке має бути здорове суспільство і серйозна внутрішня дискусія, щоб всередині політики такі типа блін, ми це програли. Ні, ну я розумію, що там Нітаньяху теж, мабуть, буде говорити, що вони виграли >> Нітаху, що в цьому році вибори і >> йому буквально його опозиціонери ізраїльські зараз кажуть, що типу >> ти програв, >> це дизастер для нас, це катастрофа. Ну ми втягнулися в війну, не досягли жодних цілей і якби перемир'я. >> Угу. >> А Ізра а Ізраїль на адмінують від США хоч побомбили трохи. >> Ну тобто вони несуть втрати і в інфраструктурі, і в людях. Так, стоп, ми в інший регіон пішли. Да, давай. >> Напишіть в коментарях, чи треба апдейт по близькому сходу. Не >> треба, будь ласка. >> Через два роки >> ми це вирішимо. [сміх] Ближче до кінця 50-х років е-е [сопіння] мають відбуватися вибори чергові. Лісенман, як завжди, зачищає опозицію. Одного свого опонента він, значить, засуджує і страчує. Інший кудись виїжджає там в США в зв'язку з якимось поганим ста. Ну, щось він там на якусь операцію виїхав і раптово помер від серцевого, ну, зупинилося серце. Словом, короче, опозиції нема, нікого нема. Лісенман такий перемагає і люди, ну, ні, ну це вже перебор, ми виходимо на протести. >> Протести. >> Хто в Південній Кореї протестує? Це 1960 рік. 7 років минуло після корейської війни. Хто [сопіння] в Кореї протестує? В першу чергу це студенти і професора. Плюс до них поступово доєднуються працівники. Ну, тобто такий робочий клас. Та їх, як завжди жорстоко придушують. Е, через кілька місяців в ее не пам'ятаю там чи в ліці, чи в морі знаходять тіло студента загиблого. Ее, звісно, всі ж кажуть: "Та він втопився". Виявляється, що він насправді не втопився. Йому прострелили голову. Ну, скоріш за все, поліцейські. Протести починаються ще з більшою силою. Поліція вже не справляється, поліція дає запит на військових, а військові відмовляються, ее, ну, тобто стріляти в людей. >> О, це прям їхній Майдан. >> Ну да, в них таких майданів ще було. Військові відмовляються стріляти в людей, в принципі. Ну, тобто є певне невдоволення лісенманом, який поступово втрачає авторитет довіру. Ее, і він, ну, фактично тікає з країни. Тобто він з зрікається, да, з посади президентської і тікає на Гаваї в США, де він жив там свого часу, бо він жеж жив там в США, коли була японська окупація Кореї. >> Е, він тікає на Гавай, через кілька років помирає. Фактично помирає в вигнанні. >> Опа. >> Так і не повернувшися в Південну Корею. >> Перший президент і переможець. >> Переможець турецької війни. >> Переможки який не підписав перемир'я. Та ее помирає в вигнанні. І бо ее у всіх, майже у всіх президентів Південної Кореї дуже е-е не склалася доля після президентства. Тому, якщо ви хочете стати президентом Південної Кореї, >> одразу одразу готуйтеся, бо ми зараз поговоримо про те, як погано складається їхня доля після президентства. Є в них така культура, де ганять потім, причому іноді з фатальними наслідками. після Лісенмана. >> А як до нього зараз ставлення в суспільстві? Як до історичного діяча? Неоднозначно. >> Неоднозначно. >> Тіпа міг би краще. >> Ну та ну давай в топ-три президентів Південної Кореї за весь час він не входить. >> Не входить. О, а ну-ка >> ми потім поговоримо про те, хто входить. Так далі. >> Всього ж їх скільки? Більше 10ти. 11 12, >> по-моєму, десь так. Ну я скільки їх назвав. Десь так. Більше 10ти, по-моєму. >> Е після Сенмана ухвалюється друга нова конституція. що по факту стає другою республікою, яка проіснувала рік плюс-мінус. Це була абсолютно повністю парламентська республіка. >> Там був президент, я його називав Юн Босон. Він поправив зовсім трошки, кілька років був абсолютно, ну, такою номінальною фігурою, бо це була Парламентська республіка. Прем'єр був більш впливовий. Однак правили вони все одно недовго, тому що в 61-му році відбувається військовий переворот. І до влади приходить генерал Пакчонхі. От він входить в топ-три. >> Угу. Тіба >> в трійку. >> А чо? Бардак оцей з своїм парламентаризмом розвели. >> Бардак. Країна сипеться, неконтрольована, економіка. З економікою все погано. Корупція, ну, тобто політична нестабільність. Ще й значить хотіли. А чому ж чому військові вирішив влаштувати переворот? Тому що ще й думали, що це ж поліцейські військові свого часу протести розганяли. Треба їх самих розогнать, назвемо це так. Ну, короче, тобто по поскорочувати е силовий блок, назвемо це так. >> А, >> тобто вже був трошки шкурний інтерес. Ну і генерали, >> а вони вступились за свою корпорацію, >> зокрема. Ну і генерали, бачачи всю цю історію, вирішують, що треба брати владу в свої руки, бо країни розвалюються. І до влади приходить Пакчунхі. теж супер неоднозначна людина, тому що з одного боку авторитарний, значить, лідер, частково диктатор, який потім взагалі провів самопереворот, назвемо це так, і наділив себе безмежною владою, >> а з іншого боку творець корейського економічного дива, якщо це можна так назвати, або дива на річці хан, як вони його називають. Пак Чанхі приходить до влади кілька років. Ну, кілька років оце Юн Босон все ще якби президент, але по факту всім керує військова хунта. Вони приймають чергову конституцію. Це вже третя республіка. І, значить, генерали обіцяють, що військові балотуватися в президенти не будуть. Ну, вони знову повертають президентську республіку таку сильною владою президента. Військові обіцяють, що вони балотуватися в президенти не будуть. І тому Пак Чанхі балотується як цивільний і перемагає. Це, до речі, ми з Єгором, коли розглядали диктатури, найменш живучі диктатури по тривалості це якраз військові. Е, тому що там зазвичай там дуже популярний сценарій, можливо він тому там надовше, що вони типа вони коли захоплюють владу по якимось причинам, >> вони кажуть: "Ми тут ненадовго, ми чисто стабілізувати ситуацію". Навіть вони, коли, ну, вони це часто кажуть, але вони там, я так розумію, що там ще часто вони стикаються з е тим, що життя складніше, ніж армія. >> Угу. >> І вони відчувають, що вони цим самим створюють загрозу своєму рідному інституту. І їм типу комфортніше комусь передати, а самому вернуться в армію, бо там все понятно. >> Ну, а тобі не здається, що навпаки якраз не комусь передати, а хтось із них зазвичай і стає >> потім, да, виходить з корпорації? юридично, можливо, навіть не виходить з корпорації, але стає юридично не просто військовою хунтою, а лідером країни. Тобто це оформлюється юридично через вибори, через якісь посади, через якусь нову політичну системну структуру, але вони ти не просто генерал. Дивись, от вони не створюють просто найстійкіші тоталітарні режими ті, які мають якусь інституцію, типа комуністичну партію Китая, да? А оці, які військові, вони не створюють там інститут, партію, значить, національного захисту. >> От і що вони часто ще навіть за свого життя не дочекають, ну, не чекаючи це, вони такі типа: "Ой, щось тут все складно, пішов я назад в армію". Ну, але видно, знову таки, там ж немає, у нас немає тисячі країн з військовим переворотом. Ну от буквально давай з останніх випадків, які я от згадаю, це в М'янмі нещодавно лідер військової хунти став там яким там президентом країни. Ну тобто легалізував своє фактичне керівництво. >> Ну, ну, але бачиш, ну, по суті, вони відходять від, е, >> ну, мені мені це виглядає не відходом. Мені це виглядає легалізацію свого статусу. Просто військова хунта, ну, негарно, да, сильно звучить. Президент >> або там, не знаю, прем'єр чи верховний лідер. >> Звучить вже цікавіше. Бачиш, вони соромляться просто свого [сміх] цього мундиру. Ну, ну короче він словом, Пак Ченхей де балтується як цивільний, перемагає на виборах це 63-й рік і починає залізною рукою будувати країну, тому що треба її рятувати. Да. В 20 років вже майже незалежна країна, нічого не відбувається. Анархія. Історія парк Шанхі цікава, тому що він м народився досить бідній родині. Він він був непоганим учнем, студентом, був вчителем себе в регіоні. Але в якийсь момент вирішує піти в армію. І він пішов навчатися. Це ж він якби жив при японській окупації, він пішов навчатися в японську е військову академію. По-моєму, в Манджурі вона була. Причому його там не хотіли брати, бо до корейців ж було таке ставлення. Він там, е, короче, через когось, когось якось там домовився. Короче, взяли, грубо кажучи, він був офіцером японської армії, армії коло колоніалістів, розумієш, да? >> Ее, але після після Другої світової він якби пішов в корейську армію, продовжує службу в корейсько армі. >> Та він повоював в японській армії в другій світовій. Чи не питаємо у корейських військових, [сміх] де вони були під час Другої світової. >> Не треба питати, де вони були під час Другої світової. Да. І чи любить твій дід Хугобос? Е, оця оця служба в Да, >> служба [сопіння] в японській армії, е, зробила Пак Чонхі. Ну, тобто певним ну більш лояльним він мав ставлення до Японії, тому що, ну, оці якби рубці окупації, вони ще дуже живі, бо це буквально тільки-тільки закінчилось відноси нещодавне. >> Ну, і він війну пройшов вже ж на боці Південної Кореї, мабуть, да? Чи >> корейську війну? Так, звісно. Він захоплюється біографіями відомих ее виначальників світових, наприклад, там Наполеона, да? >> А ще того самого адмірала, про якого ми з тобою говорили, >> оцього корейського. >> Оцього корейського. Але, е, як я казав, в цього адмірала, в нього була така дуже дивна історія, що його, знаєш, ним нехтували. Потім, коли почалась війна, ой, блін, прийди поможи, він тут такий геній, всім допомагає, значить, війну, а потім йому зразу типа: "Ай, все, знову іди леса". Вай. А цей адмірал це які роки він? >> Це X століття. >> А, ну тобто це по суті міфічний персонаж. >> Ну не міфічний. Чому? Ну 16. Ну Богдан Хмельницький міфічний персонаж. Умовно >> ну наполовину. >> Ее словом, в цього а >> Слухай, ну ти колись от видно, що ти політолог, ти колись бачив джерела, на основі яких пишеться історія XV століття? >> Чи особисто їх держав в руках? Ні. >> Ні. Ну просто ти там, якщо капнеш, воно виглядає трошки не так, як джерела там 19 столі. >> Ну звісно. Ну конечно, ну але я просто чому чому згадав я про про цих ребят >> в реабілітацію його влаштував? І не те, що реабілітацію, е, оцей от адмірал через отаке ставлення до нього постійне, що, ее, та ти якийсь такий там його там щось звинувачували, тягали по якимось, ну, тоді не було суддів, але можливо, що коротче клеймили трохи, а коли >> по дуелям. >> По дуелям, да, не цінували його, в общем, корейська ні держава, ні корейський народ. І він мав певне відповідне до нього ставлення. Дивись, оце оце, що ти знаєш, я тобі як не до історик скажу, оце, що ти знаєш про ставлення суспільства до якогось персонажа в 16 столітті, це очевидно конструкт XX століття, >> як би там не було. Але кажуть, що Пакчунхі частково перебрав це ставлення також. >> Угу. Тобто, маючи ставлення до Кореї корейців, ну, саме давайте так до корейського народу, як до типа таких не е атьосаних, не дуже е тих, хто усвідомить якісь там важливі, значущі речі, хто усвідомить там його геніальність, наприклад. Е, бо, ну, Пакченхі так само придушував страшно всі ці протести, вбивав протестувальників пачками і якби був справжнім диктатором. Але водночас, знову ж таки економічне диво. >> Так, я не поняв, а хто ним нехтував? Е-е, цим пан >> Пак Чанхі. >> Пак Чанхі, да. >> Тут не питання, хто нам нехту. От план, що ставлення до корейського народу загалом в нього сформувалося от на основі мемуарів і біографій. От, наприклад, того ж самого адмірала. >> А, а все, я зрозумів, що типа вони не ці цінували оцього класного. Мене теж не будуть цінувати, тому я з ними построже. >> То Да, ну, мож у нього певна, тобто він такий був корейський президент РФОП, як е, ну, короче, >> дуже гучно сказано, але щось таке було. >> Значить, >> типу він: "Я цих селюків навчу жизнь жить". >> Да. Що важливого? Давай. >> Японська подстилка. Ну-ну. Е-е, про економічне диво поговоримо пізніше. Що, що важливого він зробив, що допомогло взагалі цьому зробити? По-перше, 65-й рік, це договір про з Японією про, назмо так, нормалізацію відносин, про те, що ми тепер партньори. М оце все, що було, забивається, тому що нагадую, що південна Корея і Японія - це головні союзники США в регіоні. Вони, ну, історично мають дружити, бо США їх так беруть, типа, да, дружіть. >> Історично мають дружити. Скільки вони зараз союзники країни, яка на сотні чи тисячі років молодше, ніж вони, то вони історично, ти знаєш, як про Росію кажуть, що це країна з непередбачуваним минулим. О [сміх] так і тут. Ну, я маю на увазі, що коли в тебе одна частина країни, це, ну, тобто ти, що Японія, що Південна Корея, це ж по факту вони були окуповані та Штатами і Штати там допомагали, їм розбудовували ці країни, мають з ними супер тісне ее військове співробітництво, бази, договори про оборону, все таке. Ну, тобто ну як інакше? Це два д союзник мого союзника. Угу. >> Ви прям от через протоку, у вас дуже велике цей тому якби американці такі: "Дружиіть, >> дружіть, >> дружіть." >> Ні, слухай, я тепер розумію, які він протести якби при придушував, тому що приходить офіцер японської армії, яка була окупаційною і починає нас вести на здруження з Японією. >> Да. Ну, тобто уявить собі, що через 20 років після завершення війни з Росією приходить президент якийсь України і такий: "Нам треба з Росією дружить". Значить, цей >> ні там не 20, а скільки там через 30, >> 45-й, 65-й? 20 років. 20 років. >> Але, >> але ми в цей момент уже повоювали з Польщею, наприклад. [сміх] >> Ну, добре, що з Польщею, а не з якоюсь частиною. Ні, ну чи з Угорщиною. [сміх] Ану, >> ти знаєш, дуже оптимістично. Е-е, коротше кажучи, е, японці [сопіння] якби що роблять в рамках цього договору? дають гроші і багато грошей орієнтовно. >> А у них були гроші. >> В японців були гроші. Японці на той момент вже дуже непогано розвиваються, зокрема економічно. Корейська війна для них була гарним поштовхом, тому що це був тил, да, для американських військ. І промисловість гралась, гралась. Вони на корейській війні. >> Якщо ви хочете випуск про Японію, напишіть. [сміх] Японці [сопіння] дають гроші, які, ну, якби вважають >> Угу. >> вибаченнями, >> а не >> за часи окупації. Мені здається, якщо не помиляюсь, я читав про те, що японці в цілому пропонували зробити ці виплати адресними, тобто конкретно жертвам там анексії і всього іншого. Але Пак Чонхі сказав: "Ні-ні, ні, >> давайте мені, >> давайте нам в державу". Да. >> Ага. Тому що на ці гроші Південна Корея починає будувати свою економіку. >> А >> на ці гроші вона починає будувати підприємства. >> А [прочищення горла] він це робить щиро, швидше за все, бо він вважає цих корейців неоставим бана. >> Він вважає, він просто вважає, що ее в щось зробити нормальне з цією країною можна тільки отак. >> Ага. >> сильною рукою, сильною владою. Ну, тобто треба щось щось, тому що, ну, все катиться 20 років ми катимося кудись не туди. >> Угу. [сопіння] >> Це просто за які гроші Корея починала своє економічне диво. Значить, що вирішує Пак Чанхі? Давай. Крім японського договору, в нього він також укладає договір з США, який регулює перебування американських військ на території Південної Кореї. Тобто там, ну, умовно бази, юридичні оці всі історії. Наприклад, я знаю про те, що м ну там банальна історія, яку відповідальність, наприклад, несуть америка, бо ну в нас такої проблеми нема, да, бо в нас немає військових баз, але країни, де є військо де так багато військових баз іншої країни, вони мають якось юридично цей статус е >> з'ясовувати і прописувати. Наприклад, як будуть судити американського військового, який якщо він зробив якийсь злочин, от як його судять. >> Дуже просто. Ну, тобто загалом його судить Південнокорейський суд за південно-корейськими законами. якщо він щось порушив. Але якщо м-м він вчинив якийсь злочин під час виконання, наприклад, ее бойового завдань, службових обов'язків, да, якихось дій, >> е то його має судити американські, тобто американці самі будуть судити. >> Угу. Бо в них була свого часу історія одна, коли американські військові, це, до речі, теж дуже класний момент для північно-корейської пропаганди, бо вони там теж розказують про те, що та в них там американські військові катаються, стріляють з кулемета направо налівокналія. Але в них була історія про те, як рухалися колони американських військ. Їхній мостоукладач задавив насмер двох південнокорейських дівчаток. І це тоді дуже були сильні антиамериканські такі настрої і навіть протести в Південній Кореї. А і судив їх за це американський суд, а не південнокорейський, бо це ж якби була була службові обов'язки рухатись в колоні. >> А чуєш, а загалом яке ставлення до американців у південнокрех? Чи там хита інколи вони вважають їх, а інколи >> в більшості нормальне? Ну, тобто ти ж розумієш, що є речі, з яких південнокорейці мають зиск. Ну, наприклад, ти ж розумієш, що таке військова база. >> Ну, понятно, вони витрачають гроші. >> Конечно, вони витрачають гроші. Це якась певна індустрія. В них там навіть це називаються якимось словом. Я просто зараз не згадаю. Оця індустрія обслуговування військових баз. Причому обслуговування, ти розумієш, не лише там якесь е-е супермаркетне, не лише якесь там ігрове, ну, сексуальне, очевидно. >> Ага. Зокрема, >> тото це весь ринок, який навколо. Е, а чуєш, а, ну, але глобально у них от оцей період розвитку, ну, тобто зараз зрозуміло, але там всі ці роки е там були проблеми з антиамериканізмом, були періоди, коли прям хотіли вигнати. >> Давай так. Загалом Південну Корею. >> А, а в Північній Кореї там швидко росіяни ж вийшли. А, ну вони не заходили. >> Е, та вони там майже не були. Та >> там ж китайці були. >> Це це було, це було досить мало малий період часу. Е, дивись, загалом Південну Корею можна розділити на лівих і правих. Тобто це в цілому така двопартійна система, попри те, що партії постійно змінюються, але по факту там є два табори. >> Угу. >> Лівих і правих. або консерваторів і прогресистів. Е, але треба розуміти, що ну це не так нетипові, знаєш, ліві і праві, яких ми при звикли бачити в, е, наприклад, в Європі. Та це трошки інші. Значить, чим вони зазвичай відрізняються? Е-е, ліві більше прогресисти, вони більше за права людини, вони більше за рівні правила, такі економічну лібералізацію, назвемо це так. >> Ага. Вони оці прогресив про, >> да, вони за більше за самостійність, за суверенність. >> Угу. >> Вони, >> ну, вигнать американців, короче. >> Ну, не те, що прям вигнать, але не дуже там їх >> не дуже наполягати на посиленні співпраці. Назмом це так. Тобто вони всі чудово розуміють, що американські війська - це гарант їхньої безпеки, зважаючи на те, якою є Північна Корея та мілітаризованою. Але умовно хтось буде пушити більшу співпрацю, хтось буде, в принципі, ну, все як є, нас влаштовує і краще взагалі нікого не провокувати. >> Е, вони відрізняються ставленням до Японії. М, да, про прогресисти більш критичні до Японії. Вони все ще ее, ну, тобто вони продовжують згадувати Японії про >> це недостатньо, [сопіння] короче, >> да, не було офіційних вибачень, не було компенсації. В них є спірні території, там деякі острови між Кореєю і Японією. І найбільш характерно, мабуть, ознакою це ставлення до Північний Кореї. Прогресисти значно більш лояльні, >> тобто вони за те, щоб з ними говорити. >> Та вони за те, щоб з ними говорити. Вони те що за те, щоб з ними співпрацювати. Консерватори вони навпаки, вони більше за співпрацю з Японією, вони більше за співпрацю США. Вони мають більш жорсткий курс на Північну Корею. вони більше за підтримку так званих чеболій, про які ми зараз будемо говорити. >> Тобто от такі це консервативні політики. >> Тобто, а вони в плані якоїсь економічної свободи, вони більш ліві виходить консерватори, да? >> Е, >> чи там от з чаболями це складно буде назвати ліпра просто ти там сказав, що типу ліберальні економічні. >> Ну, давай так. Вони за прогреси більше за контроль. >> А, >> над чиболями. >> Ага. Ми зараз поговоримо про те, що а в плані індивідуально, хто з них за вищі податки, хто за нижчі податки, бо там там є різниця для кого податки, да, для людей. От вони прогресисти все-таки більше за, як ти кажеш, за більші податки для оцих от Кригоміратів їхніх великих. Ну, але загалом от що стосується внутрішньої політики, вони в більшості своїй плюс-мінус ідентичні. От найбільша різниця дійсно в питання зовнішньої. >> Ага. >> Це Північна Корея, Японія, США. Угу. >> Це прямо такі в більшості своїй головні ее моменти, де консерватори і прогресисти розходяться. >> А у внутрішній політиці вони, ну, короче, там немає таких пря досить близькі. Їхні позиції в цілому досить близькі. >> Лівого повороту там не сталося. Там немає такого, щоб, >> ну, не те, що, да, ну, там >> соціальна держава там. Не, ну ні, ну, деякі, знову ж таки, деякі елементи є, вони присутні, але це не настільки величезна різниця, як от, наприклад, поставлені до Північної Кореї. Угу. Це абсолютно кардинально різні речі. Ее, повертаючись до Пакчанхі і його економіки, >> що почав будувати на японські гроші? >> Що почав будувати? Він почав будувати підприємства. Почав будувати, наприклад, туш е Поскорок сталі південнокорейський. Один із найбільших виробників сталі в світі. Я там навіть дивився, він щось там, по-моєму, на восьмому місці в світі. Переважній більшість це китайські, там японський один є. Ну, менше з тим. М-м, панк вирішує, що ми е-е Південна Корея має будувати експортоорієнтовану економіку. Внутрішній ринок бідний, внутрішній ринок маленький, нам треба продавати все назовні. Це було його головна ідея. >> Угу. >> Починала Південна Корея з найпростішого. Це умовно ми можемо сказати, що 60-і роки - це легка промисловість. >> Угу. >> Тобто те, що можна там швиденько якийсь текстиль, якось можливо там харчова історія, оце все. Тобто з цього починається Південнакорея. >> Дивись, південнокорейські кросівки зараз звучить як щось на модному і дорогом. >> Ее на модному і дорогом звучить південнокорейський чіп. А південнокорейські кросівки звучать як щось, ну, а чого не китайські, >> да? >> От [сопіння] північно-корейські кросівки звучать значно краще. >> [сміх] >> Ні, ну це якщо ти переймаєшся ціною, а якщо ти якістю, то як ніби це щось таке. Але, ну, менше з тим, >> що робить держава для того, щоб це все, е, існувало. Вона входить в співпрацю з бізнесом, максимально їх підтримуючи, надаючи дешеві кредити, надаючи якісь там пільги, зокрема податкові. >> Їх це всіх бажаючих робити легку промисловість. >> Не всіх, а от тих, хто з цим найкраще справляється. А найкраще, ну, тобто той, хто найкраще справляється з показниками, тому що буквально пак Чонхи вводить п'ятилетку. >> А >> буквально він вводить economic planning board, тобто оці планува планувальні економічні ради, >> що там видавали чи >> не а просто, тобто є план, який треба виконати. >> Ага. >> Якщо ти план виконуєш, >> ти отримуєш від держави плюшки. >> Чим більше ти виконуєш план, тим більше плюшок від держави. Таким чином Пакчанхів зрощує так звані чиболі. Це південнокорейські величезні бізнес конгломерати, які мають таку ж саму динестійну форму правління, як Північні Корина. Маю на увазі, що заснував там якийсь дід, потім керував його бать його син, потім його син. >> Але вони типа сиділи не на риночних економічних успіхах, а на виконанні плана держави >> і на тому, і на тому. Тобто вони мали е-е якби оцю от риночну історію, тобто про виготовили, продали, заробили гроші, реінвестували, ще що ще, але паралельно е мали державну підтримку. Тобто держава в принципі казала, що е розвивайтесь, вам треба земля, ми вам дамо землю, ну, тобто найдемо, вам треба там якісь гроші на якесь додаткову лінію виробництва, щас все буде. Ну, тобто >> вони прямо нянчили їх і виростили, >> да? Нянчили, вирощували. Зрозуміло, що вирощувати 1000 компаній складно, вирощувати 10-15 компаній простіше. І вони оце в перетворювалися оці маленькі компанії величезні гіганти, якими зараз є Samsung, >> Hyundai, е, що там у них іще, LG і так далі. >> А, і це, мабуть, з цим ще пов'язана оця їхня різнопрофільність, бо у держави були в різні роки різні пріоритети. Ну, що там Samsung робить там від кораблів до чіпів. >> Ну, от умовно, якщо ми говоримо про 60-ті роки. І це легка промисловість. Та то в 70-ті роки починається перехід до важкої промисловості. >> І туди йдуть ті ж компанії. >> Абсолютно ті ж компанії просто починають от вони робили одяг, да, шили. Тепер вони роблять поруч завод, значить, з виробництва машин. >> Починають робити машин. Ну, тобто поступово переходять на все більш складнішу продукцію з кожним часом. Економіка Південної Кореї, звісно, починає рости. >> Е, а чому власне переходять? >> А, а чого звісно? Дивись, це незвісно, бо мені здається, що, ну, ти от типа, якщо розкажеш зараз, да, там типа, не знаю, закінчилась війна, е, цим, е, Михайло Альбертович Федоров став віце-прем'єром з економічного розвитку і каже, значить, хочу хочу, як в Південній Кореї, типа, зараз от ми там всі, хто робили дрони, тепер роблять холодильники, да, ну, всі ж будуть сміяться і казать що економіка так не працює. >> Давай так. Не всі, хто робили дрони. От п'ять найбільших контор, які роблять дрони. Ви тепер робите не дрони, ви тепер робите, я не знаю, там >> комбайни, >> работо якусь робототехніку. >> Давайте Україна ж агрорейх. Вам даються великі наділи землі і ви маєте там ефективне господарювання організувати. >> Угу. >> В замін на це держава вам дає там кредити під 0%. О, наприклад, і ну і це ж всі скажуть: "Ну, це ж ідієтизм, типа, що має бути якось органічніше, з чого ти взяв?" Ну, а пан Чон >> Пак Чонхі, >> пак >> пак Чонхі. >> Пакчонхі. >> Уявляєш, наскільки складно мені було позапам'ятовувати всі ці імена? >> Уявля Не уявляю. [сміх] Я б я б здався, я б не не грав в це. Е, просто він, очевидно, притримувався таких же поглядів, як і я, бо я вважаю, що як це талановитий менеджер, він талановитий в усьому. Яка різниця, що що робить? Е, труси шить чи чіпи? >> Ну, є там певний шлях, який треба пройти, але тим не менше. І ну і ти кажеш: "Ч чому б у нас це викликало скепсис?" Тому що ми б сказали: "Ну, так не роби. Планова економіка не працює. Те, що вони вироблять, буде нікому не потрібно". >> Тоді треба робити те, що потрібно. Коли ми, ну, типа, е, скажемо, що, типа, робіть оце, якщо там Кімчин скаже: "От треба тепер, значить, всім робити біткоїни", від цього не з'явиться багато біткоїнів в Північній Кореї. А як вони? Тобто, з одного боку, це планові елементи, а з іншого боку конкурентноспроможні вироби на світовій арені. Виходить. >> Виходить так. Ну, дивись, ну, в них є японські гроші, в них є американці з їхніми теж допомогою. Ну і частково там можна технологію не взяти. >> Може там ще знаєш що там мабуть якось дуже грамотно були >> проста. Ще ж теж важливий нюанс. Починалося з дуже сильної бідності. В Південній Кореї ось цей, як казав, культ освіти, але ж так само є величезна конкуренція. >> Угу. >> І культ перепрацювань. >> Ага. >> Тобто це ще робилося, ну, е, такою масованою >> куль перепрацюваннях від японців, мабуть, да. Але я думаю, що це даже паралельна історія. Тобто це от, як ти кажеш, це ще вся ця історія, вона робилася руками величезної кількістю людей, які працювали за копійки і працювали постійно. Угу. >> Дуже багато, дуже довго. Там, ну, якщо я пам'ятаю просто, якщо в нас там в Європі 40 робочих годин вважається, та робочий тиждень, е, і взагалі хочуть там прийти на чотирьохденний та робочий тиждень, то в Кореї, наприклад, він 52 >> досить. І це нещодавно тільки його зробили меншим. >> Ого. >> 52 е робочі години на тиждень. >> Ога. А це вони це в них типу 10годинний робочий день. >> Це просто перепрацювання. Тут постійні перепрацювання. І ти зацікавлений в тому, щоб працювати більше, тому що в тебе висококонкурентна економіка. >> Не будеш пропрацьовувати ти, буде перепрацювати хтось інший. Він далі буде рости, а тебе звільнятьгу >> гіпотетично. Слухай, ну, але в цьому плано, в цій плановій економіці, мені здається, ну, це мабуть з економістами треба говорити, що з тебе з гуманітарія взять зрештою, от, але там, мабуть, тікий були виставлені дуже розумно. Ну, тому що, знаєш, комуністичні режими люблять і ну тони переробленої сталі, да? >> А і коли ти міняєш тони переробленої сталі на тони проданої сталі, то це геть інші ідеа. >> Мені здається, що в цьому є логіка. Тобто ти би не виріс, якби ти хотів робити те, що не треба нікому. Це ж логічно. Тобто вони почи >> Розкажи це радянській промисловості, [сміх] будь ласка. Ну, >> дивись, вони хотіли, вони хотіли, вони хотіли робити те, що, ну, типа, щоб було більше, ніж у Штатів і пофіг, що. >> Угу. >> Правильно. Догнать і перегнать. >> Ну, і в них був такий культ, що от хочемо продать світу, да, оце все, >> да. Ну, тобто тому що треба залучати іноземний капітал. Так починає розвиватися корейська економіка, починаючи з легкої промисловості, переходить поступово в вижку. Чому переходить в вижку? Тому що в кінці 60-х років, по-перше, починається війна в В'єтнамі і паралельно починається так звана те, що називають другою корейською війною. Це не була така війна, як ми її звикли бачити, >> да, в класичному вигляді, але це була така от >> кілька років серія постійних сутичок, засідок, спроб інфільтрації вздовж цього кордону, якісь обстріли взаємні, якісь напади на морі. Ну, тобто отак от три роки, три роки такого в'ялого >> ее але все-таки ну постійного ее бою, назвемо це так. Ну, я ж кажу, не не в такому класичному вигляді, як ми звикли бачити, але це постійно постійні якісь збройні сутички. М і теж Пак Ченхі думає про те, що е-е американці зайняті В'єтнамом, гімне до нас. Якщо раптом Північна Корея знову піде в атаку, нам якби треба буде скоріш за все вигрібати своїми силами, звідси постає запит на перехід до важкої промисловості, зокрема оборонники. >> Ага. Тобто це теж от період, ну, тобто що, >> що зумовило, да, перехід на важку промисловість, зокрема і те, що треба розвивати оборонку, щоб розвивати свою виробницво свостояння, це як ти думаєш, це воно, ну, це північні корейці провокували, чи це всім було вигідно, в тому числі, наприклад, Південній Кореї для того, щоб стимулювати запуск? >> Я думаю, що Північної Корею. То я думаю, що Північну Корею, тому що Кімерсин ніколи не покидав ідеї на те, щоб піти другий раз. і об'єднати та Корея під своїм крилом. Особливо, наприклад, коли ее американці пішли з В'єтнаму та і коли впав південний В'єтнам і комуністи повністю захопили весь В'єтнам, він тоді ж вообще був окрилений. Ти що, він знову ходив, просився: "Давайте ще раз нападем". Чувствую, сечас попрёт. >> Просився, [сопіння] в смислі до, >> ну, там до Маудздуну, наприклад, що про те, що давайте ви нам п нас підтримуєте, ми ще раз підемо в похід на Південну Корею. Ну, китайці ж тоді вже сказали: "Та ні, це вже 70-і роки, це вже китайці розсварилися з Радянським Союзом, це вже китайці зближаються з США і такі, ну, літь і інші проблеми. >> Важка промисловість і розвиток армії. >> Це, ну, це, да, одна з причин, чому все змовило е перехід на від легкої промисловості до важкої промисловості, але так само продовжує все працювати, ростуть чеболі. державою максимально сприяє, допомагає. [сопіння] Це то, що стосується економіки. Економіка росте. Люди продовжують протестувати. Ну, бо >> що їм не нравиться? >> Ну, не подобається авторитарний лідер, придушує позицію і так далі. Є вибори якісь там, на яких Пакчані там раз перемагає, другий раз перемагає, але отримує все менше і менше голосів. І от в 71му, по-моєму, році він хоче змінити конституцію, бо він якби хоче далі, щоб його мати можливість балотуватися, тому що конституція обмежує кількість термінів президенту. Він хоче далі балотуватися, але її ж треба затвердити та в парламенті. Е, а він на виборах, значить, якихось втрачає конституційну більшість. Там опозиційні партії >> отримують більше голосів. Ну, не, ну просто отримають більше голосів. Вони хочуть в опозиції, але вже, ну, тобто Пакчанхі не може провести конституційні зміни, да? >> Пак, >> що робить Пакчонхі? Він влаштовує самопереворот. Він оголошує воєнний стан, розпускає парламент, переписує конституцію під себе, скасовує вибори президента, переносячи їх якби на непрямі вибори. Я е люди обирають делегатів і делегати на загальній конференції обирають президента. >> Тобто це вже не >> принок в Америці, >> да? щось схоже, як в Америці. Але чомусь всі ці делегати голосують тільки за Пакченхі завжди. Це вже четверта республіка, я або яку називають в Південній Кореї, диктатура ЮСін або Ющін. Якось так і так. >> Чому так? >> Це м значить, >> що не диктатура пак Чонхи. >> Пояснюю чому. Що означає це слово? Це слово означає ее буквально реставрація. Е, [сопіння] нагадаю, де проходила молодість Пакчинхі? >> Ну, впо >> японській армії. Та і він, який захоплювався Японією. А реставрація Мейдзі, це якраз називався період, коли японці ото у європейців брали все найкраще >> Угугу >> і ставали е сучасною, е, ну, тобто розвивали себе як >> ста азіатською Німеччиною стала, >> да, щось такого. Та, тобто буквально реставрація Пакчонхі або диктатура Сін ще більше придушує опозицію, ще більше карає всяких там е >> це які роки ще раз? >> Це 72-й рік, 72-79-й рік. Диктури є сі. >> В економіці вже є певні успіхи. >> В економіці вже чималі успіхи. Вони вже, ну, вони наростають, наростають, наростають. Так було до 79-го року. В 79-му році пакчонхі вбивають. Що відбувається? Вони збираються на якійсь там конспіративній квартирі, можливо, там випивають. Він голова його охорони і голова корейського ЦРУ. Це створили за Пакчанхі ще на початку його правління таку от штуку. >> Прямо зовнішня розвідка, да? >> Ні, це буквально такий як КГБ. >> А >> як внутрішньорепресивний апарат. >> Угу. >> Е, >> чо тоді ЦРУ? >> А >> чо тоді ЦРУ? ЦРУ було ж в >> Чого не ФБР? А [сопіння] воно прямо називалось, да, як >> да сія. Ну, тобто Central Intelligence Agency, але корейське, тому воно >> по факту. Корейське ЦРУ, да, воно прям так і називалося. Вони, значить, сідають, збираються на якійсь там квартирі, щось, не знаю, вечеряють і ее толком сказати, що відбулося тоді, ее складно, але голова цього корийського ЦРУ, я зараз просто не згадаю, як його звати, але це >> дістає пістолет. >> Дісте, в якийсь момент дістає пістолет і вбиває пакчунхі і вбиває голову його охорони. >> Ще три мужика бухало. Понятно. >> Е, да, скоріше за все. >> Адвох. Один вбиває двох. >> Він вбиває їх двох. >> Оцей Црушник, >> да? А потім ще його Ні, він не застрелюється його там, ну, певні якби люди з корейського ЦРУ, які також були там присутні в цим будинку, аби десь охороняли. Вони ще вбивають інших охоронців Пакчин. >> А так, стоп, так, це вже переворот. >> Виглядає яксь спланована штука, да. Але насправді кажу, ну, більшість схиляється до того, що це була не спланована штука. Значить, що відбувається? >> Заки [сміх] подобається. В кімнаті було три людини. Один вбив двох. Більшість скелетів що це була несподобна [сміх] штука. >> Ее за кілька тижнів до цього спалахують чергові протести. Ці протести ее спалахують на південному сході країни, якраз такому досить індустріалізованому, там де найбільше розвиваються оці чаболі. Спалах чергові протести. їх там щось на рівні з повстаннями, щось