Втеча через Карпати за 3 дні 😱 Реальна історія переходу в ЄС. Самотній койот

Поки його немає, я хотів би зачитати презентацію нової системи куйоства, як я це бачу, як воно буде відбуватися в цій групі. Потім я це все обріжу і вставлю просто в запис. Куйотом груп може стати кожен бажаючий. Є одна умова: розповісти в ефірі свою історію подорожі. В кінці розповіді можна ставити запитання, а також висловлювати сумніви, якщо помічені розбіжності в історії або навіть брехня. Після цього людині надається звання Койото. Тепер про цікавіші ціни і метод оплати. Ціна буде абсолютно вільною. Це може бути 200,2 000 або навіть там 20 000 доларів. І пояснюю, чому так. Для оплати послуг буде окрема система між продавцем і покупцем я виступаю як посередник. Тобто як раніше на пряму койту гроші скидати не потрібно і це взагалі буде заборонено. Я в русі куйою від самого початку його створення і за цей час побачив і сам пережив достатньо, щоб зробити певні висновки. Щоб здійснити оплату правильно, потрібно писати мені особисто в рект. Я надаю рахунки, на які відбувається оплата. От як це для прикладу буде виглядати? Ви пишете Койото, домовляйтеся про ціну і умови. Наприклад, ціна 500 $. Умови, е можуть бути такі: організація транспорту від точки А до точки Б, перевірене житло і туристичний маршрут. У випадку невдачі, для прикладу, 60% від суми повертаються покупцеві, але для цього потрібно зв'язатися зі мною і за можливості поділитися історією в ефірі. Кожен випадок, він буде індивідуальний, можуть виникати непорозуміння. Кожен буде доводити, що винен інший. Саме для цього є я і я слухаю обидві сторони і на основі фактів вирішую, хто правий, які переваги і недоліки це дає. Почнемо з недоліку, бо він, як зараз я бачу, він тільки один. Це ускладнюється процес, бо потрібно зробити нам кілька дій більше, щоб оплатити. Інших суттєвих мінусів наразі не бачу. Перевага - це шахрайство зникне. Не буде більше ситуацій, як з Кою і Фрідоменом, де людей підставляли, а потім робили винними. Друге - це мотивація Койота зросте в рази. Він буде реально зацікавлений у вашому результаті і старатиметься допомогти та підказати. Третє. У КойоA буде статистика виходів і невдач. Я буду її вести особисто і контролювати, тому більше не вийде замовчувати проблемні ситуації. Четверте, це найважливіше, що м це користь, яку можна отримати з цієї системи. У поєта не буде спокуси обманювати, бо гроші спочатку знаходяться не в мене, е, точніше в мене, а не в нього. Це напряму впливає на результат. Я, як гарант, братиму відсоток з кожної угоди, щоб мати також мотивацію це розвивати. Здоров, Максим. Да, да, здоровенько. >> Вітаємо тебе з перемогою. Ти в Євросоюзі. >> Дякую, дякую, дякую. Давай для початку розкажи, хто ти, що ти, скільки років, чим займався до війни після, як взагалі прийшов до такого рішення. >> 32 роки працював, якби як і всі люди. Попався в руки ТЦК, потрапив до частини. Получилося звідти якби втекти. Той вирішив якби, що уже життя не буде в Україні спокійного. Тим паче зрозумів, що уже в розшуку якби і вирішив тікати за кордон. Спочатку думав на Молдову, а потім якби все-таки вирішив на Румунію. Розумів, що говоримо якби тяжко буде йти. Це якби ну непростий шлях. Ну наважився, де пішов, тому що якби в країні виживати не хотів. Хочеться якби спокійно пожити, тому вже якби за за 30 самі розумієте, що нічого там уже гарного не буде. >> Ну і далі, >> а як що горимо розповісти чи як саме? >> Ну давай про Молдову. Можливо, трошечки більше. Чому ти вирішив змінити напрямок? Чим тобі Молдова спочатку сподобалася і взагалі, чого потім пішов горо? >> Ну і якби на Молдову те, що якби жив у Вініській області, там якби недалеко було туди до Придністров'я. Ну якби хлопці тоже не розказували, що там паркан рови, якби шлях туди считає, що там іти полями, лісами, то якби тоже сказали, що там ну майже нереально вийти. Напарник там якби знайомий хотів раніше вийти. Вийшов, мали з ним іти разом, но потім якби склались так обставини, що він пішов сам. Вийшов. Це вже це ти вже зараз про гори? >> Да, це про гори вже на Румунію. Знайомий якби вийшов, то якби з ним так поспілкувався, то вирішив мені він допомогти вийти по його стопам. От поділився там якби зі мною деякою інформацією по поводу споряги цього якби всього, що потрібно. Ну і вирішив іти сам якби молячно було йти. Шукав собі напарників через групи, через все. Ну якби то людина не готова, то ще щось якби такі якісь ситуації. Взяв людину із своєї роботи, так з ним поговорили, зговорилися та вирішили піти. Що там якби ще там таке цікавить? Як ішов чи як? Запитуйте. >> Та напевно. Давай продовжуй. Як? А мені здавалося, ти один ішов. Ні, >> ні, ми з ним, ми з напарником поїхали разом. дібралися якби западної України мали у нас був там маршрут з району Ворохти там якби ну плюс мінус там трошки далі от ну то не суть от шлях в нас там був там ми так планували 7-8 днів іти от з довізником якби там вдалось домовитися що під'їхали якби ближче от а туди приїхали якби він нас там викинув все ми там якби трошки набрали собі висоту трохи пройшлись далі лягли спочивати. >> А давай, а давай, давай ще перед цим. Де ви знайшли цього таксіста, який вас довіз? Звороти правильно знайомий. Знайомий, коли виходив, якби дав це таксист, це якби дідусь. От. А він не зворог, то він з Верховинського району, якби там він живе. От >> я ще тебе попрошу, не називай якісь такі точки, да, там назви сіл, міст. Я поняв, поняв. >> Нам достатньо, що це Закарпатська область чи Івано-Франківська і все. Добре, добре зрозумів. З ним би якби домовилися, він би якби нам сказав зразу, що дивіться, хлопці, а до першого місця, що ми сказали, куди нам треба, район Ворогти, він сказав: "Я вас довезу". Якби гарантії не даю, вдруг щось трапиться, тому що зараз дуже якби там багато, особенно на Ворогті, туди понавозили курсантів, а молодняка якби іще там буде більше його і більше. Ну от, >> ну якби у нас виходу не було, от вирішили якби їхати. спорядження своє там якби всі розуміють, що і собою ну якби його ніхто не тягнув, то поштою все відправлялося там якби на яке що відділення, там уже дивіться самі що тоже я цю інформацію, думаю не буду там озвучувати. Ну от приїхали ми якби на на точку старту було все якби все вдало вийшло. На перший день, що ми йшли йшли ішли з своїм напарником, у нас якби вроді все нормально було, а вроді і пішли розногласія і все інше. Давай скоротимо, а давайти так, а давайте так. Ну от. А тому якби а напарник мій не зміг іти трошки, він якби знаєш такий, а духом вроде сильний і на язик, а там горами якби пройшовся, пере перекур, пройшовся, перекур. Ну це дуже дуже тяжко йому вдавалося. Ну, вирішив він давати задню все. Ну, от сказав, що якби далі йти не буде. Спочатку мене брав на