якісь захоплюються адміністративні будівлі, як це зазвичай там в них бувало. А спалахують вони чому? Тому що одного з опозиціонерів, досить видного, кимн сам, він потім буде президентом, його е фактично викидують з парламенту. Ну, тобто позбавляють депутатського мандата. Парламент тоді існував, але він був абсолютно, ну, нічого не рішав, але просто сам факт. Ну, тобто черговий тиск на опозицію. Тут, значить, якогось дуже видного опозиціонера позбавляють депутатського мандату. Вийдемо ми на протести, щось там попротестували, їх розігнали. Але от через тиждень там чи через півтора після початку цих протестів збираються оці три мужика і щось вони, значить, скоріше за все починають цього главу корийського ЦРУ чмирить. Типа, та ти такий сякий, ти там м'ягкотелий, не можеш з протестами справиться. Короче, кажуть, що заділи вони його заживе. псіханув чувак. При тому, що сам він після цього казав: "Я, значить, це зробив, потому що країна скачувалась диктатура, я за демократію і все таке". Але, ну, от в більшості своїй більшість експертів вважає, що це була досить емоційний вчинок. >> Так. А що з ним далі стається? >> Його >> заарештували і в стратили. >> Ага. То при тому, що його чуваки постріляли інших чуваків. Ну, просто це виглядає як захоплення якоїсь влади. А скоріше за все це, ну, буквально побутовий конфлікт. >> Ні, але стривай. Якщо це побутовий конфлікт, >> при тому, що, ну, дивись, це історія, яка поросла трошки різними там конспірологією. Багато хто скаже про те, що, ну, тут явно це могли там, не знаю, придумати північно корейці, тому що ж вони вже хотіли вбити Пакчинхів в 68му році, тоді, коли був рейд на блакетний дім. Хтось каже, що там, >> а це з ним якраз ця історія, >> да, це була Спекчонхі, да, історія. Це ж він тоді хотів відправити теж, а потім передумав. Да, да, да. Це все з ним. >> Ее він можливо це нам хотіли американці, бо їм теж не подобалося. Блін, ти понімаєш, що конечно диктатори, але як наш диктатор, але все-таки ну треба мати якісь >> якісь >> але офіційна але офіційна версія, що це оцей директор ЦРУ йобнувся і, >> ну, він стверджує, що йому не подобалась диктатура. >> Його стратили і що? Вибори нового. >> Вибори нового президента. на яких перемагає такий персонаж, як >> Так, перше вигнанні, друго >> перше вигнанні, другий Юнбосон, той що поправив трошечки. Він, до речі, потім постійно балотувався в президенти проти пакчанхі і постійно програмав його там щоські >> опозиціонер >> опозиціонер його там кілька разів садили на, ну, якісь адміністративні там були в нього е покарання за якісь антиурядові висловлювання, але в якийсь момент він просто пішов з політики і собі спокійно дожив до кінця своїх днів. Це най, мабуть, най >> легша історія серед всіх. північно корейських президентів. Третього Пакчонхи вбивають. Перед цим важливо, це ж в нього був, ну, якби вдалий замах. Перший до цього було багато невдалих замахів. Зокрема, під час одного з них при ньому промахнулися, вбили його дружину. >> Ага. >> Ее і першою леді тоді, ну, тобтофа стала його донька. >> Угу. >> Паккінхе. Знайоме ім'я? >> Ні. >> Я називав її в списку президентів. >> А вона стає наступною президентою? Наступне. Вона стає досить пізніше, але стає. Але уяви собі, е, в тебе вбивають спочатку матір, >> маму, >> а через кілька років вбивають батька через політичну діяльність. Ну, такий в неї був бекграунд, да. >> Угу. >> Але і потім >> ти реально думав, що я згадаю ім'я з того списку? [сміх] >> Все, я більш не питаю тебе про імена з того списку. >> [сміх] >> Словом, м президентом стає ее Чех. Він, по-моєму, був прем'єр-міністром при Пакчин. >> А як взагалі суспільство реагує? Воно типа згуртовується чи због диктатор і ладно? >> Чи радіє воно чи радіє воно, що Пакчонхі гине, вбивають [сопіння] його. Я думаю, що в більшості своїй, да. Але от зараз, наприклад, до нього досі не супер неодозначне >> ставлення, >> тому що з одного боку він батько економічного дива, з іншого диктатор. При цьому досі, знову ж таки, входить в трійку найкращих президентів. А там є у них вони ведуть рейти? >> Ні, не ведуть. Просто було опитування там відносно нещодавно років там п'ять-шість тому. Ну, це ж цікаво питати. Кого зв президентів ви вважаєте найкраще? Ну, у нас, наприклад, приведи таке опитання: кого з українських президентів ти вважаєш найкращим за весь час? >> Хто буде перший, на твою думку? >> Ти в мене питаєш? >> Да, я в тебе питаю. >> Ти мені зла бажаєш, чи що? >> Просто я впевнений, що багато хто скаже Ющенко. >> Е-е, ні, я так не вважаю, до речі. >> Так не вважаєш. >> Я вважаю, що це >> Напишіть в коментарях, кого ви вважаєте. найкращим президентом України за весь час. Перший по пройобаним можливостям. >> Я не хочу влізати в ці. [сміх] >> Напишіть свій топ >> ці конфлік. Напишіть свій топзив. >> Президентів піденої. [сміх] >> Короче, цей чувак, який стає після пекнхі, він теж поправив не >> може, до речі, не Ющенко по проябаним можливостям, може і Порошенко. Ну ладно, давай. >> Після Пак Чонхі президентом стає, е, Чвеха, який теж поправив дуже недовго >> з команди. >> Да. Ну, тобто він був не та не так, щоб з команди прем'єр-міністр, якого призначав парламент, який нічого не рішав, і такий самий прем'єр-міністр, який нічого не рішав. >> Він теж поправив дуже недовго, тому що інший генерал Чон Духван >> робить переворот. >> Каже: "Тепер моя очередь". Да, він робить два перевороти протягом >> року. Тобто спочатку він, грубо кажучи, де-факто бере владу. >> Угу. >> А потім деюре. І це вже в нас виходить п'ята республіка Південної Кореї. повертається. Так само залишаються непрямі вибори, там просто ця колегія виборщиків трошки інакше називається. Робиться один ее семирічний термін без права на >> переобрання. >> На переобрання. >> Ага. >> І починається правління Чондухвана, цього генерала, одразу з масштабних протестів, протестів в Кванджу. Це дуже важлива подія в історії Кореї, яка досі, досі відіграє дуже важливу роль в їхньому політичному житті. Типове придушення жорстке е студентських протестів з величезною кількістю за Ну в Пеній Кореї оці всі генерали, диктатори не церемонились. Вбивали людей сотнями звичайних беззбройних протестувальників, залучали правоохоронців, залучали військових. Проте там придушувалися дуже жорстко. І це при тому всьому, що економіка продовжує розростати. Чондохван забороняє всю можливу позицію, створює свою єдину партію, з нею там все перемагає, але поступово це вже це вже 80-ті роки, це вже там якась перебудова в СРСР, да, це вже якби не дуже, короче, американцям, коли вже американці, значить, там із Радянським Союзом якась у них там більш-менш нормальні відносини починаються. З Китаєм в них теж більш-менш нормальні відносини. Тобто вони вже можуть трошки більше вимагати від Південної Кореї в плані того, що не подобаються їм та оці диктатори постійні. Тобто якось можна них тиснути про те, що давайте ви трошки будете пом'якшувати свої оці замажки. Тому проходить буквально кілька років. Чундухван трошки ослабляє хватку, ее дозволяє >> А він вибрався на семирічного президента. Да, >> ну виборця. Там не було прямих виборів, там були не прямі. оця колегія його обрала. Через кілька років він, значить, так трошки ослабляє свої оці заборони, ее допускає опозицію до виборів на до парламентських і де і де вони разом отримують щось на 5 чи 6% менше голосів, ніж партія Чондохпана. Тобто вже >> різниця така собі, да. >> Ну якби скоро 87-й рік, наближається кінець семирічного терміну. Чондохван думає, що робити. сам балотуватися якби не може, бо конституція забороняє переписувати конституцію. Це будуть протести. Протести були стабільно. Вирішив він, значить, м брати наступника. Обирає наступника теж генерала, теж військового свого там. Ну, у них там була якась своя, короче, така групка однокурсників або просто випускників Корейської військової академії. Вони там навіть називались, як мали в них певне слово. такий був клуб, не те що закритий, але така ее клуб по інтересам. Вони їх потім розставляли на на всі ці державні державні [сопіння] позиції. Він вибирає от одного з них такого, якого звали Ротуу, своїм наступником в 87му році. Відповідно починаються протести знову чергові. >> Слухай, а економічний курс він зберігає оце пак чи >> та та він продовжує робити так само? А там вони якісь побудували інституції, там госплан, який >> я ж кажу, це було в них був Economic Planning Board, оця от інституція, яка займалася оцим плануванням економічним. >> А о і там типа була прям сталість інституційна, >> да? Да. Ну, тобто вони про економіка, якщо не помиляюсь, тоді росла буквально по там 10 пс віків широко, >> да? Тобто економіка сильно зростає. 88-й рік, ее, планується проведення в Південній Кореї олімпіади. Угу. Чондон дух набирає наступника РТУ. М. Але ж вибори мають бути які? Непрямі. Оця колегія виборщиків. Народ протестує. Народ проти. 87-й рік, масові протести вчи. >> А народ за прямі вибори. >> Народ, да, за демократизацію, проти диктатури і все таке. Починається знову придушення протестів, починаються смерті. Вони провокують ще більше протестів, ще більше, ще більше, ще більше. Зрештою, Чундухван каже: "Окей, я там відходжу від справ". Не ризикнули вони тоді розганяти тут. Ну, тобто протести наро >> наросли до такого рівня, що там це вже там було реально там мільйон людей, а в тебе на носі олімпіада. >> Ага. >> Не дуже хочеться псувати імідж. Ее >> ще раз який рік? >> 87-й рік, 88 Олімпіада. >> Він каже: "Окей, все, тіпа я піду, жодних питань". Роту каже: "Погоджуємось". Значить, на зміну погоджуємось на прямі вибори. Робимо нову конституцію демократичну, жодної диктатури. Це вже буде шоста республіка. Але за Чондухвана сталися дві події, про які ми маємо згадати. Це два теракти, вчинені Північною Кореєю. >> Угу. >> Перший теракт був це був вибух в М'янмі, коли туди приїжджала південнокорейська делегація. Звісно ж, метою було вбити президента Чондухвана. Йому пощастило, що він чи в заторі застряг, чи ще. Ну, коротше, трошечки він приїхав пізніше, ніж стався вибух. Вибух, який вбив е-е ну от пам'ятаєш, коли впав літак е Качинського. Да, >> це тоді тоді казали загинули еліта. Ну, там уряду було небагато, там більше військові, по-моєму, були. Це ж була катині. Угу. >> Вони летіли туди для того, щоб згадати загиблих в Катині. От тоді теж загинула велика кількість південнокорейських загинули, по-моєму, чотири міністри урядовці >> загинули якісь там представники е з адміністрації президента. Загинули журналісти, загинули там ще. Ну, тобто були багато жертв з південнокорейських політичних верхів або там представни якихось чиновників цих. Президент тоді не загинув. Е, одного, до речі, агента північнорейського тоді спіймали, і він сидів довгий час в в'язниці в М'янмі. Це перший теракт. Другий теракт, який стався, по-моєму, якраз в 87му році. Ну, зрозуміло, що мета першого була вбити президента. Та то мета другого була підірвати, бо це був підрив цивільного літака, підірвати безпекову ситуацію в Південній Кореї і фактично спробувати зірвати олімпіади або принаймні зробити так, щоб туди побоялися їхати, бо ну нестабільна країна, то це якийсь цей ее що сталося? Північно-корейські агенти, вони заклали бомбу в літаку під час, тобто там був рейс якби з пересадкою. Ну не з пересадкою, а з посад з двома зупинками. >> Угу. >> Там, по-моєму, він летів з Ірака в Катар і потім в Південну Корею. І от вони якби зайшли в Іраку, поклали свої речі ее над своїм місцем і вийшли в Катарі. Літак соїдали полетів, бомба вибухнула, літак розвалився, загинуло багато цивільних. М. Їх майже майже одразу в тому же аеропорту, ну, я так розумію, що там, мабуть, невеличка невеличкий час пройшов, бо вони не встигли цей їх там одразу ж е зловили північно-корейських агентів. Вони з'їли ее капсулу, да, щось з цианідом чи що. Короче, чоловік не вижив, а жінка вижила. >> І вона зізналася в тому, що вона північно-корейська агентка. розповіла, як їх готували, що їх дуже давно закинули в Європу, що вони, наприклад, знала, ну, вони ж представлялися японцями, не знали японську. А як Північні Кореї готували агентів, зокрема вчали, вчили їх японськи. Вони викрадали японських громадян свого часу для того, щоб ті вчили японську мову свої, щоб ті вчили японської північно корейських агентів. Та взагалі з Японією є цікава історія, бо коли Другосвітова закінчилася, в Японії була величезна кількість корейців.Гу >> і не понятно, хто вони. Ну, куди вони мають? Вони південнокорейці чи вони північнорейці? Вони громадяни якої країни? >> Угу. >> М. Відповідно, там якби утворилися дві паралельні організації. одна, яка об'єднувала корейців, які там умовно ідентифікували себе як південнокорейців, а інша, ее, агітувала за те, що в Північній Кореї е будується комуністичний рай, соціалізм і треба їхати туди. >> Ее і вона дуже велику кількість корейців переконала поїхати в Північну Корею. Все-таки, конечно же, вони вже не не поверталися. не розуміли, що це вже ніфіга не не рай. Але в чому прикол? Їхні родичі, які проживали в Японії, ще тривалий час, наприклад, присилали їм гроші, які, звісно ж, забирала собі держава. >> Такий був спосіб заробітку. Ця [сопіння] оця от організація корейців, північно корейців в Японії, вона досить потужна. Вона володіє в неї там бу >> і до сих пір чи >> до сих пір? Ну якби юридично її японці заборонити не можуть, але вони максимально тиснуть на неї там адміністративно і всіми іншими способами. Забирають будівлі там защо реально корейці, які повертаються в Північну Корею, вони стають третім сортом там. І оце все, >> до речі, ці ці, по-моєму, другим сортом. Ті, які з Японії, це другий сорт. >> А, да, [сміх] >> просто при Я був здивований в тому, що ця організація навіть має школи свої півні, ну, тобто де вчать там чучхи і оцю всю штуку в Японії. При тому, що їх там їх намагаються душити адміністративними методами. Там, наприклад, забороняють під місцеву там регіональну підтримку від від місцевих бюджетів школам, де навчають не навчальними програмами, затвердженими Японією. Та а очевидно, що ідеологія Чучхе навряд чи є затвердженою Японії. Тобто є там така історія. Е, словом, підрив літака. Я просто чому зробив таку ремарочку? Тому що оця жіночка, яка була ее агенткою північно-корейською, яка заклала бомбу, її зрештою депортували. Ну, як депортували, екстрадували скоріше, да, Південну Корею. І, до речі, в Південній Кореї помилували. Ну, вона зізналася, покаялася і її помилувала. І на там собі її людина не пам'ятає, чи вона досі живе, чи вже померла. Але повертаючись до наших виборів, генерали оці південнокорейські погоджуються на прямі вибори. Розраховуючи на те, що Рату переможе на чесних виборах. А чому переможе? Тому що опозиція не може між собою >> Канівська четвірка, я поняв, да? Не можуть вибрати, >> не можуть між собою визначитись навіть над єдиним кандидатом. І тому йдуть всі разом. >> Угу. >> І в цих умовах >> А у цих всіх влад, от починаючи з ПАК Чорнотхіч, е, у нього електоральна база це селяни чи >> у нього електоральна база? ті, хто виграє, е, найбільше виграє від >> А, тобто це >> індустріалізації >> це і потім це чаболі ці самі, >> ну, тобто це чаболі, де во, да, це е оці власне конгломерати великі, а найбільше вони е розвиваються на південному сході, звідки більшість оцих всіх ребят і були родом. >> Ага. Це спричинило >> Ні, ну але це ж географічно там порти, мабуть, на південному сході, да? І це >> Японія на південному сході. >> Фактично оця от це був початок ее регіоналізму такого от Південної Кореї. Е бо навіть в такій маленькій країні, як Південна Корея, зараз чітко видно, >> як одні регіони голосують завжди за одних кандидатів, інші регіони завжди голосують за інших кандидатів. І зараз, якщо подивитися на карту будь-яких виборів, ти побачиш, що південний схід завжди голосує за консерваторів. Тобто там, де більшість розвивалися ці чеболі, де будувалися заводи, промисловість, де ця економіка більша і де звідки були оці всі генерали і оця вся лінія консерваторів. Натомість південний захід, там де якраз Кванджу, те саме >> завжди за прогресистів, завжди за лівих. >> Столиця за Саул в більшості своїй за лівих. >> Ну, тобто там з невеличким перевісом, але от саме південний схід, південний захід просто масово. Ну, тобто ці завжди за консерваторів, ці завжди за прогресистів. Неважливо, хто там з них буде балотуватися. Це стандартно. При тому, що там в Кванджу зазвичай це там 80х20 або 90х на 10. При тому, що на рівні країні це завждиче буде 50х50. Це от я просто до того, що розгін ось цих протестів, >> він досі е має суттєвий вплив на політичну мапу Південної Кореї, тому що там завжди голосують за лівих, за демократів, за прогресистів. >> Угу. >> І майже ніколи не голосують за консерваторів, за тих, хто власне тоді придушував ці протести. Ну, а відповідно пак Чон хі >> хі чи кіх >> хі. >> Потім оцей чувак, вони всі консерватори. >> Чондухван, Роту. Та вони всі антикомуністи, вони проамериканські, вони за співпрацю з Японією. Ну, тобто такий жорсткий курс на Кендер, попри те, що вони, е, Шопак Чонхій, що Чондухван свого часу мали певні, ее, ну, тобто це не були зустрічі, але були певні спільні заяви з Північною Кореєю там про якісь, не знаю, там, що воз'єднання Кореї має бути мирним способом, що воз'єднання Кореї має бути без втручання іноземних держав, що ми тут самі між собою порішаємо. Тобто якісь кроки до деескалації в них були. Значить, РТУ перемагає на виборах в зв'язку з тим, що опозиція не змогла домовитись про єдиного кандидата. Е, опозиція тоді понабирала ее по, значить, по 20 пс в вісо голосів кожен, а Роту щось там набрав 30 з чимусь і тому переміг. І якраз оцю >> один тур проходив. >> Один тур. Це, до речі, теж нюанс в тому, що опозиція навіть не змогла хоча б протиснути двохтурове голосування президентське. >> [сопіння] >> І якраз ще роту тоді допомогло те, що оцю північно-корейську агентку екстрадували до Південної Кореї якраз перед виборами. Тобто що не дало йому політичних балів. Він перемагає на виборах. >> Він приходить до влади, ее без проблем там відпрацьовує свої 5ть років. Тобто з моменту РТУ починається так звана шоста республіка, демократична Південна Корея, яка існує і понині. >> Ага. >> Тобто це, скажемо так, перший демократично обраний президент Південної Кореї. >> Один термін чи два? Може бути один пть років, один термін, все, більше не можна. І так після цього пішли всі. Чому їх так багато? >> Тому що по пть років кожен. Деякі навіть пть років не не доходили. Чим запам'ятався Ротуу на своїй посаді? По-перше, проведенням олімпіади. Тобто за нього Південна Корея успішно провела олімпіаду. По-друге, він провів так звану Nord Poic, тобто з аналогією з остк Німеччини. Свого часу в Німеччині був такий канцлер Віллі Брант, який провів східну політику, тобто налагодження співпраці з східними сусідами західної Німеччини. Тобто не лише з НДР, а й там Польща, Чехословаччина та Угорщина. Хто там нас Болгарія? >> Це що з Північною Кореєю і Росією? >> трошки далі з Китаєм і Радянським Союзом. >> Ага. >> Так. Тобто людина корен на той момент вже починає ставати дуже багатою країною, заможною. >> Ну, якщо в тебе кожен рік плюс 10%. >> Ее, ну, тобто і країн, наприклад, навіть такі комуністичні країни, як Китай, як Радянський Союз, як країни Східного блока, там же теж якби все поступово розвалюється. Вони зацікавлені в тому, щоб дружити із Південною Кореєю теж. Бо що з Північної Кореї взять? Нічого. А у цих є товари, є гроші, можна якісь кредити взяти, можна щось купувати. Ну, тобто >> поступово починається цей процес. >> Е-е, він налагоджує відносини з Китаєм і Москвою. М. І за Ротеул обидві Кореї стають повноцінними членами ООН. >> Угу. Тобто історія з визнанням обох корей, вона теж цікава, тому що весь час холодної війни Південну Корею, очевидно, не визнавали країни східного блоку. >> Тоді як північ тоді, як півден південно корейнове, тоді Північну Україну визнавали країни західного блоку. Та після після розпаду СРСР, звісно, після завершення холодної війни ця система рухнула. Багато країн східного блоку визнали Південну Корею. Багато країн західного блоку почали визнавати Північну. Але давай чесно, більшість хотіли дружити відповідно з південною, ані з північною. Тому в південні відкривалося посольство, а в Північні, ну так, ну визнали і визнали. Посольства не відкривають, працюють там через інше, тому що ти ж відкриваєш посольство, коли ти хочеш якось співпрацювати з цією країною. А що з Північної корега? Якщо ти своїм громадянам навряд чи рекомендуєш туди їхати? В >> неї голод страшний і все інше, що ти, що ти з неї візьмеш. Але лише пару років тому Південна Корея після того, як її визнали, ну, тобто визнали, ставили дипломичної тосини, Сирія і Куба стала визнаною всіма країнами-членами ООН. Південна Корея лише кілька років тому. >> Ще раз, лише кілька років тому, коли її визнали Куба і Сирія. >> Сирія і Куба. Да. Південна Корея. Північну Корею досі чимало країн світу не визнає. Наприклад, там США. Ну, тобто в них немає дипломатичних відносин. >> Японія. >> Ага. А вон вони в якийсь момент були і ті, і ті. >> Вони досі є. Ну, тобто вони прийняті. Вони країни члени ООН офіційно. Тото їх прийняли, да, там, по-моєму, це для те потрібно рішення Генасамблеї, щоб більшість країн проголосувала. Ну, там якось там така істо. Ну, >> щоб хоч якийсь майданчик був. Ну, типа саме прийняття в ООН не дуже багато чого дає. Це швидше якась ознака сталості уряду, да? Що? >> Ну, ну да. От що якби >> що десь же з тобою треба говорити. >> Якась міжнародна організація визнає, що на цій території землі є міжнародно визнаний уряд, ну, влада, яка є ось такою. Ось така влада. Вона представляє країну в ООН. Вона там є, вона присутня. >> От якось так. Після рота президентом стає Кімонсан. Це вже не генерал, це перший цивільний президент Південної Кореї, політик з досвідом, опозиціонер, який багато років ее ну якби боровся проти диктатури. Саме нагадую, що саме через те, що в нього забрали свого часу мандат в парламенті, почалися ті самі протести, після яких вбили пак Чанхі. Але яким чином Кімонсан став президентом? Він під час правління РТУ об'єднав свою партію з правлячою партією, що багатьма прихильниками лівого табору, да, сприймалася як зрада. >> Ширка. Тобто вийшло так, що він, знаєш, опинився таким перехідним президентом між диктаторами і, е, демократами, лібералами. Та >> е, тобто він якби і весь час опозиціонер, але і м >> А як він партію свою об'єднав з цими? Ну, це ж була якась причина. Ну, тобто він такий типа: "О, от тепер курс правильний, давайте їх підтримаємо". >> Ні, не курс правильний, просто їм треба було об'єднання для того, щоб хоч щоб була більшість в парламенті. Це вже була як типу коаліція. >> Ну, бо в парламент позаходили багато різних партій >> і якби ні в кого не було більшості і треба було якось. >> Там є, до речі, в на цьому політичному м ландшафті якась там дікуха, умовно, якісь ультраправі чи >> дивись, в них в них ці партії назви змінюються постійно, але по факту ну ее є дві є дві два оце табори. >> Ага. І все інше воно там, ну, не має жодного там третьо, як зараз часто в Європі є небезпека якоїсь третьої сили. І як >> вона там третя сила Індії з'являється, але вона теж більше зазвичай належить до якогось таборів. >> Тобто умовно просто дві партії, які в одному таборі, а щоб прямо от щось третє зовсім інакше, таке зазвичай в них не е ну тобто немає ніякого впливу на політику. Вона може там десь пройти на кілька місць в парламенті, але особливо жодної ролі не відіграє. Е, словом, >> він відбув свій п'ятирічний термін. >> Він відбув свій п'ятирічний термін. Чи запам'ятався кимн сам? >> До речі, а цей попередній, він як ти каже, що у всіх незавидна доля, як у нього закінчилось? >> А от розповідаю, кимн сам, прийшовши до влади, прийшовши до влади >> Ні, я про попереднього кажу >> зараз. Я ж до цього і веду. прийшовши до влади на досить таких сильних демо, ну то ми за демократію, ми зараз будемо проводити демократичні реформи, будемо боротися з корупцією, ми такі жорсткі, значить, антикорупціонери. Кім'янсан започатковує прекрасну традицію Південної Кореї, яка називається доганять попередників. Кімнсан. За за президентства Кімнсама судять РТУ і Чонду Духвана. >> Ага. >> Судять їх за корупцію, за хабарництво >> відболів, >> за зазвичай, да, тому що, ну, тобто, >> ну, хто ще може корумти? >> Всі ці чоболі, вони зростали в спайці з владою. І так чи інакше вони завжди >> мають, ну, велику кількість зв'язків, так? Ну, тобто без цього от це причина такої великої кількості аля корупції на верхах Південної Кореї. >> Угу. >> Тому що вона будувалася буквально на оцьому от на цих зв'язках між державою і великим бізнесом. Але ж не тільки за корупцію, за це все, а так само за державний переворот і так само за придушення протестів Канджу. Обох садять >> надовго? >> На ледь там не Пажиську, >> а там прям серйозні строки. Ну, слухай, держпереворот, проте продушення протестів, там, звісно, величезні терміни. Їх вони їм там присуджують тесь величезні штрафи, але ее започаткувавши традицію доганяти попередників, Кім Ййонсан також е за >> його теж посадили, да? >> Ні, він, е, започатковує іншу традицію, е-е, помилування колишніх президентів. [сміх] >> Він їх помилував? Він їх помилував вже в останні місяці свого правління за проханням наступника. >> Наступника типа, який виграв вибори, да? >> Я який виграв вибори і мав прийти до влади. >> Значить, е Кімн сам ближче до свого завершення президентського періоду починає, >> а наступник сказав: "Так, давай ти цих випускаєш, а то тобі пизда". >> Наступник там дуже унікальний персонаж і зараз ми про нього будемо говорити детально. Але, повертаючись до Кімнсама, його правління завершується ее дуже малими рейтингами. Чому? Тому що в цей момент на Південну Корею навалюється така штука, яка називається азійська фінансова криза. Угу. >> Це 97-й рік, 98-й рік. І це був величезний економічний удар по Південній Кореї, тому що та модель, на якій вона існувала, >> на якій вона страшно росла, >> як тільки ее хоч трошечки стало зрозуміло, що це такий, ну, я не економіст, але щось типу бульбашки, що умовно там, ну, >> їхні кредити та запи, вони нічого не підкріплені. >> Угу. >> Тобто держава їх видає і на цьому всьо. І коли всі зрозуміли, що раптом що там все дуже нестабільне, ну там азійська фінансова криза, вона почалася не з піденної України, почалася там з інших країн, але перекинулась на весь регіон, коли з всього регіону почали масово дійсно е вводити гроші, інвестиції, коли почалася паніка в у бізнесу. Це дуже сильно вдарило по економіці Південної Кореї. Е-е рятувати їх прийшло МВФ. Даже кілька кілька Ну точно розорився, по-моєму, Деу, як Чаболь. Повністю розорився, тобто і прям збанкрутував. І, наприклад, його наступник, наступник Кімонсана, Кім Деджун, дуже високий, >> короче, не від хорошої жизні на початку 2000-х Деоланоси збирали в Україні. >> Е, да, до речі, прикол в тому, що Деу банкрутували в 98му. Да, Лануси збирали в Україні ще дуже. >> Ні, так це ж продажі, мабуть, за це був продаж продаж. Ні, це в продаж, по-моєму, ж її збирали в зах Запоріжжі. >> Ні, ну залишків я маю на увазі не запасів машин, а залишків в смислі там інтелектуальної власності, там ліцензії, >> ну там, тобто Чебольорився інші великі компанії там повикупали інші чиболі. Тобто >> почався отакий от передел >> і народ і теж великий бізнес побачили, що в принципі держава, яка завжди тебе багато років підтримувала і не давала тобі жодним чином занепасти, тут прийняла твоє банкрутство. Слово, на допомогу тоді прийшов МВФ з величезним пакетом реформ і грошимаре, >> як вони завжди роблять. >> Ну, тобто для Південної Кореї, яка вже тоді була дуже розвинута, врятувати її коштувало щось 50 млрд, які МВФ їм надав.Це були гроші. >> Це були великі гроші, >> е, і жорсткі реформи, які мали на меті, >> але вони все виконали. >> лібералізувати. Вони виконалися дуже швидко за керівництва Кім Дед Джуна. >> Це оця наступна >> наступного президента Кім Деджуна. Тобто той на цій кризі втратив рейтинг, а наступний прийшов і розрулив. Тіпа >> на наступний прийшов і розрулив. Вони дуже швидко провели ті реформи, які вимагав МВФ, які були спрямовані на стабілізацію ринку. >> А які там були ПДВ для ФОПів, да, отаке >> е оподаткування посилок, да, >> на відправку, не на приймання, на відправку поси експортноорієнтована економіка. Значить, податок за кож за кожен експорт. Е, там точно було по, значить, по виведенню, короче, по стабілізації банківської системи. [прочищення горла] Тобто умовно всі ці банки, які роздавали кредит направоналево ліквідувати. >> Е, >> там, набуть у Чоболів свої банки були, які там, >> мабуть, точно там щось було по фінансовій звітності, по, е, корпоратизації компанії. Ну, короче, такі от типово типові МВФівські приколи, да? >> [сопіння] >> Ні, але тепер треба розуміти, що зараз МВФ він набагато більше враховує специфіку. В ті роки МВФ він був В мене є старий випуск з Томасом, викладачем Київської школи економіки Том Барет. Е, і він він науковець, який досліджує МВФ. Він до нього доволі критичний, бо, ну, і критикують МВФ за те, що вони трошки приходять з однією лінійкою до всіх і з одним пакетом реформ, як вони бачать успішну цього. І воно не всім підходить. І знаєш, що є метрикою неефективних ее вимог МВФА? Те, що дуже часто реципієнтом допомоги МВФА з десятиліття в десятиліття є одні і ті ж країни. Тобто, що реформа МВФ ні до чого не призве, >> не працює. Ну, це часто. Це за те, що критикують, але місцями вони працюють. Я так розумію, що Корея один з прикладів, вони ж більше до МВФа не ходили за спасінням економіки. >> Не ходили. Е, ще колись прийдуть, але, >> да, може із цікавих історій в контексті цієї кризи. Ну, по-перше, е-е, нагадаю, що азійська фінансова криза 97го дуже сильно потім перекинулася на наших північних сусідів. Що було в Росії 98го? >> Ну да, там дефолт. От. >> Ну це зокрема наслідок >> оцієї історії. >> Ее в Кореї тоді під час кризи і під час реформ і під час того, що треба було МВФ віддавати борги, була, короче, така історія, таке масове об'єднання, масова компанія здачі золота. Тобто корейці ішли і здавали все, що в них було золоте для того, щоб країна якомога швидше погасила борги перед МВФ. І вони так назбирали кілька мільярдів доларів. Страться вони прям донатили чи що? Чи >> ну по факту, да. Ну тобто фактично, да, десь були пункти, де вони приносили >> безкоштовно. Чи вони на гроші обміняли? >> Ні, вони здавали їх для того, щоб держава погасила борг перед МВФ. Тобто не просто там з податків чи цей, а просто люди буквально донатами скидувались, >> да, для того, щоб погасити буквально, да, вважаю, люди донатили для того, щоб держава погасила борг. Таке от така от була в них загальнонаціональна об'єднувальна кампанія. >> І вони і це суттєву частину цього. >> Ні, це було кілька мільярдів, але ну кілька мільярдів доларів нормально так назбирали. >> Блін, а це цікаво, знаєш. Ну, зрозуміло, що це якби не не може мати сенс, але мені здається, що комунікаційно це може бути цікавою. Ее, ну, тобто я от уявити, да, там Україна перемогла, е, стрімкий економічний розвиток, але якісь там кредити з минулого нас доганяють і там якийсь уряд, який бере на себе типу там розпетляти і зняти цю штуку, робить таку компанію для того, щоб підтримати. Ну, тобто у тебе ж як, якщо ти хочеш віддавати борги, то ти обмежуєш якісь там соціальні видатки, ну, оці всі речі. І це могло б бути такою штукою, яка б підтримала курс, який відображається в якихось інших економічних політиках держави. Е, колись це буде в Україні. [сміх] Ну, дивися, замість того, щоб під >> напишіть там з майбутнього колись, коли Стерненко робить збір на повернення кредиту е Європейського Союзу, да, бо США ж нам так і не давали ніяких кредитів. Вони там Трамп намагався щось конвертувати, але ж наші [сміх] не погодились. >> Ну, на це ти прокопали чи що? Ні, ну там же ж як було, там же ж в США нам давали при Байдені завжди там якісь гранти і безповоротну допомогу, а потім Трамп постійно говорив, що вони нам винні гроші. І там була якась історія, що вони, ну, копалини то саме собою, >> ну, це вони хотіли в копалин засунути, по-моєму так його не засунули. >> Не засунули, да. >> Або засунули, але воно там щось дуже >> там десь закопане. >> Словом, деджун. На його постаті треба зупинитись окремо, тому що це, по-перше, нобелівський лауреат миру. То цей, що вивів з кризи, да? >> Так. Е, бо він, по-перше, нобелівський лауреат миру, по-друге, вперше демократично обраний, ее, лідер не консерваторів, а лівого табору, прогресистів. Він теж так само, як і Кімн сам тривалий опозиціонер, який дуже багато років вів боротьбу. >> Тільки той зрадив протест, а це не зрадив. >> А цей не зрадив. Ти правий. Цей не зрадив. Він в нього там його кілька разів садили, засуджували до страти, але потім через тиск США скасовували. Він багато їздив по світу, е, борячись за права, е, ну, тобто за боротьбу проти авторитарних режимів не лише в Південній Кореї, а взагалі в усьому от регіоні, е-е, Східної Азії. Там в нього там була якась >> Це які роки? 90-ті, да? >> Це там, ну, він там з 70-х, 60-х років він в політиці, з 60-х років він став президентом вже в 70 з чимось років. В нього там навіть була історія, що він був, тобто, наприклад, він там кілька разів був кандидатом в президенти проти Пакчонхі і програвав, конечно же. >> Е, в нього була історія, що він напередодні, чи напередодні виборів, чи після виборів він, короче, потрапив в аварію, дуже сильно травмував ее таз, по-моєму, якісь кістки. Він тоді вирішив, що це було явно як підлаштовано, тобто що це влада вирішила його вбити. Він виїхав в Японію. Е, ну, виїхав тільки на операцію, на реабілітацію. Його звідти викрали. Е, >> тобто він був правий в своїх опасіннях. >> Ну, частково, да. >> І викрали не північні Корейці. >> Ні, його звідти викрали, привезли назад в Південну Корею, фактично помістили під домашній арешт. Хоча нібито нібито там, за його словами взагалі ідея була в тому, що викрили з Південної Кореї і десь мали викинути в морі. Але через те, що японці переслідували викрадачів, то якби >> довезли до Кореї і викинули, короче, в Пусані десь туда і через пть днів він ви з'явився в Сеулі. Ну, тобто там, короче, історія з нього в нього. І ось він нарешті стає президентом, виводить країну з фінансової кризи, а ще робить таку цікаву річ, яку називається політика сонячного світла, е-е, яка була спрямована на покращення відносин з Північною Кореєю. Кім Деджун каже, що якби оцими жорстким ставленням до Північної Кореї, погрозами та конфліктом, нічого не призведеш. Треба дружить, треба однодному допомагати. >> І він це говорив всю свою кар'єру політичну. Да. >> Так, треба од одно одну одному допомагати, треба налагоджувати зв'язки, треба, значить, е надавати економічну допомогу, розвивати спільні проекти і так далі. Кім Деджун був першим президентом Південної Кореї, який провів саміт на найвищому рівні з Північної Корея. Він прилітав в Пенян, зустрічався з кимниром. Чому, до речі, політика сонячного світла? Він розповідав, значить, ее історію про те, що одного разу сонце і вітер посперечалися, хто з них швидше, е, зніме плащ, значить, ну, з туриста. >> Угу. І