понт, а давай типа підемо довше. Ну, ну, а вирішив все, він пішов якби додому, вернувся. От я далі пішов сам. Розумів, що якби спочатку на емоціях там та я піду сам, все якби нормально, а потім, ну, сам уже коли сам уже коли пішов, уже зрозумів, що якби ну не такий то якби там і фраєр собі, що бо якби тяжко. Тим боліє якби до Осман до цього там раніше ним не користувався і він якби там трошки підтуплював осособено біля кордону. Ну от шов якби сам получився в мене маршрут на три дні. Дньом якби у ночі знаєш і ти нормально якби там погода така ще більш-менш. Ну вночі якби і лячно було спати якби самому в палатки. Вітер, ці всі шорохи якби диких тварин бачив, кабани, косулі. Єсть таке. Е, черемось тоже, коли переходив трохи на мок, якби мій совет, беріть з собою якби гарні сміттєві такі пакети, щоб були такі прочні, тому що розуватися, роздягатися, це все якби час. І сам самі розумієте, вдруг там десь хтось в тебе запали, то одягатися в тебе вже не буде часу. От перейшов, то якби я череш. А що >> це на який день зробив? Вже >> це в мене вже було на третій день. >> Ну, а за оці три дні, що в тебе нічого цікавого не було? >> Що в мене було цікавого? У мене було цікавого, якби знаєш таке, що якби сам що це лишився, якби тяжко було йти. Ну що цікавого, ще тварин бачив, що було тяжко йти, особенно коли на гору піднімаєшся, якби знаєш, там сили якби вроде вони естьєсть, а дыхалку то якби взагалі, ну це це просто жах. Ну якби тупо нема чим дихати. Ну от дороги якби таке там все перебігав, старався після себе там перцем сипати. Ну це якби тоже все час. >> Розкажи про спорядження, яке в тебе було. Про спорядження в мене якби було там з началу з самого началу така смішна ситуація. Набив собі якби повний рюкзак. Рюкзак в мене був більше чим 80 л. Набрав з собою там тоже і тушоники, сердиняк би взяв з собою. Цього ні в коєму разі не беріть. Беріть з собою якбило. Ну от щось таке якби. А по мінімуму, щоб воно було все з качестю. На мене що було? В мене був звичайний карімат, військовий. В мене був спальник, рюкзак в мене був туристичний. Я собі його якби правда купував не новий, тому що трохи було з фінансами тяжко. Купив собі його беушний. Взуття якби теж собі взяв баушне. Ну, взуття оказалось гарне, якби вийшов там мозолі, нічого такого не було. От ноги були мокрі постійно, тому що промокував. А так якби, ну, один оце мінус, що якби поколов собі сильно ноги і от хвої, отаких от веток. Ноги були сильно так почесані. Ну, от пічка туристична тоже в мене була сама звичайна. Взяли ми а3 балону ізначально по 220 мг один балон газу. Одного балону мені вистачило з головою. Це якби там ранком прокинувся, заварив собі кави, все, потім впродовж дня там снікерсів пару штук з'їв. більше якби там собі нічого такого не готував, тому що коли йшов сам, якби в мене був стимул як можна скоріше звідти вибратися і як можна як можна більше пройти в день, тому що якби розумів, що в мене один парбанк, заряду якби тоже не так багато лишилося. Ну от якби був стимул, як можна більше пройти в день. От ввечері так уже там якби починав темніти, вибирав собі місцину, а як хлопці були рекомендували, а подалі десь там від водойми, від троп, щоб так від дороги находив собі там маскував трохи, де, ну, де, як міг. От там уже якби, да, приготував собі поїсти, брав понш, ки кидав понч на палатку зверху, бо я якби іти в понч - це просто жах. Не знаю, там хто ходив в пончо. Я не розумію того всього. >> В тебе було якесь спеціальне пончатинове? >> А я ні, в мене звичайно було понч, якби я його коли собі з я коли шукав спорядження, мені військовий там на Олексі, якби дядько там його це поприсилав, мені понча відправив, а військовий цей спальник на флізки, він якби класний, теплий. Ну, він якби важкий. Там 2200 була його вага, якби з ним спати зручно, а це все якби тягнути, то ну от і якби мені по дав подарунок апару понча. Я одне зразу дав напарнику, а другая взяв з собою. Ну, якби думав, що не дай боже почую того дрона чи щось іще, то якби накину на себе. Хотя розумів, що якби там яка висота дерев, плюс вітер, то якби того дрона навіть я її там і що почути, що побачити, то я думаю нереально це буде. От. Ну, тим паче, якби вийшло в мене добратися до кордону. Перед самим кордоном якби погодка була взагалі повний щіль, щоб там вітру чогось не було, а там якби сніг. І оце якби, знаєш, піднімаєшся на цю гору якби і по цьому снігу йдеш, а воно якби шах зробив і тебе чути піздец як сильно. От кусачки в мене були з собою болториз я з собою не став тягнути. на кордон уже я як піднявся, так уже якби там тишком-нишком із-за куста подивився. Звичайно, там була дорога грунтова, дві машини якби там, ну, легкові розминуться могли. Подивись по сторонам, там, ну, немає нікого. Перебіг цей кордон, стовпчик український там бачив, що цей, скаже український стовпчик кордону. Перебіг кордон і там уже спуск був згори такий якби крутенький. Там уже біг якби що є сили, тому що розумів, що якби буферна зона і малолі там сработала чи фотоловушка, чи іще щось, то якби не дай боже догонять, то буде якби ну буде дуже мені тяжко. Ну от >> кусачки тобі не пригодилися? >> Ні, не пригодилися, якби це якби що що великий плюс. Перейшов якби цей кордон якби пройшов, може там ну кілометра може півтора-два. стемніложе, якби було ледь-ледь видно, то уже якби на невеличку там гору піднявся, побачив там уже стовпчик, зрозумів, що це якби уже Румунія. Ну от і потім якби включив фонарика і йшов якби по маршруту до до свого якби точки фініша. Там якби дійшов до Узколейки, по ній якби трошки пройшовся, побачив будиночки, як там ізвесні будинки лісників. Лісників там нікого не було. Ну от туди я її а дібрався десь було вже 11-12 була вже якби ночі. Ну от зв'язку там взагалі немає ні 112 там якби нічого там не працює. От туди якби прийшов, походив, посвітив по вікнам. Звичайні там якби ліжка стоять, матраси, все там те перекидано. Видно, що там пацані там хтось там скид оставив, хтось там спальник, хтось там ботинки свої лишив там бродні такі. Та й все. Посидів, посидів, зрозумів, що якби зв'язку немає і вже якби ніч. Що робити? Буржуйка там єсть. Розтопив ту буржуйку, позбирав там такого там сміття, там одежу там, яка була з себе, познімав, розтопив ту буржуйку, сухий душ, трохи якби примарафетився. От. Та ліг ліг спочивати на ранок десь може там година, ну, 7ма8мак би, ну, брехати не буду, бо на телефон так особо не дивився. Ну, бачу, що вже якби сонце стало. Чув, що шум такий якби не той, ну, гол такий іде. Вийшов якби на вулицю, подивився, що вагонетка якби їде. Е, остановив її, підійшов, ну, побачив, що то румуни help Ukrain. Щось там вони по рації передали і показали, ну, чекати тут уно до ій, так, ну, типа, це ота, я так поняв, годину-дві і поїхали десь туда в сторону українського конкордону. Сидів, чекав, чекав, чекав їх. зрозумів, що якби, ну, коли там вони будуть, то так по карті подивився, куди я, куди цей шлях веде. З іншої сторони якби зрозумів, що йти далеко. Ну, думаю, піду потихеньку. Ішов потихеньку собі дійшов майже до тунелю, бачив уже його перед собою. Якраз думав зробити зараз такий такий відосик в тому тунелі. Ну, потім вони якби побачив, що ззаді їдуть, то забрали мене. Вони привезли мене місто, яке не помиляюся, Тігіч якось так називається воно, де йде кінцева цієї узкоколейки. Туди якби ми з ними доїхали, там уже мене чекала поліція. Ну от на переїзді поліція якби зразу я підійшов, то вони мене запитали так наломаном, типа там запрещні, там якісь речі есть. То якби сказав, що немає. Паспорт показав, він паспорт забрав з телефоном. Поїхали ми в райвідділок. Там, може, хто знає, то райвідлок зразу з цим з пожарною частю рядишком на одній території майже. От туди якби я прийшов, вони то якби завели мене в кімнату, сказали якби діставати всі речі і пішов він десь. Потім та прийшов мене з телефону спитав пін-код, я отому розблокував його. Ну, до цього якби і все, що в телефоні було, бажано, якби не знаю, форматуйте все, ну, щоб стерти всю інформацію, тому що якби, ну, щоб маршрут якби не запалити і все інше. Ну, і це десь може була година перша, друга якби дня. Ну, от потім якби він мене перевірив, перевірили вони мої речі, якби все якби чтко, все завели мене в камеру і якби сказали, що зараз типа уже якби їхати пізно, завтра ранком вирішимо. Завів то він мене в камеру, показали мені цей прайс, типа піца розценки. Ну, запитали, що їсти буде. Я сказав: "Так, поводу там гроші на карті есть". Я кажу: "Есть, купили вони мені піцу, там привіз хлопець доставщик піцу мені привіз, то я попросив пепсіко і пачку сигарет". От якби всьо закрили в камері, да, садьо собі, як сходив там душ нормально, як людина, покупався, перебрав там там трохи таке свої речі, що взяв з собою. Ну от ліг, відпочив, прокидаюсь, чую там якийсь галашум такий, поняв. Дивлюсь уже якби за вікном темно. Підход якби туди, а там, де оця була кімната, де про проходив обшук хлопців, ну, де я, де в мене був обшук, там стояло таке скло таке тоноване, а в мене був якби туди доступ, ну, в цю кімнату дивлюсь, стоїть якби два хлопця таких якби, ну, видно, що військові, форма у них військова, такей, як броники, е, з бородою. Я в мене така паніка, блін, я думаю, все здали. Думаю, піздец мені. Ну от коли потім якби цей мене позвав поліцейський, ну і ще там перепитав стосовно там: "А їсти піцу? Може я то так?" То потім він мене, ну, позвав, зайшов, оказалось то два хлопці, вони прямо з війни втекли. В пацанів не було ні спорядження, нічого. Карсето це в них були від броніки. Вони з них желізо поскидали туда. От так, каже, павербанка туда ми, каже, всвували. І так, каже, воно якби на спину не така була нагрузка їм. Пацани взагалі красавці, як я не помиляюся, 121 бригада вроби вони говорили звідти йшли. Ну, вони тупо йшли без ніхера. У них там особо ніхера з собою не було, щоб десь там поспати і все якби інше. То взагалі ті ігри. Ну от нараз. >> А як їм це вдалося? Скільки вони часу йшли? >> А він говорив, що вони йшли п'ять чи шість днів. Ну от це вже потім, коли вони вже доходили якби туди ближе до кордону, то каже, там скиди були, то якби там уже вони цей ну все рівно старалися вони цього всього якби оминати, тому що не не дай боже в том скиді буде там чище, ну ти сам розумієш секрет. Якби зрозуміло, що воно холодно. Ну якби там по опиту хлопців, що були розповідали, що краще по цим скидом не лазити, тому що якби зрозуміло, що по-любому там якби дронами перевіряється ця ділянка і погранці по-любому ті скиди бачуть і тоже там воно якби от. >> А розкажи про скиди. Ти та можна щось взагалі цінне знайти? Ну, по скидам якби я там скиды бачив, що там скиди єсть у мене там цих скидів фотки я если що там поскидаю в групу чи куди там треба без питань. Скиди там, знаєш, які там просто хлопці якби, ну, я розумію, можливо їх десь там хтось засік, що вони потікали, те все лишили. Ну, якби я там скидав, подививсь, просто стоять тупо палатки, зібрані палатки. В палатках все перевернуте, видно, що позабирали там така ціна, спальники таке, все там полишали, павербанки там розряджені валялися, якби все інше. От вони тупо це все пооставляли. Біля цих палаток все якби розкидане. От і все. Це якби, ну, я не знаю, як я вважаю, що це якби ну галімий запал. Типа я вийду, а інші хлопці хай, типа, ну це якби, ну я своє спорядження все, що останню якби ночівлю, що я спав, ну то якби я це все зібрав, згорнув, сховав, да, і все. Якби старався після себе як менше лишити цього всього. Зрозуміло, що якби я із собою після кордону не тягнув з собою там цю палатку, спальники, все інше. Я до кордону якби, ну, взяв з собою таке саме там елементарне, що мені було треба. Все інше якби лишив. В мене ще таке було, що я з собою взяв рюкзак менший, маленький, взяв чисті речі, це звичайні штани, футболка в мене була кофта, кросівка, труси, носки і сухий душ. Я це все якби кинув в пакет його сильно стягнув скотчем, потім кинув рюкзак, потім цей рюкзак теж кинув у сміттєвий пакет, стягнув скотчем і я його положив на низ сумки. Це якби я вже хотів перед самим кордоном якби скинути свій основний рюкзак, одягнути е більш-менш чисті речі, да й піти в них. От. Ну, чисті речі ці я там не одягав, я їх взяв з собою. Я вже в будинку лісника, коли прийшов, там уже якби переодягнувся. От я робив так, а там уже якби хто як хоче. Ну, як я вважаю, ну, з мого так, да, я коли йшов, якби воно було дуже лячно. Е, там якби треба, ну, постійно бути на чеку. Границю, коли перейшов, так то, знаєш, як будто ото каміч не сняло з грудей. Сразу така в мене радість. розумів, що все, що якби уже майже вільна людина, ну все рівно поки якби не отримав румунський захист, я якби ну вагався, що не дай боже Румунія мене депортує обратно на Україну, то це буде якби ну самі розумієте, зразу на війну, то якби не не було бажання взагалі. Ну от то якби потім ранком е прокинулись е поліцейський якби показав так що ну щоб ми так плюс-мінус зрозуміли його що там лишилося ну 5-10 хвилин на збори і будемо їхати. Їхали ми десь за 60 км до цієї міграційки. От туди якби приїхали. А що там у нас? Взяли наші пальці, сфотографували нас, а робили пальців тоже сканером дали нам по захисту. Це не з поліцейських вивів за територію, показав, типа, там вокзал, нам туди все. Ні коштів, нічого нам якби не дали. А і дали нам цей листочок з надписю, куди ми можемо поїхати. Там біля міста Бауяма єсть такий типа цей чи гуртожиток, чи там що, чи там може як в Германії, я не знаю. Ну куди типа більшцям подаватися. От тому якби туди не рішилися їхати, то якби тоже