першим почав вітер. І як би він сильно не дув, тільки >> людина тільки сильніше закутувалася в плащ. І чим сильніше вітер дув, тим сильніше людина закутувалася. А сонце перегріло, людині стало жарко, вона зняла плащ. Ну, це типу алегорія на те, що >> всі хочуть раздіть кімі, [сміх] забрати останню фуфайку Шанель чи в чому там вони ходять. [сміх] оцьому, знаєш, в мунді такому в шап чорний костюм оце їхній, помниш, кімів. От оцей вони хочуть, да? Хто швидше зніме чорний костюм з кімів? Сонце чи вітер? >> Слухай, а можна маленька ремарочка? Перший прогресист керівник. >> Так. >> А він продовжує зустрічати оцей економік даж продовжує підтримувати якби і розвивати оцей економік дешборд. >> Так, фінансова криза сталася. Всьо, ми вже забули про цю історію. А, а, тіпа внаслідок МВФівських реформ оце ця інституція планова економіка в тебе вже демократична країна, в тебе вже планова економіка фактично скасована. Тобто це вже економіка починає розвиватися своїм шляхом. >> Ти пам'ятаєш вообще ми тут же ж для чого зібрались, щоб зрозуміти, які уроки нам винести. Я от думаю, в який момент дію сіті скасовувати. Хороші уроки ти звідси не винесеш. [сміх] Має прийти генерал з плановою економікою. >> Ні-ні, ну, стривай. Нучно у нас це буде е спеціальний режим дяі [сміх] тоді кран cті знаєш >> е і ні-ні-ні там ж а у них же ж теж там якісь були вільні економічні зони це ти просто не економіст >> ее щось по-моєму десь було >> тобто вони короче оцей ще раз як він називався >> economic planning board >> даconomic plan board він закінчується десь разом з кризою правильно >> разом скоріше з авторитарними формами управління, назвемо це так. >> Ага. А і МВФівські, е, мабуть, реформи, пакет реформ, він там все це наводить порядок. >> І експортоорієнтована економіка, вона ж досі продовжується. І умовно там 90-ті роки це вже перехід від важкої промисловості до електроніки. >> Угу. >> До напівпровідників. І це 90-ті роки. А при ким дж при яким джу? >> Так, вони вони а вони заходять туди ще з плановою економікою в напівпровідники. Я тобі не скажу зараз точно, але, ну, тобто це якийсь, знаєш, виглядає як якийсь органічний розвиток. >> Ну, тобто вони головна, >> то їхня продукція просто стає все складнішою і складнішою, >> да? Ну, просто виходить, що головний цей прийом, що вони посадили своїх олігархів, е, як це олігархічні клани >> на на >> е на голку експортної виручки, а ті вже далі самі шукали, що ж треба світу для того, щоб бути потрібни. >> Ну і мені так виглядає, що вони дійсно, знаєш, начебто одними із перших заходили в перспективні напрямки. Та, тобто 90-ті роки електроніки напівпровідники. При Кім дед Джуні вже почалась розвивати айтішка. Це там 2001, другий, третій рік. Та тобто вони наче от якось е >> одним із перших. >> Дивись, е, наприклад українські великі аутсорсинги всі поголовно е всі там топ-три засновані в 90-х роках. Тобто ще раніше, да, виходить. Але чомусь там воно, а тут воно, розумієш, >> ну, >> ну, інший імпакт на економіку. >> Добре. Там де нас нема. >> А чуєш, а про чаболі, е, а можемо про них трохи говорити? Чи ти в них не ліз? >> Е, що саме ти хотів? >> Ну, наприклад, скільки їх там по факту і які? Бо ми знаємо Samsung, от Deo банкротився. А ще які там є? >> Ее Hyundai. >> Hyundai, >> LG, е, SK Group, >> ага. >> Е, Lotte. А у них є якась все ж ще якісь, >> ну, там можна ще їх назвати. Ну, оце, ну, це там головна, ну, п'ятірка головна, можливо. Так, маєш на увазі, чи є в них якась специфіка? >> Спеціалізація, да? Можливо, якась там типа ці, наприклад, там протестанти, а ці там, я не знаю, а ці чорні металурги, а ці там, >> е, і да, і ні, тому що в них же ж купа дочірніх компаній, які займаються абсолютно різними проектами. Тобто їх така ознака - це те, що у них ні в кого немає спеціалізації. >> Ну от, наприклад, Samsung, та він же ж робить переважну електроніку, да? Hyundai робить, >> але там на внутрішньому ринку, здається, у них і автомобілі є. І >> я не скажу за автомобілі, але от, наприклад, там корабле будування є в такої штуки, як Ханха. У них там і корабле будування, і оборонки багато, і аерокосмічні штуки. Той же Hyundai, наприклад, робить як ці, ну, поїзда, да, і вагони, так, і танки. >> Хтось з них підтримує прогресистів, наприклад, з цих чаболів? >> Хороше питання. Я думаю, що ее >> як вони взагалі з політикою взаємодіють? От в тому проблема, що через їхній по зв'язок з політикою дуже часто ее президенти Південної Кореї погано закінчують, >> тому що так чи інакше вони намагаються, а їм пофіг на якого президента впливати. Ну, як впливати, з ким домовлятися. >> У них просто свої сектори, ну, умовно там, типа, качаємо за оборонку. >> Вони вони великий бізнес. Вони хочуть е мати так чи інакше якийсь зиск від держави. Ну, от, наприклад, зараз ми поговоримо про міндеджуна. його цей спільні проекти з Північною Кореєю. Тобто він хоче розвивати економічну співпрацю. Для цього що? Для цього роблять кілька спільних проектів. Один ее економічний, так би мовити, індустріальний, робітничий. Індустріальний, це дуже складно сказати, промисловий. [сопіння] Е другий туристичний. Е-е, на кордоні, ну, неподалік кордону відкриваються дві точки. Одна це Кесон. Це місто в Північній Кореї, недалеко від кордону, де будують такий індустріальний центр. >> Угу. >> Де фактично південно-корейські компанії працюють, виготовляють якусь продукцію руками північно-корейських працівників. >> Ага. Цікаво, як він продається всередині Північної Кореї цей проект, що типа ми допомагаємо нашим бідним південним братам щось [сміх] виробляємо. Ні, ну ми ж воз'єднути, бачите, це ж як приклад співпраці мирного воз'єднання двох країв. >> Ні, ну але це ж типа сильно ста, ну компанії. Ну це якби Південна Корея приходить, наймає, >> да. Друга зона - це гора Кімгенсан. Вона теж недалеко від кордону майже. Там починають облаштовувати тури місце, короче, туристичний такий туристичну зону, де будують готелі, де будують всякі рекреаційні місця. Тут на території пів >> Північної Кореї, да? Тобто є от такі дві точки. які розвиваються. >> Так, випускати своїх громадян за кордон - це та межа, яку Кім поки не готовий прийти. [сміх] >> Да. Але вся ця історія, вона через деякий час прикрилася, е, в зв'язку з погіршенням відносин Південної Північної Кореї і в зв'язку, наприклад, от туристична зона накрилася, коли там застрелили південнокорейську туристку. >> Хто застрелив? >> Ну, дивись, це ж вона так типу зона вона огороджена. Тобто там от є от місце для туристів, там тусуйте, веселіться, але от за певні межі в Північну Корею не заходьте. >> Ну і застрелили північнорейські військові, бо нібито вона, короче, пішла туда, куди не треба. >> Північнорейські. >> Північно корейські, да. Нібито бо їй там казали, туди не можна, не можна, не можна. Вона все одно йшла і застрелили. І тоді це дуже швидко прикрили. Але м ці спільні проекти, вони теж завершилися певним скандалом. Скандалом яким? за тим, що е-е Південна Корея фактично заплатила Північній за ось цей за ось цю зустріч. А що сталося? Hyundai, точніше, дочірня компанія Hyundai, яка е найбільше ма, ну, якби керувала оцими всіма проектами, вони заплатили південь Північній Кореї щось в районі там 500, ну, блін, чи 500, чи 50 млн доларів. Ні, ну якщо мільйонів і Північні Кореї, то там досить 50. >> Я не пам'ятаю, короче, сума, але чималу суму вони заплатили. І коли це з'ясувалося, то почали говорити про те, що Кім Деджун фактично заплатив північні, ну, типу як хабар заплатив Північній Корей за те, щоб вони почали, значить, е, співпрацю, назвемо це так. >> Ну, а в чому проблема, якщо ти тініщі і голодні? >> Дивись, слухай, ти кажеш як Кім Деджун. Знаєш, як він казав? Ну, як багатий старший брат може прийти до бідного молодшого з пустими руками? >> руками. [сміх] >> Але по [сопіння] цій історії почалося розслідування. Ее було, значить, звинувачено керівника цього цієї дочірньої компанії Hyundai, яка відпові яка проводила платежі, яка відповідала за об'єкти на території Північної Кореї. >> Це що вже за все була ще й не дуже ринкова історія. Це вони так підтримували кім цього джуна, щоб, >> ну, можливо, щоб зайти першими в оці проекти. Я думаю, що вони мож розраховано те, що до речі, от от там в Кесоні робили дуже ее ну не те щоб фігню, але ну да, >> низькотехнологічне виробництво, типу там носки, значить, якусь одяг, ну, тобто таке от всяке. Е, короче, керівник, директор цього цієї дочірньої компанії Hyundai, яка займалася цими проектами, його, коли почали звинувачувати в корупції, він стрибнув з вікна. >> Да, >> все, нема проблеми. Да, >> нема проблеми. Ну, про культуру самогубств в Південній Кореї, да, це це теж своя історія. >> Культура самогубство. Е, слухай, а, ну, але я розумію, ну, ідея красива, треба погодитися, да? Тому що, ну, навіщо продава просто вартість праці в Південній Кореї ж вища, ніж в Китаї, наприклад. >> Ну, конечно. >> Е, і, ну, тобто виходить, що з усіх своїх сусідів, е, Північні Кореї найдешевше продавати в рабство своїх громадян. Не найдешевше, найдорожче, ну, найвигідніше. Це Південні Кореї. >> Ну, конечно, конечно. [прочищення горла] >> Тба стільки, скільки тін ніхто не заплатить, >> да? Абсолютно. В цьому же суть. Але я ж кажу, проекти згорнулися десь до ближче до кінця десятиліття. Там вже почались ядерні випробування Північної Кореї, да, і плюс прийшли до влади консерватори і якось воно, короче, все почало залятися. П'ять років поправили прогресиста, ті доробили ядер >> після після Кімджуна до влади приходить теж прогресист на Мухон. Але перед тим, як ми поговоримо про нього, ми ж не згадуємо долю нашу важку е-е корейських президентів після президентства. >> О, а що >> е-е значить Кім Йонсаму і Кім Деджуну пощастило. Їх не посадили у в'язницю, але посадили їхніх синів теж за корупцію і хабарі, що що звісно вдарило по репутації обох. >> Угу. >> Ну, поким Деджуно ще вдарила ця історія з Hyюндаєм. Е, >> слухай, мені ще знаєш, що здається, що це ж як у будь-якого рішення є якісь зворотні сторони. Те, що вони зробили одно одноразовий термін президентський, він же ж прибирає мотивацію >> е обратися на другий термін. >> Отже, дозволяє тобі творити будь-яку діч. >> Ну, [сміх] приблизно. І, ну, вони, подивившись на попередників, такі: "А взятки не можна брати самому". [сміх] [хекання] Після Кімдеджуна до влади приходить Номухоон. Теж прогресист. Теж, але вже знаєш, прогресист. Ее, >> це які роки? >> Це 2003, >> 2008, >> да. Влади приходить Номухоон, е, теж з прогресивного табору, але вже такий, знаєш, більш нового покоління. Тобто ті от ким ян сам, Кім Деджун - це опозиціонери ще старого толку, які там ще Лісенмана застали, а цей вже такий більш молодий, більш енергійний і так далі. Він, знаєш, прийшов на такому е нібито як третя сила. Ну, не назвемо це третя сила, він такий типу анти оці старі еліти, вони йдуть в, значить, >> молодий кандидат, >> да, назвемо так, молодий кандидат. до речі, дуже якраз був популярний серед молоді. Його президентство насправді не так, щоби взагалі чимось запам'яталося. Він теж продовжував таку більш помірковану лінію на співпрацю з Північною Кореєю. Він, як і прогресисти, не там сильно пушив співпрацю з США. М що цікаво, він перший був президент Кореї, якому оголосили імпічмент, бо він порушив виборче законодавство. Він нібито, значить, агітував за свою партію під час парламентських виборів, хоча як президент не мав на це право. Мав залишитися нейтральним. Йому парламент оголосивні імпічмент, але Конституційний суд скасував, бо в них там якби спершу парламент, а потім Конституційний суд має підтвердити. Е-е, [сопіння] словом, що ще на цьому особливо так нічого і не запам'яталося. Він, його рейтинг теж ближче до кінця ре каденції падав, тому це це типова історія для Південної Кореї. ти приходиш на досить таких хороших ее позиціях, але дуже швидко починаєш точити свій рейтинг, тому що проблеми лишаються всі ті самі. Там висококонкурентна висококонкурентне середовище, дорого, ціни на житло зростають і все таке. >> Нам би ці проблеми, якщо чесно, південнокре. >> Ну, да, типові проблеми здорової. >> Діти надто добре вчаться. >> Діти надто діти надто багато вчать. [сміх] Е, але Номухоон закінчив найгірше з усіх, майже найгірше з усіх президентів Південної Кореї, бо як за традицією, після того, як він пішов ее з свого поста, по ньому починається розслідування по корупції, звісно ж, і починають тягати прям всіх. Ну, тобто перш ніж дібратися до нього, починають тягати всю родину, всіх близьких, всіх соратників. Ну, тобто дуже-дуже-дуже активно. Коли в них буде президент, який спробує не забити на свій рейтинг, а типу привести наступника, який спробує гарантувати йому недоторканість. >> Не знаю, >> поки ще вони не здогадались до цієї схеми. >> По поки так не работає. Дивись, справа навіть не в цьому. Тут жеж не Ну, типу це не президент доганяє. Це от якась у них така >> НАБУ. >> Проку, да? От у них, ну не НАБУ, але це переважно ж робить прокуратура, прокурорська традиція. А у них, тобто він поки президент, він недоторканий, да? >> Ну да. Щось такого плану. Тут давай цей, короче. Але що, >> слухай, а це цікава штука. От, до речі, це може ми доповнення потім ще запишемо для цього випуска. [сміх] Якщо вам цікаво, напишіть в коментарях. Е, може там американці якісь якусь антикорінфраструктуру таку завезли, [сміх] що вони цю Корею тримають своїх залізний лапах на про якусь спеціальну антикорупційну агенцію я там не чув. Там просто досить така сильна прокурорська лінія. Да. >> Просто >> е словом, ну, мухьон. От цікаво, хто там був тим генпрокурором, який зробив їм цю суб'єктність. >> Е, починають прокурори ці капать під намохьона. Починають допити, розслідування по його всій рідній. Зрештою, потихеньку добираються до нього. М що він робить? >> Що самогубство? Да, він стрибає зі з зі скелі, пишучи там про смесмертну записку, що якби я >> своєчесне ім'я, >> ні, там як там багато через мене у багатьох людей проблеми. Ну і це все, короче, я там >> ее все >> жесть. >> І він Да, він покінчує життя вже на >> вже будучи на посаді. >> Ні-ні, ні, вже після, вже після президентства. І через це він стає мучеником спра табору прогресистів, бо, мовляв, довели, >> вони, а вони хочуть прокуратуру відмінити. >> Ні, вони просто про те, що от ця культура, оця до доганяння, значить, >> що це не окей, що короче довели людину. >> При тому, що рейтинги Намухоона були вкрай низькі, коли він йшов з посади. От після його самогубства рівень просто схвалення його суттєво виріс. >> І зараз в Південній Кореї, коли питають про трійку найкращих президентів за весь час, називають три людини. Пакнахі, >> ага. >> Кім Деджуна і Намухоона. >> І Намухоона здебільшого за от те, як він пішов з життя. >> Скоріше за все, да? Ти знаєш, це якась трошки, тобто в них взагалі там є є проблема високого рівня самогубств, >> так? >> Бо люди >> люди не витримують оцього, да, життя. >> І виходить і люди якби усвідомлюючи цю проблему, але при цьому якби людину, яка це зробила, називають успішним. >> Ну то що складно називати успішним. Це от оце >> скоріше, ну він сприймається там більше як мученик. Ага. >> Тобто довели людину, довели до ручки своїми оцими от розслідуваннями, тиском. Там же, розумієш, там оці оці прокурорські розслідування проти президентів, вони ж супроводжуються все величезним медійним ажіотажем, зливами в межграналах публікують. >> Да, конечно. Значить, замовляють якісь на трухасіул замовні пости. Ну, тобто величезна увага цьому всьому приділяється. Дуже багато бруду, дуже багато звинувачень, тиск і все, все, все, все, все це, короче, накопичується. І от людина >> А де там дочка цього пак? >> Ми зараз до неї акуратненько підходимо, тому що між нею і, е, покійним Номехоном з'явився ще один персонаж, ще один президент Лімі Бак. Нарешті доли повертаються консерватори. Угу. Менк - це людина, це технократ, який все своє життя пропрацював [зітхання][хекання] Hyundai багато, ну, тобто багато років він пропрацював в Хюндаї, пройшов шлях там від якогось там менеджера до суперкерівника, >> потім був потім пішов в політику, був мером Сеулу і зрештою прийшов до е до влади. >> Прийшов на такому, знаєш, >> а його критикують, що він ахметовський [прочищення горла] Hyundai. >> [сміх] >> Я думаю, що да, потому що ти можеш вгадать, да, його доль після президентства, [сміх] >> що його Samsung посадив, да, >> його просто посадили, як завжди. Е, [сопіння] ну, він приходить, знаєш, під такими лозунгами я ефективний менеджер, знаю, як керувати країною. >> А, да, знаємо таке. е-е при ньому почала згортатися ее співпраця з КНДР в більшості своїй через це якраз уже 2000 ее кінець нульових та початок 10-х, тобто це вже ядерні випробування, регулярні ракетні випробування, почалася почалися санкції онівські поступово проти Північної Кореї. Тобто це співпраця досить згортається. Леменнбак, в принципі, не так, щоб чимось теж запам'ятався на своїй посаді, більшою, да, лінією на співпрацю США, більшими там якимись цікавими ідеями, типу перенести столицю і все таке. >> А типу далі від кордону, да? >> Да. Просто якби перенаселена столиця, треба, треба, короче, щось >> А перенаселене. >> Е-е, але після президентства він теж благополучно сів за корупцію. >> Тобто мученичество попередника вообще не помогло. не помогло. Да, його засудили після, е, президентства його засудили за корупцію, дали 15 років в'язниці. Однак через кілька років помилували, як це теж у них часто буває. Після Лімонбака ее президенткою >> перше >> обирають перше жінку Паккінхе. >> Вона консерваторка чи прогресистка? Вона консерваторка, але така трушна консерваторка, тому що