там хлопці єсть, а вони пропонували послуги свої. Може там хтось знає. Макс, він такий тут трохи заїкається. Е-е, возять вони туди на цю на Сербію, щоб поставити початки. Ну, от ми якось так з ним не захотіли їхати, бо нам сказали суму там якби трошки велику. Ми подумали, що то а якби потратили більше, >> то яка сума? >> А він нам як чи 100, по-моєму, 150 € він нам сказав. Ну от. А потім якби ми зрозуміли, що це якби була нормальна ціна, тому що потім ми собі зняли зняли зняли собі квартиру, знайшли однокімнатну, ходили, шукали якби житло по інтернету взагалі, ну де там були там які там гостиніці, щось таке, взагалі не було міст. Потім уже ідем такі, ну, уже все, уже якби немає там сил. Взяли от пішли собі пива, ідемо собі п'ємо і а хлопці якби гарно один хлопець спілкувався по цьому, скажи, по-англійській. То побачили стошника, не стошника, а автомийщика. Сидів такий змучений бідолаха. То вон якби до нього підійшли хлопці, то з ним так поспілкувалися більш-менш, то він допоміг нам із житлом. сказав там іти там туди-тудито показав там на акарті куди саме дійти. Якби прийшли, там уже нас чекала людина, заплатили ми йому 110 лей за житло. Зняли цю квартиру, переночували там, а на ранок уже якби поїхали в тімішуари. От я то поїхав в тімішуари, а хлопці поїхали в Бухарест, тому що в одного не було загран за гранпаспорта. І він якби і не мав права покинути Румунію. Ну, він би просто це не міг, не зміг би це зробити фізично. >> А як звати з цього було, що поїхав в Бухарест? >> А вони двоє поїхали в Бухарест. А, >> ага. А як їх було звати? >> Одного звали Славіка, а другий був Макс, тоже тьоска. Ну от, ну, такі нормальні якби пацани, то з ними так тоже посиділи ввечері, випили пива. Ну, от отак от в ті мішуари якби я їхав весь день майже тоже, по-моєму, чи 90, чи 100 лей коштував. Маршрутку я їхав. З'їхав я туди з Баоям звідти дібрався я тімішуар. Там мене зустрів таксист, по-моєму. Блін, я не я не пам'ятаю. Кому там буде цікаво, може дати контакти. В мене якби з збереглись вони. Таксист це мене зустрів. Він якби такий дідусь, ну він більш-менш розуміє наші мовиломаном, но він якби і займається якби цією справою на перший день. То я йому дав 100 $ і 30 € треба було покласти. Я не знаю, це, ну, спочатку я якби вагався, но потім подивив, що якби це він, ну, зробив в реалі. Це ми проїхали, е, румунсько румунський кордон ми проїхали і потім на в Сербії на границі і він якби, ну, говорить, що типа треба гроші покласти в паспорт за гранку. То якби я покра поклав туди кошти і віддав йому документи. >> Яка сума була? >> 30 €. Ну, от. >> І скільки часу трима тривала ця процедура? Ми туди якби приїхали, стояли там може на кордоні хвилин 10 тому. То він казав, що типа в них пересмінка горіла там гор горів якраз червоний колір. Потім якби пересмінка в них пройшла, там кордон таке маленьке, там такі в них буточки такі, потім стоять стоять таке маленьке. Ну от ніхто там машину цю не обшукував взагалі якби. Ну нічого там такого не було, як там може на інших кордонах. От заїхали ми якби в Сербію. Е сразу там уже від кордону ми трохи від'їхали. Хто там уже був? Перший кіосок там буде по ліву сторону. Да, там ми якби постояли. Я ото сказав, типа, давай там поп'єм кави, щось такого. Поїхали в кіосик, він якби був був закритий, то я постояв, покурив, е, поїхали ми обратно. Поставили мені печатки якби в паспорт, що в'їхав виїхав, якби все поїхав ми, поїхали ми в тімішуарах. В тімішуарах в районі Ашана якби і ну не Ашана, якби сюди якби ближе. Єсть такий гуртожиток типа хостела різнокольоровий, як я не помиляюсь, на чотири поверхи. Ну от туди він мене привіз, домовився якби, щоб я там переночував до ранку. Там я переночував, він мені показав, де єсть контора, де відмовлятися від захисту. А ранком якби з 8ї до 12 години вона працює. А пішов якби я на ту контору, мені, ну, сказав її через переводчика, що мені, ну, потрібна відмова від захисту. Мене якби забрали бумаги, сказали їй якби там прийти десь плюс-мінус на 11 годину. От якби пішов то походив, погуляв, сходив ще якби і в магазин таке там купив собі перекусити та і хлопці там стали дзвонити там хто з групи там з ким коли був спілкуватися, ну спілкувався, то якби думав там поділитися якби своє, ну своїм там виходом. Та пішов біля тої контори, сів там якби на лавочку то сидів, то спілкувався з одним з другим, якби ти то якби він вийшов і дав мені або бумагу типа, що ну про цю відмову, да, і все. Потім якби і флайбус чилібус естьсть такі автобуси салатні, вони якби то я собі там зареєструвався, купив собі квиток до Германії. Е-е, там вона зразу якби в цьому в цьому додатку показує тобі локацію, де ти можеш на автобус цей сісти, да, і все. Туди якби я я а я дібрався своїм ходом, якби там уже йшов. Ну, от дійшов туди, сів на автобус, то приїхав в Германію, тут уже якби в Мюнхені зустріли. >> А що в тебе було на кордоні? Ка кажуть, що там ці прикордонники німецькі катаються і зупиняють машини. А в цьому плані, да, дивися, я коли я коли виїжджав, ми ми їхали автобусом, ми коли виїжджали біля Тімішусуарів єсть город, я забув, як він називається, такий гарненький. Туди ми приїхали з тімішуарів, а їхали ми тоді туди звичайним, звичайним цим бусиком, а потім якби туди вже, ну, в тому городі з бусиками вийшли, приїхав цей здоровенний автобус. Там якби ми, коли туда робили посадку, цей водій автобуса перевіряв паспорт, і я, ну, дивився штампи ці, все якби віддав він якби нам, ну, цей паспорт, я заліз в автобус. Ми тільки ми виїхали із із цього вокзальчика такого невеличкого, а нас зразу зупинила поліція. Може хвилин 40 ми стояли, там, щось вони дивилися по багажу. Ну, от все. А >> ко чия поліція? Якої країни? Е, це було ще в Румунії. Це в Румунії було. Рмусько. Румунська. Тому що от потім якби поліція поїхала, ми поїхали, коли вже в Германію заїхали, а нас зупинила поліція. А не нас не на таможн, а там було з на території заправки. Там нас зупинила поліція, був там з ними пес. І вони просто вони водії повідкривали там, де був багаж, вони навіть в нього не лізли. Щось там вони з тим псом пройшлись, да, і все. Вони перевіряли всіх документи. Вони, я дивився, як було, вони подивилися мій паспорт і відкривали, дивилися штампиць. От поліція, поліція якби це перевіряла. >> А саме німецька поліція. >> Німецька, да. Це це вже це вже було в Мюнхені. Це вже було ну не Мюнхен, а це вже було, коли ми пересікли кордон. Це ми вже були в Німеччині. Ну от нас там зупинила поліція і перевіряли повністю всіх людей документи. В тебе питалися, звідки в тебе такі печатки? >> Ні, ніхто мене не чого не питався. Тім, ну, а тим паче, якби спілкуватися з ними в мене якби не було ні часу, ні ні чи переводчика вмикати і все інше. Вони просто подивились паспорт туда де і все. >> Як в тебе проходить оформлення після Румунії в Німеччині? Німеччина, наскільки знаю, не дає зараз захистів. Оформлення якби проходить. Це дуже повна жопа. Приїхав я в Мюнхен, мене якби зустріли, поїхали ми зразу, називається така конторам. Це типа це типа перша в тебе йде стадія, а там ти якби маєш тебе там зареєструють, дають тобі такий бланк і ти там маєш доказати, що ти був на період війни, а в той скажи в Україні, що ти нікуди не виїздив раніше. От, ну, що ти якби знаходився на території війни, як мені там розповів амій куратор, він якби детальніше детальніше про це. Наприклад, які саме докази ти мав показати, за скільки часу? >> Во-во-во, якраз зараз це тобі розповідаю. Він мені сказав, що потрібні докази, банківські рахунки, якісь там чепки, чеки, покупки, може, якісь були, щось там з лікарні. Оце якби все вказати і щоб це все було, щоб вони якби дійсно повірили, що ти на Україні, тому що це щоб параграф 24. Якби у мене там були докази там потрісь плюс в дружини, тому що сім'я моя ате зі мною. Ну от вони приїхали трошки раніше мене. От якби цю інформацію всю зібрали нали зараз чекаємо. Що там як буде, я не знаю. Ну, сказав, >> який саме період, від якого року, від якого місяця до якого місяця? >> Він говорить, що головне на початок війни, якби оці, як були би були докази, був в Україні тамже там 25й рік, так 24 не дуже грає роль із самого якби початку війни, якщо єсть ці документи, що булоби в Україні, буде це якби класно. А якраз я туди якби з дружиною мене там, що ми розписалися. Плюс в нас малий родився, якби такі документи були. Плюс там в мене були трошки там проблеми якби на роботі тоже. В мене там були там ці всі документи якби це все ми якби надали. Зараз чекаємо результату. Ну сказали місяць півтора це точно це все чекати. Якщо параграфа не буде, буде хереня якийсь дюльдінг, якось так називається. Це якби ти не маєш права покидати землю. Я от зараз знаходжусь на Баварії, я вже її покидати не маю права. От виплати в мене будуть менші трошки. От вчитися мови у мене не буде такого доступу. Це вони сказали, якби. А що іще? Так само і працювати. >> Це це на на зараз чи це взагалі назавжди? >> Це коли мені якщо мені не дадуть параграф. Ну от працювати я можу йти. Ну і жити я буду на соци на соціальном житлі або в таборі, ну, в цьому в палаточном лагері. Там якби скажу умови і це просто жах. Оно якби там стоїть такий, короче, великий ангар, така здоровенна палатка і і просто воно вона поділена якби на секції, там воно йде як комнати. Дварей там немає, якби там просто звичайні занавіски. Потолка там тоже немає. Там ну кому цікаво буде, може там зробити відеообзор. Якби там бувають, то без питань. Та зроби, скинеш. Сли комусь таке цікаво. Якщо мені дадуть параграф, а мені якось сказали, що маю дати, тому що в мене в дружини цукровий діабет, а плюс якби двоє дітей, то кажуть, що параграф має бути. От в том, якби я сюди дібрався, а він якби сказав, що якби це та особа, щоб нікому не ляпав, що вийшов горами, що якби, ну тому що не дай боже десь туди попаде, то якби ну сказали, що хорошо, що в мене є сім'я там. Хлопці, якби в лагері теж естьєсть. Один перейшов тис пацанчик взагалі красавець. От. Ну, він перейшов її. А в тому році в нього теж сім'я, йому дали параграф. А в другох двоє хлопців єсть, вони теж ішли були горами минулих років, а їм параграф не дали. У них там виплати по 450 € на оці бізалівські картки, що ти ти навіть не можеш зняти ті кошти. От 50 € ти тільки можеш з них зняти, як вони говорять. А і всьо. І остальне ти можеш там скуплятися у магазині таке якби. Ну, ну >> жорстко. А повтори, будь ласка, через що це саме сталося? Яка причина такого? Чому їм відмовила? >> Ну, вони від, як мені там говорив хлопець Артем і Колято, типа, що їм там типа недостатньо доказів. Ну, як недостатньо, вони якби самі що той один, що той один, вони то по-любому розуміють, що вони попали сюди якби не нелегально. Ну от. Ну то якби отака в них справа. хлопці, які поприїжджали, були сюди, я осьо там спілкувався, говорили, що приїжджали були там 22 роки пацани, то їм якби зразу там давали параграф, все чтко, до них більш лояльні відносяться. От так само сказали і мені: "Якщо буде параграф, я маю іти працювати, а спочатку маю йти вчити мову, хотя би на А1 знати, щоб хотя би, ну, якось спілкуватися з ним. Якщо я не буду тоже вчити мову, якщо буду тут єблувати і погано себе вести там. будуть в мене там, допустим, там проблеми з поліцією, то якби можливий депорт назад, да, і все. >> Ну, депорту назад не буде Україно, >> да, бо мені сказав куратор, що це якби іде порушення цього, скажи, прав людини. І вони якби не могуть мене дебертувати туди против моєї волі, в країну, де йде війна. Це якщо в мене щось там буде там з криміналом зв'язане, то тоді якби там говорять, що іли в мене там буде якась там в Україні там, як сказав, типа щось таке серйозне, що по рішення суду мене могуть типа тільки так і все. А так, ну все якби нормально. Ну подивимось, що там буде далі, поки живемо. >> А коли в тебе от тобі говорили, що потрібні докази надати, що ти був в Україні, в тебе питалися про інші захисти країн? >> В тебе було румуні румунський захист. По-любому в тебе мали питатися про це. >> А тоди, коли ми туди приїхали, там вийшов такий хлопець, він Сергій його звати, він він куратор, з ними так поспілкувався, якби ну тут тоже мої там знайомі єсть. От. А йому, а йому якби я сказав, що якби я попав сюди нелегально, от все якби вказав якби в топланки ми туди якби поробили ці всі фотки, тому що тут все відсилається електронкою. Тут електронкою ти все відсилаєш і електронкою ти якби все отримаєш і плюс письма приходи каже буду тобі каже приходити дуже багато пісень на почту це якби дуже багато от поки якби мною мною поки розбирається ця скажи я так поняв що як вона називається міграційна служба поки в мене тут нема ніякого статусу от поки якби все воно в процесі не знаю що там буде далі ну сказали що все буде добре тому що в мене якби тут сім'я вот що в мене якби Є діти, в мене є дружина. Якщо нічого не видно, >> будемо будемо сподіватися, що воно так і буде, бо так, як реально сім'я твоя, твоя сім'я - це твій козир. Тому побачимо, >> якщо нічого не вийде, то он хлопці хлопці говорили, ну тоже одні говорять в Данії класно, що типа там із захистом із німецьким приймають, інші говорять, що тоже там вони якби до цього насторожливо. Ну якщо тут не вийде, то будемо шукати якби іншу країну, тому що уже назад немає шляху. В резерві теж подивився, що якби якби в розшуку, то зрозуміло, що уже >> не скучаєш за Україною? >> Та звісно скучаю, якби, ну, розумієш, якби прожити там все життя, тим паче якби робота. В мене ще була була така професія, а якби дуже гарно був бригадиром, якби з людьми