на тому що людям вже оці от, блін, ваші постійні прогресисти, консерватори, якась політика, когось постійно садять, корупція не бореться, ностальгія зашкалює за тими часами стабільними >> детивідсоткового росту щорічно. >> Да. Дадада. І вони обирають, значить, доньку Пакченхі Пакенхе. Вона, до речі, ну, вона така жінка була досить амбітна, досить впливова серед таборів. Ну, переважно дійсно через авторитет свого батька. Був там щось не >> Що значить через авторитет свого батька? Його вже на цей момент 20 років не було. Чи ти знецінюєш вообще впливовість жінки? Як тільки жінку вибрали, так одразу вигляньте на нього. Він каже: "Це через батька". Це не [сопіння] через батька, через те, що в неї був такий образ. Вона ж була навіть першою леді, коли вбили її матір. >> Ага. >> Вона була там пть чичотири роки першою леді країни. Ну, при батьку >> при тому, що якби була донькою. Е, от м вона, до речі, що цікаве, вона не >> тобто ти маєш на увазі образ саме, ну, >> да. Ну, тобто вона сприймалася як продовжувач політики батька. була якась історія про те, що, ну, вона через її авторитет, вона там їздила по регіонам, підтримувала консервативних кандидатів, була якась історія, що на неї навіть був там якийсь нападгу, >> щось її там призали обличчя чи що, лишили там великий шрам і коли вона там щось отямиласьще до президента, >> да, коли вона, значить, отямилася, а це вона їздила підтримувати якогось кандидата на якихось там регіональних виборах чи в парламент, чи щось вона ж була відомою очевидно, >> да? І, значить, коли її там щось там порізали, і вони, коли отямились, перше вона спитала, типа, ну, що там, типа, цей чувак там, він виграв там чи не виграв? Ну, короче, це [хекання] ох ти державницька яка жінка. Слом її обирають президенткою. Вона починає свою кар'єру, але відносно швидко. Ну, не відносно, вона трохи не досліджує до кінця президентського терміну, бо їй теж оголошують імпічмент. Її знімають, >> її знімають з посади. >> Тобто це і суд конституційний підтримує. >> Там якби і парламент оголошує імпічмент, і Конституційний суд теж підтримує. >> Цікаво, що ти сказав, що починає свою кар'єру з президентства. [сміх] >> Ні, починає сво починає свою каденцію. Та і якби багато скандалів навколо неї там. І ее >> а про що скандали? Ну, наприклад, в них там була історія, що затонув паром з з людьми і там, по-моєму, щось було багато дітей на цьому паромі, які загинули, затонули і що якби держава спершу казала, що всіх рятували, нема загиблих, нема, а потім що там десятки загиблих. >> А, ну просто критикували за реакцію. Неефективний менеджмент, >> да? От за неефективний менеджмент. Потім критикували за що ще? за більш тіснішу співпрацю з Штатами, бо це якраз був період, коли >> м розмістили в Південній Кореї штати Тіхат. >> Угу. >> Ее на що дуже сильно почала >> Тіхат - це круче, ніж Patріот, >> да. На що дуже сильно почала агресувати Китай. Почав агресувати Китай, бо для них це вже була загроза для них. Але найбільше по ній вдарила історія, яка зрештою привзла до її імпічменту. Ее, що сталося? Ну, тобто ще раз, вообще ТХАТ всі розуміють, що хорошо, але всі такі типа: "Да він нам треба, північні по нам не стрельнуть, чо нам свариться з Китає". >> Ну воно ж якби, ну вона тіхат не для того, щоб збивати північно-корейські ракети. Ну той момент принаймні точно. >> Ні, ну це ж радар, ти казав. Е відповідно це щоб детектувати запуски, е балістики, а збивати їх в космосі. Да, але ну тобто це дуже близько для Північної Кореї, тобто це очевидно для більш таких глобальних цілей американських. Очевидно, [сопіння] >> за що я голосили імпічмент? >> М коли вона втратила спершу м матір, а потім батька. Їй там було щось 20 з чимось років. Одразу двох двох батьків вбили. Е-е до неї, значить, прийшов один персонаж. Він був якимось там лідером південнокорейського культу. Суміш там була буддизму, конфуціанства, трошки традиційного корейського шаманізму. І сказав: >> "Якась місцева ікумуністическа єресть", >> да? Який сказав: "Значить, до мене прийшла в сні твоя мати і просила, щоб я про тебе піклувався". І фактично ставши її таким, ну, не знаю, патроном, що >> вчите, >> наставником, да, який підтримував її от після того, як вона втратила обох батьків, направляв десь щось, може, підказував і так далі. І була в нього донька, яку зва яку звали Чхвесн. Вона була близька подруга Пакенхе, при тому, що вона не мала жодних там офіційних посад і все інше. Але з'ясувалося зрештою, що виявляється вона мала дуже величезний на неї вплив >> на президентку. Е, а як це з'ясувалося? >> Так, це буквально сім'я, типа, ну, такі рожані. >> Ну, да, але ее завдяки своїм близьким, ну, тобто зачасту в Південній Кореї оце питання корупції означає, що ти торгуєш доступом до тіла, >> своїм впливом. Тобщо ти можеш щось пролобіювати перед президентом або президенткою. Так само і ця човіха її почав звинувачувати в тому, що вона там, наприклад, тиснула на ректора університету, щоб прийняли її доньку там в універ що вона там, наприклад, тиснула на якісь чаболі, щоб вони там скинулись на створення якогось фонду >> е для підтримки культури чи щось. Вона там використовувала свої зв'язки для використання м там умовно адміністративних чи якихось будівель, які належать там державі власне з власною метою. Як це все з'ясувалося в Німеччині? Е-е в одному з приміщень, де вона там теж якби арендувала його чи щось там ще, >> журналісти знайшли планшет. Причому знайшли планшет з її учткою, обліковим записом. І виявила на цьому планшеті, значить, що вона регулярно отримувала е тексти промов пакінхе і не просто отримувала, а ще й редагувала, >> типу переписувала, підказувала, коро що треба говорити. При тому, що знову ж таки людина, ну не мала жодного ніхто не мала жодного стосунку. І коли про це вони вперше, ну, тобто сказали, >> німецькі журналісти, >> ні, це я по південнокорейські журналісти, які на той момент там був, по-моєму, візит якраз президент, який був в Німеччину. >> І вона, ця подруга загубила планшет, да? І >> да, який знайшли журналісти. І вони першу написали, значить, що єсть така от женщина, яка має величезний вплив >> на президентку. Вона там вообще її редагує промови і так далі. І Пакінхе така: "Це неправда, ну, ніхто на мене, значить, не впливає". і так далі. Вони такі: "Да, ну, а в нас тут є планшет". >> Ага. >> І воно, короче, як закрутилося, як з'ясувалося, що, значить, >> а, і про цього пастиря, >> і про цього пастиря згадали, і все, короче, згадалися. >> І що її виставили типа не суб'єктною якоюсь, да, >> почи? Ну, типу що, да, що є, ну, як знаєш, як називали? Карийський респубін. [сміх] >> Да. І коли почалися, звісно, масові протести. >> Ага. переважно студентів багато людей, >> але корупційною там, ну, типа якась така дрібнота була, да, тобто там не те, щоб великі гроші, там от типа універсь приміщення, да? Ну, тобто >> сам факт, да, просто сам факт. Коли почалися протести, Пакенхе зрозуміла, що, ну, якби дело идёт к імпічменту, коли її оголосили імпічмент, вона просто там зібрала свої манатки. І >> скільки вона не досиділа, >> ее не досиділа десь приблизно рік на посаді. >> Ага. Її ж потім засудили, звісно ж, дали там багато років. >> А посадили >> її посадили, звісно. Ну, тобто спочатку спочатку їм пічнули, а потім посадили за це саме >> за це саме тіпа там порушення державної таємниці, да? >> Ну да. От купа купа таких речей. Зловживання впливом, зловживання службовим становищем і все інше. Посадили, дали купу років, потім, звісно ж, помилували через кілька років. Тобто президенти в Південній Кореї сидять, тобто їх засуджують на величезні терміни. >> Ага. >> А сидять, >> тобто вони сідають гарантовано, але недовго. А вони стоять гарантовано, але стоять відносно недовго. Після Пакенхед до Влади приходить знову прогресист Мунжаїн, дуже близький соратник на Мухьона, знову починає курс на покращення відносин з КНДР. А це вже, на секундочку, 17-й рік, 18-й рік. Це вже наймасштабніші санкції ООН проти Північної Кореї. Це вже всі можливі ядерні і ракетні випробування, зокрема, міжконтинентальних балістичних ракет. Тобто Мунджийн - це був ті людина, яка посередником була між Трампом і Кімчанином. Пам'ятаєш ці всі їхні саміти? >> Ага. >> Мунджийн провів, по-моєму, два чи три спільних саміти з Кімчанином. Їздив Пхеньян, там виступав. Ее потім вони зустрічалися на кордоні, там де і Трамп під'їжджав. Ну, тобто оця вся історія, ну, >> те, що ти розказував, що він там перейшов. Да, да, да, да, да. Оця вся історія, щоправда, вона як завжди, ну, нічого йому не дала. >> Так. І це це ж передостанній президент, правильно? >> Перед передостанній. >> А ще ще два було. >> Так. А його за що посадили цього? >> Мунджиїна? Поки не посадили, але розслідування вже почалися. >> Ага. Фух. >> Почалися розслідування, що він там, значить, нібито лобіював працевлаштування свого зятя в якусь авіакомпанію. Ну, короче, от якісь от такі от історії. Ну, там уже в них в них уже чисто по приколу, ну, типа, треба щось накопать, потому що, ну, не гоже, >> некрасиво. >> Дойобуються до мише. Прам. От реально отака от >> так. Я так розумію, що наступним, судячи по рокам, наступний, якщо ще два, то ти знаєш, що наступний не досидів до кінця. >> Ти абсолютно правий. [сміх] Ее одну деталь хочу ще розповісти по Мунджуїно. М і взагалі от по е співпра, ну, як співпраці, е, покращеню або погіршення відносин з Північної Кореєю. Значить, оцей кордон їхній ДМЗ, мало того, що він там демілітаризована зона, мало того, що там супербагато, ну, там 2/3 військ Північної Кореї, вони стоять фактично вздовж кордону. А це, вибач, мільйонна армія, то, ну, 500-600 000 людей на кордоні. нормально, але це ще дуже-дуже така м сильна сильно пропагандистське місце, бо вони постійно між собою змагаються, хто ж з них круче, значить, пропагандист. Одна там є кілька історій. Е-е, одна, наприклад, з них - це про те, як Північна Корея, тобто в районі ДМЗ є два населених пункти, яким дозволено там, ну, тобто розташовуватись одне село з боку Північної Кореї, одне село з боку Південної Кореї. >> І оце село з боку Північної Кореї побудували ще там давним-давно, коли ще Південна Корея була дуже бідна, а цей, а це село було супер гарне таке. Там були кількаповерхові будинки, різнокольорові, е, ці різнокольорові дахи, світло, чисто, гарно, бого, ну, його можна було побачити. Зрештою, коли, е-е, розвиток техніки дійшов настільки, що Південна Корея змогла роздивитися поближче, що взагалі відбувається в тому селі >> і що там всередині, то вони зрозуміли, що там всередині нічого >> нема.Гу, >> ну, це буквально коробки, там ніхто не живе. Ну, них, вони розуміли, що світло вмикається завжди всюди в один час і в один час вимикається одні і ті самі люди, які ходять тільки там прибирають і уїжджають. Ну, тобто, короче, вони зрозуміли, щоце абсолют персонажі, чи як там, [сміх] да, тобто абсолютна показуха. Ее, друга історія - це те, що вони там влаштували битву прапорів, чи прапор вищий. Тобто поставили одні, значить, прапор, інші поставили вищі, інші поставили вище. І так вони, короче, себе піднімалися. Зараз вище, якщо що, стоїть прапор Північної Кореї. Він там щось, да, він більше 100 м в висоту. >> І, тобто, сам прапор важить якісь якусь шалену вагу. І він настільки важкий, що сам флагшток він ще, короче, підпирається опорами, тому що він просто завалиться, якщо він буде стояти просто як цей як стовп. Мені здається, там Південна Корея може просто зруйнувати економіку північною, побудувавши ще вищий типа [сміх] національний мегапроект, як оці дубайські вежі в які. >> І так, щоб, знаєш, щоб він ще так от нахилявся, якраз в Пхіньяна тамнинами. [сміх] Так. >> Ее, є ще там історія з гучномовцями. Значить, в якийсь момент північно корейці такі: "Давайте поставимо великі гучномовці, будемо транслювати на південь промови наших вождей". >> Ага. >> Е, ну, Південна Корея недовго думаючи поставила теж гучномовці, почала транслювати туди, короче, свою музику якусь там, не знаю, прогноз погоди, новини ще, короче, всяке. Ну, да, от всяке таке от. >> Поті ж такі, блін, треба зробить громче. Ці тоже що зроби зробить громче. Короче, якийсь мен там такий стояв, >> там люди бідні в цих селах, >> там гул шум такий стояв, що вже он сказала прекратите. Ну це типа бред повний. >> Слухай, там ще ж якась історія з листівками і з какашками. >> Це теж це теж ви, ну, тобто типова історія. Відправляти один одному листівки через кордон, відправляти сміття, дрони якісь запускати. Е, ну, це вже більш сучасна історія. Тобто умовно радіо завжди радіо працювало до певно до недавна працювало на на донедавна, поки люди слухали радіо. >> Ні, поки Трамп не прийшов і не закрив радіо, якщо ти не помниш. >> Радіо Свобода, Колос Америки, >> радіо, американські [сміх] радіостанції. Ну, зокрема, ну, вони, слухай, американ, дивись, якщо Трамп закриває Радіо Свобода і радіос Америки, то скоріш за все фінансування на діяльність якихось, е, умовно південнокорейських е-е >> Ні, ти що, в Південної Кореї нема своїх бабок радіо профінансувати? >> Да. Є. Просто нащо, якщо Трамп не хоче, то нащо ми будемо? >> А, >> ну ти ж не забувай про співпрацю з з США. >> А, а, ну, що вони типа такі поняли, радіо закриваємо? >> Да, дадада. До речі, [сопіння] там теж була цікава історія. Значить, з приводу мунджиїна. Він з, по-перше, він же ж е син родини е північно-корейських біженців, >> але вони тікали ще в часи корейської війни. Там була якась історія, коли американці на своїх військових кораблях евакуювали величезну кількість ее людей цивільних з одного північно-корейського міста, бо там наступали якби тоді китайські війська. Вони там мали бути в оточенні. Короше, вони там евакуйовувалися, військові евакуйовувалися разом з з цивільними. І тоді на одному з цих кораблів в Південну Корею приїхали батьки Мунджаїна. [сопіння] І він так само служив в армії, бо це теж там обов'язкова історія. Він служив в армії в одному з полків спецпризначенце спецпризначення, який брав участь в одній цікавій ее операції в цьому ДМЗ. Значить, ее яка була історія в цій зоні? Там є багато всяких блокпостів, спостережних пунктів. Там американці були, південтнокорейці, з того боку північно корейці і все таке. Але ж ну без зброї. І в якийсь момент американці разом там з південнокорейцями їм заважав, я не пам'ятаю, яке там було, короче, якесь дерево. Їм заважало огляду, типу воно там виросло і з їхнього одного спостережного пункту їм заважало дерево, щоб там бачити периметр. І вони, короче, взяли сокири і приїхали його, короче, цей покрасать. Вони почали оце, значить, під'їхали, почали його рубати, зрізати гілки. Тут приїжджають північнорейці. Тепер, що вони при багато там штук 20-30, а цих було щось там п'ятеро чи шестеро, не пам'ятаю. Вони приїжджають [сопіння] спершу типу просто мовчки дивляться, що відбувається. Потім вони ж там щось підходять і кажуть, що заборонено, не можна там цього робити. Типа ці кажуть: "Чого не можна? Ми забороняємо". Типа такий кажуть: "Та там був в них два американці військових. Один із них командиром був цього цього. >> Він типу: "Що там північний корейці, типа рубайте". А вони північно корейці приїхали на вантажівці і це типа пофіг на них, типа чуваки рубайте далі, зрізайте. [сопіння] Ну і Північнойс такий: "Окей". Мдуть в вантажівку, дістають звідти топори і починають е рубати ее оцих, короче, цю групу е-е >> прям холодною зброєю. >> Холодною зброєю, да. Вони тоді вбили двох американських офіцерів. оцього керівника їхнього і ще там одного. >> А в чом проблема була? >> Дерево не можна було рубати, бо його нібито Кимерсен чи Кімчинир посадив начебто. Я не знаю, не факт, але короче не сподобалось їм. Не можна було рубати те дерево. >> Ага. >> Ее втоге за те дерево вони зарубали двох американських офіцерів. Південнокорейці тоді втекли. [сопіння] Ее ну слухай історія така, що треба мстить. >> Ага. Значить, два тижні планується бейша спецоперація. Просто, значить, стягуються війська, вертольоти приїжджають, артилерія, всі готуються для того, щоб помститися Північній Кореї за вбивство двох американських офіцерів. Стягуються війська спецпризначення, зокрема як американські, так і південнокорейські, в складі яких був Мунджиїн. Ну, він там не сильно брав участь, він більше був такий. Короче, виписуються >> плани, >> да, ну не штабний, скоріше там прикриття. Угу. >> Значить, розписуються плани і приходить час. Значить, приїжджають американці, значить, зразу блокують там заходи автомобілями, під'їжджають до цього дерева і спилюють його бензопилою. Отак. Всьо, операція пройшла успішно. >> [сміх] >> Я коли читав і бачив кількість залучених до планування і роз там винищувачі вертольоти літають над головами, виконують прикриття, короче, і щоб успішно провести операцію зі знищення того самого злощасного дерева. Ніхто не постраждав. [сопіння] >> Ну та протесту від Північної Кореї. Е, так. А що його знімають? Е, за що? >> Мунджаїн досліджує свій термін, де з посади >> на посаду президента обирають знову консерватора Юн Сокіля. Оце вже цікавий персонаж, потому щомі >> е ну він він не те, що не вдаха, він е нетиповий. Він, ну, людина, яку називають корейським Трампом. Та тобто він був прокурором. Він був саме тим, >> о о >> хто набрав свою популярність. на цих справах. >> А як він став президентом, бо Мунджиїн там задумав якусь реформу прокуратури. >> Ага. >> А цей був, значить, одним із головних їх опонентів. І отак вони, короче, йшлися. І так він на оцьому конфлікті з президентом набирав собі рейтинг. Він виграв, насправді, з дуже невеличкою перевагою, одною взагалі з найменших там переваг взагалі в історії е Південної