спілкувався. Колектив взагалі то це просто, ну, звісно, скучаю якби особно рідні всі там полишалися, якби дуже скучаю. Ну, а що ти зробиш? Краще, думаю, тут жити, чим там ото бігати, ховатися, да, і не дай боже, заберуть на дойну, да, уб'ють, то я не хочу. Краще я буду тут собі якби налажувати життя, да, жити собі вільною людиною. Я думаю, так буде краще. >> Звучить як класний план, насправді, тому дай Бог, щоб в тебе це все вдалося. Я прикріплю твої контакти в групу. Давай тобі кожен зможе написати за допомогу. Тобто ти будеш койотом і ти там сам визначаєш ціну, скільки це коштує і будемо так далі рухати. >> По поводу цього, да, давай там потім уже індивідуально поспілкуємось. Тити мені, ну, там уже пообговоримо з тобою це все, як це все правильно робити, щоб тоже не було потім питань ні до мене, ні до тебе, да. І я думаю, ти зрозумів. >> Та та я зробив там на початку плюс-мінус розказав, як це воно все має бу і буде відбуватися. Тому ще з тобою переговоримо на рахунок цього. >> А, да, ми тоді з тобою спілкувались, да, тому що думаю так буде набагато краще >> нача початку відео там коли Фурмана вийде або вийде запис в іншому каналі, да, на самому початку все буде якраз чути, да, вся інформація буде. Я там понаходив якби там е відосики свої там якби а тобі зараз тоже їх поскидаю всі там приліпиш щоб якби Ну >> так супер. Давайте тоді за задавайте питання хто має. >> А прийняли зараз в Німеччині в Баварії земля Баварія. Дада. Да. Баварія. >> А це от нещодавно виходили. Ну і нещодавно типа на статус подавав. >> Так. Середина апреля. Баварія це тут біля Мюнхена. Туди вниз. >> А ну тобто вони ще приймають чи знову приймають? би там щось було, що не приймають. >> Вони приймають. Ну якби говорять, що якби тут воно з документацією дуже це все довго, дуже тяжко. От якби ну що що тут воно трошки не так працює. Там типа якщо їхати десь туди типа Берлін туди, там якби воно набагато краще. Тут говорять, що тут якби дуже довго тут бюрократія взагалі з цим всм. Ну от >> і то через розподільючий центр в Мюнхені в самому. Так ти проходив. А в сам в сам Мюнхен, в той центр я не їхав там. Да, там в кого немає знайомих тут, е то якби ви приїжджаєте в Мюнхен. Це як мені вже розповіли, там вас годують, там вони дають якби тебе кормлять, як мені все розповіли. І потім якби уже вас розприділяють в другий лагерь. Розпреділяють тебе в інший лагерь. І там уже якби, ну, тобі вже туди приходять перші виплати, ти якби там адаптуєшся більш-менш. і чекаєш свого статусу. Якщо тобі дають параграф или в тебе там, допустим, ну отак там люди тоже есть, у них параграфу немає, в них цей типа дюльдінг і все рівно якби їм дають соціальне житло. Ну от десь кімнату комусь дадуть, десь комусь дають, допустим, от як як тут у моїх рідних, у них іде будинок, а е двоповерховий іде будинок якби на дві сім'ї. Ти живеш і яка живе інша сім'я. Кухня якби спільна. От. Ну, це все безкоштовно, я думаю, якби і такому раді. Якщо буде в тебе параграф і тебе не влаштовує це соціальне житло, а то ти собі шукаєш якби інше житло, домовляєшся з німцями якби, і щоб вони були не проти, щоб тобі оплачував це все житло джобцентр. От якщо хазява дають згоду, то потім якби уже домовляєтеся із джобцентром, робите договір і потім якби живеш собі так. Тому що багато кому дають тут житло за містом. Якщо місці десь на околиці, якби отак от. Ну, житло говорять, там чекають там, а по-різному в кого як виходить, в кого сразу дають, хто місяць, хто два чекає. Ну, як знайдуть. Якщо там єсть там, допустим, у вас там свої там тварини, бо в лагері тоже там живуть в того кіт, в того собака, то їм якби дуже тяжко знайти це житло. >> І якщо не дадуть параграф 24 там той статус, то відповідно працювати також можна. Та що >> працювати, так, да. А працювати ти їдеш в цей центр, говориш, що ти йдеш працювати, тому що тут тоже хлопець один і час стажирується на почту. Тут така єсть ДХЛ, Хермес називаються. Іде якби туди. Він буде розвозити ці посилки. Він і водій, він якби і грузчик, він і це все робить сам. От. Ну, зарплата сказав, що буде спочатку мінімалка, це десь около двушки євро чистами буде виходити. От. Ну, графік у них, він говорив, що якби такий, що там зранку, ну, як справися, буває, що і весь день. Інші магазини. Ми були тут заїхали в магазин. Тут есть, е, руський магазин, називається Market. Там якби в основном працюють или росіяни, или українці там. Ну, якби я так з ними поспілкувався, то вони говорять, що якби у нас тут немає там, ну, інших націй, ну, от то в них якби тоже до них можна влаштуватися на роботу. Ну, от у них іде так само мінімалка. Ну, в них ти маєш право працювати не більше 6сти годин в день. Більше ти в них не можеш працювати. У них якби так. Поняв? от чорну роботу піти працювати, як якби говорять, що хлопці там десь ходять, підрабатують, но якщо тебе злоблять на той чорній роботі, зразу штраф тобі прийде від поліції, потім штрафануть тебе ця структура, що тобі тут ее видає оці кошти, або job-центр, або цей ндерцамп, якби говорять, що тут з чорною роботою тяжко. Якщо десь так тишком-нишком, то якби іще так. А краще не ризикувати, бо тут якби у них такі закони, тут в них все якби дуже, ну, з цим серйозно. >> Чорно - це нелегально. >> Так. Так. Десь там пішов там дебашку, да, це якби з таким якби сказали зразу: "Де вздумай". А якщо десь щось підрабатуєш, то щоб про це взагалі ніхто не знав, бо німці такі, вони якби ходять тобі, улибаються, як мені сказали, якби вони тіпа там дружелюбні, ну люблять вони дуже стучати. Десь щось не то побачив зразу, альо, поліція, да? І все. Вони тут якби тут у них приветствується. Це не так, як Україна. Пішов на когось, настучав, прийшли класно били, да, і все. Тут у них якби вони следять за порядками. Тут у них зовсім все по-іншому. Ну, а якщо не через конкретно Мюнхен, як в тебе вийшло, то яка ще схема? Тобто конкретний вже ти їхав? >> Якщо в тебе є, якщо в тебе є знайомі там якісь, що живуть там уже рідня, щоб була, хтось був з рідні, то якби вони домовлялися з куратором, а ти приїжджаєш якби сюди в цей центр перший. Главне, щоб були місця ілі в лагері, ілі в житлі там, щоб були місця. Якщо ти сім в тебе тут уже є сім'я, вона раніше приїхала, то вас обов'язково об'єднять, тому що, ну, ви якби сім'я, ви маєте право жити разом. Ну, от. А то якби я зараз чистсь в лагері, а з знаходжуся з дружиною. От якби з нею я можу знаходитися до 10ї години, спати якби в неї права якби я не маю по закону. Ну от, ну якби, якщо аришкам нишкам, то якби можна там на вихоідні особо, якби так, тому що тут приїжджають якби в цей лагерь був постійно ці, скажи слендерцампу цього там то до того, то до того якби ну воно зараз іде це поетапна ця стадія, то якби ти маєш там бути на глазах. І тут ще таке, що постійно якби охоронники тебе, ну, перевіряють якби увечері сміна міняється після 7ї години і дивляться, якби тут ти чи ні. Ну, охоронники пацани класні, то з ними якби домовитися можна про все. Головне не бухати, тому що тут вони цього не люблять. Особенно в цьому лагері. Алкоголь, наркотики, тут цього всього немає. Десь хочеш бухати, іди собі, щоб тебе ніхто не бачив, де й все. >> Дякую. Я ще прослухав. Вибач. Скільки днів в тебе похід зайняв? У мене получилось три дні. Розраховували 7-8сі мав бути. Ну, вийшло доїхати. Якби теж шукайте собі якихся перевірених таксистів, якби я не знаю, щоб там не кого попало. Краще даже там тому таксисту переплатити, дати навіть там, не знаю, там йому більше коштів. І знаю, єсть такі люди, що роблять на двох машинах. Перша машина очі, друга машина їдете їдете ви. Чув, що там якби ціни там якби немалі. Ну, краще зробити так. Бо з підвозом якби щоб воно, ну, сам розумієш скільки, ну, чим ти будеш там іти там 40-50 км, чи краще там, якщо є змога, то краще ковісно під'їхати. А так якби не застрахований ти ніде, що тебе могуть по дорозі зупинити прямо біля дому, чи з потяга того зняти, чи на вокзалі там могуть зупинити, чи десь там в горах перед самим кордоном. Везде це може бути. Також говорять, що і коли приходиш тобуфорну зону, теж могуть там бути засідки уже за кордоном на території Румунії. Не знаю, наскільки це правду. Ну, хлопці говорили, що таке у них практикується. >> От скажи, як там час річка? Ну, на сильно глибоководна, павноводна. Ну, як по відчуттям? >> Е, річка якби цей я тобі говорю за річку не за тис, правильно, що ти зрозумів? За черемиш? >> Да. Да. Все. >> Ну, от. Та річка якби течія там йобнута. Камні як а каміння якби на дні скользка. Без палок не йдіть. Палки беріть собі. Ну це без них це, я не знаю, це геблоділо без них іти. А води в мене було, у мене зріст 172. Води в мене було майже по яйця. От по коліна там води є. Точно. >> Прикольно. А назви, яка в тебе ти казав, що взуття. А яка ма? >> А я я скину своє взуття, подивитесь. Я його купив собі за 1000 грн на Олексі. В інтернеті подививсь, коштує пять там воно з копійками. Скину без питань. Подивитесь. Взуття якби не знаю. Взуття воно звиду таке було не дуже там, щоб високе воно так. Ну мені сподобалось. >> Ну воно нексію, да? >> Палки. Ні-ні-ні. І палки змажте чимсь, тому що після цієї річки це б вони б так стали потім скрипіти. Це просто жах. Попадаю туди води. Там в мене були палки телескопічні. на амортизації. І ці потім пружини, коли я вже піднімався на сам кордон, вони скрипіли так, що це просто жах. І самі розумієте, що це все чум, шум, якби, ну, краще якби до цього всього ві віднестися якби з з розумом. Ну, взуття якби це таке, що в першу чергу, щоб у вас було гарне. Також краще ї, ну, як я робив, і буду радити, що палатку це все повністю дома розгорнули, перевірили. Якби я робив, як розкидав палатки, дома поставив палатку, розкинув там спальник, якби все повністю собі там розложив, подивився, як там мені воно буде, зручно, незручно. Ну от якби і до цього всього відносився трошки з розумінням. Павербанки тоже главне, щоб щоб якби тому що заряд воно саде дуже быстро. В тебе, до речі, телефон GPS нормально ловив, то есть він не якийсь там, ну, скажеш, який в тебе телефон, бо єсть ще така порада, да, це дуже часто там телефон, який двозонну, ну, GPS двохзонний GPS. Ти цим не заморачувався, звичайно. Да, >> ні, у мене iPhone єсть, но я iPhone не став брати, тому що в мене якби остання модель, якби його трохи шкода було, тим боле подарунок. А в мене був старий телефон, я взяв його Samsung M34 на 5G. Вот. Там батарея 5000 А, дуже гарний він він себе показав. От якби в тому, що якби заряду більш-менш на день хватало і якби по цьому осмоду я ж як вже говорив раніше, він підтуплював, ну якби нормально, а там двух зоні в цьому якби, ну я тобі не підскажу. >> Да, поняв, дякую. >> Що там іще такого? Може щось кому цікаво, то запитуйте, то залюбки відповім. Ну, тобто я так зрозумів, що в тебе був спочатку один маршрут прорахований, та але оскільки вдалося типа знайти гарного таксиіста, да, то ти мав можливість під'їхати ближче і в тебе маршрут став коротший. Так, >> так, так, так. >> Тобто це змінилось вже в процесі добирання. Ну, час її >> це це, да, це змінилось якби все в процесі. Ну, якби людина неї коли ви було, що вже нервував, коли вийшло. Ну, я думаю, що це якби не в кожного, ну, з ним я думаю зараз тяж бачу було потім їхали в районі уже ну за містом уже тоже там телефонував Ми тут тоже може хвилин постояли, покорили, бо він казав, що там якби толі поліція, толі блокпост. Ну якби він так особо не афішував, якби ну хто там що. То хотів записати якби наш шлях і як ми туди машину їхали. Ну якби змоги не мав, тому що теж якби стосовно телефоні він якби тоже чи може боявся, чи може вже був в нього гіркий опит, то телефон якби попросив поставити на режим літачок і покласти цей бардачка якби. О, даже так, да. >> Ну, він якби сказав: "От, ну, хто він знає, хто я і що я?" Ну, не дай боже я підставник. Зараз напишу я типа тут, тут туда де і все. От робили так, як би він нам сказав, що е-е кошти все інше якби при собі. Не дай боже щось там буде попереду. Не дай Бог нас там сразу, каже, з машини, якщо вдасться, тікаєте. що потім не було, що у вас там лежали в сумки гроші і що я весь там вкрав якийсь мільйон. І ще він там був та таку говорив нам ситуацію. Есть там десь в горах мольфар якийсь, а отець Степан, що він якби допомагає там із алкоголем, із цим якби і наркоманів якби лічить, типа если що вдруг що буде, то ми типа їдемо до нього. Ми таку зробили собі історію. Якби дід такий дід, ну він якби в цьому плані трохи перестрахував себе. Ну, зрозуміло, що за це якби можна тоже отримати срок за допомогу перевозці людей. >> Да, дуже продуманий. Чтко спасибо, що розказав. >> Він дуже продуманий, якби цей дідок такий. Він та і також тоже пораджу кошти, якби все таке, щоб там було саме цінне. І візьміть собі там якусь бананку чи що, щоб вона була постійно при собі, бо не дай боже десь там хтось щось побачив, що не треба буде скидати того рюкзака та тікати, то якби, ну, щоб не просрати, якби повністю все. От якби зрозуміло, що із із тою вагою, то якби втекти від них буде нереально. Та і так думаю, если побачу, то тяжко буде. >> Ти що за допомо просив допомогу? Койота >> іще раз? до за допомогою Кає звертався. >> А ми звертались, були тоже ізначально ще десь перед Новим роком тоже там були там, а по групам там лазили, то якби цим займався якби Андрій, він там списувався, спілкувався, якби був там особа що там з ну з яким іменно якби я тобі не скажу і не буду брехати, бо якби ну від того тоді якби був це все далекий. Ну то понятно, що він якби, ну маршрут же ж не сам розсував, то понятно, що