Кореї став президентом. М [сопіння] і в нього були дуже такі специфічні і заяви, і погляди. Ну, реально, от як корейський Трамп, там значить ее проблема демографії низьконароджуваності в країні, бо фемінізм, е, значить, на фокусімі не було витоку радіації, тому що реактори не були ж знищені. >> Угу. >> Ну, яка радіація? Це всьо конспірологія. Значить, оця от оцей 52годинний робочий тиждень, це фігня. Треба зробити 69, >> щоб всі больше працювали. Треба, [сопіння] значить, оці ваші >> ми критика, >> да, оці ваші правила безпеки їжі, харчових продуктів, це фігня. Потому що якщо людина бідна, їй треба дозволити, щоб вона купляла неякісну їжу, бо вона буде доступнішою. [сопіння] [сміх] І а коли він програв вибори парламентські, ну, в 24-му році, коли в нього його партія не отримала більшість, отримала опозиційна партія більшість, він казав, що вибори вкрали, були сфальсифіковані. >> Типова історія. Але він ще, до речі, там якісь шаманістські практики полюбляв, казали: "М Юнцокль недосидів, як ти кажеш. Він в якийсь момент, значить, парламент став опозиційним. Парламент щось там починає не схвалює бюджет, який він там хоче. Парламент щось починає капати під його дружину. І він, значить, думає, ну, як не думає, він каже, що наш парламент став недієздатний. Туди, значить, проникли північнорейські шпигуни. >> А він консерватор, правильно? >> Да. туди прині приникли північнокорейські шпигуни. Ще тоді якось дуже м сильно почали от серед таких консерва консерваторів корейських злитися антикитайські настрої. Почав звинувачувати Китай вплив шпигунськи, короче, китайські шписюду китайські шпигуни. Ні, ну це це якраз був ще період Байдена. >> А це ще кінець Байдена, >> да? Ее і короче треба зробити, що оголошую [прочищення горла] воєнний стан, розпускає парламент. >> О, клас. Одразу ж люди входять на протести, люди одразу починають блокувати парламент, тому що по факту якби м військовим на наказали прибути в парламент, взяти під контроль. >> Угу. вони прибувають якби, але вони коли після того, коли вони розуміють, яка їхня задача, та тобто їм фактично там казали про те, що країну приникла якась там північно-корейські агенти, да, їх треба там знешкодити якісь команди, а потім по факту вони прилітають в парламент. Ну такий, конечно, чесно говоря, в шокі. Вони те заходять в нього, але по факту нічого там не роблять. Е-е парламент толком не блокується. Короче, військові починають >> саботувати дурні накази. Та ну, вони розуміють, що це повний абсолютно бред, тому що ти просто ее проводиш політичну боротьбу воєнним станом, >> починають [сопіння] поступово прибувати до до парламенту депутати, ее вони збираються там, коли вже там більш-менш кворум і більшістю скасовують воєнний стан. >> Угу. >> Тобто про голосують проти воєнного стану. Е, ну, а Йонцухол, відповідно, отримує зрештою імпічмент і відсторонення від влади. >> Це який рік? Це 2024й. >> Ага. >> Імпічмент, відсторонення від влади. Справа про держпереворот. Да. Довічне ув'язнення. >> Поки не помилували. >> Поки не помилувала. Тільки минулого року йому дали довічного ув'язнення. Так само дали. А дружині його теж дали щось там за корупцію невеличкий термін. Короче, вони вдвох сидять. [сміх] >> Блін, а в них просто це щось, знаєш, п'ятирічний одноразовий термін. Їх же ж прям багато. Вони можуть прям клуб зробити. оцеї [сміх] підтримки анонімних пепів. >> Ее після нього прийшов прогресист Лі Джеймн. Він людина, яка мала звинувачення в зловживанні владою щодо того, навіть як став президентом. Просто поки президент в нього, значить, типа, поки розслідування призупинили. >> Угу. >> Як закінчить, продовжать. Ну, тобто він уже зразу прийшов зі справою. Він [сміх] довго не >> навіщо відкладати на завтра. >> Да. Ее загалом Ліжемн, як прогресист, мав би, мабуть, більше бути якби на співпрацю з КНДР, на, ее, таке відсторонення від, ну, якби від США, від Японії, але світова >> ситуація зараз така, що, ну, не виходить. Треба, треба навпаки. Я тобі так скажу, для нас от, наприклад, Юнсогйль при всі його цікавості для корейського народу, для нас він був, мабуть, одним із найбільш профіль, ну, як не профільних, а профітних президентів. >> Це попередній, той який Трамп, що він нам зброю обіцяв, мабуть. >> Да, майже, да, він, ну, >> майже майже >> майже обіцяв, [прочищення горла] майже передав. По-перше, він перший перший президент Південної Кореї, як приїжджав в Україну. Угу. >> Він був тут в 23му році з державним візитом. Ее він, зважаючи на те, що він дійсно був консерватор, він був більш орієнтований на США. В США тоді був Байден, він теж був більш прихильним підтрим е людиною, яка більш підтримувала Україну в контексті війни проти Росії. Е, була ж історія, наприклад, про те, що при тому, що Південна Корея не передає Україні зброю, не надає летальну підтримку, надає більше гуманітарну, >> була історія про те, що Південна Корея нібито передала велику кількість боєприпасів США. >> Ага. >> Які передали, ну, начебто типа передали американці передали свої боєприпаси, а замістили їх південнокорейськими. [сопіння] >> Коли >> це при ньому теж, >> да. Коли стало відомо, що м Північна Корея офіційно вступила в війну проти України, їхні війська почали воювати проти наших військ, >> тоді Юнцеколь говорив про, ну, тобто це всерйоз обговорювалось про те, щоб, е-е, відійти від цієї політики, >> не не передавати Україні зброю. >> Ага. >> Ее і допомогти нарешті ее Україні летальним летальним озброєнням. А, вибачте. оборонка в Південній Кореї розвинута, >> але потім він вирішив зробити переворот. >> Але потім переворот якби Да. А Лід Джеймн я даже ее значить в 20, це якраз коли почалась повномасштабка, в них була президентська кампанія, де були Юнцукль і Ліджем між собою змагались, тоді НКоль переміг. І коли були відповідно питання там зовнішньої політики, зокрема там питання України Росії, тоді Ліжемон розкритикував, значить, Зеленського, що от його якби оці якісь там >> неправильні, да, політичні дії призвели до до війн, до вторгнення війни. А чуєш, а з Росією у них загалом які стосунки? Тобто вони з одного боку розуміють, що там Радянським Союзом і Китаєм, який на той момент був не дуже суб'єктним, ну, не таким суб'єктним, як зараз, >> інспірована головна проблема Південної Кореї, Північна Корея. >> Але вони, ну, там потім, коли вони розбагатіли і так далі, вони типу з усіма нормально. Вони роблять вигляд, >> що Росія, а зараз же ж Росія з Північною Кореєю працює. Це якось повпливали на їх стосунки з підени? >> Це це для мене головна загадка, але >> що як ніби ні. Да, >> як ніби ні. Тобто вони чудово розуміють, що Росія фінансує Північну Корею. Вони чудово розуміють, що від Північної Кореї Росія явно отримує якісь е додаткові військові оборонні технології. Але це все ще не >> якісь технології Росія надає. >> Да, я маю на увазі, що надає, що Північна Корея отримує від Росії. Але вони все ще не готові надавати Україні летальну підтримку, сваритися з Росією. >> І це при тому, що у них з Росією ж немає міцних економічних зв'язків. >> Е, ну вони, >> ну, ринок збуту один з, >> я дивився 1% займає, по-моєму, щось Росія в товарообігу. >> Я думаю, якщо чесно, більше. Я прям рахував, >> я думаю по паралельним імпортам. Ну, типу Samsung, LG, це ж, ну, типа величезні бренди. >> А як тобі санкції? Ти забув про них? >> Ні, я санкції пам'ятаю, але, ну, типа, дивись, я думаю, що там було багато локалізованого виробництва в Росії, >> від якого вони типа там відмовились. Точно, точно в них були заводи Kia, заводи Hyundaiя, машини збирали. Звісно, було це все. Е, от. Але, ну, воно ж типа паралельним імпортом, мені здається. Ну, там, якщо чесно. А, а Казахстан ти дивився? >> Не дивився. >> От, понімаєш, не до недоработочка. >> Можливо, можливо. Е-е, просто я теж задавався со питанням. А власне, >> а давай ми на монтажі додаси сюди типа товарообіг як впав з Росією і як виріс з Казахстаном. >> З Киргстаном треба дивитися там прямо от найчастіше Киргзстан. Кихстан. >> Ну, них з Китаєм зазвичай нормальний товарообіг. е нашу Росії Росії гнати це все через якісь інші країни, якщо є Китай. >> Я [сопіння] теж задавався собі питанням: "А до Коля?" >> Угу. >> Е-е і відповіді на на нього так і немає, бо досі в Південної Кореї південнокорейців немає бажання допомагати Україні зброєю і провокувати, щоб Росію, що Північну Корею. Угу. досі для них це війна десь там далеко, яка нас не зачіпає, хоча здавалось би ч зачіпає. >> Але, знаєш, теж тут теж нюанс в тому, що ти, коли агресор, коли ти ескалюєш ситуацію, ти ведеш. >> Угу. >> Тобто от Північна Корея, да? Ти пів ти Північна Корея, ти отримуєш бойовий досвід >> в війні в Україні. Значить, Південна Корея має передати якісь там боєприпаси Україні, але Південна Корея скаже: "А чого? Ну, а вдруг вони час, вони отримали бис, нападуть на нас. Ці боєприпаси нам більше знадобляться". Тобто навпаки оця історія ще більше в них вкорінює те, що наша зброя потрібна нам самим. Водночас П'вденна Корея, звісно, величезну >> Можете робити русні, до речі, >> величезну кількість зброї продає, наприклад, там країнам Європи. Та >> Польщі, наприклад, Польщі. Там же ж вони танки їхні закупили. Ее танки вони закупили їхню артилерію вони закупили південнокорейські хаймарси які нас взагалі Південнокорея. Ну >> е >> в них все. В них же ж навіть винищувачі є свої. >> В них винищувачі є свої. >> Тото 60мільйонна країна >> 50 >> 50тимільйонна країна, як Україна в 90-х, може дозволити собі економічно розробляти свої винищувачі. Ну там не шостого покоління, а п'ятого, да, там п'ять. В них свої ППО, в них свої танці, >> тобто ни свій петріот, >> да, в них своя, >> ну, такого класу, да, >> в них своя, да, до речі, нещода нещодавно в Еміратах, е, вони пройшли бойове хрещення. Причому цікаво було, що я вони розробляли цю ППОшку разом з росіянами. >> Південна Корея, >> да, колись свого часу щось там на базі S-350, S400, але досягли такого рівня локалізації виробництва, що в принципі це, ну, вже не ну не російська ППОшка, а південнокорейська. Вони мають підводні човни. Вони мають свій флот, який теж вони самі будують, свої танки, свою артилерію, свою реактивну систему залпого вогню, типус, [сопіння] свої бронемашини, ракети. >> О, що в них по ракетам? >> Всь. >> В тому числі і балістика. >> В тому числі балістика. >> Вау. >> Ее свого часу. Свого часу. Ее >> але мабуть без міжконтинентальних. Ну, бо вона просто не треба, >> по-моєму, з >> з Ого, >> в них ж там є якась ракета, короче, балістична з, якщо не помиляюсь, восьмитонною БЧ. [сміх] Ну, для того, щоб пробивать прям бункеры самое не хочу. >> Прям ракета з восьмитонно, >> да? Е-е, в >> А у мерикосів є з восьмитонни. >> А скільки оця от їхня супер-пупер протибункер на ГБУ? Скільки там БЧ? >> Ну, ГБУ - це що? >> Ну, тим, що Трамп оце хвастається, вони з Б з Б2 їх скидують, да? Так, >> протибункерний. >> Це, але це бомба. Це кориваний снаряд. >> А, да, ти Ну да. >> А, а то ракета, >> а ти казав про ракету. Слухай, я не знаю. >> Ну, короче, от якась у них така ж херня, да? >> Я думаю, що мабуть є в них точно балістика з величезною. Ну, слухай, міжконтинентальна балістична ракета, я думаю, точно є з великою. Просто прикол в тому, що вся всі ця зброя південної України, вона конвенційна. В них нема ядерки. >> Південна Корея єдина країна, яка має, ну, вважай, ядерну тріаду без ядерки. Тобто вона має навіть балістичні ракети підводного базування на підводних човнах. Вона має сухопутні, вона має е крилаті ракети. >> Який Яка чисельність армії у Південних Корей? Ну, взагалі це там же ж всі служать, да? Там >> про резерв чи про звичайну? Ну, десь, ну, десь до 400 000 >> регулярної, >> да? >> А резерв там всі чоловіки? Ну, >> якщо всі чоловіки служили, то відповідно, да. >> Вау. >> Ну, як всі. Ну, тобто не всі служать прямо в армії, але всі служать. В них там є варіанти, як пройти службу альтернативно, десь в якихось соціальних установах, десь на якихось підприємствах оборонки, наприклад. >> Ага. Інколи, якщо це там взагалі супер-спер якісь важливі люди, науковці, професора, інженери, вони можуть в якись наукових установах проходить службу. >> Ага. >> Але так. >> Але або виграти Олімпіаду, >> або тоді не проходить служба. >> Тоді можна не проходити службу, да. Якщо ти просто там якийсь футболіст прем'єр-ліги, то треба е цей Ну і і це там зашито в це ж BTS повертається, бо вони всі відслужили. >> Ну да. Е >> і там термін служби який? >> 18 місяців. Якщо якщо служба прямо, якщо ця альтернативна, то там більше, конечно. По-моєму, 18 місяців - це стандарт, а на флоті, в авіації трошки більше. Південна Корея багато років, е, була обмежена в виробництві ракет. Обмежували їх американці. В них навіть були певні домовленості, що от вам не можна там робити балістичну ракету або крилату. Ні, по-моєму, по крилата в них не було обмежень і по дронам. А от саме була по балістиці обмеження на кількість, е, на дальність польоту і на вагу бича. Угу. >> Лише, по-моєму, при Байдені були скасовані всі обмеження >> і виявилось, що в них вже вони є. >> Ні, ну [сміх] >> ці ракети, >> ну, скажемо так, вони були, знаєш, типу як: "Дайте дозвіл і ми підемо". >> А чому, до речі, ці обмеження були? От я зараз думаю, да, ну, типа у Кореї і Південної Кореї у них немає там злочинів проти людства там, ну, якоїсь історії, щоб вони там щось програли. Що вони програли? Японцям окупацію програли. Е, чому їм по якій лозіці їм об'єдну? >> Щоб не провокувати Північну Корею, мабуть, >> щоб не провокувати. >> Та >> ну, слухай, Півден при Пакченхії Південна Корея теж задумувалась про те, щоб зробити ядерку. До 91-го року, до речі, там же була розташована американська ядерка. При тому, що в оцій угоді про перемир'я після корейської війни не можна було там завозити якусь іншу зброю. Але американці якийсь момент сказали: "Ми не вважаємо, що, короче, ми не будемо виконувати цей пункт, тому ми завозимо Піденну Корею ядерну зброю американську". >> Так, вона стояла чи стоїть >> стояла. Ну, роз була розташована? Ніт, була розташована до 91-го року. Зараз не стоїть. Зараз тривають пере Я от не пам'ятаю, чи >> А вони були не проти, що ті прибирають? >> Хто? >> Ну, виходить так. Ну, виходить [сміх] ситуація просто. Я розумію, >> 91-й рік, тоді ще не було якби >> Да, але дивись, е, [сміх] це просто прикол якийсь. Е, типа виходить, що американці такі типа ми розташовуємо ядерку, нас не цікавить. Клас. Тут такі: "Ой, здається, при цьому молодці корейці, вони мають велику армію, 400 000, да, в дусі старої Європи. Типа, навіщо нам своя армія, якщо тут є американці? Ми можемо розвивати економіку, правильно? Корейці молодці, тримають збройні сили. >> Робили те, інші одночасно. >> 4 000, да? Е, да. Робили 400 000, да. Плюс загальновійськовий обов'язок. Все таке. 91-й рік починає витати в повітрі, значить, запахом ядерки з Північної Кореєю. Американці такі: "Треба забирати ядерну зброю, щоб не [сопіння] провокувати". І ви, до речі, не робіть ракети [сміх] до 2017 року. Вони нормальні. Та довше, ніж до 2017го. Ну, дивись, ну тоді ж нібито якби, ну, було б тупо, якщо відбуваються зараз мирні переговори з, ну, як мирні переговори, відбуваються переговори з Північною Кореєю про те, щоб вона заморозила свою ядерну програму і вона погоджується заморожувати свою ядерну програму, то дуже тупо в цей момент такий: "А ми ще ядерку в південну привезем". >> Так що привезем? Не вивозити. >> Так, не ви, ну, це трошки вона була, її вивезли. Тут раптом виявляється, що в Північної Кореї якась ядерна програма. Ну, дуже тупо завозити її назад. >> Ну, да. Ну, а тіпа з іншого боку, да, мабуть, американці кажуть: "Та ви не переживайте, якщо вони по нам єбануть, то ми їх міжконтинентально дострільнем". Е, ну да, ти ж, ти ж розумієш, що, ее, ну, вони можливо думали, що якраз це с >> стане причиною якби того, щоб вмовити Північну Корею не розробляти ядерну зброю. Ну, дивіться, все, ми ж ми вас не провокуємо, ми вивели ядерку з південної. Не треба, >> слушай, але ж в Північній Кореї армія мабуть багатомільйонна, да? Тому >> мільйоннамільна. >> Ну, багатомільйонна це ти вже щось дуже велике прямо. Ні, ну я просто думаю, чим там займати в Північній Кореї, якщо там 20 млн диви мільйон мільйон людей у війську. Їм ж треба чим займатися. Отой стоять в Пенхіньяні, будують будинки. >> Угу. І а там 400 000. Ну, але очевидно, що там рівень вони в конфліктах, в якихось спільних операціях особливо участі не беруть. >> Е-е, брали участь в корейській війні, наприклад. >> Угу. >> Десь вони ще це я пам'ятаю. >> Ой, не в корейській. [сміх] Це вже, це вже поплава. Вони брали участь в війні у В'єтнамі. Ну, тобто на запит американці відправили там щось, по-моєму, 300 000 людей. Це чималий контингент. >> Угу. >> Е, ну і ще десь Південнокорейці звичайний запит американців. Ну, ти ж розумієш, які це будуть великі війни. Навряд чи це були якісь великі війни. Зазвичай це якісь там миротворчі >> Угу. >> американські операції, де теж південнокорейські залучаються кон. >> Ну, нічого серйозного. Да, корейці більше брали участь у війнах, ніж пів >> Слухай, до речі, в них цікаво в цьому наративі про продавать не продавать Україні зброю, чи не виникало у них типа ой, ця ж зброя полетить проти наших північнорейських братів. Ну, вони ж їх визнають своїми громадянами. Поняв? Отакий. >> Ого. Ого. Це цікаво, >> блін. Не треба підказувать, бо там щс почнуть [сміх] русня >> ще гірше стане. Ще гірше. Слухай, ну, можна, мені здається, працювати з ними по ППОшці. Ну, це ж нелетальна зброя, мабуть. >> Тим паче, що вона дійсно о я ж кажу, нещодавно пройшла бойових хрещення в Еміратах під час збиття балістик. Та