в ко що якби десь там брав, не в кого попало там. >> Особисто ти йшов через Койо чи ти йшов сам? >> Я ш я йшов по його стопам. Мені якби мені я якби ця людина розповіла, ну якби якщо він виходив, якби йшов по якби по його стопам. Я виходив так маршрут, що по спирях і повністю він мені це все розказав якби ну повністю від а до я, що мені потрібно, що мені не потрібно якби. Ну та зрозуміло, що він брав цю всю інформацію. Ну відyota це 100%, тому що ну звичайна людина якби йому не дасть цієї всієї інформації. >> А доїжджав ти поїздами чи автобусами? Може там машинами? >> Машиною рисковано їхати. Це всі розуміють. Я їхав потягом. Я виїжджав з Вінниці нічним потягом. От. Ну квиток якби, самі розумієте, не купуватиме ніякої каси. Квитки ми купували були через Укрзалізницю. На вокзалі якби тоже ми так особо не сиділи. Приїхали ми туди з з Ладижину ми туди їхали якби то цей раніше ми години на чотири приїхали в місто там якби а трошки відсідилися. Ну то зрозуміло, що випали, бо стрес був якби дуже великий. От потім до приїзду потяга якби уже туди пішли в район вокзалу, подивилися, там якби особо нікого не було. Видно, що люди були звичайні, стояли в потяг, запригнули, да, і все. І ще якби моя порада купити собі ключ проводника, тому що не дай боже десь там, ну, будуть на на цьому чекати на пероні, то хоть буде якийсь шанс вийти через іншу сторону, да, і все. Якщо буде така змога. А, >> а подскажи ще такий момент. Е, тобі вдалось з військової частини злинять. Як, як ти розраховуєш, це взагалі е як кажуть дело случая? Ну, злинять звід чи все-таки систематически завжди появляється шанс це робити? Як там правильно себе ведеш чисто так? Як як відчуваєш? Я розумію, що у кожної ситуації різні військова частина в військовій частині розні, але як у тебе було? >> Ну, в мене получилось, як я не знаю, це в мене якби так, знаєш, ну, там якби вів себе я, ну, не було в мене, знаєш, що там з тим говорив, типа, як звідти втекти, якби питався там більш-менш себе якби вести нормально, якби спілкуватися. Я я ну якби ну не було в мене там ну що хочу втекти і все інше. Потім, коли ми ми збиралися їхати на Черкаське, може хто знає, це Дніпропетровська область туди біля Новомосковська. Ну от якби коли були на заправки, в мене получилося здрати чуху. Ну от я зробив так. >> Да, чтко, чтко. Да. Я тож знаю, що на перевезеннях дуже часто реалізувати своє право на свободне передвижение, да, чтко. А десь там лізти через забор і все остальне вночі ти просто не зможеш, тому що там якби ти, ну там та сама тюрма, ти просто будеш там закрити, да, і все. А десь полізти через той забор, на той колючко там зависнути і спалитися, то якби ну і там взагалі якби голова по-іншому варить. Я взагалі так само, коли коли ми були на заправкі, вагався якби бігти і ну що вийшло, то вийшло. Я думаю, то якби був якийсь таке знак, що треба пощастило. Сжи підкажи, будь ласка, а який самий актуальний з оцього набора, що ти советуєш підкупити ключів? Який там ключ самий актуальний? Там ото трикутничак, квадратик чи що там? >> Трикутник і трикутний і квадратик. Там воно йде два в одному >> в інтернеті там якби так по подивись там якби ну його краще замовити, тому що не дай боже, ну все, ну хай він лучше буде. Він там недорого коштує. Там ціна там 400- 500 грн вони якби коштують. >> А можеш е трохи більше про тих от військових легкоходів розповідати? Тобто у них було що 5 днів і взагалі нічого з собою. Тільки що там плач намет і все. І в чому вдягнені так і вийшли. >> Аа вони були в робі в А у них була звичайна військова форма. Були каркаси з броників. Ну от в цьому вони йшли. Берци звичайні. Ну от вони якби йшли ішли в барцаках. Я, ну, коли вони мені розповідали свою історію, я просто був в шоки з них, що якби, ну, розумів, що як пацани хотіли жити і якби мені вони потім порозповідали, як там, що було на війні, показали там своїх там фото, відео таке. Ну, сам розумієш, коли людина п'яна трошки, вона ділиться інформацією цією, то я зрозумів, що пацанів було життя, ну, вони побачили взагалі там, де вони були, там навіть мені і не снилося. Я зрозумів, що людина наскільки хотіла жити, що якби вона, ну, подолала такий шлях і взагалі там без, ну, без того спорядження, це просто, я не знаю, це це просто воно, знаєш, із мери фантастики воно якби вдається це все. Ну, головне, що в них воно вийшло. >> Ну, вони типа просто там без рюкзаків, да, понапихували там ковбасу, да, там якісь там парбанки, всі броніки, типа в кишеньки і так і погнали, да, тобто з мінімум харчів. У них було все по мінімуму. Якби в них там вийшло звідти з'їбатися за довіз. Вони говорили, що бабок нормально віддали, тому що їх там, ну, а везли якби не там із якоїся Вінниці чи ще звідкися їх там забирали з-під зони бойових дій, то він говорив, що за машину там і я так і не поняв, чи за одного трьошка, чи за двоїх трьошка получилося. То як бабок вони хорошо віддали, якби намало. Ну, пацани казали, що в них то бабки є, то якби, ну, хлопці не йшли так, як ішов я, на останні якби кошти. >> А в тебе що було з їди там і води? >> А вода в мене бу вода в мене була. Я сначала протупив, то якби була моя дуже велика ошибка. А ми собі купили, дивися, есть такі фляги, а вони йдуть типа як капельниця, зрозумів? Такі м'ягкі, а на 3 л із трубкою. Ну, от. То якби ми, бо ми ми купили собі такі фляги, якби заказали в інтернеті, набрали туди води, коли вже їхали. Ну, в мене якби не не було, що щоб купити в цей в магазині звичайної води. Я собі туди купив мінеральну воду. Такого не робіть, тому що це просто >> мінералки води охота? >> Ні, то що води охота, а то що пити їсть трубочки ще й мінеральну воду. Це просто, блін, такі ощущения, що просто жах. Да. Удовольствие. >> Да. Далі воду набирали із струмочків тоже. І струмочка якби з великого, то якби було лячно набирати, тому що там великі струмочки, вони знаходяться, ну, то що в мене були на шляху, майже всі вони були на відкритій ділянці. То якби там краще було клац-клац втекти. Набирали ми воду якби струмочка в цю флягу. Була в нас желізна кружка. Ну от у Ваньки цього були а таблетки для очистки води. Ну я не знаю, я вже потім, коли сам уже йшов, я ними не користувався, тому що воно дуже сильно віддає хлоркою і воно сушає піпец як. >> От із тромочка якби я пив цю воду. І ще що таке в мене що було то із аптечку я з собою тоже брав. Ну і з аптечки мені вийшов позадобився буфен. Єсть таке знеболіще. Якби воно дуже гарне, тому що крепатура на другий день буде боліти дуже сильно, особено на плечі від лямик рюкзака. >> Так, Максим, я тобі дуже дякую за ефір, що ти погодився розповісти. Я його контакти закріплю, скоріше за все в новій гілці я створю і там ви його знайдете. Вам можу сказати, що готуйтеся та йдіть лісом. Я вам тоже всім раджу,