нібито прям вообще супер. Може це якби може стати для нас альтернативою пак третім, наприклад, і Петріотом, якщо північно південнокорейці погодяться >> нам її продати. >> Нам її продати. Слухай, ну так, а що ми виходить, повертаючись до уроків? Не довіряй до кінця американцям, роби планово-економічний відділ, але вчасно його скасуй. Ее підтримуй внутрішнього підприємця, але обережно, бо тебе посадять. Е, які ще уроки? А ми про культуру навчання, ну, про стресовість поговорили. Ну, там культ навчання, вони добре вчаться. >> Дуже культ навчання, дуже високо конкурентна економіка. Через це >> хороша народжуваність була, да? >> Тепер дуже погана народжуваність саме через це, бо дуже дорого стало жити. Е, купити житло молодій родині майже неможливо. >> Угу. >> Якщо жінка хоче будувати кар'єру і рости, вона апріорі має дуже багато працювати. Угу. Їй не до родини немає соціальних програм, да, які це підтримують. Та дивись, ну соціальні програми є, але я от скільки читаю на цю тему, на питання демографії, ну не працюють соціальні програми >> в високорозвинених економіках, де ее вартість того, щоб поставити дитину на ноги, дати їй освіту, засоби для життя, ее там ну тобі ж дуже багато треба, да, для квартира, машина, ти так думаєш? Так, треба ж для дитину це всім забезпечити. Е дуже сла, дуже складно. народиться. Як там? Ну ладно, зумери уже не народжуються. [сміх] Е, да. >> Да. Тобто, і ти ще маєш вибирати там, чи будувати собі кар'єру, рости там по по кар'єрним сходам, чи замати у них типові проблеми розвиненого західного світу, але помножені на >> але помножені на на корейські на корейські особливості, да, на оце от е пере перепрацювання, на [сопіння] величезну конкуренцію, на бажання присвятити життя собі, на те, що ти маєш обирати між родиною і кар'єрою на оці теж усталені історії. Ну, типу там же ж теж оце конфуціанство, ее, що батьки тобі можуть обрати дружину. Це ж теж якби, да, історія і ти протестуєш проти цього. >> Слухай, цікаво, що вони в своїй експортній орієнтовності зробили неможливе. Вони змогли зробити свій культурний продукт цікавий світу. Чи є у нас ще прецеденти, коли є прецеденти, коли якісь країни чи якісь ініціативи в сфері творчого бізнесу стають впливовими в регіоні? Да. Там є десь в Африці є Болівуд якийсь свій. Ну, типа який >> Я в Нігерії нулівуд. В >> Да. От в Нігерії я про нього. >> Ага. >> Ее >> в Індії Болівуд. >> В Індії Болівуд. Е, >> але він не дуже виходить на міжнародний ринок, скажи. Дивись, Болівуд не виходить, тому що Індія величезний ринок, а оцей нігерійський нулівуд. Ну, нігерійський. >> Нулівуд. Так. А чого не Нілівуд? В общем, ви зрозуміли. Ну, він же ж там не тільки для Нігерії, він >> для Африки. Ну да, >> да, він там типа ніби він захоплює країни. То А і ще що треба розуміти про культурний ринок? Дуже мало країн, ну, типа в які ми маємо приклади. Ну, є США, звісно, там на цьому заробляють. І то таке враження, що вже не дуже багато. Ну, але там багато фінансових махінацій з цими бюджетами фільмів і так далі. Не будемо зараз з цим розбиратися. Є славетна музична індустрія в Швеції. І по суті все, тому що, наприклад, кінематограф, він європейський весь, без виключень, дотований. >> Ну, дивись, є Японія. >> О, є Японія >> зі своїми аніме. >> Угу. [сопіння] Що ще єсть такого, щоб прям суперпопулярний >> і все. Тобто от Японія, Корея, тобто може це корейці у японців навчились чи японці у корейців? >> Непонятно. Можна понятно тільки одне, що їхня експертноорієнтована економіка знайшла ще одну галузь, де можна супефективно і малозатратно експортувати якийсь товар у світ. І це виявилася культура. Ее, вона почала розвиватися десь в 90-х роках, але найбільше на неї звернули увагу саме після фінансової кризи, >> бо, ну, треба ж якби >> фінансовозійської >> азійської фінансової кризи, да, коли вони зрозуміли, що промисловість, оці всі якби товари, це все прикольно, але можна щось би так експортувати, що не буде залежати сильно від, да, >> від, [сопіння] >> ну, у чого максимальна додана вартість, >> да, і тут типу о фільми, ее, музика, серіали, е, Е, їжа, е, останнім часом косметика, страшний просто експорт косметики. Зараз у них, я, до речі, дивився, що це одна з топових позицій, які ми, наприклад, імпортуємо з Південної Кореї. Косметика. >> Угу. >> Американськи вони і вони теж притік, навіть на рівні людей. Дуже ж популярні всякі пластичні операції їздять, роблять в Кореї. Там >> лукімз. О, да. Ні, ні, не я не про лукізм, що вони роблять. Ні, так це ж наслідок проте, ну, тобто, що в Південній Кореї дуже великі стандарти краси. >> Через це розвивається культура пластичних операцій, косметики. Он там новий президент, як ми писали в нашому іскорді, >> запропонував програму фінансування переставки волос боротьби з облисінням, як проблеми національної проблеми. Да, >> аж до, бо він каже, люди лисіють, чоловіки >> так >> лисіють і через це себе гірше почувають і більш нещасні, а нам треба бути щасливішими. А Олексій каже, що писали недавно. Це для тих, хто підтримує УТ2. До речі, підпишіться на канал, [сміх] поставте лайки і якщо у вас є можливість і ви вже задонатили Збройним силам, можете підтримати копієчкою ут. В описі є посилання. Це можна зробити на монобазі, на Патреоні, спонсорство на Ютубі і навіть там, здається B кофе, але краще монобазу. От. І якщо ви підтримуєте УТ2 від 400 грн на місяць, то можна долучитися до нашого Іскорда, де у Олексія є ексклюзивний, унікальний, неймовірний, неповторний канал, >> де він пише, пише він там не тільки про Корею. Як вам могло б здатись? Він там пише прое такі, я це називаю, рікапи важливих текстів світових медіа, які не можна пропустити, чи які, але які пропустились. >> Те, що цікаво, >> короче, унікальний контент. Просто почитай >> те, що мені цікаво. Не тільки про політику, про все. >> Да. Да. Тобто там може бути, значить, там якийсь аналіз військової операції США в Венесуелі. Пам'ятаєте, колись таке було? Угу. >> А потім наступним постом про те, що в Південній Кореї боряться з обсінням. >> А наступним постом, >> ну, тут зрозуміло, що Олексію для нього це особиста тема. А а потім, наприклад, про те, як в містечку в Ірландії роблять дітям дитинство без гаджетів. А це геть не Олексія тема, у нього нема дітей. >> А потім про те, як е що там ее що там було пов'язано з шиїшкою? >> Е щось було пов'язано з шиїшкою регулярно. Регулярно. [сміх] От. Е, я ж розумію аудиторію каналу, треба йти в ногу. >> Підписуйтесь, е, підписуйтесь. >> Так от, про корейську хвилю або те, що називається халю. Ее, в 90-х роках, коли воно почало зароджуватися саме, на якийсь момент держава це побачила, підхопила, створила спеціальні агенції, почала на це виділяти окремі гроші, що зрештою перетворилося в цілу індустрію з дуже жорсткими правилами. Там же ж у них, ну, ти розумієш, що оці їхні айдоли, та якіми називають там зірок, вони ж просто >> це от кей-поп оцей, >> да? Ее, вони мають поводити так, поводити себе так, як значить хочуть бачити м люди, от їхні шанувальники, е-е, вони там завжди мають бути ідеальні та завжди мають говорити тільки правильні речі. Ні, але ж там все одно там певні архетипи там от BTS там умовно там же ж оці орієнтовані на таких, ці на таких. Ну тобто там спробувати всіх. >> А а тому BTS найпопулярніший. Да. >> Ну да. Ну я знаюш там історії, що якщо там якась от попзірка змінює якусь, не знаю, наприклад, зачіску чи ще щось там змінює в зовнішності, це може стати просто національною трагедією для шанувальників і можливо навіть призвести до якоїсь кількості самогубств. >> [сопіння] >> помітно, >> да? Ну, фільм, >> що що вони з самогубством намагаються робити? >> Ну, що, ну, боротися за блисіннями. [сміх] Люди мають бути щасливі, розумієш? Ну, що ти можеш зробити з самогубствоми? >> Ні, ну просто мені здається, з такою завзятістю, якщо боротись з самогубствами, то самогубств не буде. [сміх] >> Чим більше самогубців, [сопіння] тим менше самогубців. Знаєш таку фразу? >> Так. Е, ну, насправді, дійсно, проблема Південної Кореї сучасної в тому і що навіть видно в їхній культурі, це те, що, е, там капіталізм дикий розрізся ее розкрився в усій своїй красі. Угу. >> Оця проблеб багатих, бідних нерів, >> е, фільм Паразити, >> ее, Грав кальмара, та, наприклад, де показується, як лю, ну, там ж головна тема спілкування зазвичай - це гроші, гроші, ще раз гроші, де заробити, на чому піднятися, куди інвестувати, як правильно витратити і так далі, і так далі. Ну, але слухай, але якщо ми говоримо про ці твори, вони виглядають, ну, тобто це цікаво, цікавий сетін, гарно знято, якісь, можливо, повороти нестандартні, але в плані повесточки воно виглядає як така не найбільш вишукана трохи не трохи, а лівувата пропаганда. >> Е-е, частково я з тою погоджуюсь, але вона просто якраз про те, що їх найбільше хвилює зараз, тобто в чому вони бачать найбільшу проблему в своїй країні. Просто таке враження, от якщо чесно, по по оцим висловлюванням культурним, що вони як ніби вперше про це почали задумуватися. От саме про оцей соціальний аспект. >> Ні, просто цікаво те, що не те, що вони вперше почали про це задумуватись, а в те, що вони показують світу і світ такий, як глибоко. [хекання] Розумієш, >> да? Сві світ на це каже, як глибоко. Да. >> Ну, а що? А на що ще? >> А ну може, мабуть. >> Ну, тобто до вас ще просто не дійшло, чувак. више просто цього не заста от Південна Корея вже оце усвідомила і почала про це показувати через культу вона в цьому плані трошки як відстає, а не попереду. Я щось думав, що це соціальна критика. А ні, вона на Заході вона якось інакше відбувалась. Там як ніби оминули цей момент. >> Ну нема ще такого розриву. >> Ага. >> Я думаю, ну не факт, можливо, що можливо його і не буде, але от саме так така от проблема, да, капіталістична, вона вона працює. Ну, я зрозумів, на Заході це якби давно дискутується, але такого матеріалу, щоб це взяти, зняти і показати і щоб всі такі: "О, таке може бути у нас в Україні, >> ее, такого немає". >> Ну і інтелігенція в Південній Кореї дуже часто ліва. >> Угу. А немає лівого? Ти просто говорив, що прогресисти і консерватори, вони в внутрішніе економічній політиці. У них небагато, ну, розбіжностей, поглядів. >> Небагато, але вони все ж присутні. Їх небагато, вони >> присутні. лівого повороту не відбувається там всередині >> не дуже, якщо якщо це ну це не класичний лівий поворот. Та ну от зараз там лівий президент та Ліжиміон, але ну от він, наприклад, такий, що фемінізм, ну гендерна рівність, ну ми так это акуратненька з ним. ЛГБТ, ну теж так трошечки, тобто не не оці, знаєш, класичні історії. >> ЛГБТ, а ну класичні історії для лівих, е, типа все розрішить, все відпустить, да, там всі рівні, да, да, да, оце все інше. А цей, е, ну, саме в галузі оцих особистих, а що у них з ЛГБТ, до речі? >> Що ти маєш на увазі? Що з ними присутні? Мабуть, присутні. >> Ні, ну зрозуміло, що вони присутні на Ну, от в цих по ідолах є ЛГБТ? >> Я не знаю, я не дивлюські. >> Ну, типа, а вони, ну, а на рівні меседжів не знаєш? >> Не стежу за за їхні культури. >> Хто шарить? Хто шарить? Напишіть, будь ласка, в коментарях. Дуже важливо. >> Хто шарить за Kйpп? Напишіть в коментарях. Ніні цікавлять. >> Хто ваш улюблений співак із БТС? [сміх] >> Я сподіваюсь, що там буде срач, бо типу Ні, цей краще. Це >> нам треба було щось е вкинути. Я знаю, >> дивись. Тут треба ту можна вкинути, але це треба робити дуже обережно, бо можна нарватися на критику, а там все, там тебе з'їдять. цій BTS армії, ці жартували. Ти просто не пам'ятаєш, то було 8 годин тому. >> Я не хочу. [сміх] Це треба вирізать. >> Е, що, ее, ми про все поговорили чи щось забули? >> Я не знаю. Є в тебе розуміння загальне? >> Я хотів винести з цього випуска натхнення і якесь розуміння, що нам треба робити. Я зрозумів, що нам треба би робити було >> сажати цибулю. >> Ее, а чо цибу? Ага. Саджати цибулі. [сміх] До речі, до речі, е, ну, я зрозумів, що нам треба робити оцей економіic борт, е, от. Але мабуть якісь інші. >> Ну, ти ж, ти ж розумієш, що про Україну ж дійсно теж дуже часто кажуть, що ми, ее, в питанні експорту дуже на ота от на низькому рівні. Ми прям країна третього світу по експорту, тому що ми експортуємо матеріали, а не товар. >> Ні, дивись, що б не казали прихильники Радикальної свободи в економіці, е стимули працюють. І мені здається, от було інтерв'ю з Олександром Берняковим, який ТВО Мін Мінцифри, >> е, він, е, розказував про те, якою буде DS City 2.0. І він там казав, що є, наприклад, ідея, щоб виділяти якісь галузі, які для держави потенційно цікаві і які зараз приблизно нульові і давати їм екстремально вільні умови. Ну, типу от він там наводив приклад, що у нас там, наприклад, там виробництво якихось біонічних протезів в Україні зараз, я не пам'ятаю, чи якийсь інший він приклад на, ну, типа, зараз немає цієї індустрії. Є існує там якась одна компанія, яка платить 7,000 грн податків на рік там. Ну, я не знаю, може мільйон. Ну, це все одно в масштабах держави дуже мало. І він каже: "Якщо нам потенційно і стратегічно цікаві ці напрямки, дава і у нас зараз немає цієї індустрії, як нема у нас, наприклад, індустрії чіпів, давайте зробимо гарантії, що буде ноль. Ну, там типа на 20 років. Якщо ти хочеш робити чіпи в Україні, да, складно, війна, е, зато нема сесмічної активності, але типа ноль. Щось, щось дуже схоже на пакшишнхі, да, мені здається. >> Е, ні, ну, ну, це прям прикольно. Ну, мені Я не бачу мінусів в цьому, да. Ну, типа це не не мова про те, щоб там когось звільнити і так далі. Це саме про стимули для якихось нових сегментів економіки. >> Можливо, економісти бачать мінуси. Я то я теж скажу, що я, ну, тільки за подібних кроків, тому що підтримувати інноваційність - це прикольно. Головне, щоб всі не пішли на інноваційність. І але ти бачиш, е, цей виходить, що в умовах пів Південної Кореї це прям часто працює. Ну, тобто ця стимуляція, вона працювала. >> Ну, це, знаєш, така позитивна стимуляція, коли ти вимагаєш план не через те, що тебе покарають, та а через те, що ти отримуєш ну пільги, якщо ти виконаєш план. >> Там пільги чи Да, от знову таки пільги не просто бабла тобі видадуть, >> да? Е, тобто ти не можеш повністю перекосити економіку. >> Ні, ну ти отримуєш той самий кредит, просто в тебе він буде там не під 7%, да, а по під 3%, >> як >> є оселя, наприклад. >> Ні, просто дивись, е ти, але ти не можеш зманіпулювати і робити щось, наприклад, собі в збиток, бо потім ти отримаєш якусь дотацію від держави, яка покриє твої ці збитки. Бо це якраз перекожу, бо коли ти отримуєш нульовий кредит, ну, зрозуміло, що це теж форма дотація, але, ну, це не те саме, що просто гроші. >> Ну, да, конечно. >> От і, ну, хоча зрозуміло, що там воно було, мабуть, по-різному. Е, що, що ще, >> що ти що для тебе ще лишилось незрозумілим? >> Ее питання, а, питання по собакам розкрили, питання по культурі торкнулись, по економіці ясно. Е, перспективи. Ти знаєш, мені здається, якби ще кількість років тому ми записували, я б у тебе спитав по Північній Кореї: "Як ти думаєш, коли воно таки наєбнеться?" Але в сучасних умовах я розумію, що відповідь можливо ніколи. >> Ну, дивись, кілька років тому можливо ще можна було б окреслити якийсь е якийсь термін. Зараз скоріше за все, ну, тобто саме зараз в Північній Кореї дійсно все прекрасно. >> Тобто ярка >> для стабільності режиму ядерка присутня. Скоріше за все, наступні потенційні переговори, ну, американців явно будуть вже виходити з контексту, що а знаючи, як Трамп веде переговори, то вони будуть з контексту: "В Кіма залишилась ядерка, але я переміг". Він тепер ні по кому не вдарить, бо це я домовився. [сопіння] [сміх] Це Олексій, ні, там перед цим будуть погрози, будуть стягнення флоту і так далі, але результат такий, >> да? Е-е, тобто, скоріше за все, Північна Корея так чи інакше легалізує свій ядерний статус. Е, принаймні допоки, е, Китай і Росія будуть такими, якими вони є зараз. Тобто країнами, які кидають виклик західному світу, країни, які становлять, якщо не якщо не суперники, то конкуренти для західного світу і країни, які максимально зацікавлені в збереженні Південної Кореї як держави, в такому статусі, якому вони є зараз. А для Росії це ще й чудовий тиловий виробник зброї для підтримки її інтенсивності війни в Україну. Кажучи, що вона там щось забезпечує. Скільки? 50%, по-моєму, російських боєприпасів. Це ж величезна кількість. Це величезна просто кількість. Уяви собі, якби 50% е позбавити Росію так одноментно половини боєприпасів. >> Класно було б. На, як ви думаєте, >> класно було дуже? Якби там не було ядерки, я думаю, там вже прилетів би Трамп на вертольоті. >> Знаєш, що ще от по Північній Кореї? Ее, а як тобі ідея викрасти Кіма? От як Мадуру? [прочищення горла] >> Я думаю, що там просто народ за нього повстане. >> Чи чи буде, тобто там буде така стійкість режима, як у в Ірані, наприклад? Так, >> думаю, що да. Слухай, я був здивований, що врані така, >> тобто вся ця правляча каста, яка недаремно ж трималась за >> Я думаю, що там я був звоневний, що в рані в Ірані така стійкість режиму після всього того, що сталося. >> А з кими буде і тим паче, >> ну типу нічого це не змінить >> на цій оптимістичній ноті. [сміх] >> Слухай, ну треба на якійсь оптимістичній ноті закінчувати. >> Пишіть, пишіть про що нам ще поговорити. Може про Японію? Може, може кудись в інший бік? Е, >> це все одно буде через рік в кращому випадку. Ну а що? А ми на Ютубі надовго. Олексій, >> ми можемо просто щось, знаєш, знімати. >> Веселі історії. >> Подумаємо, може треба по Америці поговорити. Давно не говорили. Да, да, да. >> Все, всім пока. Дякую тобі. [музика] Yeah.